Зображення користувача Сергій Середина.
Сергій Середина
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Українська версія постійного календаря

Пропонується до розгляду проста геометрична модель річного циклу. Модель дозволяє обгрунтувати ділення року на частини, може бути покладена в основу проекту постійного календаря, а також наочно показує    природність введення двох додаткових днів в календарну схему. Передбачається, що такий постійний календар спростить завдання прийняття  рішень і стане стабілізуючим чинником розвитку світової економіки.

У григоріанському календарі вихідні дні щорік міняють свої дати, святкові дні переміщаються по днях тижня, місяці і квартали мають різну тривалість. Така мінливість григоріанського календаря ускладнює процес прийняття рішень і є чинником, що утрудняє розвиток світової економіки.

Впродовж  XIX, XX століть були запропоновані різні варіанти реформи григоріанського календаря.  Так в 1888р. французьке астрономічне суспільство присудило першу премію астрономові Густаву Армеліну за кращий проект [1] на конкурсі усесвітніх календарів. А в 1953 р. за ініціативою уряду Індії Організація Об'єднаних Націй почала підготовку до календарної реформи. Економічна і Соціальна Рада ООН в 1954р. схвалила проект постійного календаря з 12 місяців, в якому звичайний рік складався з 365 днів, що покриваються 52-мя семиденними тижнями і ще одним, внетижневим, святковим  днем, що доводиться на початок року.  Високосний же рік включав би другий внетижневий, високосний, день, що доводиться на середину року. Але проект не був прийнятий деякими країнами з релігійних міркувань, оскільки  із-за внетижневих днів порушується безперервність семиденного перебігу тижнів [2].

Проте, наприклад, католицька церква була“не против всякой инициативы установления вечного светского календаря, если этот календарь сохранит деление семидневной недели с воскресением и если ни один день не будет удален за пределы недели”…  “вечный календарь можно принять без нарушения недели. Это можно достигнуть, просто вводя от времени до времени дополнительную неделю. Такой календарь имел бы такие же преимущества применения, как проект всемирного … календаря, но в то же время не насиловал бы ничьих религиозных чувств…Недостаток такого календаря в том, что максимально целая неделя отделяла бы календарный год от солнечного”, але “католическая церковь не будет возражать против такого календаря”[3].

У 1988 році Міжнародна організація по стандартизації прийняла  стандарт для представлення дат і часу ISO 8601, в якому вводиться  альтернативне представлення дат «рік: тиждень: день», вживане комерційними і промисловими структурами [4]. Наприклад, 1991-W34-7 або  «рік 1991: тиждень 34: день 7»  відповідає суботі 24 серпня 1991р по григоріанському стилю. Можна вважати це спробою впровадження вічного календаря з безперервним перебігом тижнів. Альтернативний рік не збігається з григоріанським роком, оскільки в нім короткі роки з 52 тижнів чергуються з довгими роками з 53 тижнів.

Астрофізик Річард Генрі і економіст Стів Хенке з Університету Джона Хопкинса запропонували проект постійного календаря, що узгоджується з  альтернативним представленням календарних дат в стандарті ISO 8601.  Передбачається, що щорічний економічний ефект від впровадження  такого календаря у світовому масштабі  перевищить сто мільярдів доларів [5].

У григоріанському календарі діють одночасно дві системи рахунку днів:

  • "місяць:день"- наукова, пов'язана з обертанням Землі довкола Сонця ,

  • "тиждень:день" - релігійна, пов'язана з сім'ю днями творіння.

І дванадцять місяців року і семиденний тиждень можна зв'язати з місячним циклом. Тобто 7 днів тижня теж мають під собою наукову основу - це приблизно чверть періоду від молодика до молодика.

Але ж сонячний календар вже не пов'язаний із спостереженнями за Місяцем. Тому  ділення року на 12  "місяців" і рахунок 7 денними тижнями це дань історії і дотримання релігійної традиції.

Наукові дані з часом уточнюються. Орбіта Землі - це не коло. Згідно з першим законом Кеплера орбіта руху Землі довкола Сонця має форму еліпса. При цьому Сонце знаходиться в одному з фокусів еліпса, і відстань між Землею і Сонцем міняється протягом року. За даними астрономів через апоцентр орбіти, точку найбільшої віддалі від Сонця, Земля проходить 1-5 липня, а через перицентр, точку найменшої віддалі від Сонця, Земля проходить 2-5 січня [6].

Якщо орбіта має форму еліпса, що звідси слідує? Якщо в еліпса дві осі симетрії, які ділять його на чотири рівні частини, то в календарі теж мають бути чотири рівні частини?

Щоб підкреслити ідею ділення на чотири рівні частини впишемо в еліпс ромб.

Розглядатимемо ромб як спрощену геометричну модель орбіти Землі.

Тібетська мандала розглядається як модель всесвіту, її зовнішній круг при цьому співвідноситься з календарними і хронологічними схемами.


Схожу структуру має і Камінь Сонця у індійців Південної Америки.    В центрі диска лице сонячного Бога, довкола якого нанесені символічні зображення двох календарів: священного і цивільного

 

Традиційним узором      для вишивок різних народів, слов'янських у тому числі, є ромб і восьмикінечна зірка.  У українців ромб символізує родючу землю, а зірка - Сонце [с.46, 7]. Але ж обхід довкола Сонця – це і є сонячний рік. 

Допустимо, що  обхід по периметру ромба є аналогом календарної схеми. 

У основу сучасного календаря покладений тропічний рік — проміжок часу між двома послідовними проходженнями центру Сонця через точку весняного рівнодення. Приблизне значення тривалості тропічного року  365,2422 діб [8]. Схема у вигляді ромба передбачає ділення року на чотири рівні частини. Виконаємо ділення із залишком: 365,2422=4*91 + 1,2422 . Таким чином, на кожну сторону ромба доводиться по 91 дню і залишаються ще один додатковий день і  приблизно чверть доби  в залишку. Чотири чверті доби за чотири роки утворюють другий додатковий день. Кількість діб для звичайного року: 365=4*13*7+1. Кількість діб для кожного четвертого, високосного,  року: 366=4*13*7+2.

Таким чином  геометрична модель річного циклу задає представлення року у вигляді 4 кварталів по 13-ть 7-мі денних тижнів і ще 2-х   додаткових днів. Рік також можна поділити на 13 місяців, кожен з яких  складається з 4-х  7-мідневних тижнів. Але при цьому не всі місяці укладатимуться цілком в квартали. Співвідноситимемо два додаткові дні року з апоцентром і перицентром орбіти і вважатимемо їх початком і серединою року.

Розглядатимемо Землю не лише як фізичну сферу, але і як ноосферу [9]. Оберемо за початок  року не астрономічний, але ноосферний коррелят. 24 серпня 1991р. з'явився новий суб'єкт світової економіки - Україна, який зменшив негативний вплив на кліматичну систему планети, скоротивши вжиток органічного палива, і відмовився від використання ядерної енергії у військових цілях. А також продемонстрував здібність до мирного рішення геополітичних конфліктів в 2004 р. Встановимо нижню вершину  ромба  на 24 серпня,  тоді вершини ромба вкажуть на такі межі кварталів 
звичайний  рік:

  • 24 серпня початок року,

  • 25 серпня - 23 листопада перший квартал,

  • 24 листопада -22 лютого другий квартал,

  • 23 лютого - 24 травня третій квартал,

  • 25 травня - 23 серпня четвертий квартал;

високосний рік:

  • 24 серпня початок року,

  • 25 серпня - 23 листопада перший квартал, 

  • 24 листопада -22 лютого другий квартал,

  • 23 лютого середина високосного року -високосна доба,

  • 24 лютого - 24 травня третій квартал,

  • 25 травня - 23 серпня четвертий квартал;

Після реформи в юліанському календарі «високосна» доба вставлялась між 23 і 24 лютого і називалась «bis sextum» - «друга шоста» доба до березневих календ [10]. При цьому 23 лютого у римлян наголошувалося як  День Терміналій - свято непорушних кордонів [11]. У запропонованій схемі «високосна» доба доводиться на 23 лютого. З точки зору древніх римлян цей день був би «подвоєнням сьомого дня» до березневих календ.

Називатимемо створений на основі вищеописаної геометричної моделі календар «українською версією постійного календаря».  У запропонованій українській версії:

  • рік складається з 4 кварталів;

  • квартал складається з 13 тижнів; 

  • тиждень складається з 7 діб;

  • рік включає також 1 або 2 додаткові доби;

  • звичайний рік складається з 52 тижнів і 1 додаткової доби;

  • високосний рік складається з 52 тижнів і 2 додаткових діб;

  • тижні також групуються по 4, утворюючи 13 місяців року;

  • перша додаткова доба приєднується до першого тижня року і є початком року;

  • друга додаткова доба приєднується до 27-го тижня року і є початком другого півріччя, а також серединою високосного року;

  • за початок року приймається 24 серпня по григоріанському стилю;

  • період з 24.08.1991р по 23.08.1992р вважається 1-м роком календаря;

 

Представлення календарних дат, прийняте  в міжнародному стандарті ISO 8601, може бути доповнене альтернативним українським варіантом «рік: тиждень: день»:

  • 1991U10, «тиждень 1, день 0», 24 серпня 1991р, 0-ой день 1-го  тижня;

  • 1991U11, «тиждень 1, день 1», 25 серпня 1991р, 1-й день 1-го тижня;

  • 1991U270, «тиждень 27, день 0», 23 лютого 1992р, високосний день;

  • 1991U527, «тиждень 52, день 7», 23 серпня 1992р, останній день року.

У такому календарі дні тижня не ковзають по календарних датах. Квартали і місяці завжди починаються з першого дня тижня. Дві додаткові доби року - початок року і середину високосного року - має сенс оголосити святковими. Тоді робочі дні розподілятимуться по 52 тижням року. В такому календарі на відміну від альтернативного представлення року у стандарті ISO 8601 та від календаря Хенке - Генрі тривалість  року завжди збігатиметься з  тривалістю астрономічного сонячного року і цей календар може бути використаний при планеруванні сільськогосподарських робіт. Іншою важливою відмінністю є простий порядок чергування звичайних і високосних років.

Запропоновано новий підхід до побудови календарної схеми на основі наочної геометричної моделі. Такий підхід дозволяє переосмислити значення двох додаткових днів року як початку і середини року, апоцентру і перицентру орбіти. Виходячи з відомої астрономічної тривалості року і виявлених властивостей геометричної моделі, що має дві осі симетрії, обгрунтовано ділення року на 4*13*7 частин із залишком. При такому підході визначальним чинником для побудови календарної схеми є скоріше 4-частковість, чим 7-мірічность.

Література

1.Armelin G. Reforme du calendrier, «L'Astronomie», 1888, t. 7, p. 347-349.

2.Володомонов Н.В.  Календарь: прошлое, настоящее, будущее.- М.: Наука, 1986.

3.Реформа календаря. [Электронный ресурс] – Режим доступа к данным   http://svobd.ru/2010-11-15-06-59-54/332-s/4712--.html - Название с экрана.

4.The Mathematics of the ISO 8601 Calendar . [Internet Resourse]: – Access mode :  http://www.staff.science.uu.nl/~gent0113/calendar/isocalendar.htm

5.Taking Calendar Reform Viral. [Internet Resourse]: Steve H. Hanke .– Cato Institute. - 2013. - Access mode : http://www.cato.org/publications/commentary/taking-calendar-reform-viral

6. Орбита Земли. [Электронный ресурс] – Режим доступа к данным   http://www.astronet.ru/db/msg/1162317  - Название с экрана.

7.Островская Т.О.  Знаки. 155 стародавнiх украiнських вишивок . К-:изд. «Соняшник» , 1992.http://www.bolesmir.ru/index.php?content=text&name=o596

8.Селешников С.И.  История календаря и хронология.- М.: Наука, гл.ред. физ.-мат. литературы. 1972.

9.Ноосфера. Теория В.И.Вернадского.  [Электронный ресурс] – Режим доступа к данным   http://www.sunnyway.com.ua/2011-11-12-15-29-31/164-2011-11-15-09-48-47 - Название с экрана.

10. Куликов С. Нить времён.- М.: Наука, гл. ред. физ.-мат. лит. 1991.

11.23 февраля - День Терминалий. [Электронный ресурс] – Режим доступа к данным   http://grani.ru/Society/m.2625.html- Название с экрана.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Коментарі

Зображення користувача Сергій Середина.


Уявлення про календар-ромб, нижня опорна вершина якого вказує на 24 серпня, остаточно склалося 24 серпня 2003 року. Оскільки 2004 рік мав бути високосним, то верхня вершина ромба вказала точно на 23 лютого. Через 24 серпня - 23 лютого проходіт вертикальна вісь календаря-ромба. Тоді ж, 24 серпня 2003 року, було зроблено припущення про перемогу Ющенка на президентських виборах у 2004 році. Чому? Тому що він народився 23 лютого.

Ліва осіння вершина календаря-ромба знаходиться між 23 і 24 листопада. Добре пам'ятаю 23 листопада 2004 року. Стояв цього дня з термосом під стінами Верховної Ради і скандував зі всіма "Ю-щен-ко!!!". Ющенко тоді пообіцяв боротися за результати виборів і дав присягу, поклавши ліву руку на Біблію.

Права весняна вершина календаря-ромба знаходиться між 24 і 25 травня. 24 травня відомо як день слов'янської писемності і культури. 25 травня починається четвертий квартал і 40-й тиждень календаря-ромба. Під час останнього тижня травня святкується День Києва.

Зображення користувача Сергій Середина.

У 1888 році француз Гюстав Армелін запропонував календар з 52 тижнів з 2 внедельнимі днями, виділивши тим самим якусь вісь - середину календаря, перший вненедельний день - початок року, другий - середина року. Ймовірно, Армелін не надавав особливого значення тому де помістити цей самий початок.
Армелін першим днем першого тижня року вважав 1 січня,
а початком - попередній день.

Схему календаря Армеліна з 52 тижнів і 2 додаткових днів можна порівняти з повною колодою карт, її ще називають французькою. 52 тижні відповідають 52 картам, а 2 джокери 2 додатковим дням. Як розкласти "календарний пасьянс"? Куди помістити джокери?

Зображення користувача Сергій Середина.

Стаття вже є, але коментарів немає: або не цікаво, або зачіпає тему на яку немає готової відповіді?
Як відноситися до двох додаткових днів?
З одного боку проста логіка побудови календаря на основі наукових даних про орбіту Землі, з іншого боку релігійна і магічна традиція.
Сім днів творіння, семикутна зірка магів.
Якщо є додаткові внетижневі дні, то семикутна зірка магів не працює?
Зірка магів читається двояко: послідовно по ходу променів (по лінії накреслення зірки) і по колу.
По ходу променів розташовані планети, керуючі днями тижня: Сонце — неділя, Місяць — понеділок, Марс — вівторок, Меркурій — середа, Юпітер — четвер, Венера — п’ятниця, Сатурн — субота.
24 серпня 2006 року на усесвітньому конгресі астрономи домовилися вважати 8 небесних тіл планетами сонячної системи: Меркурій, Венеру, Землю, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
Для повноти картини до цього списку можна додати "світила" Сонце і Луну.
Всього вийде десять складових, як на вишивці

Центр схеми - Сонце, ромб - Земля, вісім променів - це світло яке приходить від семи планет і Місяца

Зображення користувача Сергій Остапенко.

Дякую. Дуже цікаво. Щось конкретне висловити не маю змоги, бо дійсно зачіпає тему на яку немаю готової відповіді. Необхідно досліджувати.

Хай Буде!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Мда.. на мій погляд новий рік таки має починатися з 21 березня, або вже для зручності з 1 березня..
А стосовно календарів, то чом би не скористуватися календарем Майя, або все тим же нашим стародавнім календарем ще за часів здається Аратти який також чітко вписується із календарем Майя??
Ну і хоча я далекий від цієї теми, та проте я все одно вважаю, що новий рік має починатися з тих дат про які я написав вище..
А ще он знаю що у арабів діє 13 місячний календар, який НАЧЕ краще за сучасний (щоправда його рахують по місяцю), тому можливо варто і на нього звернути увагу?

Зображення користувача Сергій Середина.

про 13 місячний календар:
"У тунгусо-маньчжур. народов (эвенков, эвенов, ульчей, нанайцев, орочей, негидальцев) обнаружен календарь, в к-ром месяцы наз. по частям тела. В эвенк. календаре их было 13: соная – голова (нач. года), эвримира – лев. плечо, ичан – локоть лев. руки, билян – запястье лев. руки, унму – суставы в основаниях пальцев лев. руки, чаратки – ср. суставы пальцев лев. руки, огикта – последние суставы пальцев лев. руки, далее – в обратном порядке: огикта – последние суставы пальцев прав. руки, чаратки – ср. суставы пальцев прав. руки, унму – суставы в основаниях пальцев прав. руки, билян – запястье прав. руки, ичан – локоть прав. руки, туктиримира – прав. плечо. Следы подобного календаря прослеживаются и у рус. населения cевера Сибири. Вопрос о его происхождении остается открытым: одни считают его древнейшим календарем тунгус. происхождения, др. полагают, что его изобрело рус. население."
Такий календар легко представити дивлячись на зображення Будди

Зображення користувача Сергій Середина.

Тоді можна зіставити овал, який утворюють голова і руки, з орбітою Землі. Вертикальна вісь симетрії проходитиме через хребет. Річний цикл можна розглядати як спуск і підйом уздовж хребта. Перебіг часу як якась черга "вдихів і видихів" уздовж хребта, як медитація. Річний цикл проектується на людину по семи рівнях, по семи чакрам, від підстави хребта до верхівки.( А в зодіакальній схемі проекція по частинах тіла від верхівки до п'ят)

Зображення користувача Сергій Середина.

відео про календар схожий на календар Хенке-Генрі, але з 13 місяцями