Аудіоверсія: Спонукання до дії в чотирьох квадрах

Спонукання до дії є основою будь-якої колективної діяльності. Які методи найкраще застосувати для того, щоб колеги почули тебе і діяли згідно з твоїм баченням ситуації? Виявляється, універсальних правил не існує. Те, що викликає схвалення в одній квадрі, в іншій викликає нерозуміння або й опір.

Квадри та їхні цінності

Нагадаємо, що квадра – це система з чотирьох соціотипів зі спільними психологічними цінностями. Йдеться про 16 психологічних функцій, з яких кожна квадра вибудовує власну ієрархію «цінного», «неважливого», «неприйнятного».  

«Ціннісними» вважаються психічні функції, які є головними (першими) для соціотипів  відповідної квадри. Наприклад, для четвертої квадри до четвірки цінностей належать такі функції:

– етика духу (головна у «Миротворця»);

– логіка чесної праці (головна в «Адміністратора»);

– сенсорика краси і якості (головна у «Майстра»);

– інтуїція здібностей (головна у «Психолога»).

Природно, що ці функції визначають характер усіх комунікацій у квадрі, в тому числі спонукання до дії.

Квадра IV: тихі побажання

У Четвертій квадрі спонукання до дії відбувається у формі ненав’язливих побажань: «а було б добре, якби...».  Це працює, тому що в цій квадрі люди орієнтовані на активну працю, схильні до негайної взаємодопомоги і чутливі до потреб своїх ближніх. У вигляді побажань формулюються навіть розпорядження і накази. Це дозволяє залишати відкритим простір для обговорень, пропозицій, творчості, ініціативи. У романі Френка Герберта «Дюна», присвяченому діянням квадри-IV, про це говориться так: «Віддавай якомога менше наказів, – казав йому батько… колись… дуже давно. — Тільки-но ти віддаси наказ підлеглому, відтоді тобі завжди доведеться наказувати йому». Тобто якщо людина один раз отримала наказ робити якусь справу, то наступний раз вона її робитиме тільки після отримання наказу, а не з власної ініціативи.

Головною «точкою найменшого опору» (найуразливішим місцем) Четвертої квадри є сенсорика примусу, відтак все, що пов’язане навіть з найменшим тиском чи натяком на нього, викликає гостре несприйняття, огиду й опір.  

Головною мотивацією до виконання роботи є прагнення гарно зробити корисну справу, реалізувати себе й допомогти ближнім розкрити свої таланти. Найбільше цінуються добровольці, які діють з власної ініціативи. Накази віддаються у вигляді прохань. З погляду Четвертої квадри, влада – це згода виконувати накази.

Особисті прохання членами квадри висловлюються тихо, делікатно, в максимально ненав’язливій формі, щоб нікого не обтяжити. Кожен старається самостійно вирішити свої проблеми, а якщо вже звертається по допомогу – значить справді її потребує, тому треба все кинути й допомагати.

Природовідповідною формою самоорганізації Четвертої квадри є духовна ділова корпорація. Як би квадра не організовувалася, а в результаті завжди виходить духовна громада, орієнтована на досягнення практичних результатів – «прагматична церква».

Квадра орієнтована на поступове розгортання, з ґрунтовною підготовкою – так, як це відбувається у природі. Вона тяжіє до фундаментальних, стратегічних проектів з довгостроковими наслідками, тому найбільший вплив на формування духу квадри має «Стратег» – цю системну функцію виконує «Миротворець».   

Квадра I: настирні вимоги

У цій квадрі «логіка чесної праці» не є жодною цінністю, а «етика духу» спрощується до «абстрактної логіки». Цінностями Першої квадри є:

– інтуїція потенційних можливостей (головна у «Новатора»).

– сенсорика задоволень (головна у «Художника»);

– етика радісних емоцій (головна у «Популяризатора»);

– абстрактна логіка (головна у «Аналітика»);

У цій квадрі постійно генеруються якісь ідеї, мрії та забаганки, тож її члени не поспішають на них реагувати.

– Що ж тоді робити, щоб тебе почули і зробили те, що треба?

Перша квадра не визнає примусу чи грубого тиску, тому використовує такий психологічний інструмент як тривалі, багатократно повторювані прохання, що поступово переходять у настирні вимоги. Якщо член першоквадрової спільноти довго набридає – значить це не «захцянка» і йому це дійсно треба.   

Природовідповідною формою самоорганізації Першої квадри є «тусовка за інтересами». Вартість ідей оцінюється на за критерієм практичності чи реалістичності, а на основі того, чи є ця ідея несподіваною, приємною, захоплюючою, цікавою, масштабною. Головним вигадником і мрійником у квадрі є «Новатор», який виконує системну функцію «Програматора». Його нестримна уява породжує цілий вигаданий світ, в якому важко розрізнити «те, що є» і «те, що може бути». Тому обіцянки «Новатора» зазвичай треба ділити на 100. Для цього соціотипу ще використовують псевдонім «Дон Кіхот» – за його схильність жити в царині своїх ідей, часто відірваних від реального життя.

Інші члени квадри це добре розуміють, тому серйозно реагують лише на ті пропозиції, які «Новатор» пропонує довго і настирно. Це накладає відбиток на всі стосунки всередині Першої квадри: будь-яка пропозиція легко сприймається і жваво обговорюється, але перехід до її здійснення – це щось виняткове.

Якщо Четверта квадра орієнтована на працю, то Перша квадра – на розваги. Тому дух Першої квадри є діалектичним запереченням духу Четвертої квадри.

Квадра II: примус і контроль

Друга квадра, у свою чергу,  є діалектичним запереченням Першої квадри. Це добре видно з цінностей Квадри-II:

– логіка контролю (головна у «Контролера»);

– сенсорика примусу (головна у «Генерала»);

– етика драматичних емоцій (головна у «Драматурга»);

– інтуїція суперечностей (головна у «Лірика»).

Єдиною надійною формою спонукання до дії у Другій квадрі вважаються примус і контроль. Тобто якщо якась дія виконується не під примусом, то вона може піти в небажаному напрямку і не дати потрібного результату. Покладатися на людську совість чи самосвідомість у Другій квадрі вважається проявом якщо не божевілля, то явної неадекватності. Найкраще, коли у виконавця нема вибору – лише тоді він зробить те, що треба. Якщо наказ віддано без тиску чи загрози покарання, то він зазвичай ігнорується – тому що взагалі не розглядається як наказ. Це властиво, наприклад, для культури Московії: розпорядження без матюків взагалі не сприймається. Як каже москальське прислів’я: «Стройка бєз мата – как салдат бєз автамата».  

Природовідповідною формою самоорганізації Другої квадри є «воєнізована тюрма». Воєнізована, а не цивільна тому, що навколо (а також усередині) суцільні вороги – і з ними доводиться воювати. Це відповідає драматичному світогляду Другої квадри.

Соціотипом, який найбільше впливає на дух Другої квадри, є «Контролер» – він виконує у квадрі системну функцію «Координатора».

Другу квадру не цікавлять ні економіка, ні комфорт. Єдина справжня цінність – ВЛАДА. Вважається, що влада – це джерело найбільшого задоволення. Окрім того, вважається, що наявність влади дозволяє здобути і матеріальне багатство, і комфорт, і безпеку. Це як в анекдоті про батька, який, посилаючи сина-першокласника на навчання до школи, подарував йому ножа: «Все інше, синку, здобудеш собі сам».

Квадра III: купівля–продаж

Перехід до Третьої квадри відбувається тоді, коли Друга квадра остаточно «догосподарювалася» і створена нею тюрма вже не має ресурсів для ефективного примусу. Цінності Третьої квадри:

– сенсорика опору (головна у «Покровителя»);

– логіка оборудок (головна у «Комбінатора»);

– інтуїція вразливостей (головна у «Критика»);

– етика стосунків (головна у «Мораліста»).

Найбільш надійною формою спонукання до дії у Третій квадрі вважається купівля–продаж, тобто «ти мені – я тобі». Найвищою цінністю вважаються ГРОШІ – «універсальний еквівалент». Вважається, що за гроші (матеріальне багатство) можна отримати все: щастя, владу, комфорт і безпеку.  

Природовідповідною формою самоорганізації Третьої квадри є «дикий ринок», або «чорний ринок».

– Чому дикий?

Тому що ніхто нікому не вірить, а такі поняття як «совість» і «чесність», які роблять ринок цивілізованим, вважаються проявом наївності та інтелектуальної відсталості.

– Чому чорний?

Тому що бізнесом у Третій квадрі вважаються не виробництво, і навіть не чесна торгівля, а «схеми», «оборудки», «відкати».   

Організаційною основою такого роду економіки є приховані мережі – паразитичні, нелегальні або напівлегальні.

Чому це важливо для Аріянської Церкви

Соціон – це система з 16 соціотипів, об’єднаних у чотири четвірки (квадри). Соціон є екосистемою, відтак у ньому є:

• «продуценти» – ті, що продукують корисні речі,
• «консументи» – ті, що ними живляться,
• «редуценти» – ті, що утилізують залишки.   

З погляду такого розподілу функцій у круговороті життя:

• Квадра IV: «продуценти»;
• Квадра I: «консументи»;
• Квадра II: «консументи»;
• Квадра III: «редуценти» (утилізатори).

Аріянська Церква формується як самодостатній продуцент – на це спрямована вся її система цінностей, етика взаємодії, форма організації, тяжіння до екологічних підходів і поступового розгортання – так, як це відбувається у природі. Це надає Аріянській Церкві величезної сили, життєспроможності, стійкості та продуктивності.

Для реалізації Аріянською Церквою своїх природних переваг, їй важливо розуміти свою унікальність і не намагатися бути подібними на інших. Це відповідає аріянській тріаді продуктивності:

• йти своїм шляхом,
• жити власною силою,
• творити спільне благо.

Висновки

1. Форми спонукання до дії у кожній квадрі основуються на «цінностях» – головних психічних функціях чотирьох соціотипів, що входять до цієї квадри.

2. Характерними формами спонукання до дії є:      

Квадра IV: тихі побажання

Квадра I: настирні вимоги

Квадра II: примус і контроль

Квадра III: купівля–продаж

3. На «дух квадри», її світогляд і характер стосунків найбільше впливають соціотипи з різними системними функціями у своїх квадрах:

Квадра IV: «Миротворець» – Стратег;

Квадра I: «Новатор» – Програматор;

Квадра II: «Контролер» – Координатор;

Квадра III: «Покровитель» – Ефектор.

4. Природовідповідні форми самоорганізації:

Квадра IV: «духовна корпорація» (церква);

Квадра I: «тусовка за інтересами»;

Квадра II: «воєнізована тюрма» (диктатура);

Квадра III: «чорний ринок» з прихованою мережею.

5. Аріянська Церква є продуцентом, відтак її діяльність формується на основі особливостей, притаманних Четвертій квадрі.