Важливість: 
2
Юрій Кондратюк – українець, ім'я якого написано золотими літерами в музеї NASA

Український вчений зі світовим ім'ям, новатор, першопроходець, піонер космонавтики, автор безлічі продуктивних ідей, гіпотез і відкриттів, що багато в чому випередили свій час, Юрій Кондратюк на початку ХХ століття обґрунтував можливість і навіть необхідність космічних польотів. Всі пропозиції Кондратюка були згодом реалізовані на практиці.

Герої України називають наукові проекти, автором яких виступив український вчений-самородок:

  • проектування найпотужнішої в Радянському Союзі Кримської вітроелектростанції (ВЕС);
  • в рукописі «Про міжпланетні подорожі» (1925 р.) Ю. Кондратюк найбільш повно і докладно (не тільки для свого часу, але і для наступних років) описав теоретичну можливість космічних польотів;
  • його книга «Завоювання міжпланетних просторів» стала справжнім бестселером серед фахівців і вивчалася як в СРСР, так і в Сполучених Штатах. Його запрошував до співпраці Сергій Корольов, а американці згодом запозичили не одну ідею.

Він був насамперед ентузіастом своєї справи. Він ніколи не очолював будь-яких великих конструкторських бюро, більшу частину життя працював не за профілем, а також не уникнув сумної долі багатьох своїх колег – був репресований і працював у сумнозвісних «шарашках».

Вітряна енергетика

Зацікавився новим віянням у вирішенні енергетичної проблеми – використанням енергії вітру – Юрій Кондратюк у 1932 році. Тоді українець відбував ув'язнення за статтею «Шкідництво» і працював інженером-конструктором в спеціалізованому конструкторському бюро №14 в Новосибірську. У цій «шарашці» талановиті вчені під невсипущим контролем ОГПУ займалися розробками вугільних шахт і підприємств. Саме там Юрій Васильович дізнався про умови конкурсу, оголошеного Наркоматом важкої промисловості на проектування найбільшої в СРСР вітряної електростанції. У вільний від роботи час ув’язнений Кондратюк розробив креслення, ескізи, зробив необхідні розрахунки і відіслав в Наркомат фахівцям. Їм було зроблено кілька істотних рацпропозицій, які давали можливість збільшити виробництво енергії при менших витратах. Ідея Кондратюка так сподобалася особисто наркому С. Орджонікідзе, що талановитого конструктора терміново викликали з Сибіру і дали роботу в філії Інституту промислової енергетики, розміщеній в столиці радянської України Харкові.

До створення проекту Кримської ВЕС, окрім Ю. Кондратюка, залучили також двох найвизначніших конструкторів СРСР – П. К. Горчакова і М. В. Нікітіна (автора проектів головної будівлі МДУ і Останкінської телевежі). Згідно розробкам вчених, нова ВЕС повинна була бути зведена на кримській горі Ай-Петрі, висота її вежі становила 160 м, а діаметр трьохсмугового пропелера – цілих 80 м. Але головним було навіть не це. За попередніми оцінками, майбутня Кримська ВЕС повинна була мати потужність в 12 (!) тисяч кіловатів, в той час як будь-який її закордонний аналог не перевищував всього лише 100 кіловатів. Однак у 1937 році зведення електростанції з незрозумілих причин було заморожено, і проект закритий. Кондратюк, як і раніше, продовжував працювати в Інституті промислової енергетики, але з цього часу займався розробкою менш потужних електростанцій.

Космонавтика

Ідеї про польоти до інших планет Сонячної системи, а також можливість досягнення людиною Місяця займали вченого ще з гімназійної лави. У своїй першій присвяченій цій темі книзі «Тим, хто буде читати, щоб будувати», виданій у воєнному 1919 році, Юрій Васильович виклав своє наукове кредо: «Перш за все, щоб питання цієї роботи само по собі не лякало вас і не відволікало від думки про можливість здійснення, весь час твердо пам'ятайте, що з теоретичної сторони політ на ракеті в світовий простір нічого неймовірного собою не представляє».

У цій своїй дебютній роботі, що вийшла лише через рік після закінчення Першої світової, талановитий українець зумів вивести основне рівняння руху космічної ракети, привів опис, а також розмістив схему чотириступінчастої ракети, що працює на киснево-водневому паливі. Однак на цьому відкриття Кондратюка не закінчувалися. У книзі також можна знайти опис камери згоряння ракетного двигуна, а також безліч теоретичних пропозицій, наприклад:

  • використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при її спуску з метою економії палива;
  • виводити корабель під час польотів до інших планет на орбіту штучного супутника;
  • застосовувати компактний злітно-посадковий модуль для посадки людини на поверхню інших планет і для її повернення на корабель;
  • використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарату;
  • використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних кораблів і супутників.

У 1929 році Юрій Васильович видав свою другу книгу «Завоювання міжпланетних просторів», яка принесла йому світову популярність.

У ній вчений вперше виклав послідовність етапів освоєння космічного простору. Кондратюк запропонував вертикальний підйом ракети крізь шари атмосфери з подальшим її виходом на орбіту Землі за певною траєкторією. Він також розробив концепцію повернення космічного корабля, по суті, розробивши схему майбутнього «космічного човника». Крім цього, Кондратюк запропонував відправляти на Місяць екіпаж з трьох осіб: двоє в спеціальному модулі повинні досягти місячної поверхні, а третій – залишатися в кораблі на навколомісячній орбіті. Через 40 років при своєму польоті на Місяць американці (Н. Армстронг, М. Коллінз, Е. Олдрін) діяли за такою ж схемою.

Біографія Юрія Кондратюка

9 (21) червня 1897 року – в повітовому місті Полтавf народився майбутній дослідник космосу.

1910-1916 рр. – навчання у Другій полтавській чоловічій гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю.

Вересень 1916 р. вступив на механічне відділення політехнічного інституту Петрограду, але провчився там лише 40 днів.

Листопад 1916 року мобілізований до царської армії.

1916-1918 рр. – служить в російській армії, бере участь у Першій світовій війні на Закавказькому фронті.

1918 р. – демобілізувався з царської армії, але по дорозі в Полтаву був знову мобілізований в білогвардійську армію генерала Корнілова, звідки незабаром дезертирував.

1919-1925 рр. – живе в Україні. Спочатку працює різноробочим в Полтаві, потім в Смілі на маслобійні, потім в містечку Мала Виска – на млині і на цукровому заводі. Змушений був працювати на самих чорних роботах і переїжджати з місця на місце, приховуючи своє білогвардійське минуле.

1919 р. – видає книгу «Тим, хто буде читати, щоб будувати».

1921 р. – отримав документи на чуже ім'я.

1925 р. – завершує рукопис «Про міжпланетні подорожі» і відправляє на рецензію в Москву. Відповідь була позитивною.

1925 р. – працює механіком на будівництві елеватора в Краснодарському краї.

1926-1927 рр. – працює на будівництві елеватора в Північній Осетії.

1927-1928 рр. – займається проектуванням і будівництвом зерносховищ в Західному Сибіру і на Алтаї.

З 1928 р. – працює заступником головного інженера Сибірської крайової контори «Хлібопродукт». Займається проектуванням найбільшого в країні елеватора «Мастодонт», розрахованого на 13 тис. тонн зерна.

1929 р. – опублікував в Новосибірську книгу «Про завоювання міжпланетних просторів».

31 липня 1930 року – Кондратюка заарештували за звинуваченням у шкідництві і засудили до 3 років ув’язнення.

1930-1932 рр. – працював у проектному бюро №14 на Кузбасі.

1932-1934 рр. – звільнений достроково за особистим проханням С. Орджонікідзе і переведений співробітником до Наркомату важкої промисловості. Займається проектуванням Кримської ВЕС.

1934-1938 рр. – працює в Харківському інституті промислової енергетики.

1938 р. – будівництво Кримської ВЕС було призупинено, але Кондратюк переведений на посаду начальника технічного відділу вітросектора при Теплоелектропроекті Наркомтехпрому СРСР.

1941 р. – з початком Радянсько-Німецької війни у віці 44 років добровольцем йде на фронт. Воює під Москвою та на інших напрямках.

Січень 1942 року – останні відомості про Ю. В. Кондратюка. Ймовірно, це і є час його загибелі.

Цікаві факти про Юрія Кондратюка

  • Справжнє ім'я і прізвище піонера космосу були Олександр Гнатович Шаргей. Юрієм Кондратюком вчений був змушений назватися заради конспірації, бажаючи уникнути переслідування за участь у білогвардійському русі. Його мачуха Олена Петрівна Карєєва здобула йому документи свого померлого знайомого, студента Юрія Васильовича Кондратюка. У 1921 році, відразу після закінчення Громадянської війни, коли мільйони людей загинули, пропали безвісти або стали біженцями, загубитися у великій країні під чужим ім'ям було неважко;
  • батьком вченого був Ігнатій Бенедиктович Шаргей – дворянин польського походження католицького віросповідання. Мати, Людмила Львівна Шліпенбах, – спадкоємиця древнього аристократичного роду, що бере початок від шведських баронів.
  • Кондратюк був заарештований за будівництво найбільшого в країні елеватора «Мастодонт». Його звинуватили у шкідництві, бо не вірили, що елеватор зможе вмістити в себе таку кількість зерна і не розвалитися (Юрій Васильович побудував його без застосування цвяхів). Однак споруда благополучно простояла до самого кінця СРСР і була розібрана тільки в 1990-х роках;
  • всі книги по космонавтиці Ю. Кондратюк написав, перебуваючи далеко від великих наукових центрів і бібліотек. Всі свої роботи вчений видав за власний рахунок.
  • Юрій Кондратюк змушений був відмовитися від дуже привабливої ​​пропозиції працювати в науково-дослідній лабораторії С. Корольова, оскільки побоювався ретельної перевірки своєї біографії органами НКВС (вони контролювали діяльність вчених) і, відповідно, розкриття факту підміни документів;
  • «Траса Кондратюка» – найбільш енергетично вигідна траєкторія космічного польоту на Місяць – використовувалася американськими астронавтами в проекті «Аполло». У 1969 році один з керівників американського космічного проекту Джон Губолт зазначив: «Кондратюк приблизно 50 років тому розрахував, що схема відділення останнього модуля від космічного корабля-носія є в енергетичному відношенні кращим способом посадки на Місяць».
  •  
  • Історична пам'ять про Юрія Кондратюка
  • Ім’ям Ю. Кондратюка названо одну з вулиць в м. Києві.

    Пам'ятники Ю. Кондратюку встановлено в Полтаві, в м. Горішні Плавні Полтавської області

Цей пам'ятник Ю. Кондратюку встановлений на космодромі Канаверал у США .

Меморіальні дошки на честь Ю. Кондратюка встановлені в Харкові, Полтаві, Санкт-Петербурзі.

Федерація космонавтики України і Росії випустила пам'ятну медаль на честь Ю. В. Кондратюка.

Федерація космонавтики України заснувала диплом імені Кондратюка, яким нагороджуються талановиті вчені, конструктори, а також ветерани ракетно-космічної сфери.

У 1997 році випущена ювілейна монета із зображенням Ю. В. Кондратюка, а також поштові марки.

Іменем вченого названо астероїд 3084 Кондратюк.

Американські астронавти назвали один із кратерів на зворотному боці Місяця ім'ям Кондратюка.

У 2001 році ім'ям Кондратюка названо Музей авіації та космонавтики в Полтаві.

 

Наші інтереси: 

Знати про видатних українців, про їхні досягнення в світову науку.

Гравець: 
Олена Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка