Зображення користувача Леонід Українець.
Леонід Українець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Правденко

Спецтема:

Казка "Правда і кривда" і Володимир Майборода надихнули мене створити нову казку про правду і кривду, котра відповідала б демократичним умовам шостого технологічного устрою.

oko.png

Око Істини

Жив на світі убогий юнак на прізвисько Правденко. І заповідали йому батьки по правді жити, бо правда завжди одна.

Пішов той юнак до училища вчитись, щоб потім у найми податись. А ще навчався там іний юнак від заможних батьків на прізвисько Кривденко, бо все він кривдою здобував. І кривда була йому до вподоби. Постійно норовив учителів обхитрити і однокласників обдурити. І дуже хвалився про те, який він кмітливий і спритний, як викручується з найскрутніших ситуацій. А Правденко, знай, старається: книги читає, програми складає, до іспитів готується. Потім же працювати доведеться. Ось і настав час вирішального іспиту.

Кривденко приходить до Правденка й питає:

— То як екзамен складатимемо: знаннями чи хитрощами?

— Знаннями, звісно! — каже той.

— Та хіба розумно так старатись, якщо можна хитрощами усе швидше вирішити?

Пішов старанний учень першим, на всі питання відповів, завдання виконав, тож отримав зразкову оцінку. А наприкінці іде хитрий: крутив-каламутив, але якось і він склав той іспит. А як саме йому то вдалось, достеменно тільки йому відомо і, може, ще вчителю.

Отримали вони документи, що можуть працювати наймитами, стали місце праці шукати. Ось і взяли обох працювати в одну й ту саму контору. Правденко все за інструкціями виконує, а Кривденко шукає, де б щось украсти в господаря. Пропрацювали вони там сім років. Заможний собі автомобіля придбав, а убогий тілько одяг, щоб до праці ходити.

Вирішив тоді він самому господарем стати, щоб самостійно ґаздувати і статків набувати. Пішов до контори, де реєструють підприємців, отримав відповідне свідоцтво та й почав господарювати. Але вчився він на наймита, то будучи підприємцем, працював і думав так, як наймит. Тож минув рік, аж ось приходить до нього Кривденко. Та й каже:

— Давай грошей!

— Йди геть лиходію, — відповідає Правденко.

— Який же я лиходій? Я — інспектор! — так, наче обурюється той і показує документи.

Довелось віддати гроші. Тож той прибуток, котрий Правденко отримав за рік, весь втратив.

Шукав Правденко далі правди. Аж трапився йому один чоловік, котрий каже, що все у світі гра і він знає, як у цю гру виграти. І може навчити за помірну плату. Заплатив йому убогий і чоловік каже: “іди до грального закладу, роби ось так і отримаєш прибуток”. Зробив те убогий і втратив свої гроші. А той чоловік, що нарадив це, десь зник. Чи мав він якесь відношення до Кривденка, то ще треба з’ясувати.

 А Правденко змалку пам’ятав триєдину заповідь:

 1) Бога люби понад усе.

 2) Себе люби, як бога.

 3) Ближнього люби, як себе.

Тому, навіть, у скрутних ситуаціях зберегав надію на краще. Усі втрати сприймав спокійно: вірив, що здолає труднощі. Опанувавши свої почуття, він почав діяти розсудливо. Зайнявся пошуком причин того, що відбувається.

Якось дізнався він, що одна заможна жінка сильно захворіла і лікарі уже відмовились її лікувати, втративши надію на одужання. Тож вирішив Правденко спробувати, а чи знайде він причину хвороби і чи допоможе її зцілити? Прийшов до неї і каже:

— Знаю, що твоє попереднє лікування було марним, але дозволь мені тобі допомогти. Якщо, допоможу тобі, віддаси мені те і те.

Погодилась жінка. Почав Правденко дізнаватись, як жила та хвора: що їла, що пила, як працювала і розмовляла. І побачив, що їжу вона їсть дуже дорогу і вишукану, але наче мертву. Тож наказав він їй відтепер споживати тільки свіжі харчі, а на додачу ще 7 абрикосових насінин і при цьому примовляти: “завжди є чиста, промениста, очищаюсь”. І справді, через кілька днів хворій стало краще, а згодом і зовсім одужала. Після того вона дуже гарно віддячила Правденкові.

Ось він задумався, як розпорядитись тими коштами, які він заробив за лікування. Помітив він, що люди важко працюють на будівництві: пилу там багато і бруду. І працівникам завше треба квапитись, а від того якість погіршується. Як би так зробити, щоби важка робота робилась правильно і з дотриманням вимог? Та на це хіба що робот здатен! Отже вирішив Правденко придбати спеціяльного робота, а для нього склав відповідну програму. Працював той робот так, що предмети, котрі він виготовляв, самі росли, наче рослини. Спочатку глечики та мисочки, потім столи і шафи, згодом цілі будинки виростали. Аж після того забогатів Правденко, коли почав людям меблі і будинки продавати. Йшли роки: у всьому мудрий Правденко знаходив утіху: у праці і в родині. Аж ось помітив, що люди стали менше купувати будинків і меблів для дому. Знову зайнявся пошуком причини, бо це вже стало для нього правилом.

Дізнався, що покупцям потрібно мати вдосталь грошей, щоб усе те купити, а гроші кудись зникають. Почав дізнаватись, куди гроші зникають. Довелось навіть досвічених розвідників наймати, щоб вони те дізнали. Прийшли розвідники і доповідають, що гроші держава отримує з-за океану, але при цьому велика їх частина зникає дорогою: то усушка, то утруска, то ще якась відмовка. Але найцікавіше, що значна частина тих грошей, що надійшли, знову за океан повертається і ще й з лихвою... А причетний до цього усього Кривденко — давній знайомий Правденка.

Довго зважував своє рішення Правденко, а таки відважився. Зібрав він товаришів і каже: "Запровадьмо власні гроші, годі з-за океану їх тяжко привозити. Тоді і буде достаток в нашій країні". Погодились товариші, вийшли вони до усього народу на майдан і ретельно розтлумачили, звідки беруться гроші і чому зникають кудись. І про таємні операції Кривденка розповіли.

Здійнялась тоді велика буря з блискавками і громом. А по тому погодились громадяни Правденка гетьманом обрати, а Кривденка зачинили у клітці довіку.

 

Ось і казочці кінець, а хто здійснить — молодець!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Дякую за казку, друже Леоніде! ) До казкової артілі Сашка Лірника додалося!

Читав казку і по ходу виникали деякі образи/спогади.

1) українська народна мудрість зафіксована/закодована в приказках:Брехень багато, а правда одна., "Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся". Думаю, зрозуміло чому... "Правда — як масло: скрізь на верх спливає"(тут ще є)

2)до епізоду з іспитом згадався віршик, який любив мій дідусь нам повторювати:
Лисиця в школу вчитися прийшла.
А як вона ледачою була,
То щоб уроки не робити –
Надумала учительку дурити!
Напише нишком на хвості
Таблицю множення чи приклади прості
І вгору лапу піднімає.
-Я знаю!
Я піду до дошки! –
Озветься так, помнеться трошки,
Хвоста до носа піднесе
І прочита, як з книги, все.
Отак знання у неї ті
Не в голові були, а на хвості!
Учителька помітила це діло –
На хвіст ногою наступила:
-Тепер відповідай! –
Лисиця – так і сяк – не зна нічого – й край.
Шановні друзі, учні й учениці,
А поміж вас нема подібної лисиці?
(байка М. Ярового «Лисиця»)

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Коментарі

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Дякую за казку, друже Леоніде! ) До казкової артілі Сашка Лірника додалося!

Читав казку і по ходу виникали деякі образи/спогади.

1) українська народна мудрість зафіксована/закодована в приказках:Брехень багато, а правда одна., "Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся". Думаю, зрозуміло чому... "Правда — як масло: скрізь на верх спливає"(тут ще є)

2)до епізоду з іспитом згадався віршик, який любив мій дідусь нам повторювати:
Лисиця в школу вчитися прийшла.
А як вона ледачою була,
То щоб уроки не робити –
Надумала учительку дурити!
Напише нишком на хвості
Таблицю множення чи приклади прості
І вгору лапу піднімає.
-Я знаю!
Я піду до дошки! –
Озветься так, помнеться трошки,
Хвоста до носа піднесе
І прочита, як з книги, все.
Отак знання у неї ті
Не в голові були, а на хвості!
Учителька помітила це діло –
На хвіст ногою наступила:
-Тепер відповідай! –
Лисиця – так і сяк – не зна нічого – й край.
Шановні друзі, учні й учениці,
А поміж вас нема подібної лисиці?
(байка М. Ярового «Лисиця»)

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Як для літературної казки, наявні наступні недоліки:
1. емоційне тло всіх персонажів опрацьовано дуже слабко, в ньому відчувається велика кількість "дірок" та нестиковок;
2. частина сюжетних ходів передбачувана (т.зв. "правило рушниці, повішеної на стіні на початку п'єси") і явно зроблена за бажанням автора, але не персонажів - тому фінал виглядає неприродно оптимістичним.

Зображення користувача Дмитро Ткачук.
0
Ще не підтримано

Гарна новітня казочка про наш світогляд.А ті недоліки,що описав Тимур,хоч і мають місце,але для такого жанру,як "казка",думаю можна пробачити.Казка може собі дозволити робити щось не за літературними стандартами,бо це казка))Але деякі деталі,я б змінив.Наприклад,уривок з цифрони12,можна було б змінити на цифрону 25.Вона,як на мене,звучить більш по казковому.

Змінися сам і світ зміниться навколо тебе!

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Стосовно цифрони слушна заувага.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Казка - це найважливіший зі всіх жанрів, бо тут йде делікатна праця зі свідомістю і підсвідомістю дитини, вона прописує програми, які керуватимуть нею все подальше життя. Яке створимо собі нове покоління - таке майбутнє отримаємо. Заодно треба, щоб було через кого передавати досвід в наших перевтіленнях.

Дмитро сказав: "для такого жанру,як "казка",думаю можна пробачити"

А з Тимуром не згоден. Автор створив добе завершення.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Святослав Сонячний каже:
А з Тимуром не згоден. Автор створив добе завершення.

Просто я розрізняю казку фольклорну і казку літературну. В даному разі маємо другий варіант: казка авторська, літературна. Отже, хоча специфічний жанр літературної казки тяжіє до фольклорної спрощеності ("...й жили вони довго і щасливо, коли Правда (Правденко) перемогла Кривду (Кривденка)"), тим не менш, авторська казка не може бути настільки ж схематичною, як фольклорна. Отже, до фінальної перемоги Добра над Злом автор має підвести читачів більш літературними методами, бодай трохи промалювавши характери й емоції героїв! Це ж бо література, а не фольклор...

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Вочевидь ця казка є не літературною, а претендує на статус народної, адже праця автора поляє в тому, що він узяв народну казку і пристосував її до умов етномережі. Тому їй притаманна та ж схематичность, що і фольклору.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Перепрошую, категорично не можу з цим погодитись! Бо в такому разі (якщо автор бере народну основу і пристосовує її до поточного моменту життя українського суспільства чи до потреб нашої етномережі) йдеться не про літературну казку, а про політичний памфлет! Це вже не літературний твір, а журналістський. Між іншим, доволі рідкісний, як на теперішній час.
Отже, якщо "Правденко" - це політичний памфлет, то вся дискусія про його літературність не має сенсу. Але в такому разі давайте називати цей твір не казкою, а політичним памфлетом чи політичним фейлетоном. От тоді все справді стає на місця! Радію, що нарешті в нашій дискусії народилась така проста істина )))

Арій Хрестовий каже:
Вочевидь ця казка є не літературною, а претендує на статус народної, адже праця автора поляє в тому, що він узяв народну казку і пристосував її до умов етномережі. Тому їй притаманна та ж схематичность, що і фольклору.

P.S. Про те, що фельєтонистика нині вироджується, мені особисто казав керівник Інституту журналістики Нацуніверситету ім.Шевченка. Коли ми презентували в ІЖ журнал "РоботодавецЬ", де я 10 років був головредом, він побачив там мої памфлети (я ще додатково йому в Інтернеті дещо показав) і сказав те, що сказав. На відміну від мене, він глибоко обізнаний на теорії журналістики - отже, я цьому добродію вірю: нинішніх памфлетистів треба берегти, як зіницю ока )))

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Гарна казка. Добре освітлені теми правильного харчування, Живого Слова, економічної самодостатності.
Є одне побажання, попередньо прошу сприймати мене не як критика (не моя роль :) ), а як співтворця, для вдосконалення твору. В наших сучасних казках якось заклали програму "правдивий-небагатий", "багатий-злочинець". Хотів би, щоб ми це виправили., адже життя по пРавді веде до багатства, а неправда створює руйнацію.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Задумався над значенням слова "Правдивий" - той, хто відає задуми Ра (Творця), і діє по них.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Задумався над значенням слова "Правдивий" - той, хто відає задуми Ра (Творця), і діє по них.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Якщо до слова правда, додати кілька голосних, то вийде поравіда, тобто по Ра відає.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Було б добре не віддавати наші багатства за океан і зачинити у темницю кГивденка..))

Вірю в те, що розумію.