«Ми стоїмо на роздоріжжі. Наступне десятиліття напише історію наступного століття» – Марко Рубіо
Промова пролунала під час офіційного візиту Рубіо до Греції, де США й Греція також підписали меморандум про співпрацю в боротьбі з тероризмом і домовилися про спільну програму безпеки та посилення обміну контртерористичною інформацією.
Виступ транслювався на тлі руїн Акрополя й був задуманий як програмний заклик до західних країн «повернутися до цивілізаційного коріння» й оновити альянс на засадах суверенітету, сили та спільних цінностей.
Головні тези промови
Рубіо сказав, що «наступне десятиліття напише історію наступного століття» і що обраний шлях визначить, чи залишиться Захід лідером, чи порине в «стагнацію, підпорядкування й занепад».
Повернення до давньогрецьких цінностей
Він закликав західні нації дотримуватися принципів «героїзм, честь і обов’язок» (heroism, honor, duty), які є давньогрецькими ідеалами, що, на його думку, лежать в основі піднесення Європи й Північної Америки.
Суверенітет і національний інтерес замість глобалізму
Рубіо сказав, що «освічена зовнішня політика» не означає ставити «глобальну спільноту» вище власного народу. Навпаки треба «безапеляційно прагнути національної сили».
Економічне й технологічне відродження
Він окреслив курс на повернення контролю над критичними ланцюгами постачання, реіндустріалізацію економіки, відбудову оборони та боротьбу за домінування в технологіях і галузях майбутнього.
За його словами, міжнародні інститути не повинні скасовувати суверенітет членів, а допомагати його захищати. США й Європа мають побудувати альянс, чия сукупна сила перевищує суму окремих частин, не вимагаючи відмови від національних ідентичностей.
Заклик до Європи «прокинутися»
Рубіо прямо сказав, що Європа має «вийти з довготривалого анабіозу», збільшити оборонні можливості, зміцнити промисловість і повернути впевненість, яка колись визначала західну цивілізацію.
Спільна спадщина від Афін до США
Він простежив інтелектуальну й культурну лінію від давніх Афін через Рим і християнську Європу до заснування США, підкресливши індивідуалізм, амбіції, дослідницький дух і інновації як риси західної традиції, які треба відродити перед обличчям нових загроз (війна, великосилова конкуренція, тероризм, міграція, нові технології).
Частина промови Марка Рубіо:
«Сьогодні значна частина Заходу втратила розуміння цієї якості. Згодом ми на Заході почали соромитися від того, що робило нас винятковими. Ми відчували незручність через те, що наші досягнення виділяли нас на тлі решти світу. Наше процвітання якимось чином стало джерелом почуття провини. Ми перестали вірити, що заслужили свою велич і досягли її по праву.
Слово «націоналізм» стало чимось ганебним. І ми почали зносити пам'ятники та засуджувати власну історію. У багатьох місцях ми привчали дітей соромитися країн, які їх мали успадкувати. Паралельно з цим ми відкрили кордони, перенесли виробництво за кордон і дозволили нашим збройним силам занепасти і деградувати.
З кожним роком, здавалося, ми дедалі делегували свій суверенітет, передаючи право приймати рішення глобальним бюрократичним структурам, недосяжним для нашого контролю.
Але інші з радістю заповнили вакуум, що утворився, – вакуум, що виник унаслідок нашої слабкості. І в міру того, як впевненість Заходу у своїх силах слабшала, його противники і суперники поводилися все більш наполегливо, нарощуючи своє багатство і могутність за наш рахунок.
І сьогодні ми стоїмо на роздоріжжі. Адже саме майбутнє десятиліття та прийняті нами рішення визначать історію наступного сторіччя. Вибраний нами курс вирішить, чи збереже Захід лідируючі позиції у світі чи змириться з майбутнім, повним занепаду, залежності та деградації. Ми маємо діяти зараз — інакше ми втратимо можливість діяти…»