Аудіоверсія статті: Технології прискореного націотворення: організаційний потенціал дуальних стосунків

Постіндустріальна нація: люди, організація, світогляд

Як і будь-яка система, нація – це організовані люди, спрямовані до спільної мети. Тобто нація має три основні системні компоненти: 1) люди, 2) організація їх взаємодії, 3) національна мета.

У творенні постіндустріальної нації беруть участь наші сучасники, адже інших людей у нас просто нема. За 10–15 років, відпущених «вікном можливостей» для постіндустріального переходу, ми не створимо цілком нових українців. Проте ми можемо дати сучасним українцям правильний світогляд і ефективну організацію. Причому зробити це швидко, адже ідеї нині поширюються миттєво, а наявні інформаційні технології вже реорганізують суспільство.   

Постіндустріальний світогляд основується на ідеї, що Творець Всесвіту постійно і неухильно розширює свою присутність у фізичному світі – про це ми вже говорили у статті «Божественна експансія: аріянство, націоналізм, безсмертя». Бог-Творець постійно гармонізує і структурує наш світ.

Оскільки елементарними еволюційними одиницями є народи, то божественна дія полягає в розвитку народів. В організаційному плані цей розвиток полягає в перетворенні аморфних етносів на структуровані нації з власними державами. Це ідеологічний фундамент постіндустріального націотворення, і ми про нього вже згадували у статті «Аріянство і націоналізм – два крила Великої Гри».

Отже, зі світоглядом більш-менш зрозуміло. А що робити з постіндустріальною організацією суспільства?

Насправді йдеться не про все суспільство, а лише про його активну частину. Це кілька відсотків, спроможних до самостійного мислення і вольових дій. Принципово важливо, що ці люди достатньо вільні у своїх діях: вони на власний розсуд керують своїм життям, відтак спроможні до швидкого творення нових організаційних форм.

16 психологічних типів і стосунки між ними – від повного доповнення до повного несприйняття

Будівництво завжди починається з фундаменту. Фундаментом нації є найменші соціальні системи, які складаються з двох людей. Про це вже згадували у статті «Феномен дуалізації в аріянстві й націоналізмі: Де двоє зібрані в Моє ім’я – там Я серед них». Якість цих систем визначається не стільки якостями окремих людей, скільки їх правильною взаємодією.

Річ у тім, що кожна людина належить до одного з 16 психологічних типів – соціотипів. Між цими соціотипами існує 16 видів міжтипних стосунків – від найкращих (дуальних) до найгірших (конфліктних).

При дуальних стосунках люди не лише доповнюють один одного, а й посилюють свої сильні сторони. Між дуалами виникають взаєморозуміння, резонанс і синергія. Тому дуалізація – це завжди прискорений саморозвиток, взаємне навчання, актуалізація, поліпшення здоров’я, повнота життя. Дуали – це як протилежні полюси магнітів, які притягуються без додаткових зусиль.

Цілком інша ситуація при взаємодії конфліктерів. У конфліктних стосунках виникає взаємне погашення, пригнічення, блокування. Люди бояться виявляти свої сильні сторони, бо це негайно провокує конфлікти. Постійний стрес призводить до психосоматичних хвороб. Для уникнення скандалів люди або замикаються в собі, або припиняють змістовне спілкування. Конфліктери – це наче однойменні полюси магнітів, між якими діє природне відштовхування, незалежно від бажання обох сторін взаємодії.

Організаційний метод перетворення умовного пекла на умовний рай

Проведімо уявний експеримент. Припустімо, що у нас є велика спільнота людей, рівномірно представлена усіма соціотипами. Що станеться, якщо ми об’єднаємо цих людей так, що кожен перебуватиме в парі зі своїм конфліктером? Спочатку буде параліч спільноти, а потім її швидкий розпад. Ті, які не розбіжаться, перебуватимуть у стані пригнічення і депресії. Вимушена взаємодія конфліктерів – це психологічне пекло.

А тепер візьмімо тих самих людей і організуймо їх так, щоб кожен знайшов свого дуала. Ситуація зміниться кардинально! Ті ж самі люди, які ще вчора страждали і переживали хронічний стрес, сьогодні відчувають психологічний комфорт. Ще б пак, адже все, що ти робиш щиро і якісно,  активно вітається дуальним партнером. А все, в чому ти почуваєшся невпевнено, партнер спокійно бере на себе. Як бачимо, проста реорганізація – і для тих самих людей психологічне пекло перетворено на рай.

Зрозуміло, що описані вище два протилежні стани спільноти, де всі або конфліктери, або дуали, є неможливими. У реальності маємо щось середнє. Тим не менше, з описаного експерименту слідує, що за допомогою підвищення частки дуальних стосунків можна суттєво підвищити гармонійність спільноти.

Проблеми технологічних стартапів і як їм допомагає дуалізація

На користь ідеї цілеспрямованої дуалізації суспільства свідчить ситуація зі стартапами. Не секрет, що з сотні заснованих інноваційних компаній виживають лише одиниці. Дослідники цього явища звертають увагу на три головні проблеми стартапів.

По-перше, це дублювання повноважень і обов’язків між засновниками. При перших серйозних труднощах це призводить до конфліктів і зазвичай закінчується крахом.

При дуалізації такого не буває, адже дуали є носіями компетенцій, які не перетинаються. Понад те, ситуація, коли кожен засновник спеціалізується на виконанні притаманних йому функцій, лише посилює взаємну залежність, а тому працює на збереження цілісності проекту.

Друга поширена проблема стартапів – це слабкість планування. Зазвичай, засновники зосереджуються на творчій частині проекту і нехтують тим, що вважають нецікавою рутиною.

Натомість дуальна пара об’єднує людей з різними психологічними якостями, тож нецікаве для одного є сферою самовираження для іншого. Так, у статті Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей описана взаємодія дуальної пари «Миротворець»–«Адміністратор». Адольф Гітлер, будучи етико-інтуїтивним інтровертом, взяв на себе теорію, людські стосунки і загальну стратегію. Натомість його дуал Рудольф Гесс, будучи логіко-сенсорним екстравертом і, до того ж, маючи економічну освіту, із задоволенням займався організаційною практикою, контролем виконання і, умовно кажучи, «бухгалтерією». 

Третя поширена причина краху стартапів – це недостатній рівень духовно-психічної єдності засновників. Поки справи йдуть добре, ці «невидимі» чинники не проявляють себе. Проте в кризових ситуаціях, а вони закономірні, персональна несумісність стає головним детонатором руйнування проекту.

Натомість у дуальній парі кризова ситуація лише згуртовує засновників, особливо при наявності релігійної та ідеологічної єдності.  

Як підвищити у спільноті рівень психологічної сумісності

По-перше, необхідно просувати знання про 16 психологічних типів та стосунки, які між ними виникають. Це питання освіти і постійної популяризації психологічної типології. Кроком у цьому напрямку можна вважати книгу «Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика» 1997-го року.

По-друге, необхідно розробити відповідне програмне забезпечення. Ідея витає в повітрі – і вона буде реалізована.

По-третє, необхідна організована спільнота, яка власним прикладом покаже ефективність дуалізації. Сáме ця спільнота, маючи на порядок вищу ефективність, і стане ядром формування постіндустріальної нації.

Радіймо!

Image