Він був дійсно видатним галицьким діячем, ще від студентських літ. Практично все своє життя д-р Цегельський був непримиренним і послідовним борцем за наш національний ідеал – незалежну Україну. І при тому він був галичанином і одним із найбільших репрезентантів Галичини. Був адвокатом і публіцистом. Ми не будемо перераховувати всі великі заслуги д-р Лонгина Цегельського перед нашим народом, але будучи активним членом Української національно-демократичної партії, він активно пропагував ідею самостійності України. Це він видав у 1900 р. в м.Львові брошуру М.Міхновського «Самостійна Україна», яка зробила переворот свідомості багатьох українців.

Посол до австрійського парламенту і до галицького сейму, а в часі війни став членом Головної Української Ради і членом Союзу Визволення України. Після листопадового чину і проголошення ЗУНР Лонгин Цегельський стає членом Української Національної Ради ЗУНР, державним секретарем внутрішніх справ, заступником міністра зовнішніх справ ЗУНР. Саме він, разом з Д.Левицьким підписали вступний договір з Директорією про злуку ЗУНР і УНР. До кінця життя уже на еміграції, боровся за відновлення Української незалежної держави: і словом, і пером.

Всі окупаційні режими, що панували у певному часі в Україні Л.Цегельського, як активного патріота переслідували і державного діяча.

У Львівському Державному архіві (ДАЛО) зберігається рукописний лист-звернення до українських вояків. Очевидно документ якимсь чином опинився в руках польської таємної поліції і був переданий в «Польське товариство по вивченню історії оборони Львова і південно-східних воєводств м.Львів. (Див.Ф.257, опис 2 спр.д-198. Арк..14/1919р.).

Читати повністю ТУТ