Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 163
  • Переглядів: 178

"Три кити, на яких трималася наша модель економіки, виявилися паперовими і згоріли у полум'ї війни" – економіст Олексій Кущ

Категорія:

Українська модель економіки, яка була до війни, – її ще називали "зерно та мізки" і активно пропагували на Всесвітньому економічному форумі в Давосі – фактично зазнала краху під час війни.

24070201.jpg

Олексій Кущ

Три умовні кити, на яких трималася ця модель, – це експорт сировини, переважно аграрної, IT-сектор і трансферти трудових мігрантів – фактично експорт трудових ресурсів. Ми бачимо, що всі ці три кити виявилися паперовими й згоріли у полум'ї війни. Тобто загалом система колапсувала, заявив у своєму інтерв'ю TrueUA економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Кількість спеціалістів IT-сектору скоротилась на 20% за останньою статистикою і продовжуватиме скорочуватись. IT-сектор, як і фінансовий, любить тишу, розвинену інфраструктуру і низькі ризики країни перебування. Тому, наприклад, багато західних компаній відмовляються укладати з ІТ-компаніями в Україні відповідні підрядні договори. І ця проблема буде збільшуватись.

Ще до війни наш ІТ-сектор оцінювали потенційно у 200-250 тисяч фахівців, до 300 тисяч максимум з потенціалом експорту 10 мільярдів доларів. Це досить низький потенціал, Україна завжди була у четвертій-п'ятій десятці світових рейтингів IT-сектору, десь між Марокко і Тунісом. Ми ніколи не могли змагатись з такими гігантами, як Індія, наприклад, де, умовно, в одному Мумбаї більше програмістів, ніж у нас в цілому по країні.

І ще треба згадати про деградацію системи освіти. Два роки пандемії й два роки війни зробили свою чорну справу. А далі низька народжуваність не дасть формуватись великій кількості населення. За статистикою, 10% людей мають математичні здібності, тобто кількість населення в цьому плані важлива, як і система освіти. Крім того, наш ІТ-сектор базувався на кількох інститутах кібернетики й політехніках у Львові, Києві, Харківських вишах, які залишились після Радянського Союзу. За часів незалежної України, на жаль, не було побудовано жодного сучасного професійного технічного університету. Тому в цьому плані ми бачимо певну кризу, галузь буде скорочуватись – це об'єктивні обставини.

Так само буде скорочуватися й аграрна сировинна галузь. Тут і транспортні, логістичні проблеми, і проблема з чорноморськими портами – а це все надовго і може загостритись в будь-який час. Це – величезні ризики. Тут і втрачені території, і знищення Каховської ГЕС, і, як наслідок, криза з водозабезпеченням південних територій, і багато інших причин – зокрема, втрата зовнішніх ринків збуту. Бо, як бачимо, в Європі наше зерно не потрібне, а з китайського ринку нас буде поступово витісняти Росія, яка стає одним з найбільших гравців на світовому ринку зерна.

Нам необхідно переходити від експорту великих обсягів сировини до експорту великих обсягів доданої вартості переробленого продукту. Ми бачимо, що, наприклад, у 2021 році у нас був рекорд 85 мільйонів тонн зернових. Зараз, на 2024 рік, це – 60 мільйонів тонн, тобто на 20-25% падіння. А от олійні культури як збирали 22 мільйони тонн, так і збирають, що свідчить про те, що там, де є внутрішня переробка, виробництво сировини фактично не зменшується. Тому що є ті самі масло-екстракційні заводи, МЕЗи, які переробляють насіння соняшника в соняшникову олію.

А от внутрішньої переробки зернових нема. Передусім переробки кукурудзи. Хоча Україна могла б бути світовим лідером з виробництва біоетанолу, біопалива, рослинного білка й інших видів товарів.

Трудові мігранти. Трансферти трудових мігрантів у 2024 році будуть менш як 10 мільярдів доларів. А до війни було 15 мільярдів. Тому що базова стратегія змінилась. Раніше люди їхали, заробляли за кордоном і вкладали гроші в Україну – нерухомість, бізнес, утримання сімей. Зараз виїжджають, роблять документи на проживання, беруть іпотеку і перевозять сім'ї в Європу, Канаду, США, Британію, інші країни.

Тому тиражування цієї стратегії, "зерно плюс мізки" – це фактично продовження руху за тупиковою гілкою економічної еволюції. І, на жаль, рух цією тупиковою гілкою в Україні продовжується на рівні уряду.

Олексій Кущ вважає, що Україні треба переходити від галузевої системи управління економіки до кластерної, тому що кластер – це поєднання декількох галузей, а іноді й кількох секторів економіки. Це не просто географічне утворення, прив'язане до якоїсь області. Це передусім внутрішня конкуренція, унікальна технологічна, інноваційна складова. Поєднання наукового, освітнього і виробничого потенціалу плюс ресурс.

Економіст каже, що нам треба шукати способи організації бізнесу на територіях, де є певні ризики, він – проти нинішнього підходу до релокації на теперішній момент. Він навіть закликав надати таким регіонам статус областей із ризикованим веденням бізнесу. Це, наприклад, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Одеська області. І надавати там певні пільги – податкові, передусім на працю, державні гарантії роботи, гарантії закупівель у місцевих підприємств. Бо якщо в цих областях буде економічна пустка, то за нею виникне пустка соціальна.

Якщо не буде, де працювати, то люди будуть їхати за бізнесом. Чому в Ізраїлі, наприклад, завжди починали будувати поселення на територіях, які вони намагалися контролювати? Тому що, якщо нема поселення, то території втрачаються. Вони не інтегруються в країну, в економіку. Тому тільки збереження населення на територіях є запорукою того, що ці території будуть інтегровані в живе тіло економіки та країни й будуть зберігатися.

Наші інтереси: 

Стежимо за економічними процесами, адже нам, хто не "втік від війни", треба буде якось жити в Україні. Розуміємо, що стара економічна модель на третьому році великої війни зруйнована, а нової немає. Тут проблема смислів і концепцій. Уряд не має моделі, не має бачення, як має розвиватися економіка.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вічно юний Купало-Аполлон та його стріла

Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне

Джерелом античної філософії було боголюдське вчення Аполлона Гіперборійського, відомого під іменами Купал (захисник народу), Ной (новий, юний) і Гермес-Єрмій (святий). Свято Купала-Аполлона-Гермеса...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Юр Цікавий.
5
Середнє: 5 (1 голос)

"...Олексій Кущ вважає, що Україні треба переходити від галузевої системи управління економіки до кластерної, тому що кластер – це поєднання декількох галузей, а іноді й кількох секторів економіки. Це не просто географічне утворення, прив'язане до якоїсь області..." Думаю, "управління галузями" не так вже відрізняється від "управління кластерами", і те і інше зводиться до маніпулювання, а якій саме рівень - не так важливо, проблеми залишаться і влада чиновництва - також. Варто було б заборонити безпосередній вплив на економіку, дозволивши тільки опосередкований через замовлення, податкові пільги, тощо. Тобто перейти від маніпулювання бізнесом до управління процесами. Тоді і виникне те саме вільне середовище, необхідне для творчості, і мабуть зникне корупція як системостворюючий фактор.

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Передусім треба позбутися психопатів, які захопили владу. Для цього маємо поширювати знання про відмінності між людьми (Homo sapiens) та розмовляючими тваринами (Homo intelis). Для успішного лікування недуги треба поставити правильний діагноз.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Юр Цікавий.
5
Середнє: 5 (1 голос)

"...Олексій Кущ вважає, що Україні треба переходити від галузевої системи управління економіки до кластерної, тому що кластер – це поєднання декількох галузей, а іноді й кількох секторів економіки. Це не просто географічне утворення, прив'язане до якоїсь області..." Думаю, "управління галузями" не так вже відрізняється від "управління кластерами", і те і інше зводиться до маніпулювання, а якій саме рівень - не так важливо, проблеми залишаться і влада чиновництва - також. Варто було б заборонити безпосередній вплив на економіку, дозволивши тільки опосередкований через замовлення, податкові пільги, тощо. Тобто перейти від маніпулювання бізнесом до управління процесами. Тоді і виникне те саме вільне середовище, необхідне для творчості, і мабуть зникне корупція як системостворюючий фактор.