Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

У найсміливіших фантазіях Україна займає роль духовного провідника цивілізації

Світ:

Такими висновками збагатили українську ноосферу організатори Міжнародного конкурсу письмових творчих робіт «Україна моєї мрії», який проходив з 16 липня по 1 листопада і зібрав 581 роботу з усіх куточків України. Про що мріють українці? Хто вони, українські мрійники?
1 грудня в прес-центрі Уніан давали відповіді на ці запитання відомий музикант, лідер груту «ВВ» Олег Скрипка, президент Європейської Асоціації Українців Олексій Толкачов, президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко та ініціатор конкурсу «Україна моєї мрії» Олександр Дмитренко під час прес-конференції «Майбутнє України – це мрії українців».

Конкурс було ініційовано з нагоди двадцятої річниці державної незалежності України, а підбиття підсумків відбулось в день ювілею проведення Референдуму про державну незалежність. Відтак, у найсміливіших конкурсантів фантазія відлітала в далеке майбутнє, де Україна займає роль одного з лідерів світу, ставши провідником людської цивілізації, але не теперішньої, цинічно-споживацької, а майбутньої «цивілізації духу».

«Сьогодні перше грудня – день проведення Референдуму про державну незалежність України. Вважаю, що саме референдум був визначальним актом. Ми віримо що мрії збуваються. Адже цей конкурс теж колись був мрією. Вперше ідея його реалізувати з’явилась у 1996 році на п’яту річницю незалежності. Тоді нам також вдалось його реалізувати. І ось пройшло 15 років і в рік двадцятої річниці, в черговий ювілей, є відчуття, що до мрії ми не наближаємось. Я пам’ятаю ті роботи, які я читав в 1997 році, їхні ідеї – ті самі. А цього року ми провели свій невеличкий «референдум щирості і натхнення». І відзначили, що у своїх роботах школярі, студенти і люди старшого покоління висловили своє ставлення до України, і найперше – це любов», - натхненно повідомив журналістам ініціатор Конкурсу Олександр Дмитренко.

Про любов говорив і Олексій Толкачов: «Моя мрія про Україну – це створення країни любові і гармонії, де в першу чергу буде принципово іншим рівень духовного і культурного розвитку людей, іншою буде якість суспільних стосунків. Вірю, що якщо люди навчаться любити себе і всіх довкола, то зміняться всі сфери суспільного життя».

Свої роботи надсилали з Київської, Львівської, Донецької, Одеської (лідери активності), а також з інших куточків України школярі, студенти, вчителі і навіть інваліди чорнобильці. Вони не зупиняються мріяти про розвиток країни. Найстарший 84-річний дописувач з Фастова писав, що Україні потрібно реалізувати науковий потенціал та перевести весь документообіг на електронні носії. А наймолодша, 11-річна, дівчинка надіслала малюнок і присвятила вірш, в якому також вірить, що в Україні все буде добре.

Організатори конкурсу були готові отримати банальні мрії про підвищення зарплатні, демократичні реформи або вступ України до Євросоюзу. Натомість виявилося, що більшість учасників Конкурсу так чи інакше мріють, щоб в Україні змінилися самі українці. Мрійники не зосереджуються на зростанні зарплатні, на потребі демократії та проблемах, про які завзято говорять політики з телеекранів.

Вони мріють, щоб люди в українському суспільстві стали добрішими, уважнішими до ближніх, чуйними, люб’язними. Щоб посміхалися один одному. Багато робіт про те, що українцям необхідно навчитися любити одне одного, поважати себе. Чимало конкурсантів в своїх роботах підіймали проблеми побутового хамства, егоїзму, озлобленості людей. Відчувся дефіцит людяності в українському суспільстві. Тому мрії про зміну цінностей, суспільного світогляду стоять на першому місці за поширеністю.

Трохи їм поступаються мрії про розквіт української мови – вони зустрічаються більше, ніж у половині робіт. Конкурсанти мріють про той день, коли українська мова буде престижною, лунатиме вільно, щоб її не цуралися, щоб було достатньо видань українською. Цікаво, що такі мрії надходили рівномірно за географією, як зі Львова, так і з Донецька, Харкова чи Одеси.

Приблизно третина мрійників бачить Україну заснованою на ідеях «спорідненої праці», які оспівував ще Григорій Сковорода. На їхню думку, щастя та гармонія в Україні настануть лише тоді, коли робота і професія будуть обиратись людиною за власними схильностями, талантами та інтересами. Лише така праця буде приносити радість людям і гармонізувати стосунки в суспільстві.

Відтак, Україна майбутнього – це простір самореалізації, де кожен своєю працею може здійснювати свої мрії, розвивати себе, свої таланти і здібності.

Відзначаючи результати конкурсу, президент Фестивалю «Парку Київська Русь» Володимир Янченко підкреслив: «Парк Київська Русь все робить, щоб люди самореалізувались… Корені нашої державності йдуть глибоко в тисячоліття. Але є базові знання і хочу нагадати, що Конкурс робиться напередодні 2012 року, який буде знаменним для України не лише чемпіонатом Євро-2012, але й двома історичними ювілеями. Це 1150-річчя з часу створення Київської Русі та 1130 заснування Києва як столиці Київської Русі… Якщо хочете провести паралелі між історією та астрологією – то тоді був вибух, Київ став столицею – і почалось життя з принципами, мораллю та законами. І цей вибух дає нам основу пишатись, що ми є стовпом світової культури і дає нам право бути щасливими, адже це право наших предків».

Як повідомив журналістам Олексій Толкачов, лише декілька десятків робіт наголошували на необхідності європейської інтеграції та вступу до ЄС. Переважно, учасники Конкурсу прагнули того, щоб Україна відбулася в першу чергу як самостійна сильна держава, а не як член різних геополітичних утворень. У тому ж векторі цінностей говорив і Олег Скрипка, закликаючи українців шанувати своє, вміти дивувати спершу самих себе, а потім вже Європу й світ.

«У нас часто кажуть: давайте зробимо щось таке, щоб нас помітили в Європі, чи давайте зробимо таке Євробачення, щоб в Європі аж ахнули! А треба ахнути нам самим, а не європейцям! От мені байдуже, що думають про нас європейці! Ми робимо якусь подію чи фестиваль – і нам самим це подобається. Тому що, якщо ми говоримо про комплекс меншовартості – то це самоповага. Я, наприклад, як музикант роблю українську музику і страждаю від того, що українці люблять чуже. Нас навчили любити чуже. Ми підемо заплатимо за іноземця нормальний квиток, а якщо це наш, то почекаємо, коли він виступить безкоштовно. І я не боюся, що українці виїжджають за кордон. І хай їдуть! Те, що вони не цінують свою історію і свою землю, означає, що вони недостатньо мають самоповаги. Хай тут лишаться тільки ті люди, які дійсно відчувають своє коріння, для того, щоб цю землю підняти… Я для себе недавно зрозумів, що історія відбувається підйомами і спадами. Ми зараз в спаді – але це привід для оптимізму, тому що скоро буде підйом на цій землі. І якщо наші мрії будуть реалізовані, то цей підйом відбудеться», - сказав на прес-конференції музикант Олег Скрипка.

Нагадаємо, Конкурс «Україна моєї мрії» був організований спільно Європейською Асоціацією Українців (Брюссель) і Центром Розвитку Суспільства (Київ) за підтримки Благодійного фонду Богдана Гаврилишина. Основною метою Конкурсу було спонукати українців до стратегічного мислення, до планування своїх перспектив і майбутнього України.

За результатами Конкурсу 68 мрійників будуть нагороджені цінними призами, зокрема, від Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина, групи компаній «DiaWest-Комп’ютерний Світ», Курортного комплексу «Золотий Колос» (м.Алушта), та від порталу Heelys-kiev.blogspot.com.

Урочисте нагородження переможців відбудеться 3 грудня 2011 року з 15.00 до 18.00 в Конгрегаційній залі «Києво-Могилянської Академії» (вул. Сковороди, 2). Призи мрійникам вручатиме член Римського клубу, видатний економіст Богдан Гаврилишин, академік, філософ Мирослав Попович, відомий публіцист, журналіст Сергій Рахманін, бізнесмен, громадський діяч Володимир Чеповий, засновник проекту «Парк Київська Русь» Володимир Янченко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.


В тему:

Пошукова система Всесвіт

Діти у Просторі волі

Оптимізм Золотої доби і чесноти доби Заліза (аудіо)

Модель «Галілея»: програма-інсталятор Золотої доби

Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний

В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Радіймо, ейнгерії!

Шлях Одіна, людина-армія та скандинавський оптимізм: як перемагати перед кінцем світу (+аудіо)

Центром усієї традиційної доктрини безсмертя є спроможність керуватися виключно волею власного духу, без огляду на зовнішні обставини. Встановлення надійного зв’язку зі своїм духовним Я відкриває...

Останні записи