Священики торгують трунами

У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.

— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.

Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.

У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.

— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.

— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.

Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.

Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.