НДІ Третього Райху засновано в Києві 25 серпня 2018 – на свято Гартленду
НДІ Третього Райху засновано в Києві 25 серпня 2018 – на свято Гартленду
Про заснування НДІ Третього Райху було оголошено під час відеопередачі Intermarium.TV, присвяченій Мартіну Борману – найвидатнішому агенту Сталіна:
Необхідність заснування Інституту викликана новою хвилею світового зацікавлення історією XX століття. Такому зацікавленню посприяло відкриття секретних архівів, зокрема «Проекту Венона», а також ґрунтовних досліджень американських авторів, російських істориків і свідчень колишніх радянських розвідників.
Знаковою подією стало видання в Німеччині двотомника «Hitler, Mein Kampf. Eine kritische Edition» (Гітлер, Майн Кампф. Критичне видання) на початку січня 2016 року. Ця видатна наукова праця здійснена Інститутом новітньої історії (Мюнхен), що його фінансують федеральний уряд Німеччини та уряди федеральних земель.
Проте головною причиною заснування НДІ є глобальний перехід до постіндустріального суспільства і, відповідно, пошук людством нових ідей та організаційних форм. Цінність досвіду Третього Райху в тому, що він значною мірою був прототипом постіндустріальної держави, своєрідним цивілізаційним експериментом – «чорновим зразком», який випередив свій час майже на століття.
Відтак діяльність НДІ полягатиме не лише в об’єктивному дослідженні історії Третього Райху, а й виокремленні в ній постіндустріальних рішень, корисних для творення Гартленду – ядра нової цивілізації.
У наступних статтях ми докладніше поговоримо про мету, концепцію та практичну діяльність НДІ Третього Райху.
Аналітика:
- НДІ Третього Райху та Intermarium.TV: 13 фільмів про історію першої половини ХХ століття
- Заснований у Києві НДІ Третього Райху допоможе Україні жити власним розумом
- Основанный в Киеве НИИ Третьего Рейха поможет Украине жить собственным умом
Натискаю кнопку і замовляю паперовий «Гартленд» – орган АНСДП ельфів Міжмор’я
Вітаю зі Святом Гартленду! 25 серпня – головна календарна подія Вільної Української Держави
Досліджуємо минуле, творимо майбутнє.
«Припустимо, що ми досить мудрі, щоб дізнаватися і знати, та ще недостатньо мудрі, щоб контролювати свій процес пізнання і самі знання, а тому використовуємо їх собі на шкоду. Навіть якщо це і так, знання все одно краще, ніж невігластво. Краще знати, навіть якщо знання дуже скоро спричинить за собою загибель, ніж знайти вічне життя ціною тьмяного скотинячого нерозуміння Всесвіту, який невидимо для нас вирує у всьому своєму чаклунстві».