В перекладі з дипломатичної мови це означає: відтепер головні зусилля Москви спрямовані на те, щоб розкласти Україну зсередини. Ставка робиться на розпад державного управління й дезорганізацію суспільства. Головний засіб — корупція. Ця зброя вже виявляє свою дію.
По-перше, у світі нема жодної іншої демократичної країни, де корупція процвітає так, як в Україні — за словами віце-президента США Джо Байдена. Активізація Москвою корупційної зброї може прискорити процес розпаду державної системи.
По-друге, головним консолідуючим чинником будь-якого народу є його мова. Із застосуванням української в Україні — проблеми. Її використовують не більше 25% вітчизняних сайтів. Частка української мови на телеканалах зменшується зі швидкістю 1% на місяць. І це при тому, що в гібридній війні Росії проти України інформаційний компонент перевищує 90% і просувається саме російською мовою.
Мета плану "В" Путіна — довести Україну до хаотичного стану й перехопити управління нею.
Як протидіяти цьому? Якщо відповідати симетрично, то треба підтримувати й ремонтувати невиліковно хвору державну машину. Саме до цього нас закликає провладна верхівка: мовляв, хто не підтримує владу, той "агент Кремля".
Альтернативний шлях у тому, щоб не підтримувати вмираючу систему, а з усіх сил творити нову. Вибір простий, адже є лише дві базові форми державного правління: республіка і тиранія. Все інше — їхні різновиди. Ці дві протилежності відрізняються способом формування державних органів — "згори" чи "знизу".
Якщо органи управління формуються знизу — це республіка. Вона тримається на вільних виборах. Це самоврядування народу, його життя власним розумом.
Якщо ж органи влади формуються згори і не залежать від вибору суспільства — це диктатура. Вона може бути м'яка або жорстка, відверта або прихована, одноособова чи колективна: монархія, олігархія, теократія, державна бюрократія тощо. Важливо, що диктатура де-факто не залежить від волевиявлення громадян. У диктатурі вибори — це завжди фікція: хоч як обирай, а при владі залишаються ті ж самі.
У сучасній Україні діє прихована олігархічна диктатура, тому вибори нічого принципово не змінюють. Нова держава повинна бути республікою. Вибори в ній мають бути не формальністю, а механізмом висування найкращих.
Проблема в тому, що висування найкращих можливе тільки в групах персонально знайомих. Кожен із нас здатен тримати в голові від 100 до 230 людей. Соціологи й антропологи зазвичай використовують цифру 150, яку називають "Числом Данбара". Середні розміри традиційних поселень, як правило, коливаються в цих межах.
"Число Данбара" — це не тільки середньостатистична межа спроможностей людини розпізнавати членів групи й пам'ятати інформацію про них. Воно вказує на колективні можливості відстежувати дармоїдів та соціальних паразитів. Більші групи створюють сприятливіші умови для шахраїв і брехунів.
Групи, в яких "усі знають усіх", первинно називалися демосами. А демократія — це влада демосів. Вона працює лише у громадах до 150 осіб. Бо тільки в таких невеликих колективах люди точно знають, хто чого вартий і спроможні дати кожному адекватну оцінку.
Як обійти "обмеження Данбара"? Чи можливе компетентне самоврядування у спільнотах із мільйонів учасників?
Якщо система не масштабується в ширину, то її треба розвивати у висоту. У демократичній республіці це вирішується системою багаторівневого парламентаризму. Виборні керівники первинних демосів, будучи персонально знайомими, формують демоси другого рівня. Їхні виборні керівники, також персонально знайомі, зі свого середовища висувають найкращих і так далі.
Якщо використовувати традиційну термінологію, то первинні демоси — це сотні. Вони об'єднуються в полкові демоси, полки — в коші, а коші — в республіку. Такий лад існував в Україні з давніх-давен і називався "копним правом" або "скуфією" — зібранням, скупщиною. Внаслідок української національно-визвольної революції ХVII ст. цей республіканський лад було відновлено у формі сотенно-полкової організації козацької держави.
Нове — це добре забуте старе. Тому сучасний перехід від олігархічної диктатури до демократичної республіки буде відновленням традиційного устрою. Але на вищому рівні. Головна новація в тому, що сучасні технології дозволяють переобирати владу не раз на кілька років, а хоч щомісяця. Відтак новітня демократія буде не тільки компетентною, а й динамічною. Громадяни висуватимуть справді найкращих, а при зміні ситуації переобиратимуть їх негайно.
У найкращому для них випадку вони просто не встигнуть.
РФ зникне швидше.
Треба готуватися брати пiд контроль прикордоннi регiони РФ та готуватися до навали бiженцiв iз РФ..
Хай Буде!
Коментарі
На телевізійних каналах підконтрольних Коломойському "браві нквд-сти" воюють у прайм таймах..На керівних посадах у силових органах відновлюються відверті "совкові" персонажі..Відсутня законна практична можливість відкликання від влади президента та інших діячів,що не виконують своїх функцій..Україна закріплюється у просторах страждань-боротьби..Суспільство розуміє,що без жорстких заходів ситуацію не змінити..Росте запит на українського Піночета чи йому подібного..
Вірю в те, що розумію.
Усе вірно, по формам правління і налагодження основних політичних інститутів влади: є лише дві базові форми правління країнами :
1. монархічна, за якої формування державних органів відбувається "згори" ( в Україні на сьогодні де-факто монарх олігархат);
2. за республіканської форми правління народ за законом є носієм влади.
Хитрість нашої Конституції полягає в підміні понять. Російські шовіністи в українських кріслах чиновників, разом з "червоними" директорами - майбутніми олігархами втиснули в конституцію поруч з філософським поняттям країна (страна, государство рос.) ... велічноє для россійского уха, але не філософське поняття ДЄРЖАВА. Так це давенне руси-вкраїнське слово, але воно по суті характеризує тиранію, або одноосібне керівництво.(багато в Україні мріють про Український Кувейт чи Арабські Емірати).
. Ось такими хитрощами олігархат зробив "конституцію єжа і вужа".
. Нам потрібно відмовитися від вживання терміну держава
ВсеШляхВін
Термін "монархія" (влада одного) в політології вживається неправильно, тому що монарх може бути виборним, наприклад, в Речі Посполитій (республіці) обирали короля - монарха.
Правильним є слово "диктатура" - що значить зовнішнє керування.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Радіймо!
Власне, після "Війна України з Росією...." якось не читається, бо сприймаю цю війну навпаки - московії з Україною....
На мій погляд, в даному випадку від перестановки "слагаємих" результат кардинально інший.
При всій повазі до автора, раджу відкоригувати... Цю публікацію читають також і в ФБ.
Хай Буде!
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Хто згадується перший, той головніший і сильніший - це загальне правило. Так що все вірно. Україна воює і перемагає. Москві гаплик. Без варіантів.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Чому Москві гаплик? Навіть після падіння Росії почнуться соціальні катаклізми і першою це відчує Україна, коли до нас хлинуть мільйони біженців.
Миролюбність і озброєність!
Біженці підуть ще до того, як настане гаплик. Що з ними робити - це питання правильної міграційної політики.
Див. також Євгеніка для України.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так москалі ПЕРШИМИ на нас напали, якщо вже так говорити. Україна в захисті. Тому ви перекручуєте... на жаль.
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Так, вони напали перші. Але тепер нам треба брати ініціативу у свої руки, діяти творчо, нав’язувати ворогу свої правила.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
У найкращому для них випадку вони просто не встигнуть.
РФ зникне швидше.
Треба готуватися брати пiд контроль прикордоннi регiони РФ та готуватися до навали бiженцiв iз РФ..
Хай Буде!
Вони про себе:
http://ru-polit.livejournal.com/7968872.html
Хай Буде!