Франція у вогні: Америка спостерігає, як розгортається її власне майбутнє – люди, які прагнуть знищити Захід

Ми впізнаємо їх за прапором. Це – не французький прапор. Це навіть не прапор комунізму. Це – прапор агресивного «третьосвітового» руху та ненависті до Заходу. Це – палестинський прапор. І він всюди, пише у своїй статті на The Daily Wire Wire Бен Шапіро. 

Те, що ми бачимо, – це спроба знищити цивілізацію. Це мрія радикальних мусульман, привезених до Франції з «третього світу» та комуністів Франції й усього Заходу.

Це була мрія Жана-Поля Сартра, філософа-нігіліста, який написав передмову до книги Франца Фанона 1961 року «Знедолені землі».

Ця книга нібито була про алжирське повстання проти французького панування, але насправді йшлося про зло колоніалізму. Сартр написав у своїй передмові:

"В перші дні повстання треба вбивати: застрелити європейця – це вбити двох зайців одним пострілом, знищити одночасно гнобителя й того, кого він гнобить, – залишається мертвий і вільна людина. Той, хто вижив, уперше відчуває під ногами рідну землю. … Тепер наша черга крок за кроком йти тим шляхом, що веде до рівня корінних народів. Але щоб стати корінними народами повністю (маючи на увазі моральних людей), нашу землю має зайняти колись колонізований народ, а ми маємо голодувати".

Французи вирішили сприйняти це цілком буквально. Ратуша міста Ліможа, побудована у XIX столітті, пережила дві світові війни. У вихідні її підпалив натовп. Дах був повністю зруйнований.

Те, що ми зараз спостерігаємо, – це масштабний бунт людей, які зневажають Францію та власну цивілізацію.

Це явище не є унікальним для Франції. Воно спостерігається в Італії, Великій Британії і Сполучених Штатах.

А палестинський прапор можна побачити всюди: він символізує поразку та ненависть до Заходу. 

Палестинський прапор уособлює ідею, що тероризм, зло та насильство є виправданими через нібито західний колоніалізм та імперіалізм.

Ось чому ви бачите, як ним махають французи. І ним махають не лише іммігранти з країн Третього світу чи радикальні мусульманські мігранти, яким дозволили в’їхати, а й французькі громадяни.

З’явилося відео з Єлисейських полів, на якому люди роблять перерву в заворушеннях, щоб помолитися. 

Зазвичай не побачиш, щоб християни чи євреї зупинялися на молитву, перш ніж продовжувати грабувати. Мабуть, перед тим, як продовжувати грабувати місцевість, треба узгодити свої дії з Аллахом.

Це – вторгнення. Такі заворушення є симптомом вторгнення у західну цивілізацію. У Марселі поліцейські автомобілі закидали камінням. 

Мабуть, єдиним рішенням для цих людей є, ймовірно, «дводержавне рішення»: одна величезна палестинська держава у Франції, а потім решта Франції або те, що від неї залишиться, коли вони закінчать. Насправді це все, чого вони хочуть: жити в мирі та спокої, з двома державами, що існують пліч-о-пліч, та спільною столицею в Парижі.

Кожне місце, яке приймає іммігрантів із Третього світу, стає частиною Третього світу. 

Ці люди вважають, що слід виявляти більшу солідарність із терористами та радикальними мусульманами на Близькому Сході. Це вирішить усі проблеми.

Заворушення, які ми зараз спостерігаємо у Франції та Італії, не мають нічого спільного з недостатніми державними видатками. Ці країни – Франція та Італія – витрачають на соціальне забезпечення більше, ніж практично будь-яка інша країна на планеті Земля.

Справа в нескінченних обіцянках червоно-зеленого альянсу – комуністів, соціалістів та радикальних мусульман. Ці люди сьогодні у нестямі від радості.

Важливо зазначити, що молодь була в центрі кожного жахливого руху XX століття. Нацистську партію очолювали молодь та студенти. Комуністичну партію очолювали молодь та студенти. Так було в Китаї. Так було в Росії. Революцію Пол Пота очолювали студенти.

Треба бути недоумком, щоб вірити, що студенти стануть вашими моральними провідниками та взірцями.

Але самих комуністів для цього недостатньо. Потрібні ще й іммігранти з країн Третього світу та радикальні мусульмани, привезені з-за кордону. 

У Франції іммігранти, народжені за кордоном, становлять понад 10 % населення. Те саме спостерігається в Італії. Частка мусульманського населення у Франції зараз наближається до 10%. В Італії вона становить близько 5%.

Але у великих містах цей показник набагато вищий. Чому в Парижі та Марселі спостерігаються такі заворушення? Тому що значну частину населення цих міст становлять мігранти з країн Третього світу та радикальні мусульмани. 

Частка мусульманського населення у Франції зросла до 7% у 2025 році, порівняно з 0,5% у 1985 році. Водночас кількість тих, хто вважає себе католиками у Франції, – країні з католицькими традиціями – зменшилася з 83% у 1985 році до 43% у 2025 році. 

38 % французьких мусульман ідентифікують себе з «Братами-мусульманами». 57 % респондентів віком від 15 до 24 років вважають, що закони шаріату повинні мати перевагу над французьким законодавством.

В Італії дані перепису показують, що 11% мешканців народилися за кордоном, незалежно від громадянства чи імміграційного статусу. 21% усіх іноземних мешканців походять з африканських країн.

У Великій Британії підйом радикального ісламу відбувається паралельно з підйомом комунізму. За даними британської газети «Telegraph», прізвище «Сміт», яке протягом століть було найпоширенішим в Англії, поступиться місцем прізвищу «Хан». «Мухаммед» – найпоширеніше ім’я серед хлопчиків, народжених в Англії.

Я достатньо старий, щоб пам’ятати рух «Чайна партія» у Сполучених Штатах, під час якого не було жодного випадку масових заворушень і жодного випадку серйозного насильства.

Тим часом «Окупуй Уолл-стріт» – лівий рух того часу – мав величезні табори, в яких досить регулярно спалахувало насильство.

Чому? Тому що ці рухи різні. Не всі рухи однакові. Сьогодні в США можуть відбуватися марші прихильників податкової реформи, але вони не переростуть у насильство. 

Причина, через яку ви бачите масове насильство у Франції, полягає в тому, що ці рухи складаються з комуністів, ісламістів та мігрантів із країн третього світу.

А лівий рух у Сполучених Штатах зараз виглядає точно так само, як у Франції, – це об’єднання комуністів та радикальних мусульман із країн третього світу.

Ніхто не повинен сумніватися в їхніх намірах. Саме тому для всіх нас, прихильників правих поглядів, надзвичайно важливо проголосувати в листопаді.

Бен Шапіро – засновник та головний редактор видання «The Daily Wire», а також ведучий «The Ben Shapiro Show», найпопулярнішого консервативного подкасту в США.