Важливість: 
2
Секта «СМАРТФОН» і її адепти

«Смартфон-залежність – це дуже цікаве явище. Нарцисичний розлад особистості і неврози безпосередньо пов'язані з нею. Чим більше в характері людини нарцисичних рис, тим сильніше вона залежить від свого смартфона. Соціальні мережі стають відмінним підгрунтям для розвитку цього розладу особистості, а також для підвищеної тривожності і неврозів».

(Доктор Заїр Хуссейн, викладач психології в Університеті Дербі /Великобританія/).



Отрута для інтелекту, особистості і здатності створювати

Навесні 2015 року відразу в декількох інститутах по всьому світу завершилися дослідження, пов'язані з рівнем популярності смартфонів і психологічною залежністю від них. Вчені з Інституту мультимедійних досліджень в Токіо з'ясували, що користувачі тут почали відмовлятися від «розумних пристроїв» на користь звичайних мобільних телефонів, а їх колеги з Великобританії і США прийшли до висновку, що надмірне використання смартфона сприяє розвитку нарцисизму, неврозів і тривожних розладів.

Університети по всьому світу вже розробляють програми заохочення і заходи обмеження, які дозволяють відвернути учнів від телефонів під час уроків.

Смартфони часом бувають такі дорогі нам, що ми готові по-справжньому відстоювати і насаджувати необхідність користуватися ними.

«Може, я і перебуваю в секті, але це секта тих, хто любить якість! – Запевняють любителі техніки на базі iOS. – Я всього лише граю на смартфоні, коли ходжу в туалет. І граю в метро. А ще мені потрібна фотокамера і WhatsApp. І в роботі корисно». І все ж ці люди не можуть відповісти на питання, чи здатні вони сходити в туалет без свого смартфона.

З проблемою залежності від технологій сьогодні стикаються користувачі по всьому світу. Фахівці Інституту інформаційної політики міністерства внутрішніх справ Японії ще в 2013 році підрахували, що в середньому в будній день молоді люди тут використовували смартфон 116,9 хвилин (майже дві години), а по вихідним – 179,2 хвилини (майже три години – більш ніж п'яту частину всього часу неспання). Сьогодні ці цифри зросли – адже тепер пристрої можуть запропонувати людині більше приємних і корисних функцій.

В академічному середовищі, особливо в університетах, все це викликає побоювання. У квітні 2015 ректор Університету Синсю (Японія) Киет Ямадзава закликав нових студентів менше використовувати смартфони. «Що ви виберете: відмову від смартфонів або відмову від університету? – Запитав Ямадзава, виступаючи перед двома тисячами першокурсників. – Це отрута для інтелекту, особистості і здатності створювати. Потрібно відключати смартфони і читати книги, спілкуватися з друзями і думати самостійно. У нашому університеті навчаються креативні студенти, які самі розмірковують про природу речей і діють, намагаючись з усіх сил».

В Університеті Пенсільванії і Каліфорнійському університеті (США) керівництво також бореться з надмірним використанням «розумних гаджетів». Тут учні можуть отримати знижки в книжковому магазині і безкоштовні солодощі в кафетерії, якщо відключають смартфони. Кожен студент може встановити на свій пристрій додаток Pocket Points, яке розпізнає, коли гаджет знаходиться на території кампусу, і визначає чи заблокований він. Один бал нараховується за кожні 20 хвилин «простою»; за 10 балів можна отримати знижку в 15% в місцевому книжковому, а за 15 балів – два великих печива.

У школах Сеула (Південна Корея) учні зобов'язані встановлювати на смартфони додаток iSmartKeeper, яке надає вчителям дистанційний доступ до пристроїв і дає можливість частково блокувати їх роботу на уроках. Програма дозволяє закрити доступ до сервісу повідомлень, ігор і соціальних мереж, залишаючи тільки необхідні для занять функції. Батьки також можуть, при бажанні, отримати доступ до смартфонів своїх дітей, щоб ті проводили з ними не так багато часу.



Галапагоси, але не острова: новий тренд на мобільному ринку

Тим не менш, не у всіх розвинених країнах смартфони залишаються королями ринку мобільних пристроїв. В Японії їм з недавніх пір протистоять класичні мобільні телефони з кнопками, які тут називають «Галапагос». Спочатку «Galapagos Islands» – «Галапагосскими островами» – в Японії називали місцевий ринок мобільного зв'язку, – через те, що він пропонує безліч «ендемічних» продуктів. Наприклад, в 2008 році тут продавався телефон, здатний зчитувати штрих-коди, і телефон з маленькою сонячною батареєю.

Смартфони на японському ринку прижилися не відразу, проте продажі звичайних стільникових не падали, навіть коли новий продукт, нарешті, влаштувався на ринку. Більш того, за даними Інституту мультимедійних досліджень в Токіо (Multimedia Research Institute – MMRI), в 2014 році продажі «Галапагосів» почали рости вперше за сім років. За рік в Японії було продано 10,4 млн. телефонів з кнопками – на 6% більше, ніж в 2013 році. Дослідники говорять, що такі пристрої залишаються популярними тому, що обходяться дешевше і мають при цьому достатній обсяг функцій, включаючи легкий мобільний інтернет.

Фахівці MMRI також з'ясували, що користувачі смартфонів в Японії почали міняти їх на звичайні мобільні телефони, – чим і пояснюється зростання продажів. Гравці ринку мобільного зв'язку цілком усвідомлюють цей тренд. Найбільший японський мобільний оператор NTT Docomo і телекомунікаційна компанія KDDI Corporation недавно оголосили про вихід нового кнопкового телефону на базі Android, з мінімальним набором функцій, – адже близько 45% абонентів Docomo використовують «Галапагоси» і не збираються відмовлятися від них.

«Є користувачі, яким просто потрібно телефонувати і перевіряти електронну пошту, – заявив президент Docomo Каору Като. – Для нас було б краще, якби вони перейшли на смартфони, але зараз ми чуємо безліч голосів на захист стільникових. І ми будемо їх продавати».

Кнопковий фетиш: чому японці люблять прості мобільники

5 березня в Барселоні (Іспанія) завершився Mobile World Congress 2015 – найбільша світова виставка мобільних технологій. Тут можна було побачити не тільки смартфони з великим екраном, але і нові моделі кнопкових телефонів. Наприклад, KDDI спільно з компанією Sharp представила пристрій, на який можна встановити мінімальний набір додатків (наприклад, програми для бігу та сервіс текстових повідомлень Line), але який при цьому виглядає як звичайний розкладний «мобільник». «Одні покупці кажуть, що їм потрібна краща камера, інші – що їм хочеться спілкуватися з друзями за допомогою Line, а не за допомогою повідомлень, – пояснює представник KDDI. – А ще є погода, новини і кросворди, – але не такі, як роблять для смартфонів. Ми завжди радимо людям купувати кнопкові мобільники, а не смартфони. Адже телефони-розкладачки – це частина японської культури».

Як можна відмовитися від смартфона на користь простішого пристрою? «Вони нічого не важать, – пояснюють користувачі. – Вони маленькі, на них легко набирати текст, легко дзвонити». Володарі звичайних телефонів дійсно можуть робити те, що виявилося недоступно людям зі смартфонами: друкувати на дотик. Крім того, у кнопкових телефонів часто є ІК-порти (інфрачервоні порти), які дозволяють передавати іншим абонентам телефонні номери та інші дані без використання сервісу повідомлень. При цьому звичайний мобільний телефон використовує зовсім небагато даних, так що обходиться дешевше смартфона.

C точки зору японських користувачів у «Галапагосів» є і ще одна перевага: на відміну від смартфона, їх важко розбити. Заряджати такий телефон теж потрібно значно рідше. З кнопковими пристроями, зрозуміло, можна виробляти куди менше дій, – і все ж, японці часто вибирають їх замість смартфонів якраз через те, що вони здатні довго працювати без проводу. Деякі люди навіть відмовляються від нових пристроїв на користь класичних моделей через те, що «не довіряють батарейці, яка не може і день протягнути без підзарядки». «Я можу прожити без AppStore, високошвидкісного інтернету і тачскрін, – говорить один з любителів« Галапагосів ». – Мені просто потрібно телефонувати і відправляти повідомлення».

«Я змінив смартфон на стільниковий в минулому році, – розповідає інший користувач з Японії. – Два роки у мене був смартфон, і я пошкодував про його купівлю вже через кілька тижнів. Моя дружина чекає, коли закінчиться її робочий контракт, який передбачає використання смартфона, і теж збирається купити кнопковий телефон. Ми обидва любимо «розкладачки». Я найбільше ціную відчуття, що ти натискаєш справжні кнопки, і можливість не бути постійно на зв'язку (тут немає ніякої Line, слава Богу!). І батарейку можна заряджати раз на два тижні».

Ні секунди без зв'язку: чим небезпечна смартфон-залежність

Люди часто відволікаються на смартфони і проводять з ними багато часу. Ми всі бачимо це, однак по-різному це пояснюємо: хтось скаже, що йому для роботи необхідний диктофон, хтось поскаржиться на те, що звичайні фотокамери занадто важкі, а хтось, наприклад, запитає – як же без смартфона вважати кілометри і пульс під час бігу? Все це, зрозуміло, вірно: смартфон може бути дуже корисним. І все ж, нерідко ми використовуємо його занадто активно, і далеко не завжди по справі.

За даними дослідників з Університету Дербі (Великобританія), 13% британських власників смартфонів витрачають 3,6 годин на добу – чверть часу неспання – на взаємодію зі своїм пристроєм. 35% користувачів вдаються до послуг смартфона в місцях, де це заборонено. 87% спілкуються з його допомогою в соціальних мережах, 52% використовують сервіс миттєвого обміну повідомленнями. При цьому 46,8% користувачів зазначають, що гаджет дозволив їм поліпшити соціальне життя, а 23,5% сперечаються з ними, стверджуючи, що смартфон стає перешкодою для «реального життя».

«Дослідження показало, що надмірне використання смартфона відбивається на психологічному благополуччі людини, – говорить доктор Заїр Хуссейн, викладач психології в Університеті Дербі і один з авторів роботи. – Сьогодні ми використовуємо смартфони щодня для різних завдань, так що дуже важливо усвідомлювати, як це відбивається на психіці. Існує безліч програм – для Facebook, Twitter, Instagram, Skype і електронної пошти. Це, безумовно, робить смартфон набагато більш привабливим з психологічної точки зору і стає основою для залежності. Смартфон-залежність – це дуже цікаве явище. Нарциссичний розлад особистості і неврози безпосередньо пов'язані з нею. Чим більше в характері людини нарциссичних рис, тим сильніше вона залежить від свого смартфона. Соціальні мережі стають відмінним підгрунтям для розвитку цього розладу особистості, а також для підвищеної тривожності і неврозів».

Фахівці з Університету Дербі впевнені, що виробники «розумних» пристроїв зобов'язані попереджати покупців про можливу шкоду, яку вони можуть завдати фізичному і психічному здоров'ю, – так само, як виробники алкоголю і сигарет.



«Люди повинні дізнаватися про те, що нові технології викликають залежність, до того, як куплять пристрій або завантажать додаток, – пояснює доктор Хуссейн. – Якщо ви завантажуєте гру – наприклад, Candy Crush або Flappy Bird, – її має супроводжувати попередження про те, що в кінці кінців ви можете почати грати в неї годинами, нехтуючи реальними життєвими зобов'язаннями».

Вчені з Університету штату Айова (США) в 2015 році також досліджували феномен номофобії («no-mobile-phone» фобії). Вони опитали більше 300 студентів, які використовують смартфони, і з'ясували, що більшість з них по-справжньому жахає перспектива залишитися без зв'язку. Опитані стверджували, що «відчувають себе незручно без постійного доступу до інформації», «нервують без доступу до новин», «дратуються, якщо не можуть взяти смартфон в руки», «лякаються, якщо батарея розряджена», «весь час хочуть перевірити акаунти», «відчувають себе безпорадними без смартфона», нервують, відчувають тривогу, незручність і навіть панікують.

Надмірне використання смартфона також може привести до погіршення сну, особливо при засипанні. Екрани таких пристроїв, як і екрани комп'ютерів, випромінюють світло синього спектра, який знижує обсяг мелатоніну – «гормону сну», який виробляється в мозку, якщо людина знаходиться в темряві. Світло синього спектра дозволяє коригувати цей процес настільки ефективно, що його навіть використовують для лікування сезонного афективного розладу, або «зимової депресії». Сині лампи допомагають людям з таким захворюванням прокидатися, не дають їм заснути вечорами і вдень – наприклад, під час полярної ночі.

Почуття незалежності: досвід життя без смартфона

Резонно, звичайно, запитувати у журналістів і дослідників, які описують вплив смартфонів на мозок і психіку: «А який пристрій використовуєте ви?». Доктор Заїр Хуссейн, наприклад, сам є власником смартфона, однак використовує його лише за сніданком і вечорами, а вдень, в транспорті, рано вранці і перед сном не торкається. Може скластися враження, що займатися громадською роботою неможливо без «розумного гаджета», – проте якби це й справді було так, подібні професії з'явилися б лише з виникненням інтернету, а не задовго до нього.

У житті без смартфона (як і у житті зі смартфоном) є багато специфічних переваг. Виходячи з офісу або з дому, ти опиняєшся сам по собі, і ніхто не може звернутися до тебе по електронній пошті, соціальним мережам або за допомогою програми для миттєвої доставки повідомлень. Зрозуміло, у великому місті важко жити без мобільного зв'язку, – однак її цілком здатний забезпечити і звичайний стільниковий, за рахунок дзвінків і смс. Останні, безумовно, не так зручні і не так миттєві, – але чи настільки необхідний безупинний обмін думками насправді?

Мобільний телефон без підключення або з мінімальним підключенням до інтернету оберігає особистий простір, в той час як смартфон до певної міри піддає його ерозії за рахунок постійної віртуальної присутності інших людей і продуктів їх діяльності: новин, постів, твітів. Це, звичайно, не означає, що не потрібно читати новини або блоги, – але ж їх можна почитати за комп'ютером і не бути «завжди в курсі».

Життя без смартфона також дозволяє істотно розвантажити мозок, оскільки йому не доводиться безупинно перемикатися з завдання на завдання і обробляти масу контенту, який навіть не зберігається серед спогадів, так як не представляє цінності. Механізми винагороди, які активно задіюють ігрові програми, не працюють «вхолосту», коли від знищення зображень кульок або кубиків на екрані ви відчуваєте серію коротких (і безцільних) спалахів задоволення за рахунок успішного виконання завдання. Це підтримує потреба отримати «винагороду» іншими способами – в реальному житті.

І, в кінцевому підсумку, в цьому реальному житті ми маємо всі засоби, необхідні нам для зручності: будильники на будь-який смак і колір, відмінні сучасні диктофони, легкі і потужні фотокамери, компактні блокноти для записів, книги в м'яких обкладинках і електронні книги з екраном, схожим на паперову сторінку, – і так далі, і тому подібне. Поглянувши на асортимент, доводиться визнати, що ми так любимо свої смартфони не тільки тому, що вони замінюють будильник або диктофон, а/але і тому, що вони прив'язують нас до себе за рахунок менш очевидних механізмів. Вони приємні на дотик, красиві, тендітні, вони легко підлаштовуються під наші звички, і вони завжди нові, і «дуже наші», – заповнені особистими фотографіями, записами, діалогами і адресами.

Вони такі, бо, що «пропозиція породжує попит», а «попит породжує пропозицію». Мова йде не зовсім про розвиток технологій, і не зовсім про розвиток суспільства. Безліч дуже уважних людей слухає все, що ми говоримо про себе і про зв'язок. Адже їм потрібно, щоб ми зробили покупку, потрібно, щоб ми надали дані. Вони зроблять все для того, щоб підтримати наш інтерес, оскільки інтерес – це прибуток.

Чи готові ми так сильно змінювати спосіб життя заради чужої прибутку?



Джерело:

У меня нет смартфона: почему простые мобильные телефоны снова в моде / theoryandpractice, 18 июня 2015.


Наші інтереси: 

Знати про вплив сучасних технологій на нашу психіку і на наше особисте життя.

Гравець: 
Володимир Федько
256

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка