У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...
Священики торгують трунами
Світ:
У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Зверніть увагу
Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта