Оцінка росіянами Китаю

Дані говорять, що в 2017 році Китай обігнав традиційного «кращого друга» Росії - Білорусію в списку найбільш близьких і дружніх країн.

Дослідження Фонду Громадська думка показало, що 62% росіян вважають Китай «найбільш дружньою» до Росії державою. Для порівняння в 2014 році так вважало 54% ​​опитаних. У той же час відсоток людей, які вважають Білорусію найближчим партнером Росії, знизився з 66% в 2014 році до 60% в 2017.

Заступник директора Інституту країн Азії і Африки МДУ Андрій Карнєєв вважає, що збільшення симпатії росіян до Китаю пов'язано з усвідомленням російським суспільством спільних інтересів двох країн на світовій арені.

Він заявив, що «позиції двох країн схожі з багатьох питань, наприклад, це стосується невтручання у внутрішні справи інших країн, боротьби з тероризмом, поваги традиційних цінностей і так далі. Все це змушує держави зближуватися. Поступово це усвідомлюють і широкі громадські маси».

Він зазначив, що в міру того, як Китай займає все більш важливе місце в світовій політиці та економіці, він привертає більше російської молоді. Все більше росіян цікавляться китайською культурою та історією.

Поступальний розвиток гуманітарного співробітництва

Карнєєв заявив, що в цьому році гуманітарна співпраця між Росією і Китаєм отримала поступальний розвиток. Серед безлічі подій Карнєєв особливо відзначив відкриття спільного університету МГУ і Пекінського політехнічного інституту, а також участь китайської делегації на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в Сочі.

Він вважає, що остання з вказаних подій відкрила для двох країн гігантські перспективи в сфері молодіжного обміну. Карнєєв також відзначив заходи в рамках Року ЗМІ Росії і Китаю.

Він сказав: «Рік обмінів між ЗМІ завершився, було проведено безліч заходів. Розпочав своє мовлення телеканал «Катюша». Китайські колеги також розвивали в Росії ряд ЗМІ. Медіа відіграють величезну роль у розвитку діалогу про гуманітарне співробітництво».

Експерт також заявив, що китайська мова в РФ стає все популярнішою, скоро вона стане одним з предметів єдиного державного екзамену.

За даними Регіонального лінгвістичного центру за 10 років число росіян, що вивчають китайську, збільшилася в 3 рази.

У 2007 році всього 170 тисяч росіян вивчало китайську мову, а в 2017 році кількість збільшилася до 560 тисяч.

Зміцнення відносин на вищому рівні

За повідомленнями в 2017 році Китай і Росія продовжили зміцнювати відносини на вищому рівні. Візит голови КНР до Росії в липні 2017 року було однією з найважливіших подій в рамках двосторонніх відносин на вищому рівні.

По завершенні візиту сторони підписали контракти на суму понад 10 мільярдів доларів, а також сформували єдину позицію з корейського питання. Президент РФ Путін вручив Сі Цзіньпіну вищу державну нагороду - орден Андрія Первозванного в якості подяки за внесок у розвиток російсько-китайських відносин.

Як заявив головний науковий співробітник Інституту Далекого Сходу РАН Володимир Петровський, в 2017 році російсько-китайські відносини продемонстрували швидкий розвиток. Він сказав: «Я можу віднести до успіхів розвиток політичного діалогу на основі взаємодовіри, а також збільшення товарообігу».

До цього посол КНР в РФ Лі Хуей заявив, що за перші сім місяців 2017 року товарообіг між Росією і Китаєм склав 46,62 мільярда доларів, що приблизно на 25% вище за показник того ж періоду минулого року.

Взаємна підтримка на міжнародній арені

Ядерні випробування КНДР і подальше за ними безпрецедентне загострення відносин між Північною  Кореєю і США були одними з найсерйозніших викликів міжнародної безпеки в 2017 році. Фахівці нагадують, що і Росія, і Китай твердо дотримуються принципу мирного вирішення конфліктів.

Співпраця у військовій сфері також розвивається. Влітку 2017 року ВМФ КНР і РФ проводили спільні навчання в Балтійському, Японському і Охотському морях «Морська взаємодія - 2017».

Експерти відзначають, що у 2018 році державам необхідно буде вирішити ряд завдань в сфері торгівлі та гуманітарного співробітництва.

Володимир Петровський каже, що до завдань, які Росія і Китай ще не вирішили, належать відставання масштабу і рівня торгово-економічного співробітництва, недостатність розвитку політичного діалогу, гуманітарних зв'язків, відносин на вищому рівні, зв'язків між прикордонними територіями та іншими регіонами. Також важливим є питання спрощення отримання віз або введення безвізового режиму.

Експерт підводить підсумки: «Я дуже сподіваюся, що поєднання інтеграції економік Європи і Азії з ініціативою «Один пояс - один шлях» (і включенням Росії в цю ініціативу) отримає ще більший розвиток.