Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець

Продай одежу й купи меч: чотири простори подій Доброї Новини. Що означають терміни «пастка» і «світ»?

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Протягом року перебування в Галілеї Ісус з учнями діяли у Просторі волі. Щоб умерти і воскреснути, Ісус опустився у Простір боротьби. Апостоли опустилися у Простір пригод, для позначення якого застосовано термін «пастка». 

210524planetyprostoruvoli.jpg

Вищі планети Простору волі
Вищі планети Простору волі

Попередні статті:


Як ми вже знаємо, згідно з Арійською Традицією людина може перебувати в одному з чотирьох просторів подій. Такими просторами є:

  • Простір волі
  • Простір пригод
  • Простір боротьби
  • Простір страждань

Бгагавад-гіта і Скіфська пектораль

Простір пригод дуже нестабільний і мінливий, у ньому неможливо довго перебувати, відтак його можна розглядати лише як перехідний стан, а не окремий простір подій. На цих позиціях стоїть індоарійська Бгагавад-гіта – вона розглядає лише три стабільні простори подій:

  • «вищі плани» (Брахма-лока, Сатья-лока) – Простір волі;
  • «земні плани» – Простір боротьби;
  • «пекельні світи» – Простір страждань.

Натомість Скіфська пектораль зображує три верхні простори подій включно з Простором пригод:


Пектораль скіфського царя IV століття до н. е.
Пектораль скіфського царя IV століття до н. е.

  • угорі – мирне життя аріїв та їхніх домашніх тварин у Просторі волі;
  • усередині – вихори і квіти у Просторі пригод: вихори вказують на те, що тут потік подій захоплює людину і несе, незважаючи на її волю; квіти натякають, що попри високу «турбулентність» і «адреналін», пригоди завершуються позитивно;
  • внизу – хижаки нападають на тварин і шматують їх у Просторі боротьби.

На скіфській пекторалі нема Простору страждань, адже йому властиві пасивні страждання і повільне вмирання, а від таких речей треба триматися подалі.

Простори подій у Добрій Новині

Подібно до Скіфської пекторалі, Євангеліє розглядає три верхні простори подій, оскільки лише в них відбуваються всі євангельські події:

  • «Царство боже», тобто Простір волі;
  • «Пастка», тобто Простір пригод;
  • «Світ», тобто Простір боротьби: сама назва цього простору вказує на те, що в ньому знаходиться переважна більшість людей.

Про наявність Простору страждань («пекельних світів») нагадує лише слово «пекельний», яке зустрічається в тексті тільки один раз: «Горе вам, фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство боже! … Змії, гадюче кодло! Як ви можете уникнути пекельного засуду?» (Матвій 23.13,33).

Протягом року перебування в Галілеї Ісус з учнями діяли в Царстві божому, тобто у Просторі волі. Вони вільно подорожували галілейськими містами і селами, навчалися, знайомилися з новими людьми, спостерігали за чудесними діями Ісуса, а потім самостійно здійснювали проповідь та практику зцілення людей. Ось як цей прекрасний час описують євангелісти:

«Оцих дванадцятьох Ісус покликав і став їх посилати по двоє, даючи їм владу над нечистими духами, і наказав їм: Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство боже близько. Оздоровляйте недужих, воскрешайте мертвих, очищайте прокажених, бісів виганяйте. Ви взяли як дар – як дар давайте. Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші. Одягайте сандалії, і не беріть ні додаткової одежі, ні взуття, ні торби на дорогу, ні хліба, крім самої палиці. Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки вийдете. Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! І як той дім достойний, хай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, хай ваш мир до вас вернеться. Як хто вас не прийме й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з міста, обтрусіть порох із ніг ваших. Вони ж вийшли і проповідували всюди Добру Новину та оновлення, виганяли численних бісів і чимало хворих оздоровлювали» (Матвій 10.5-70, Марко 6.7-13, Лука 9.1-6).  

Ісус прагнув практично переконати апостолів у реальності Простору волі, а для цього вони самі мали в усьому пересвідчитись. Погляньмо, на які особливості Царства божого  звертає увагу цей фрагмент.

  • По-перше, в цьому просторі можна робити чудеса.
  • По-друге, тут працює економіка дарування. 
  • По-третє, у Просторі волі людина має все необхідне для життя, тому не треба брати з собою нічого зайвого.
  • По-четверте, для надійного перебування в цьому просторі треба взаємодіяти тільки зі світлими («достойними») людьми.
  • По-п’яте, ні на кого не ображатися: «обтрусили порох» і пішли далі.
  • По-шосте, в цьому просторі нема загроз, він цілком безпечний, тому тут не потрібні мечі – досить самої палиці.

Це важливо: у Просторі волі нема негативних подій. Тому для того, щоб умерти насильницькою смертю і потім воскреснути, Ісусу необхідно було опуститися у Простір боротьби. Він міг собі це дозволити з мінімальним ризиком, адже стан боголюдини автоматично виштовхує у Простір волі. Подібним чином повітряну кулю можна занурити у воду, але якщо її відпустити, то вона власними силами негайно вистрибне на поверхню. 

Про те, що, згідно з планом, необхідно зануритися у Простір боротьби, Ісус кілька разів виразно попередив учнів: «З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати, і старші та первосвященики відкинуть його і його уб’ють, і він на третій день воскресне. Він говорив про це відкрито».

При цьому учням також доведеться тимчасово вийти з Простору волі, але не опускатися у Простір боротьби, а обмежитися Простором пригод.

Простір пригод, або «пастка»

Простір пригод – це простір переходу з одного стабільного стану в інший стабільний стан. Подібним чином весна – це пора переходу від зими до літа. Інший приклад – сильний вітер, який знаменує зміну погоди, скажімо, перехід від холоду до тепла. Ще приклад – капітальний ремонт у приміщенні, коли старого порядку вже нема, а нового ще нема, всюди багато хаосу, але настрій бадьорий. Тобто простір пригод – це простір перебудови.

Ми вже говорили про те, що у Просторі пригод людина потрапляє у високу «турбулентність», яка унеможливлює керування своїми діями. Це наче потрапив у бурхливу річку: в такій ситуації краще не витрачати сили на безглуздий опір, а дочекатися, доки тебе винесе у спокійне місце.

Для пояснення учням, що вони незабаром потраплять у Простір пригод, Ісус застосував гелленське слово «σκάνδαλον» (читається «скáндалон»), що означає «пастка», «безвихідь»: «Тоді Ісус сказав їм: Усі ви потрапите у пастку цієї ночі, але після мого воскресіння я випереджу вас у Галілеї» (Матвій 26, 31-32, Марко 14.27-28).  Пастка – це ситуація різкого обмеження свободи дій аж до стану повної безвиході.

Продай одежу й купи меч

Ісус повідомляє учням дуже важливу річ: ситуація різко змінюється і в новій ситуації треба бути напоготові. Це вже не Царство боже в Галілеї. Простір «пастки» вимагає великої обережності й обачності: «Далі сказав їм: Як я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало? Нічого, – відповіли. І він до них промовив: Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. Вони сказали: Господи! Ось два мечі тут. Він відповів їм: Достатньо».

Ці настанови мали переконати апостолів у серйозності ситуації, щоб вони часом не наробили дурниць. Для цього Ісус застосував традиційні метафори миру та війни. Калитка з грошима і гарна одежа – це атрибути миру, натомість торба і меч – це атрибути війни.

Йшлося про кардинальну зміну мислення та поведінки в нових умовах. Вочевидь, цю настанову не можна було сприймати буквально і бігти купляти мечі. Тож коли учні зауважили, що в них уже є два мечі, Ісус сказав, що цього досить. Головне, що в ситуації пастки, яка стрімко насувається, учням не можна виявляти активності – треба лише відійти на безпечну відстань і тихо спостерігати за розгортанням подій.

Головне правило безпеки – зберігати спокій: «Хай не тривожиться серце ваше й не лякається! Ви чули, що я вам сказав: відходжу і до вас повернуся. Уставайте, ходімо звідси! Ось надходить година, і вже тепер вона, коли ви розсієтеся кожен у свій бік і мене лишите самого. Та я не сам, бо зо мною Батько. Сказав я вам це, щоб ви були спокійні щодо мене».

Ісус залишає учнів у Просторі пригод, а сам занурюється у Простір боротьби. Але він не самотній – будучи боголюдиною, він навіть у Просторі боротьби зберігає нерозривний зв’язок з своїм внутрішнім богом, а через нього – з Творцем Всесвіту, Небесним Батьком, Брахмою, Сварогом.

Ісус закликає учнів не боятися хвиль негативу, які будуть накочуватися на них із Простору боротьби – зі «світу»: «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ» (Іван 16.33).

Занурення у Простір боротьби

Залишаючи учнів у безпечному Просторі пригод, Ісус мав зануритися ще глибше – у Простір боротьби. Це далося нелегко – так само як нелегко глибоко занурити у воду наповнений повітрям футбольний м’яч. Ось як це виглядало:

«Ісус, знаючи все, що мало з ним статися, сам вийшов і мовив до юрби: Кого шукаєте? Ті відповіли: Ісуса Назарянина. Каже їм Ісус: Це я. … Коли він їм сказав: «Це я», вони подалися назад і впали на землю. Тоді він спитав їх удруге: Кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назарянина. Озвався Ісус: Я вам сказав, що це я. … Наче на розбійника ви вийшли з мечами та киями! Коли я щодня був з вами в храмі, ви не наклали рук на мене. Та це ваша година і влада темряви».

Як бачимо, іудеї нічого не могли зробити з Ісусом: наче якась сила відкинула їх назад і жбурнула на землю. А все тому, що Ісус усе ще перебував у безпечному просторі, де принципово не було негативних подій. Тож Ісусу довелося заспокоїти нападників, щоб вони його нарешті схопили і ув’язнили. Занурення у Простір боротьби відбувалося дуже поступово.

Ісус не випадково згадав про храм, адже там іудеї хотіли каменувати Ісуса, але були безсильними – їх наче паралізувало: «Іудеї знов сягнули по каміння, щоб каменувати його. Та Ісус пройшов крізь них і вийшов із храму» (Іван 8, 31.59).

Зустрінемося в Царстві божому

Дещо раніше цієї ж ночі, під час святкування арійського Нового року – Паски – Ісус ще раз нагадав апостолам про те, що врешті-решт він воскресне, стане новим (оновиться) і випередить їх у Галілеї – в Царстві божому. Ось цей фрагмент з Євангелія: «Я дуже бажав їсти цю паску з вами, перш ніж мені страждати, бо кажу вам, я її більше не буду їсти, аж поки вона завершиться в Царстві божім. І, взявши хліб, воздав хвалу, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: «Беріть, їжте». І, взявши чашу, воздав хвалу й мовив: Візьміть її й поділіться нею між собою, бо, кажу вам: не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його з вами новим у Царстві божім». Трохи пізніше Ісус їм ще раз нагадав: «Відходжу і до вас повернуся… Після мого воскресіння я випереджу вас у Галілеї».

Цілком однозначна і зрозуміла вказівка на те, що після занурення у Простір боротьби Ісус «вирине на поверхню» і вони всі разом знову зустрінуться в Галілеї – у Царстві божому.

Так і відбулося.

Радіймо!

У просторі волі
У просторі волі

Продовження: Чудесна сила апостола Петра і фізичне безсмертя апостола Івана в заключному розділі Доброї Новини

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Досліджуємо Добру Новину, творимо новий світ.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Як придбати книгу «Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «Піраміда», 2017)

Насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ на картку Приватбанку і повідомити ел. поштою своє...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Микола Погорілець.

Пане Ігорю, це - круто!
Дякую тобі!

Зображення користувача Микола Стригунов.

До речі, Ясний Назарій досі не їв паску та не пив вино зі своїми апостолами. Тобто, вони всі досі не здобули Царства Божого. І, відповідно, там ніколи і не були. Слід ясно усвідомити сенс слів "іхнє буде Царство Боже". Розглянемо слова, з яких складається це поняття, по черзі. В першу чергу, розглянемо слово "царство". Воно означає область, якою володарює лише одна особа! В другу чергу слово "Бог". Воно означає колективну істоту, яка складається з богів. А, слово "їхнє" означає приналежність чогось якійсь спільноті. Якщо об'єднати ці слова та подумати над їхнім сукупним сенсом, то вийде: "Вони стануть богами, об'єднаними в Бога". І, аж ніяк не менш! А, в Добрій Новині прямо говориться, що дехто, на той час, лише досяг рівня "син божий". І, не більш! Отже "В майбутньому, в Царстві Божім" означає, "коли ми остаточно переможемо та станемо богами, об'єднаними в Бога". І, весь рівень волі - не є Царством Божим! Царство Боже - це лише найвищий рівень надрівня волі! Коли людина остаточно та незворотньо стає безсмертним богом.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Ми вже є втіленими богами і є частинками Творця Всесвіту, але цього ще не усвідомлюємо.

Людина з усвідомленням своєї божественної природи називається Сином божим. Боголюдина є безсмертною.

Щоб досягнути боголюдського стану, треба тривалий час перебувати у Просторі волі – в Царстві божому.

Ісус призначив апостолам зустріч у Галілеї в Царстві божому. Євангеліє описує, як вони справді зустрілися в Галілеї – на другий день після воскресіння.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Звичайна людина є лише потенційним богом, тобто, лише може стати богом. Ті, хто це усвідомлюють, звуться аріями. В заповідях Щастя - стислому описі рівнів буття людини, вони звуться спраглими Правди. Арії є людьми, які перебувають на рівні пригод. Люди, які володіють своїма божественими здібностями, із різними рівнями майстерності, перебувають на надрівні волі. Найнижча майстерність у володінні своїми божественними здібностями у друвідів, людей рівня позитивних подій. А, у синів божих, у володінні своїми божественними здібностями - середній рівень. А, відповідно, майстри у володінні своїми божественними здібностями, є богами. Завжди молодими. І, саме вони перебувають у Царстві Божому, яке ще зветься Раєм. І, аж ніяк не простором волі! Бо, Рай - це саме найвищий рівень надрівня волі! А, таке хибне уявлення є саме наслідком відкидання опису найвищого рівня, через відсутність розуміння сенсу виразів "гнані через праведність" та "вбогі духом". Поясню сенс цих виразів на прикладах. Найбільш яскравим прикладом людини, гнаної через праведність, є Дональд Трамп. Бо ставлення до нього більшості ЗМІ важко назвати якось інакше. Найбільш яскравим прикладом людини, вбогої духом, серед добре знайомих нам, є Олександр Філатович. Він прагне мати сам, і прагне, аби мали інші, якомога більше Світла, яке ще зветься Істинним Золотом, тобто, справжньою цінністю. Відповідно, аби стати богом, потрібно діяти так, діяти схоже на те, як діють вони. Бо саме подібні дії і підіймають рівень буття людини. Але, щоб мати можливість діяти так, потрібно бути миротворцем, тобто, створити якійсь новий соціальний (суспільний) інститут. Наприклад, кліника Олександра Філатовича є зразком нового соціального інституту. Соціального інституту із зцілення людей Живим Словом. Там лікують хронічні та інші, офіційно невиліковні хвороби. НО також є новим суспільним інститутом - корпорацією брахманів. І, відповідно, добре знаним для нас прикладом людини, гнаної через праведність, є сам Ігор Каганець. Ставлення до нього засобів масової інформації дуже схоже з їх ставленням до Дональда Трампа. Хоч і набагато менш сильне).

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Миколо, у тебе власна термінологія, тому нам тебе важко зрозуміти. Деякі твої тлумачення помилкові. Наприклад, вираз "вбогі духом" означає "скромність", тому "Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже". Скромність веде до щастя у Просторі волі.

На відміну від Трампа, в мене нема жодного конфлікту зі ЗМІ.
Фраза "Щасливі, що витримали переслідування через праведність, бо їхнє Царство боже" є вставкою в Євангеліє.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Щодо власної термінології - я вже в нашій Телеграм-групі "Розмови:НО" пояснював, що в більшості ігор є рівні, а не простори подій. А, життя, це, безперечно, гра. Щодо Дональда Трампа - ти сам з цього приводу, там же, вельмишановний добродію Ігоре, казав про одну компанію, саме з цього приводу. А, колись Гугль на запит твого імені писав "нічого не знайдено". І, Фейсбук тобі відмовляє в рекламі. Може, це застарілі відомості, і очищена тобою Добра Новина рекламується у Фейсбуці? Ну, а суперечності з Вікіпедією вже вирішені. Але, вони були! І, були досить великими! На мою думку, Гугль, Фейсбук та Вікипедію цілком можна звати ЗМІ. Так, вони всі є водночас чимось більшим, ніж ЗМІ.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Володимир Світлий.

Дякую! Саме те ,що зараз необхідно. Можна обертати кристал і завжди знаходити нові форми і відтінки світла в ньому. Так саме відбувається і в даному випадку. Тільки тут не просто відтінки і форми а пазли з яких вибудовується картина з зображенням як можна діяти і куди рухатись.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Юлія Гаркуша.

Вихори і квіти простора пригод присутні і в традиційній українській жіночій прикрасі – віночку зі стрічками, який став культурним символом українського народу. Народу, який прихильно ставиться до пригод і завжди сподівається на їх успішне завершення).

І ще цікавий факт про квіти пекторалі. На пелюстках квітів збереглися залишки блакитної емалі. Тобто спочатку ця прикраса мала жовто-блакитне забарвлення.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Гарне пояснення того, чому Ісуса не брали його переслідувачі, хоча Ісус сам виявляв себе.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Розтлумач більш розлого, друже Ігоре, чим різняться поняття "Паска", як "Новий рік" та "паска", як хліб; як паска (як хліб) може "завершитися в Царстві божім"? Чи це редакторські неточності?

Цитата:
фрагмент з Євангелія: «Я дуже бажав їсти цю паску з вами, перш ніж мені страждати, бо кажу вам, я її більше не буду їсти, аж поки вона завершиться в Царстві божім.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Микола Стригунов.

До речі, меч ніколи не був символом війни. Бо, меч є символом розділення та встановлення ієрархії. І, для цього є кілька вагомих причин. Та є кілька цікавих речей на підтведження цієї думки. По перше, символом війни були в давнину найбільш масові види зброї - спис, топор (так, саме топор. Сокира - це назва мирного інструменту), дубина (булава) та ніж. Символом сучасної війни є автомат Калашнікова (до речі, семе його зображуюють на гербі деяких сучасних африканських країн), або танк. І, символом сучасної війни жодного разу не є снайперська гвинтівка, або винущувач-штурмовик чи бойвий гвинтокрил! В давнину, аж до першої половини ХХ сторіччя, найбільш масовим видом зброї був спис. І розряджена гвинтівка з багнетом є саме списом. Бо, спис є найбільш ефективним видом зброї за відношенням витрачені зусилля/смертоносна дієвість. А, навчання володінню мечем та, особливо, навчання фехтуванню на мечах (а, шпага є саме видом меча) потребує докладання дуже великих зусиль! Так, навчання фехтуванню потребує доклання зусиль на три порядка більших (тобто, від однієї тисячі, до дев'яти тисяч дев'ятисот разів), ніж навчання вбивству списом! І, на порядок більше зусиль, ніж оволодіння шаблею. Не кажичи вже про топор та булаву. Цікаві факти. До ХІV сторіччя, фехтування на мечах, серед шляхти у Європі вважалось ганебною справою. І, серед шляхти, тоді, найбільш розповсюдженою зроєю був саме спис. А, школу фехтування на шпагах, дестрезу, створили саме особисто вільні , але аж ніяк не знатні галли, мешканці міст середньвіччя та нового часу, галли, які були зорганізовані у фетухвальні братства. А, на Русі кшатрії їли аж ніяк із меча, а їли саме зі списа! Був колись такий сталий вираз - їсти зі списа. Ще, дуже цікаві факті. Від нещодавна все більш стає відомою інформація про те, що вправи із гострим клінком дуже сильно сприяють зціленню людини. А, заняття дестрезою дуже сильно сприяє зростаню успішності людини. Тож, меч є саме символом розділення та встановлення ієрархії. Бо, вправами з мечем, люди у всі часи займались, насамперед, задля самовдосконалення! До речі, меч є зброєю, призначеною, насамперед, не для війни, а для самооборни та захисту. Саме в цьому він є найбільш ефективним.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.

До речі, зниження рівня буття людини можливе лише внаслідок скоєння нею життєвих помилок, або ж, українсько-гелленською, гріхів. І, накладання рук слугами та рабами первосвященника на Ясного Назарія стало можливим (великих гріхів Ясний Назарій не скоював) лише за безпосередньої підтримки цієї дії на божественному рівні Юдою Іскариотом. Цікаво, як інакше могла би бути створена Туринська плащаниця?

Якщо прагнеш чуда - створюй його!