Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець

Марія Магдалина: євангельська історія великого кохання (+аудіо)

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Шляхетні люди першими сприйняли вчення Ісуса Хреста. Будучи вільними й самодостатніми, вони могли повністю віддатися навчанню, підтримати рух роботою та грошима.  У цьому русі активно діяли жінки. Найяскравішою була Марія Магдалина.

210515jameschristensen-firstrose.jpg

Перша троянда (First Rose). Художник Джеймс Крістенсен (США)
Перша троянда (First Rose). Художник Джеймс Крістенсен (США)

Аудіоверсія: Марія Магдалина: євангельська історія великого кохання

Попередні статті: 

Вчення Ісуса, будучи продовженням Арійської Традиції, ставило перед людьми високі цілі й заохочувало їх до вільного розвитку. Природно, що воно найлегше поширювалося серед шляхетних людей.

Релігія шляхетних людей

Слово «шляхетність» можна пояснити як усвідомлення свого життєвого шляху і відстоювання своєї самобутності. Ознаками шляхетності є гідність, совість, самостійне мислення, спроможність до творчості, вольові якості, життя чесною працею, економічна самодостатність, прагнення спільного блага. Люди з цими якостями й були «цільовою групою» Доброї Новини: «Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там пробувайте, поки вийдете» (Матвій 10.11). Тому послідовники Ісуса Хреста називали себе «хрестияни» (тобто добрі, шляхетні, успішні, щасливі) і «аріяни» (тобто шляхетні, божі, праведні, сонячні, ярі, енергійні).

Саме такі шляхетні люди – чоловіки і жінки – першими сприйняли вчення Ісуса. Будучи вільними і економічно самодостатніми, вони могли собі дозволити повністю віддатися навчанню, підтримати новостворений рух роботою та грошима.  Згідно з Євангелієм, у цьому русі активно діяли жінки, а найяскравішою з них була Марія Магдалина.

Ім’я Марія

Ім’я Марія було найпоширенішим серед галілеян – Євангеліє розповідає про чотирьох жінок з цим іменем:

  • Марія, матір Ісуса – дружина святого Йосипа, батька Ісуса;
  • Марія Магдалина;
  • Марія Клеопова, тобто дружина Клеопи (Галпая) – молодшого брата святого Йосипа, матір апостола Якова Молодшого та Йосипа;
  • Марія, сестра Лазара з Витанії.

Ім’я «Марія» походить від «Арія» і означає «шляхетна, сонячна, яра, життєдайна». Подібним чином перший місяць весни «ярець» («яро», «ярь» – весна) перетворився на «марець» (март), а «Арес» – на «Марс» (первісно Марс був італійським богом родючості, рослинності й дикої природи – богом весни, «ярі»).

Шляхетна дівчина з Магдали

Прізвище «Магдалина» походить від міста Магдала, для позначення якого в найдавніших рукописах Євангелія ще застосовується ім’я Магадан: «І, відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадана» (Матвій 15.39). На думку дослідників, Магадан – це те ж саме, що й Магдала («Тлумачна Біблія», с. 652), з якої походила Марія Магдалина.

Етимологічно слово Магадан (або Магедан) означає «могутня вода», тож можливо, що це давніша назва приморської Магдали. Арамейське слово «магдала» означає «великий». Територіально Магдала розташована між приморськими Тиверіадою і Капернаумом. До заснування Тиверіади у 17 році н.е., Магдала була найбільшим портовим містом Галілейського моря. Це було гелленістичне (арійське) місто – як і всі інші міста Галілеї. Археологи виявили в Магдалі характерні для гелленістичних міст велику площу, оточену портиками, лазні з ваннами, тренажерними залами і фонтаном.

Зазвичай жінок ідентифікують за іменем батька або чоловіка, наприклад «Марія Клеопова», тобто Марія, дружина Клеопи, або «Іванна, жінка Хузи». Натомість Марію Магдалину ідентифікують за назвою міста. Це може вказувати на те, вона була незаміжньою, тобто була дівчиною, дівицею, панною.

Марію могли назвати Магдалиною і для того, щоб відрізняти від інших жінок з іменем Марія. Подібним чином одного з апостолів називали Симон Кананій (тобто з Кані Галілейської), щоб відрізняти його від Симона Петра.

Перша і друга причина не виключають, а лише посилюють одна одну: Марія Магдалина – дівчина з Магдали. Проте може бути і третя причина, яка доповнює дві попередні.

Річ у тім, що в ті часи іменем рідного міста зазвичай називали впливових і важливих людей, наприклад, філософ Аполлоній Тіанський (ровесник Ісуса), Йосип Ариматейський (батько Ісуса). Тому прізвище «Магдалина» може вказувати на високий соціальний статус. В цьому разі  Марія Магдалина означає «шляхетна дівчина Марія з Магдали». Спробуймо це перевірити.

Масовий рух середнього класу

Якщо використовувати сучасні терміни, то заснований Ісусом рух був масовим рухом середнього класу. Відтак цей рух підтримував себе власними силами – працею і грошима своїх прихильників. Ось як про це розповідає Євангеліє:

«По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять і деякі жінки: Марія, звана Магдалина, Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.1–3). Як бачимо, був гурт обраних чоловіків і гурт обраних жінок. «Помагали зо своїх маєтків» означає, що фінансували рух з власних господарств, з ресурсів власного бізнесу. 

Перша у рейтингу меценатів

Першою у списку жінок зазначається Марія Магдалина, другою – Іванна, дружина управителя тетрарха Галілеї, в наших термінах – дружина галілейського прем’єр-міністра. Вочевидь, Іванна Хузова була досить багатою, можливо – найбагатшою з цього жіночого гурту, а проте першою у справі матеріальної підтримки руху була саме Марія Магдалина.

З цього можна зробити три важливі припущення:

1)     Марія Магдалина або її родина мала в порту Магдали потужний бізнес;

2)     вона була діловою жінкою, адже розпоряджалася значними коштами;

3)     вона мала потужну мотивацію для найактивнішої підтримки Ісуса та його справи.    

Оскільки у наведеному вище списку розповідається про жінок, які «помагали зо своїх маєтків», то це значить, що в цьому списку застосовано ранжування за ознакою розміру матеріальної допомоги. Проте це не єдиний спосіб ранжування.

Соціальна активність і авторитетність

У цій же ситуації – навколо розп’ятого Ісуса – євангелісти Матвій і Марко дають інший ранжований перелік жінок:

«Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галілеї і служили йому: між ними Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосипа, і мати синів Заведея» (Матвій 27.55-56).

«Були там і жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосипа, і Соломія, що слідом за ним ходили і йому услуговували, як був він у Галілеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим» (Марко 15.40-41).

На першому місці – Марія Магдалина, потім Марія Клеопова, далі Соломія. Слово «служили» вказує на ранжування з погляду внеску власною працею. Знову бачимо, що за цією ознакою найбільший внесок належить Марії Магдалині. 

Коли ж Ісуса клали до гробниці, то за цим спостерігали двоє жінок – Марія Магдалина і Марія Клеопова:

«Була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробу» (Матвій 27.61).

«Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосипа, дивились, де його поклали» (Марко 15.47).

Тут жінки просто тихо спостерігали, тому ранжування відбувається не за ознакою діяльності, а за ознакою авторитетності.

Найшвидша і найрішучіша

Ще один опис стосується ситуації, коли в неділю («першого дня тижня») з самого ранку жінки прийшли до гробниці, щоб переконатися у воскресінні Ісуса:

«Після вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшли Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробниці» (Матвій 28.2).

«Як же минула субота, Марія Магдалина, Марія – мати Якова, та Саломія прийшли до гробниці, як сходило сонце» (Марко 16.1).

Коли жінки переконалися у воскресінні, вони розповіли про це учням:

«Вернувшись від гробниці, оповіли все те одинадцятьом і всім іншим. То були: Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова, й інші жінки» (Лука 24, 9-10).

Як бачимо, євангелісти-«синоптики» знову дають однозгідний перелік жінок. Але за якою ознакою здійснене  ранжування цього разу? Чому тут Марія Магдалина перша у списку? Відповідь дає євангеліст Іван:

«Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить – камінь відкочено від гробниці. Обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Каже їй Ісус: Жінко, кого шукаєш? Вона, думаючи, що то садівник, каже йому: Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: Маріє! Вона, роззирнувшись, каже до нього: Раввуньо! … Ісус їй каже: Йди до моїх братів і розкажи їм» (Іван 20, 1-16).

Євангеліст Іван відрізняється від інших трьох євангелістів-«синоптиків» тим, що уточнює опис подій, пояснює значення слів, наголошує на важливих деталях. У наведеному вище фрагменті уточнення полягає в тому, що Марія Магдалина прийшла до гробниці ще до світанку – «як ще не розвиднілося», натомість інші жінки прийшли пізніше –  «як зайнялося на світання» і «як сходило сонце».

Тобто Марія Магдалина не стала чекати інших, а пішла сама при перших ознаках світанку. Це може вказувати на такі якості її характеру як швидкість реакцій, стрімкість, небажання чекати, сміливість, рішучість. Ісус чітко сказав учням, що третього дня, тобто в неділю, він воскресне. Тому Магдалина негайно, як тільки почали проглядати стежки і дерева, побігла до Ісуса. Так само вона першою прибігла до апостолів і розповіла їм, що розмовляла з воскреслим.  

Отже, згаданий вище ранжований перелік жінок – це «рейтинг швидкості» – Магдалина діяла найшвидше і найрішучіше.

Мотивація – кохання

Отже, в порівнянні з іншими жінками, що були ученицями Ісуса, Марія Магдалина зробила найбільший внесок роботою і грошима, була найавторитетнішою і найшвидшою. Що було мотивацією для такої дивовижної самовідданості? Про це розповідають євангелісти Матвій, Марко та Іван в епізоді про те, як Ісус та його учні перебували у Витанії, що на околиці Єрусалиму. Тут вони зупинилися в місцевих галілеян. Подія відбувається в середу ввечері 21 березня 31 року:

«Коли він перебував у Витанії, як був за столом, підійшла Марія з алебастровою посудинкою, наповненою фунтом вельми дорогого мира зі щирого нарду. Розбивши посудинку, вилила його на голову Ісуса і помазала його ноги й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира. Обурився тоді один з його учнів, Юда Іскаріот, що мав Його зрадити, і гнівно каже: Навіщо така втрата мира! Чому не продано це миро за триста денарів і не роздано бідним!?» 

Вельми яскрава подія: це якби сьогодні вилити на когось парфуми вартістю десять тисяч доларів, адже один денар – це мінімальна денна зарплата робітника або воїна.

Про що свідчить цей вчинок Марії Магдалини? Вочевидь, про те, що вона справді була дуже багатою – і це відповідає її першому місцю в «рейтингу меценатів».

Одне не зрозуміло: будучи діловою людиною, що управляє великими коштами, Магдалина мала би бути раціональною і ощадною. Натомість тут вона демонструє таку небачену щедрість, що нещасного Іуду аж перекосило від люті. Як пояснити цю суперечність?

Суперечності нема. Просто Марія Магдалина була закохана в Ісуса – ідеального чоловіка – і заради нього була готова на все. Звідси її щедрість, активність, енергійність, рішучість. Як це часто буває у закоханих, особливо юних, Марія приховувала свої почуття, але мріяла про єдність з Ісусом. А тут наближається надзвичайно небезпечна ситуація, коли Ісус має вмерти і вона, можливо, вже ніколи не побачить його живого. У цей момент найбільшим бажанням Марії було обійняти Ісуса.

Але як реалізувати свою ніжність і хоча б доторкнутися до коханого? Це ж треба зробити не виказуючи свого кохання, щоб усе виглядало пристойно.

І Магдалина знаходить ідеальне рішення: вона виливає на Ісуса пахощі, що дозволяє їй доторкнутися до нього,  погладити по голові, відчути тепло його тіла. Обтирання ніг власним волоссям дозволяло досягнути жаданого фізичного контакту, але назовні подати його як прагнення ощадності: мовляв, обтерла ноги власним волоссям для того, щоб раціонально використати парфуми – «щоб не пропало».    

Чи розумів Ісус, що Марія Магдалина його кохає? Звісно розумів. Мабуть, як і всі інші, що за нею спостерігали. Як це часто буває, «таємне кохання» було таємницею лише для неї самої. Такі речі неможливо приховати в будь-якому тісному колективі.

А чи міг Ісус кохати Марію Магдалину? Так, адже він був людиною – Сином людським, тому володів усім спектром людських емоцій і почуттів. Так, євангеліст Іван розповідає, що коли Ісус побачив щиру любов сестер Марти і Марії з Витанії до їхнього брата Лазара, то від розчулення просльозився: «Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, сказала йому: Господи, якби ти був тут, мій брат не вмер би! Ісус, побачивши, що вона плаче і що іудеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і, зворушений, спитав: Де ви його поклали? Кажуть йому: Іди, Господи, і подивись. Просльозився Ісус» (Іван 11.32-35).

Тому Ісус міг кохати Марію Магдалину. На користь цього припущення говорить реакція Ісуса на звинувачення Іуди проти Магдалини – про це читаємо у продовженні описаного вище фрагменту Євангелія.

Ісус захищає Магдалину від нападок Іуди 

Почнімо з попереднього речення: «Розбивши посудинку [з запашним миром], вилила його на голову Ісуса і помазала його ноги й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира. Обурився тоді один з його учнів, Юда Іскаріот, що мав його зрадити, і гнівно каже: Навіщо така втрата мира! Чому не продано це миро за триста денарів і не роздано бідним? 

Але Ісус сказав: Лиши її. Чого її непокоїш? Вона зробила для Мене добрий вчинок. Бідних бо завжди маєте з собою, і коли захочете, можете їм добро чинити. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон. Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись ця Добра Новина, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї».

Ісус енергійно захистив Марію Магдалину і похвалив її. Понад те, він захистив її «таємницю» і навіть підіграв їй, пояснюючи її імпульсивний вчинок тим, що вона, мовляв, просто виконала традиційний похоронний ритуал – нічого особистого. Але ж ми знаємо, що ніяких похоронів не було, адже Ісус не збирався вмирати у звичному розумінні цього слова. Смерть йому потрібна була лише для того, щоб показати свою спроможність воскресати. Тому мертве тіло Ісуса не обмили  і навіть не обтерли від крові, відтак Туринська плащаниця зберегла на собі і його кров, і навіть сліди єрусалимського ґрунту.

Але далі йде вже зовсім безпрецедентна річ: Ісус виголошує пророцтво про те, що слава про цей вчинок Марії Магдалини пошириться на весь світ. Пророцтво – це не прогноз. Пророцтво – це те, що треба обов’язково здійснити. Ісус дає настанову славити Магдалину і увіковічити пам’ять про неї. Хай там як, але це справді схоже на чоловіка, який захищає свою кохану.

Обійми мене, Маріє!  

А ось що відбулося після воскресіння Ісуса. Для зручності ще раз повторимо цей епізод: «Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить – камінь відкочено від гробниці. Обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Каже їй Ісус: Жінко, кого шукаєш? Вона, думаючи, що то садівник, каже йому: Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: Маріє! Вона, роззирнувшись, каже до нього: Раввуньо!» (Іван 20.1-16).

Ісус і Марія були наодинці, тож уже не було потреби приховувати свої почуття. Тому Марія й вигукнула лагідно-пестливе «Раввуньо» – арамейське слово «вчитель», сказане по-українськи, подібно до наших «синуньо», «татуньо», «мамуньо».

Природною реакцією закоханих в цьому випадку мали би бути палкі обійми. Але ж Євангеліє про це не повідомляє. Натомість після «Раввуньо» бачимо нахабну філонівську вставку: «Не торкайся мене, бо я ще не зійшов до Отця мого». Це відверта маячня: Ісус не міг «сходити до Отця», оскільки був живим у здоровому тілі і збирався незабаром зустрітися з іншими учнями в Галілеї. Пізніше ця деструктивна вставка дала підставу для облудних єресей про «несправжність», «примарність» та «ефемерність» Ісусового тіла після Воскресіння.

Якщо видалити згадану вставку, то цей фрагмент виглядатиме так: «Мовить до неї Ісус: Маріє! Вона, роззирнувшись, каже до нього: Раввуньо! Ісус їй каже: Йди до моїх братів і розкажи їм». З погляду психології, це виглядає неправдоподібно. Ісус і Марія перебували у стані радісного піднесення, адже ВСЕ вдалося! Чи можна собі уявити, щоб на захоплений вигук закоханої дівчини Ісус відповів черствим наказом «Йди до моїх братів»?  

Це говорить про те, що фраза «Не торкайся мене, бо я ще не зійшов до Отця мого» – це не вставка.

– Тоді що це?

Це перевертання, тобто пряме спотворення оригінального тексту і заміна його на щось зовсім інше або й протилежне. Такі рідкісні випадки зустрічаємо в деяких місцях Євангелія. Наприклад, в оповіданні про пшеницю і кукіль (Матвій 13.36-40) фраза «добре зерно – це слово Боже» замінена на «добре зерно – це сини царства», тобто іудеї. А в оповіданні про безплідну смоківницю (Матвій 21.18-22) вся подія перевернута з ніг на голову: там, де Ісус благословив безплідну смоківницю і наступного дня вона розквітла, фальсифікатор написав, що Ісус прокляв смоківницю і наступного дня вона всохла. Такого роду нахабне перевертання в іудейській культурі позначається словом «хуцпа», а в Євангелії – терміном «хула проти Святого духа», гріх, що не має прощення ні в цьому житті, ні в наступному (Матвій 12.32, Марко 3.29).   

Отже, замість фрази «Не торкайся мене» має бути щось протилежне. Щоб прочитати первинний текст, треба зробити «перевертання перевернутого».

– А що може бути протилежністю «Не торкайся мене»?

Лише одне: «Обійми мене, Маріє!».

Обійми мене, Маріє!
Обійми мене, Маріє! (Марія Магдалина. Художник Дель Парсон, США)

Щирі дружні обійми – це те, що найприродніше в описаній ситуації. Ісус і Марія обійнялися від щастя, адже їхня спільна справа перемогла, вороги присоромлені, життя подолало смерть. Один з моментів цих щасливих обіймів зобразив американський художник Дель Парсон (Del Parson) на картині «Вічна любов» (Eternal Love).

Вічна любов. Художник Дель Парсон (США)
Вічна любов. Художник Дель Парсон (США)

Отже, згаданий фрагмент Євангелія має виглядати так:

«Мовить до неї Ісус: Маріє! Вона, роззирнувшись, каже до нього: Раввуньо! А він до неї: Обійми мене, Маріє! Потім каже їй Ісус: Іди до моїх братів і розкажи їм».

Далі читаємо:

«Отож ПОБІГЛА вона і прийшла до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, і розповідає їм. Побіг Петро й той інший учень, і прибігають до гробниці. БІГЛИ вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тому й прибув до гробниці перший» (Іван 20.2-4).

Як бачимо, все  у них відбувається дуже швидко. На хвилі радісного збудження Марія щодуху ПОБІГЛА до апостолів. Почувши від неї радісну звістку, Іван і Петро наввипередки ПОБІГЛИ до гробниці, щоб також побачити Ісуса. Те, що Марія Магдалина, Петро та Іван не просто швидко пішли, а побігли, підтверджує думку, що всі вони були легкими, молодими, здоровими і швидкими.

Ось такий щасливий кінець євангельської історії про Марію Магдалину – шляхетну дівчину, яка закохалася в Ісуса і своєю самовідданістю надала велику силу масовому руху за Царство боже. Всюди, де лише розповідається Добра Новина, згадується й Марія Магдалина. Церква визнає її святою та рівноапостольною, її пам’ять урочисто вшановується 4 серпня.    

Безсила лють дітей диявола

Світла і шляхетна особистість Марії Магдалини викликала шалену лють дітей диявола. Все почалося з того моменту, як Ісус рішуче захистив Марію від наскоку Іуди Іскаріоту. Який контраст! З одного боку Марія, яка з великої любові вилила на Ісуса пахощі вартістю 300 денарів, з іншого – Іуда, який зрадив учителя і продав його за 30 срібняків. Воістину, «галілеянин любить честь, а іудей – гроші», як стверджує Талмуд. Зіткнулися два світогляди – арійський та іудейський.

Іуда зазнав поразки, яка стала ще очевиднішою після воскресіння Ісуса. І тоді діти диявола зробили те, що вони завжди роблять у ситуаціях власного безсилля – вони вирішили підірвати репутацію Магдалини. Для цього пішли перевіреним шляхом перевертання з ніг на голову. Задум полягав у тому, щоб чисту, незайману, шляхетну дівчину представити брудною і біснуватою повією. Для цього в текст Євангелія було зроблено кілька вставок.  

«Коли Ісус воскрес уранці першого дня тижня, найперше з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів» (Марко 16.9). Більшість дослідників визнають це вставкою, зокрема, католицький «Новий Завіт з коментарем» (с. 143) і православна Тлумачна Біблія (с. 762).

Друга подібна вставка: «Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів» (Лука 8.2). Дослідники це також вважають вставкою. По-перше, число «сім» є відверто символічним, адже вказує на повноту: підкреслення саме такої кількості бісів просуває думку, що вона була повністю вражена демонічною силою. По-друге, випадки вигнання злих духів неодноразово описані в Євангелії, проте вони робилися публічно і там нема жодного натяку на Марію.  

Третя велика вставка: «Якийсь із фарисеїв просив його, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алебастрову плящинку, повну пахощів, і, ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми його ноги, волоссям своєї голови обтирати і цілувати ноги й мастити їх пахощами» (Лука 7.36-38). Що тут скажеш: суцільна маячня. Подія відбувається незрозуміло де, з якимсь фарисеєм, до якого в хату можуть вільно входити міські грішниці. Найголовніше, Ісус ніколи не обідав з фарисеями, оскільки від самого початку вони постановили його вбити (Матвій 12.14, Марко 3.6, Лука 6.11).

Ця фальшива вставка є пародією на відомий нам опис події в Витанії, коли Марія Магдалина вилила на Ісуса дорогі пахощі, за що на неї накинувся Іуда, але Ісус швидко його вгамував.

Цікаво, що цих брудних натяків у кількох суперечливих вставках виявилося досить, аби діти диявола одноголосно заволали: «Грішниця! Повія! Біснувата!» Саме так і представлена Марія Магдалина в більшості іудохристиянських писань.

Ви скажете: «Але ж її проголосили святою та рівноапостольною».

Саме в цьому й полягає їхній стандартний прийом: брутально знеславити, а потім проголосити святим. Як це працює? Річ у тім, що святість сприймається людьми як щось абстрактне і ефемерне, натомість запам’ятовується конкретика: сім бісів, грішниця, повія.

Проте усі ці хитрування не дуже допомогли дітям диявола. Ніщо не затьмарить славу Марії Магдалини. Пророцтво Ісуса Хреста щодо неї збулося в усій повноті: «Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись ця Добра Новина, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї».

Кожна нова книжка про Марію Магдалину знаходить масового читача. Її світлий образ далі надихає рух за Царство боже – масовий рух вільних, працьовитих і доброзичливих. Щирих. Творчих. Люблячих.

Обговорення на відеоканалі «Гартленд» – Ігор Каганець і Оксана Білозір (17.06.2021):

 

 

Марія Магдалина: євангельська історія великого кохання – тільки факти (відео)


Продовження – Людина дії: психологічний тип Марії Магдалини на основі євангельських текстів

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Досліджуємо Добру Новину, творимо новий світ.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Футболки з трипільською свастикою і драконами – для прихильників і прихильниць «Народного Оглядача»

Робимо собі та друзям подарунки – стильні футболки з трипільською символікою Великого Переходу. Свастя – це символ, що притягує Святість і Щастя. Традиційне привітання «Свастя!» (сва з тя) означає «...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.

Можна знімати цілий серіал!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Маціон.

"Іуда потерпів поразку..." - задля милозвучності пропоную змінити на "Іуда зазнав поразки..."

Звабити багатьох з отари - ось твоє завдання.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Дякую, виправив.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

На мою думку, Юда Іскаріот таки переміг. Бо, люди зараз мають вільний вибір між життям та смертю, між очищеною Доброю Новиною та юдейською світоглядною отрутою. А, зараз, чисельність живих людей набагато більша, ніж в ті часи. Зараз, чисельність людей така, що втіленою є більшість існуючих людей...Також, на мою думку, селище Керіот шукати просто марно, з огляду на те, що такого селища просто не було. А, прізвисько "Іскаріот" утворено від зовсім інших слів. Були тоді такі люди, юдейські терорісти, які звались сікаріями, тобто, кинжальщиками. На мою думку, прізвисько "Іскаріот" пішло від слів "із сікарієв", тобто "із сікаріотів". До цієї думки схиляє також той факт, що сереред апостолів був також Симон Зилот. Зилоти - це дещо менш радикальні, ніж сікаріоти, юдейські бунтівники.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Вельмишановний добродію Ігоре, а який же соціотип мала Марія Магдалина? Може, це варто додати до статті?

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Схоже, що Ісус і Марія Магдалина були дуалами. Тобто її соціотип - логіко-сенсорний екстраверт.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Тобто, адміністратор? Добре. Я, хоч і маю іншу думку з приводу цих подій, але твоя думка, вельмишановний добродію Ігоре, виглядає, з боку людських традицій (тобто, етичності), значно переконливішою. А, моя думка, може бути переконливою лише з погляду логічності. Цей погляд властивий меньшості людей. І, тому мою думку слід перевіряти та доводити, як вона виявиться вірною, відповідними діями.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Я виходив з того, що Марія Магдалина була діловою, швидкою, енергійною, екстравертованою, надійною, сміливою. З четвертої квадри це найближче для "Адміністратора". Цілком можливо, що вона була керівником (адміністратором) групи підтримки – через це євангелісти записали її першою у ранжованому переліку меценатів.

А які у тебе міркування щодо соціотипу Марії Магдалини?

Микола Стригунов каже:
Тобто, адміністратор? Добре. Я, хоч і маю іншу думку з приводу цих подій, але твоя думка, вельмишановний добродію Ігоре, виглядає, з боку людських традицій (тобто, етичності), значно переконливішою. А, моя думка, може бути переконливою лише з погляду логічності. Цей погляд властивий меньшості людей. І, тому мою думку слід перевіряти та доводити, як вона виявиться вірною, відповідними діями.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

На мою думку, слід звати вічними лише ті кохання, любов та дружбу, які тривають більше трьох життів). А, ви, шановні добродії, маєте припущення, які саме імена носили дієві особи Доброї Новини раніше, і які імена носять зараз? Я, наприклад, маю).

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Костянтин Струк.

З огляду на те, що Ісус ходив по воді, то його попередником теж міг бути Ісус, який керував водою. Це Ісус Навин, учень Мойсея. А то й сам Мойсей.
От тільки Ісус Назорянин робив Свої справи м'якше, витонченіше - як і годиться Людині з Доброї Новини.

Поки дихаю - сподіваюсь!

Зображення користувача Микола Стригунов.

На мою думку, попереднім втіленням духу, який створив особистість Ясного Назарія, був Арій. З огляду на такі речі. Ясний Назарій приніс меч (а, саме, шпагу, або ж, акінак) людям. Він казав: "Візьми свій меч, та йди за мною!" За твором Геродота, скіфи вшановували Арія через увіткнутий в землю акінак. А, дуже сильні цілющі наслідки вправ з гострим, небезпечний клінком потроху стають відомими. Також, потроху стає відомим дуже велике збільшення успішності людини вналідок занятть дестрезою. Згідно з моїми дослідженнями Доброї Новини, те що в ній зветься вірою, в наші часи зветься дуже й дуже великою успішністю. Симон-Петро був дуже й дуже вправним фехтувальником, мабуть, найкращим в римській армії. Зовсім не випадково. Також, Арій, власноруч, своїм акінаком захищав нашу землю від вторгнення союзу ахейських піратів, під Іліоном. Як і його доньки - амазонки. А, частка жінок в українському війску є найбільшою в світі. Також, Україна має повний комплект в збірних із фехтування. А, це, зараз мають досить мало країн. І, наші збірні з фехтування далеко не найгірші в світі! Наприклад, наша збірна з фехтування на шпагах посіла перше місце на Чемпіонаті світу в командному розряді, у 2018 році.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Також, на мою думку, попереднім втіленням духу, який створив особистість Марії Магдалини, є Афродита-Венера. Про це говорить спосіб наклепу дітей диявола на неї. І, Афродіту-Венеру, і Марію Магдалину діти диявола намагаються представити повіями. Також, про це говорить кохання між Ясним Назарієм та Марією Магдалиною тоді, в часи Доброї Новини, і кохання Арія та Афродіти-Венери перед цим. Цілком можливо, це і є вічне кохання. Також, в Добрій Новині поєднуються вчення Арія та Афродіти-Венери. Частина Арія - це про віру (зараз це зветься дуже великою успішністю). Частина Афродіти-Венери - це про любов, зокрема, про вплив Голосом на ворогів.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Дякую, друже Ігоре! Переконливе дослідження.
Ми завжди збиралися у двоюрідної бабусі 4 серпня на "день Марії Магдалини".

Цікаво, що храм Св. Рівноап. Марії Магдалини існував у відомому мені навчальному закладі за часів Рос.імперії. Хоча храм давно закритий совєтамі, у музеї навч.закладу зберігається табличка з назвою храму і іменем священика, який служив у ньому.
Задавався запитанням: Марія Магдалина і навчальний заклад,
здавалося б, який тут зв'язок? Можливо, "успішність"?
Надіюся, Твоя розвідка приведе мене до пошуку правильної відповіді!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Гарас.

Ігоре, а чому Марія Магдалина спершу після воскресіння не впізнала Ісуса? І, до речі, вони не були наодинці, ще ж був ангел?

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Ще було темно, адже Магдалина прийшла до гробниці ще до світання – "як ще не розвиднілось". У кращому разі було місячне світло. Тому Марія відреагувала на голос.

З другого боку, після воскресіння Ісус трохи змінився – став на вигляд молодшим і красивішим. Можливо, голос також став дзвінкішим, тому Марія не одразу розпізнала його голос.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Схоже, що це був не "ангел" (як у Матвія), адже Марко і Лука говорять про "юнака" і "чоловіка" у яскраво-білому одязі. Можливо, Ісусові допомагав хтось із ельфів (універсальних людей), натомість "ангел" – це одна з численних вставок.

Цей молодий чоловік був у гробниці тоді, коли прийшли інші жінки. Магдалина ж його не бачила. Можливо, він зайшов у гробницю пізніше - перед приходом групи жінок.

Андрій Гарас каже:
І, до речі, вони не були наодинці, ще ж був ангел?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Читайте продовження – про соціотип Марії Магдалини.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.

А для чого юнак допомагав Ісусові? Хрестос же міг так само як Магдалині, сказати іншим жінкам своє повідомлення учням?
Схоже, Ісус зустрівся тільки з Магдалиною саме з причини, описаної в статті.

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Так, Ісус зустрівся тільки з Марією Магдалиною.

Інші жінки, які прийшли пізніше, отримали інформацію від загадкового юнака.

Ісус не зустрічався з цими жінками. По-перше, вони вже отримали потрібну інформацію. По-друге, неправдоподібно, щоб Ісус повторював жінкам про те, що їм уже сказав юнак.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Знаєте, шановні добродії, мені здається несхожим, ніби дівчина з ілюстрації до цієї статті, займається фізичними вправами, як то передбачає аріо-хрестиянство...Довго думав, чому мені здається, ніби з цим щось не те, і, нарешті, зрозумів...

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Вона займалася практичними справами, передусім бізнесовими та організаційними. Активна суспільно корисна діяльність — це найкраща духовна практика.

Микола Стригунов каже:
Знаєте, шановні добродії, мені здається несхожим, ніби дівчина з ілюстрації до цієї статті, займається фізичними вправами, як то передбачає аріо-хрестиянство...Довго думав, чому мені здається, ніби з цим щось не те, і, нарешті, зрозумів...

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Додам, що фраза "Марія, якої брат Лазар був хворий, була та, що миром була помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги" (Іван 11.2) є вставкою. Марія Магдалина всюди ходила разом з Ісусом, а Марія сестра Марти постійно перебувала у Витанії.

Вставка зроблена для того, що прив'язати Марію Магдалину до Витанії, яка була на території Іудеї, тобто зробити Марію Магдалину іудейкою.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Слухайте озвучення цієї статті – це підносить у Простір волі.

Все, що робиться з власної волі, – добро!