Співрозмовники Круглого столу, що проходив на телебаченні міста Таураге (Литва) розповіли журналісту Петру Олару про свої враження від відвідин Литви. У розмові взяли участь ректор Тернопільського Національного університету імені Івана Пулюя, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Петро Ясний, директор Технопарку міста Тернопіль Григорій Хіміч, проректор з міжнародного співробітництва Тернопільського НТУ імені Івана Пулюя Тетяна Вітенко та голова спілки українців Балтії та Литви Леонід Тригуб.
Петро Олар: Вітаю Вас в нашій студії і дякую, що наука допомагає становленню громадянського суспільства і налагодженню мостів народної дипломатії. Моє запитання до всіх: чому двері Європи ви відкриваєте через Литву?
Петро Ясний: Я вперше в Литві і, проїхавши дорогою від Вільнюса до Таураге, був приємно здивований. Перше – це дороги і дуже приємні, привітні, ділові люди.
Тетяна Вітенко: Литва є одним з прикладів сучасної методи навчання студентів. Вони дуже активні, дуже талановиті, дуже приємні у спілкуванні. Cтуденти завжди є студентами – чи у Литві, чи в Україні.
Петро Олар: Ваш університет вважається європейським?
Петро Ясний: Наш університет розвиває міжнародну співпрацю – це є важливим елементом підвищення якості освіти. В нас є декілька пропозицій для співпраці з університетами: це програма акедемічної мобільності та практика студентів. Ми якраз це обговорювали на засіданні Ротарі-клубу. Багато спеціальностей, що готує наш університет, зацікавили литовський бізнес.
Науковий парк створено три роки тому. Основним засновником є Технічний університет. Статус парку – корпорація. Основний напрямок діяльності – енергозбереження. В нас була зустріч з технологічним парком Клайпеди та індустріальним парком Таураге. Ми обговорили ряд дотичних питань, що цікавлять і нашу, і литовські сторони.
Петро Олар: Чого ще бракує?
Петро Ясний: Перш за все, розуміння того, що без розвитку матеріально-технічної бази навчального процесу неможливе покращення якості навчання. По друге – підтверження нашої стратегії розвитку євроінтеграції і кооперації в галузі науки, освіти та інновацій.
Тетяна Вітенко: Звичайно, що вища школа в Україні зараз реформується. Всі заходи спрямовані на підвищення якості знань та євроінтеграцію.
Петро Олар: Чи є у вас студенти, орієнтовані на Росію?
Петро Ясний: В нас таких студентів немає. Принаймні в нашому університеті студенти, починаючи з листопада 2013 року, активно підтримували Майдан. На жаль, є жертви – один студент загинув на сході України. Позиція студентів і викладачів до Росії однозначна – це агресор.
Петро Олар: Що вас вразило як науковців?
Петро Ясний: Я хочу сказати: нас приємно вразило в Клайпеді, що це новий університет, створений нещодавно і досягнув успіхів у розвитку освіти і науки, у створені підрозділів, які надають університету інноваційну спрямованість. Те, що університет є не тільки освітнім, а й культурним центром Клайпеди. У цьому університеті дуже багато спеціальностей, які впливають на рівень культури, рівень інтелекту регіону.
Петро Олар: Хочу спитати вас, пане Петре, ви, ректор знаного в Україні університету, зараз у Литві. Що ви збираєтесь з Європи експортувати в Україну ?
Петро Ясний: З Європи в Україну... перше Європейський досвід – це дуже важливо. Це бачення тих реформ, що повинні реалізовуватися на рівні університету. Зараз йде реформа університетів, і ректори мають самі думати про те, які реформи проводити всередені вузу в рамках діючого закону про вищу освіту.
Петро Олар: А що б ви могли запропонувати Європі?
Петро Ясний: Європі, звичайно, те, що для університету важливо – обмін досвідом. У нашому університеті є досвід управління, досвід підготовки, досвід використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі, досвід співпраці з багатьма міжнародними ІТ-компаніями. Для підвищення якості навчального процесу це є дуже важливо. І один з таких напрямків і програм є академічна мобільність студентів, академічна мобільність викладачів, коли наші студенти можуть частину навчання (один-два семестри) поїхати на практику. Ми можемо прийняти закордонних студентів до себе на навчання чи за програмою подвійних дипломів, чи за програмою академічної мобільності.
Петро Олар: Пані Тетяно, який науковий чи студентський потенціал у вашому університеті?
Тетяна Вітенко: У нашому університеті дуже великий творчий потенціал молоді, наукової молоді, яка володіє сучасними знаннями та цікавиться передовими тенденціями. Це ІТ-технології, це інженерні реалізації, це і економічні спеціальності і навіть гуманітарні.
Петро Олар: Я вчора з вами багато їздив, маю кадри зняті там, а які ваші враження від відвідин технопарку та університету в Клайпеді? Це реалії співпраці, які вже є сьогодні?
Петро Ясний: Тут дійсно цікаво все побачити. На сьогодні в міжнародних мережах є багато інформації, можна багато що почитати, подивитись. Але коли ви вживу бачите, як працює сам механізм, яка структура і як відбувається повністю управління цим процесом, це набагато цікавіше. Є досить великий багаж, який можна буде впроваджувати в спільних інтегрованих проектах.
Петро Олар: Чи є вже у вашій уяві такі спільні проекти, які готові сьогодні чи завтра запропонувати своїм європейським партнерам?
Григорій Хіміч: Ці проекти давно є не тільки в уяві, вони є в конкретних пропозиціях. На теперішній час ми заручимось підтримкою литовських партнерів і спробуємо усе це втілювати.
Петро Олар: Я хочу вас повернути в політичну площину. Самоуправління в Литві – це нове молоде покоління. І та тернопільська громада, яка є у Таураге, дуже активізувалася. Ви як тернопільчани відчуваєте, що новий мер робить конкретні практичні кроки?
Григорій Хіміч: Справа в тому, що кожна людина залишає якийсь слід у своєму житті. І сьогодні зарано судити, наскільки активно відбуваються зрушення, відбуваються якісь перетворення, відбувається інтеграція. Ми вважаємо, що все це перетвориться в корисні, хороші плоди.
Петро Олар: Пане ректоре, те що литовський мер Таураге та інші бізнесмени по кілька разів на місяць приїздять в Тернопіль, це теж вже має позитивні плоди?
Петро Ясний: Звичайно, ми вже бачимо позитивні плоди, хоча це не такий швидкий процес. Ті, що живуть в Тернополі, не зразу відчувають зміни. Але ті, що приїздять один раз в рік чи два роки з-за кордону, для них краще видно ці зміни, які вже є. Це і дороги, це і зовнішній вигляд міста, це і те, що місто встало, по оцінці західних експертів, в один ряд з найкращими європейськими містами. Тернопіль – місто з європейським обличчям в Україні. Я думаю, тут мають бути глобальніші системні рішення, які приведуть до покращення ситуації. Зокрема, що я для себе виніс із цієї поїздки, це те, що до того часу, поки не буде демонополізації ринку теплової енергії, електричної, демонополізації ринку газу на рівні навіть міста, до того часу будуть проблеми в комунальному секторі послуг. Важливий крок необхідно зробити і прийняти системне рішення демонополізувати ринок і для цього створити всі умови.
Петро Олар: Пані Тетяно, в Україні для всіх Європа – це Італія, Франція, Німеччина, а для вас як відкрилась Литва. Це справжня Європа, чи є інші погляди?
Тетяна Вітенко: Я не можу сказати, що Литва для мене відкрилась тому, що я в Литві не вперше, я була в Литві ще коли була студенткою, і навіть в той радянський час Литва йшла на крок уперед. Зараз я просто підтвердила своє бачення і розуміння Литви – це дуже дружелюбні і високопрофесійні європейці. Мені імпонує їхня позиція енергонезалежності. Це не тільки позиція, а реальність, яку ми спостерігали на всіх підприємства, які є тут.
Петро Олар: Поряд з вами пан Леонід, що вас зустрічав вчора в Клайпеді – це наша українська громада, яка активно там працює. Ми разом з ними і литовцями творимо Балтійсько-Чорноморську конфедерацію, яка буде інформаційно та організаційно допомагати втіленню багатьох проектів. Пане Леоніде, як ви вчора сприняли такий науковий десант до вашого міста?
Леонід Тригуб: Несподівано, отак по-українськи щиро воно проходить набагато краще. Із земляками завжди приємно зустрічатись, а ще з такими людьми, що представляють українську науку. Це дуже приємно. Вони вже сказали, який почерпнули чи передали досвід, це тільки зміцнює наші стосунки між українцями, які проживають в Литві і взагалі між Литвою та Україною. Це тільки на користь. Я думаю, якщо культурно-просвітницька діяльність в нас вже робилась і раніш, то ці наукові проекти саме те, що потрібно людям щодня. Ці люди і вирішують такі питання, які теоретично обґрунтовують і практично втілюють.
Петро Олар: Я дякую всім! Бажано, щоб ви приїздили частіше, і щоб Литва та Україна були єдиним монолітом, що виведе Україну на рівень однієї з кращих країн Європи. Я в це вірю і дякую вам за розмову.
У Клайпеді: Петро Олар (справа на фото) з гостями з Тернополя. Світлина Анни Агішевої
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Українські науковці долучаються в Литві до проектів Балтійсько-Чорноморської конфедерації
Світ:
Спецтема:
Співрозмовники Круглого столу, що проходив на телебаченні міста Таураге (Литва) розповіли журналісту Петру Олару про свої враження від відвідин Литви. У розмові взяли участь ректор Тернопільського Національного університету імені Івана Пулюя, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Петро Ясний, директор Технопарку міста Тернопіль Григорій Хіміч, проректор з міжнародного співробітництва Тернопільського НТУ імені Івана Пулюя Тетяна Вітенко та голова спілки українців Балтії та Литви Леонід Тригуб.
15121505.jpg
Петро Олар: Вітаю Вас в нашій студії і дякую, що наука допомагає становленню громадянського суспільства і налагодженню мостів народної дипломатії. Моє запитання до всіх: чому двері Європи ви відкриваєте через Литву?
Петро Ясний: Я вперше в Литві і, проїхавши дорогою від Вільнюса до Таураге, був приємно здивований. Перше – це дороги і дуже приємні, привітні, ділові люди.
Тетяна Вітенко: Литва є одним з прикладів сучасної методи навчання студентів. Вони дуже активні, дуже талановиті, дуже приємні у спілкуванні. Cтуденти завжди є студентами – чи у Литві, чи в Україні.
Петро Олар: Ваш університет вважається європейським?
Петро Ясний: Наш університет розвиває міжнародну співпрацю – це є важливим елементом підвищення якості освіти. В нас є декілька пропозицій для співпраці з університетами: це програма акедемічної мобільності та практика студентів. Ми якраз це обговорювали на засіданні Ротарі-клубу. Багато спеціальностей, що готує наш університет, зацікавили литовський бізнес.
Науковий парк створено три роки тому. Основним засновником є Технічний університет. Статус парку – корпорація. Основний напрямок діяльності – енергозбереження. В нас була зустріч з технологічним парком Клайпеди та індустріальним парком Таураге. Ми обговорили ряд дотичних питань, що цікавлять і нашу, і литовські сторони.
Петро Олар: Чого ще бракує?
Петро Ясний: Перш за все, розуміння того, що без розвитку матеріально-технічної бази навчального процесу неможливе покращення якості навчання. По друге – підтверження нашої стратегії розвитку євроінтеграції і кооперації в галузі науки, освіти та інновацій.
Тетяна Вітенко: Звичайно, що вища школа в Україні зараз реформується. Всі заходи спрямовані на підвищення якості знань та євроінтеграцію.
Петро Олар: Чи є у вас студенти, орієнтовані на Росію?
Петро Ясний: В нас таких студентів немає. Принаймні в нашому університеті студенти, починаючи з листопада 2013 року, активно підтримували Майдан. На жаль, є жертви – один студент загинув на сході України. Позиція студентів і викладачів до Росії однозначна – це агресор.
Петро Олар: Що вас вразило як науковців?
Петро Ясний: Я хочу сказати: нас приємно вразило в Клайпеді, що це новий університет, створений нещодавно і досягнув успіхів у розвитку освіти і науки, у створені підрозділів, які надають університету інноваційну спрямованість. Те, що університет є не тільки освітнім, а й культурним центром Клайпеди. У цьому університеті дуже багато спеціальностей, які впливають на рівень культури, рівень інтелекту регіону.
Петро Олар: Хочу спитати вас, пане Петре, ви, ректор знаного в Україні університету, зараз у Литві. Що ви збираєтесь з Європи експортувати в Україну ?
Петро Ясний: З Європи в Україну... перше Європейський досвід – це дуже важливо. Це бачення тих реформ, що повинні реалізовуватися на рівні університету. Зараз йде реформа університетів, і ректори мають самі думати про те, які реформи проводити всередені вузу в рамках діючого закону про вищу освіту.
Петро Олар: А що б ви могли запропонувати Європі?
Петро Ясний: Європі, звичайно, те, що для університету важливо – обмін досвідом. У нашому університеті є досвід управління, досвід підготовки, досвід використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі, досвід співпраці з багатьма міжнародними ІТ-компаніями. Для підвищення якості навчального процесу це є дуже важливо. І один з таких напрямків і програм є академічна мобільність студентів, академічна мобільність викладачів, коли наші студенти можуть частину навчання (один-два семестри) поїхати на практику. Ми можемо прийняти закордонних студентів до себе на навчання чи за програмою подвійних дипломів, чи за програмою академічної мобільності.
Петро Олар: Пані Тетяно, який науковий чи студентський потенціал у вашому університеті?
Тетяна Вітенко: У нашому університеті дуже великий творчий потенціал молоді, наукової молоді, яка володіє сучасними знаннями та цікавиться передовими тенденціями. Це ІТ-технології, це інженерні реалізації, це і економічні спеціальності і навіть гуманітарні.
Петро Олар: Я вчора з вами багато їздив, маю кадри зняті там, а які ваші враження від відвідин технопарку та університету в Клайпеді? Це реалії співпраці, які вже є сьогодні?
Петро Ясний: Тут дійсно цікаво все побачити. На сьогодні в міжнародних мережах є багато інформації, можна багато що почитати, подивитись. Але коли ви вживу бачите, як працює сам механізм, яка структура і як відбувається повністю управління цим процесом, це набагато цікавіше. Є досить великий багаж, який можна буде впроваджувати в спільних інтегрованих проектах.
Петро Олар: Чи є вже у вашій уяві такі спільні проекти, які готові сьогодні чи завтра запропонувати своїм європейським партнерам?
Григорій Хіміч: Ці проекти давно є не тільки в уяві, вони є в конкретних пропозиціях. На теперішній час ми заручимось підтримкою литовських партнерів і спробуємо усе це втілювати.
Петро Олар: Я хочу вас повернути в політичну площину. Самоуправління в Литві – це нове молоде покоління. І та тернопільська громада, яка є у Таураге, дуже активізувалася. Ви як тернопільчани відчуваєте, що новий мер робить конкретні практичні кроки?
Григорій Хіміч: Справа в тому, що кожна людина залишає якийсь слід у своєму житті. І сьогодні зарано судити, наскільки активно відбуваються зрушення, відбуваються якісь перетворення, відбувається інтеграція. Ми вважаємо, що все це перетвориться в корисні, хороші плоди.
Петро Олар: Пане ректоре, те що литовський мер Таураге та інші бізнесмени по кілька разів на місяць приїздять в Тернопіль, це теж вже має позитивні плоди?
Петро Ясний: Звичайно, ми вже бачимо позитивні плоди, хоча це не такий швидкий процес. Ті, що живуть в Тернополі, не зразу відчувають зміни. Але ті, що приїздять один раз в рік чи два роки з-за кордону, для них краще видно ці зміни, які вже є. Це і дороги, це і зовнішній вигляд міста, це і те, що місто встало, по оцінці західних експертів, в один ряд з найкращими європейськими містами. Тернопіль – місто з європейським обличчям в Україні. Я думаю, тут мають бути глобальніші системні рішення, які приведуть до покращення ситуації. Зокрема, що я для себе виніс із цієї поїздки, це те, що до того часу, поки не буде демонополізації ринку теплової енергії, електричної, демонополізації ринку газу на рівні навіть міста, до того часу будуть проблеми в комунальному секторі послуг. Важливий крок необхідно зробити і прийняти системне рішення демонополізувати ринок і для цього створити всі умови.
Петро Олар: Пані Тетяно, в Україні для всіх Європа – це Італія, Франція, Німеччина, а для вас як відкрилась Литва. Це справжня Європа, чи є інші погляди?
Тетяна Вітенко: Я не можу сказати, що Литва для мене відкрилась тому, що я в Литві не вперше, я була в Литві ще коли була студенткою, і навіть в той радянський час Литва йшла на крок уперед. Зараз я просто підтвердила своє бачення і розуміння Литви – це дуже дружелюбні і високопрофесійні європейці. Мені імпонує їхня позиція енергонезалежності. Це не тільки позиція, а реальність, яку ми спостерігали на всіх підприємства, які є тут.
Петро Олар: Поряд з вами пан Леонід, що вас зустрічав вчора в Клайпеді – це наша українська громада, яка активно там працює. Ми разом з ними і литовцями творимо Балтійсько-Чорноморську конфедерацію, яка буде інформаційно та організаційно допомагати втіленню багатьох проектів. Пане Леоніде, як ви вчора сприняли такий науковий десант до вашого міста?
Леонід Тригуб: Несподівано, отак по-українськи щиро воно проходить набагато краще. Із земляками завжди приємно зустрічатись, а ще з такими людьми, що представляють українську науку. Це дуже приємно. Вони вже сказали, який почерпнули чи передали досвід, це тільки зміцнює наші стосунки між українцями, які проживають в Литві і взагалі між Литвою та Україною. Це тільки на користь. Я думаю, якщо культурно-просвітницька діяльність в нас вже робилась і раніш, то ці наукові проекти саме те, що потрібно людям щодня. Ці люди і вирішують такі питання, які теоретично обґрунтовують і практично втілюють.
Петро Олар: Я дякую всім! Бажано, щоб ви приїздили частіше, і щоб Литва та Україна були єдиним монолітом, що виведе Україну на рівень однієї з кращих країн Європи. Я в це вірю і дякую вам за розмову.
У Клайпеді: Петро Олар (справа на фото) з гостями з Тернополя. Світлина Анни Агішевої
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта