У самій назві фільму "Відгомін забутого неба” Сергій Марченко відобразив суть розповіді і манеру її подачі. Відгомін з минулого сьогодні для нас видається казкою. У стрічці використано саме цей стиль оповіді. Голос за кадром начебто заколисує, але коли звучать запитання, а відповіді ведуть у далеку минувшину, починаєш поступово усвідомлювати свій невидимий зв’язок із всесвітом, розумієш теперішні втрати єдності з природою, з космосом завдяки здобуткам цивілізації.
Картини, які розгортаються перед нами дещо схожі на анімацію – синє колесо крутиться по небу, водяться небесні хороводи. Але дедалі таємничість поступово розвіюється і ми дізнаємося цікаві факти з життя наших предків: як чумаки по сіль ходили, як вони користувалися небесною навігацією, як легко вони орієнтувалися у просторі, бо знали небесну карту, знали ще задовго до того, як усе це було зафіксовано в інших цивілізаціях.
Казка поступово перетворюється на зібрання наукових фактів про стародавній світ наших пращурів. Закон зростання і закон збереження трансформується в особистісну дорогу кожного з нас, у вітер, що дме нам у спину, у зорі, що відбилися на наших долонях, бо, як би банально це не звучало, забуваючи своє коріння, сам не можеш віднайти своє місце у всесвіті. Начебто знаєш, де твій дім, а не можеш відшукати дороги додому.
Увесь науковий матеріал завдяки поетичності образів легко проникає у свідомість, а допитливих спонукає глибше пірнати у вивчення нашої історії і культури.
Про автора фільму:
Сергій Миколайович Марченко — український режисер, сценарист, фотохудожник, викладач, кінознавець. Кандидат мистецтвознавства, викладач Київського національного університету імені Карпенка.
Стрічка Сергія Марченка наочно демонструє, як можна сприяти засвоєнню знань у молодого покоління, як викликати зацікавлення до різних наук, якими б нудними вони не видавались на перший погляд.
Виявлено виразний зв’язок між рівнем розвитку людини та простором подій, в якому вона перебуває. Царство боже є простором Гомо триплекс. Щоб стати триплексом, треба піднятися у простір Царства божого...
Відгомін забутого неба, або Прадавня мудрість Гіперборії (відео)
Світ:
Спецтема:
У самій назві фільму "Відгомін забутого неба” Сергій Марченко відобразив суть розповіді і манеру її подачі. Відгомін з минулого сьогодні для нас видається казкою. У стрічці використано саме цей стиль оповіді. Голос за кадром начебто заколисує, але коли звучать запитання, а відповіді ведуть у далеку минувшину, починаєш поступово усвідомлювати свій невидимий зв’язок із всесвітом, розумієш теперішні втрати єдності з природою, з космосом завдяки здобуткам цивілізації.
170921chasha.jpg
Картини, які розгортаються перед нами дещо схожі на анімацію – синє колесо крутиться по небу, водяться небесні хороводи. Але дедалі таємничість поступово розвіюється і ми дізнаємося цікаві факти з життя наших предків: як чумаки по сіль ходили, як вони користувалися небесною навігацією, як легко вони орієнтувалися у просторі, бо знали небесну карту, знали ще задовго до того, як усе це було зафіксовано в інших цивілізаціях.
Казка поступово перетворюється на зібрання наукових фактів про стародавній світ наших пращурів. Закон зростання і закон збереження трансформується в особистісну дорогу кожного з нас, у вітер, що дме нам у спину, у зорі, що відбилися на наших долонях, бо, як би банально це не звучало, забуваючи своє коріння, сам не можеш віднайти своє місце у всесвіті. Начебто знаєш, де твій дім, а не можеш відшукати дороги додому.
Увесь науковий матеріал завдяки поетичності образів легко проникає у свідомість, а допитливих спонукає глибше пірнати у вивчення нашої історії і культури.
Про автора фільму:
Сергій Миколайович Марченко — український режисер, сценарист, фотохудожник, викладач, кінознавець. Кандидат мистецтвознавства, викладач Київського національного університету імені Карпенка.
Про Чашу Сонця: Чаша Сонця - ЧаРа
Стрічка Сергія Марченка наочно демонструє, як можна сприяти засвоєнню знань у молодого покоління, як викликати зацікавлення до різних наук, якими б нудними вони не видавались на перший погляд.
Зверніть увагу
Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази