Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Труба розбрату. Чи зможе Німеччина з Росією продавити Америку знову?

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Підводний газопровід «Північний потік-2», який має забезпечити щорічні поставки до 55 млрд. кубометрів російського газу в Німеччину, майже завершений. Залишилося добудувати всього 100 миль, але ще минулого року цьому завадили американські санкції. Перші з них були введені в грудні 2019 року.

21021901.jpg

The Gazprom PJSC Slavyanskaya compressor station, the starting point of the Nord Stream 2 gas pipeline, in Ust-Luga, Russia, in January 2020. Photographer: Andrey Rudakov/Bloomberg

Обмеження торкнулися усіх іноземних партнерів Росії, які брали участь у безпосередньому будівництві газопроводу. Із-за санкцій за свою роботу припинили18 європейських компаній. Наприклад, швейцарська Allseas відмовилася від укладання труб і вивела всі свої судна із зони будівництва, нагадує у своєму дописі Timur Seitmuratov.

Крім того, адміністрація Трампа в останні тижні свого перебування в Білому домені, опираючись на двопартійний консенсус із цього питання у Конгресі, почала готувати перші санкції щодо фізичних та юридичних осіб Німеччини, серед яких був німецький керівник компанії Nord Stream Маттіас Варніг (Matthias Warnig), що був у НДР співробітником міністерства державної безпеки («Штазі») і як мінімум з 1991 року особисто знайомий з російським президентом Владіміром Путіним.

Однак після зміни адміністрації Білого будинку будівництво газопроводу несподівано відновилося. The Wall Street Journal у публікації від 16 лютого написав:

«Адміністрація Байдена переглядає політику США щодо газопроводу, спеціально побудованого для того, щоб постачати російський природний газ до Німеччини по дну  Балтійського моря. Будівництво (газопроводу) відновилося 6 лютого, через рік після зупинки, що була спричинена протидією з боку адміністрації Трампа. Тоді ж і Конгрес США прийняв кілька актів, що накладають санкції на осіб та організації, які беруть участь в проекті. Адміністрація ж Байдена поки не продовжила ці санкції, як того вимагає закон.

Німецький чиновник повідомив нам, що адміністрація Байдена почала переговори з німецьким урядом з приводу майбутнього цього газопроводу. Серед тем – «загрози санкцій компаніям, що беруть участь в проекті». 

А Bloomberg в статті від 19 лютого «U.S. Expected to Leave Germans Out of Next Nord Stream Sanctions» повідомив: "Можливо, США поки не будуть піддавати санкціям німецькі компанії за участь в будівництві газопроводу« Північний потік-2 », що йде з Росії".



Поінформовані джерела повідомляють, що держсекретар Ентоні Блінкен дуже не хоче карати людей і компанії з Німеччини, заявляючи, що набагато важливіше знайти дипломатичне вирішення і подолати розкол. 

Така стриманість держсекретаря викликає обурення у критиків, які кажуть, що американський закон вимагає прийняття санкцій проти будь-якої зарубіжної компанії, якщо вона бере участь в будівництві трубопроводу.

Вони також заявляють, що, прагнучи зменшити напруженість у відносинах з Німеччиною, США ризикують відштовхнути від себе інших союзників, таких як Україна, Польща і країни Балтії.

У Німеччині ж відновлення будівництва «Північного потоку-2» прокоментував представник німецького бізнесу, керівник Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс (Michael Harms). Комітет зі штаб-квартирою в Берліні об'єднує понад 350 підприємств, а також великі промислові спілки.

"Як раніше повідомили американські та німецькі ЗМІ з посиланням на доповідь Держдепартаменту Конгресу США, щонайменше 18 європейських компаній уже вийшли з Nord Stream 2 у зв'язку з погрозами США ввести санкції проти учасників проекту. Звертаю увагу, що ці фірми зіткнулися з тиском саме при попередньому президенті Дональді Трампі, нова ж адміністрація більшою мірою націлена на комунікацію і співпрацю з союзниками. Прагнення до тісної кооперації новий президент США підкреслив під час свого виступу на Мюнхенській конференції. Ми бачимо зараз зростаючі шанси на досягнення угоди між федеральним урядом і новою адміністрацією США по завершенню «Північного потоку-2» ", – сказав Гармс.

Таким чином, перед бенефіціарами трубопроводу, в першу чергу Росією і Німеччиною, відкриваються райдужні перспективи. Точка в багаторічному протистоянні з Вашингтоном буде означати не тільки економічні вигоди для Німеччини, але певною мірою і геополітичну перемогу Росії, що закріплює за нею на найближче десятиліття статус найбільшого постачальника енергоресурсів на ринок Євросоюзу.

Цікаво, що рівно сорок років тому, в самий розпал холодної війни, Європа і СРСР теж виступили проти США єдиним фронтом і здобули спільну перемогу в схожій енергетичній та геополітичній сутичці.

1. 1979 - 1980 рр. 

• США.

25 грудня 1979 року обмежений контингент Збройних сил Радянського Союзу увійшов в Афганістан. У відповідь на дії СРСР президент США Джиммі Картер 4 січня 1980 оголосив про розірвання контракту на поставку 17 мільйонів тонн зерна в СРСР. Крім обмежень на поставку зернових, в січні 1980 року США припинили видачу ліцензій на продаж СРСР високих технологій (особливо заборона стосувалася нафтогазової галузі), обмежили експорт американських товарів, заборонили радянським риболовецьким суднам займатися промислом у водах США. 20 січня 1980 року Джиммі Картер закликав весь вільний світ бойкотувати літню московську Олімпіаду-80.

• Європа.

Не приймаючи до уваги дії й риторику Америки, ФРН в тому ж 1980 році підписує з СРСР Угоду про умови поставки природного газу на територію Західної Німеччини. Угода ознаменувала початок якісно нового етапу в розвитку експорту з СРСР природного газу. З нього, по суті, почалася історія російського газового гіганта Газпрому. Угода була підписана в рамках угоди "газ-труби", що включала поставки газу із Західного Сибіру і будівництво експортного газопроводу Уренгой- Помари-Ужгород протяжністю 4,5 тис. км.

Аналогічні угоди на поставку природного газу були укладені СРСР з Францією, Італією, Австрією, Швейцарією. А зерно в СРСР замість Америки поставила, до речі, європейська країна Іспанія, яка увійшла в пул з Аргентиною та Канадою.

2. 1981 - 1982 рр.

• США.

З приходом в Білий дім Рональда Рейгана відносини між США і СРСР не тільки не перейшли в фазу розрядки, але загострилися ще сильніше. США ввели проти СРСР цілий ряд нових економічних санкцій. Перший пакет Рейган підписав 29 грудня 1981. Приводом прослужило участь СРСР у введенні режиму надзвичайного стану в Польщі й репресії стосовно польського народу.

Головним у списку санкцій ударом стала повна заборона американським компаніям постачати до СРСР будь-якого електронного та нафтогазового обладнання. Цей крок, на думку Вашингтона, повинен був перешкодити будівництву того самого газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, в якому на той час уже брав участь ряд європейських компаній і банків, включаючи ключовий для ФРН Deutsche Bank.

У червні 1982 влада США розширила список санкцій і поширила заборону не тільки на продукцію американських компаній, але й на обладнання, вироблене іноземними компаніями за американськими ліцензіями.

• Європа.

Дії адміністрації Білого дому розвели Америку і Європу по різні боки барикад. Європейці навідріз відмовилися підкорятися тиску США, особливо, в питанні обмеження закупівель радянського газу та участі в будівництві газопроводу. Демарш проти США був очолений Францією і Німеччиною. У липні-серпні 1982 року уряди ФРН, Франції, Великобританії, Італії підтримали своїх виробників і оголосили американські санкції незаконними.

Переговори між США і Європою тривали кілька місяців. У підсумку до кінця 1982 року Рональд Рейган був змушений поступитися Старому світу та оголосити про скасування ембарго на постачання нафтогазового обладнання в СРСР. Завдяки цьому будівництво газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород завершилося в 1983. Перші мільярди кубометрів радянського газу Європа отримала вже в 1984.

Почалося урочисте сходження Газпрому на євразійський гео-економічний Олімп.

 

Наші інтереси: 

Цікаві паралелі. Пізнавальний матеріал. Розуміти, якими є наші "європейські партнери" і хто насправді є союзником України.

Підписуюсь на новини

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Микола Стригунов.

Цікаво. чи багато українців усвідомлють той факт, що, наявність оцього газопроводу цілком відкриває можливість шорокомасшатабної агресії з боку РФ до України? І, оця війна буде на дуже поганих, для України, умовах. Війна за незалежність України. Цікаво, чи багато українців усвідомлюють те, що Зе та його команда роблять все, аби Україна позбулась, втратила в цій війні, свою незалежність?

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.

А, потім вони скажуть,та сплеснуть долонями : "Ми ж не знали! " Ймовірно, що дурні українці цілком повірять їм. І вони й надалі будуть грабувати та красти в укранців. І все через замалу дієвість розумних українців.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!