Ігор Каганець's picture
Ігор Каганець
  • Visits: 0
  • Hits: 0

Стратегеми 16 - 20. Розділ четвертий. ОСНОВИ НОВОЇ ДЕРЖАВИ

У попередній частині документу «25 стратегем НС» ми описали технологію заснування Української держави шляхом проведення Установчих зборів і легітимізації найвищого керівного органу – Національного Собору. У цьому розділі ми сформулюємо базові принципи Української держави – Третього Гетьманату.


Попередні статті:
25 стратегем НС. Розділ перший. ЗАСНУВАННЯ ДЕРЖАВИ
Стратегеми 6 - 10: Розділ другий. СВІТОГЛЯД І СИМВОЛІКА
Стратегеми 11 - 15. Розділ третій. ДЖЕРЕЛА ЕФЕКТИВНОСТІ

16. Глобальна держава-корпорація, її громадяни, піддані та гості

 

У сучасному світі головними гравцями стають транснаціональні (глобальні) корпорації. Вони підпорядковують або руйнують національні держави, розчищаючи собі простір для вільного руху капіталів і робочої сили. Конкурувати з ними можуть тільки національні глобальні держави-корпорації. Це передова форма організації націй в умовах глобалізованого світу, бо вона поєднує сильні сторони держави і корпорації (акціонерного товариства).

Перевагою держави є політична влада, значна територія, природні ресурси, легальна армія, власна валюта, міжнародне визнання. Перевагою корпорації є:

1. Раціональна система управління, матеріальна зацікавленість, ефективні процедури виборності, контролю, звітності, захисту власності, персональної відповідальності.

2. Чітка мета, стратегія її досягнення і критерії успішності.

3. Відповідальніші виборці-акціонери, адже вони безпосередньо зацікавлені в ефективності своєї корпорації.

Українська держава має бути одночасно духовною, політичною і діловою структурою, яка об’єднує українців цілого світу, а її територією базування є Україна. Це означає, що всі громадяни цієї держави-корпорації є її акціонерами, беруть участь в управлінні, отримують щорічні дивіденди в залежності від досягнутих результатів.

Всі учасники Установчих зборів автоматично стають громадянами Української держави з правом політичного голосу. Участь громадян у структурах Національної Самооборони є обов’язковою.   

Після того, як державу буде засновано, набуття громадянства передбачатиме виконання претендентами на громадянство стандартних умов: знання державної мови, законів та історії, матеріальний ценз, згода місцевої громади тощо.

Громадяни нинішньої республіки Україна, які не захотіли стати засновниками Української держави, автоматично набувають статусу підданих зі збереженням усіх економічних прав. Піддані не служать у системі Національної Самооборони, натомість сплачують військовий податок.   

Всі інші, що перебувають на території Української держави, отримують статус гостей з правом тимчасового проживання і підпорядковуються законам про гостей.  

17. Національна Самооборона

При створенні Національної Самооборони використовується передовий досвід Швейцарії, Ізраїлю та інших держав. Військовий захист Української держави забезпечують:

1) постійно діюча професійна армія,

2) резервна армія, яка щорічно проходить перепідготовку на військових зборах,

3) структури територіальної самооборони, які перебувають у тісній взаємодії з діючою і резервною арміями. 

УСІ ГРОМАДЯНИ обов’язково входять до структур Національної Самооборони. Громадянин вільно обирає наявний військовий напрямок (бойові частини, наукові розробки, конструкторські бюро, пропаганда, вишкіл, моніторинг, розвідка, аналітика, тилове забезпечення тощо) або пропонує нові напрямки військової справи – засновує оборонний стартап територіального чи загальнодержавного рівня.

У сучасних війнах провідну роль відіграє територіальна самооборона: без неї жодна армія неспроможна захистити своє населення.  

Ключовий елемент ефективності Національної Самооборони – перебування у просторі позитивних подій (Стратегема 11). Це передбачає активну роль військових психологів, учителів, тренерів, кінематографістів, музикантів, художників, письменників, журналістів та інших творців інформаційної сфери.  

18. Колективна безпека: Співдружність Міжмор’я

Криза 2014 року показала, що Євросоюз і РФ є стратегічними союзниками, що тісно пов’язані не тільки економічними, а й корупційними зв’язками. Задля вирішення своїх економічних проблем вони таємно вирішили поділити Україну: ЄС хоче отримати доступ до ринків півночі і заходу України, а Росії потрібні українські підприємства ВПК і важкої промисловості, ринки збуту, політичний вплив та бази в Криму. Це для них «програма максимум». Завдяки опору українського народу цей план розподілу України забуксував, але триває за інерцією.  

З цієї причини ЄС і РФ доведеться задовольнитися «програмою мінімум», згідно з якою Україна не дістається жодній стороні. Для цього Україна має стати нейтральною країною за прикладом Швейцарії. Це передбачає, що вона повинна мати масово озброєне і організоване населення. Але проти цього категорично проти олігархічна влада, адже ставить під загрозу їхнє паразитування.

Криза 2014 також показала недієздатність НАТО. Північноатлантичний військово-політичний союз створювався для протистояння московській агресії. Проте з’ясувалося, що найпотужніші його учасники в особі Німеччини і Франції є союзниками Москви. Це дуже стурбувало країни Прибалтики, Польщу та інші слов’янські країни, що є членами НАТО: вони зрозуміли, що у випадку російської агресії через внутрішній саботаж їх ніхто реально не захищатиме, тож доведеться покладатися на власні сили. Тому ці країни перебувають у пошуках альтернативних союзів для самооборони. 

Єдиним реалістичним шляхом розв’язання кризи і досягнення миру є заснування нейтральної, озброєної до зубів,  незалежної Української держави без ЄС, НАТО, РФ і олігархів. В цьому зацікавлені країни Балто-Чорноморської дуги, адже тільки незалежна Україна спроможна ініціювати заснування Співдружності Міжмор’я, до якої можуть увійти Естонія, Латвія, Литва, Польща, Болгарія, Молдова, Чехія, Словаччина, Македонія, Грузія, а також Білорусь, Швеція, Фінляндія, Хорватія, Угорщина, Румунія, Норвегія. Міжмор’я як економічний і військово-політичний союз може стати альтернативою забюрократизованому ЄС і недієздатній НАТО.

Важливим чинником швидкої реалізації проекту Міжмор’я є те, що в ньому зацікавлені США. Для того, щоб зупинити небезпечний для США континентальний блок ЄС–РФ–Китай, треба насамперед вбити клин між ЄС і РФ. Таким клином і буде Міжмор’я. Тому США зацікавлені в цілісній незалежній Україні і готові надавати їй допомогу (переважно через інші країни) зброєю, амуніцією, технологіями, знаннями, розвідданими. Але ця допомога буде дієвою тільки тоді, коли в Україні при владі будуть українські державники, а не зрадники і гендлярі. Відповідно, США зацікавлені в заснуванні сильної, незалежної, нейтральної Української держави. Америка підтримає ту владу, яка рішуче подолає корупцію і некомпетентність, очистить державні структури від паразитів, ефективно захищатиме свою незалежність і енергійно творитиме Конфедерацію Міжмор’я.

Поява нейтральної озброєної до зубів Української держави сприятиме примиренню з Москвою, адже тоді Україна точно не увійде в ЄС і НАТО (що було однією з причин війни), а Путін «збереже обличчя», заявивши росіянам, що мета війни досягнута: Україну «не віддали на з’їдання» Заходу, на її території не буде ракет НАТО, нова держава є нейтральною щодо Росії, вона має іншу ідеологію, символіку і навіть назву. У зв’язку з цим потребує перегляду ставлення до бандерівської організації, яка була створена і фінансувалася НКВД, діяла під синьо-жовтим прапор і була використана Москвою для ліквідації організованого українського націоналістичного руху.    

Доки не відбудеться перезаснування держави, нас чекає ескалація війни з повноцінним російським вторгненням, яке завершиться або розділенням України на дві частини під владою компрадорських олігархів, або руйнуванням РФ з катастрофічними втратами і для України. Перемога України над РФ може виявитися «пірровою перемогою», тобто такою, що рівнозначна поразці. Ворогу треба залишати дорогу для відступу, інакше він битиметься до кінця.     

19. Персональна відповідальність, розподіл влади, заохочення

Неефективність нинішньої влади в Україні напряму пов’язана з недолугою управлінською структурою. По-перше, це відсутність відповідальності: парламентарі не відповідають за наслідки своїх рішень, Президент не відповідає за роботу уряду, зарплати вищих посадовців і всього чиновництва не залежать від результатів роботи та загального стану держави. По-друге, нема дієздатних контролюючих органів, адже голова Верховного суду, голова Конституційного суду, Генеральний прокурор, голова Рахункової палати, Уповноважений з прав людини обираються Верховною Радою і Президентом, тобто тими, кого вони мають контролювати.

Успіх будь-якої справи залежить від наявності відповідальної особи. Відповідальність може бути тільки персональною, бо де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто. Отже, у всіх справах, на всіх рівнях управління має бути одна відповідальна особа. Рівень відповідальності має бути пропорційним рівню повноважень:

– той, хто вирішує майнові питання, має відповідати власним майном,

– той, хто вирішує питання обмеження свободи, має відповідати своєю свободою,

– той, хто вирішує питання життя і смерті, має відповідати своїм  життям (довічне ув’язнення). 

Для успішного розвитку організації у ній мають одночасно виконуватися три принципи: 1) цілісності (єдиноначальності), 2) різноманітності (свободи), 3) справедливості (вдячності).

Цілісність передбачає духовну, інформаційну, мовну, управлінську, економічну, військову єдність. Вищим проявом організаційної єдності є наявність персонально відповідального керівника.

Різноманітність досягається шляхом чесної вільної виборності за допомогою представницьких органів.

Справедливість досягається точним виконанням узгоджених правил (Конституції, законів, звичаїв) і наявністю дієвих контрольних органів.

На рівні держави згадана тріада реалізується найвищим представницьким органом – Національним собором, який обирає керівника держави (Президента, Гетьмана), Генерального суддю (аудитора, контролера) і Генерального скарбника (Стратегема 22).    

Оплата праці кожного керівника має визначатися результативністю роботи. На вищому рівні проявом результативності є виконання місії держави та її наближення до конституційної мети. Але щоб оцінити результативність, потрібні чіткі критерії.

20. Критерії ефективності Української держави    

Для того, щоб досягти мети, треба мати індикатори і критерії того, що рух відбувається у правильному напрямку і з потрібною швидкістю. Нагадаємо, в чому наша мета: Озброєна до зубів за прикладом Швейцарії нейтральна (без Росії, ЄС і НАТО) правдива, вільна і продуктивна держава українців цілого світу – засновник Конфедерації Міжмор’я, відроджувач нової Європи з центром у Києві за підтримки США та інших геополітичних союзників.

Вона містить кілька важливих ідей:

1. Позитивний приклад Швейцарії, яка є максимально мілітаризованою державою, при цьому має реальну демократію, розвинене самоврядування і чи не найвищу у світі якість життя. Зауважимо, що Швейцарська модель – це модернізований залишок Козацької моделі (прапор Швейцарії – це прапор Війська Запорозького).

2. Відповідність викликам часу: правдивість, воля, продуктивність.

3. Засновниками, а отже громадянами Української держави можуть бути українці цілого світу, незалежно від місця їх проживання.

4. Україна не входить до жодного з існуючих військових блоків.

5. Україна засновує Співдружність Міжмор’я і стає політичним центром нової Європи, а отже – нової планетарної цивілізації (Європа – стародавня назва України).

6. Використовує підтримку США, які об’єктивно зацікавлені в тому, щоб реалізувати «новий ленд-ліз» – рішучу підтримку України для зриву континентального союзу Євросоюз–Росія–Китай. 

7. Іншими великими геополітичними союзниками України можуть бути держави, які не зацікавленні у посиленні Китаю, передусім це Японія та Індія.

По кожному з цих пунктів можна сформулювати спеціальні індикатори наближення до мети: модернізація військово-промислового комплексу, мілітаризація населення, розвиток історичної науки, інтелектуальна свобода, залучення союзників до Співдружності Міжмор’я тощо. Проте є й універсальні індикатори правильного розвитку, які, що дуже важливо, надаються для кількісного вираження.    

Критерієм самореалізації окремої людини і цілої нації є суб’єктивне відчуття щастя. Індекс щастя можна достатньо точно порахувати як для окремої особистості, так і суспільства в цілому. Це робиться за допомогою кваліметрії — наукової дисципліни, яка дозволяє давати кількісну оцінку якісним показникам. Якщо народ стає щасливішим, значить держава рухається у вірному напрямку. Якщо ж він стає нещаснішим, значить треба змінювати керівництво. Ідея не нова: деякі держави відстежують рівень суспільного щастя, а в королівстві Бутан головним індикатором народного добробуту є показник «Валового національного щастя» (Gross National Happiness).

Універсальне завдання Української держави полягає в тому, щоб українці ставали багатими, культурними й здоровими, і щоб їх було багато. Для кількісної оцінки перших трьох показників у міжнародній практиці використовується Індекс людського розвитку (Індекс якості життя). Він розраховується за методикою Програми розвитку ООН на основі індексів реальних доходів на душу населення, досягнутого рівня освіти і тривалості життя. Методика відкрита і надається до перевірки незалежними центрами.

Для оцінки діяльності влади має щоквартально публікуватися Національний індекс людського розвитку, який може містити в собі Індекс людського розвитку ООН, доповнений індексом народжуваності та індексом озброєності – кількістю вогнепальної зброї на душу населення.

Державні місія, мета та індикатори їх виконання мають бути записані в Конституцію.

Продовження: Стратегеми 21 – 25. Розділ п’ятий. ПРИНЦИПИ НАЦІОТВОРЕННЯ

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вічно юний Купало-Аполлон та його стріла

Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне

Джерелом античної філософії було боголюдське вчення Аполлона Гіперборійського, відомого під іменами Купал (захисник народу), Ной (новий, юний) і Гермес-Єрмій (святий). Свято Купала-Аполлона-Гермеса...

Кращий коментар

Зоріна Небокрай's picture
0
No votes yet

Те, щоби Путін зберіг лице- хвилює найменше, бо Путін ставленик виборів-фальсифікацій. Його в Росії ніхто не хоче, так як нашого Яника в Україні. Це його вибрики перед смертю, шкода, що ці вибрики дорого коштують.
З творчими людьми Росії треба наводити діалог, так ми знищимо війну і вони візьмуть модель будування нового. Росія також скине своє ярмо. Я знаю, що багато росіян присвячують свій час духовності і розвитку, там є потенціал для утворення нового епохи, без путіних і йому подібних.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Comments

Зоріна Небокрай's picture
0
No votes yet

Те, щоби Путін зберіг лице- хвилює найменше, бо Путін ставленик виборів-фальсифікацій. Його в Росії ніхто не хоче, так як нашого Яника в Україні. Це його вибрики перед смертю, шкода, що ці вибрики дорого коштують.
З творчими людьми Росії треба наводити діалог, так ми знищимо війну і вони візьмуть модель будування нового. Росія також скине своє ярмо. Я знаю, що багато росіян присвячують свій час духовності і розвитку, там є потенціал для утворення нового епохи, без путіних і йому подібних.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Василь Тодоров's picture
0
No votes yet

В кінці статті треба розмістити посилання на наступну статтю цієї серії https://www.ar25.org/article/strategemy-21-25-rozdil-pyatyy-pryncypy-naciotvorennya.html

Радіємо!