Треба дослідити соціотип Андрея Шептицького. Гіпотеза: логіко-сенсорний екстраверт ("Адміністратор").

Щось голосування не працює. Поки виясняємо причину, пишіть про свої операційні системи у коментарях.

Android

Android

Android

Android

Опитування вже працює. Хто написав у коментарі про свою ОС - клацайте на відповідну кнопку опитування.

За 100 років, що минули, з аморфного населення України, яке складалося у великій мірі з українського етносу, розбавленого чужинницькими етносами внаслідок переселень з інших теренів Російської імперії та смешених шлюбів, так і не сформувався український етнос, готовий структуруватися в українську націю. Хоча такі потужні інтелектуали, як Міхновський-Донцов-Сциборський-Шептицький і сформували теоретичні підвалини українського націоналізму та позитивного християнства, а Коновалець і Мельник доповнили теоретичні засади практичною організаційною роботою. Незважаючи на потужну військову підтримку України з боку Австро-Угорської імперії, Німеччини та Польщі, національно-визвольні змагання були програні завдяки пасивності, а то і прямої зради більшості населення України. Можливості звільнення від московсько-більшовицького рабства, які виникли з початком Німецько-радянської війни у 1941 році, коли природнім і ситуційним союзником України був Третій Райх, знову не були використані внаслідок тих же самих причин - завдяки пасивності, а то і прямої зради більшості населення України. Вибори-2019 року підтвердили жорстоку реальність 1917-1920 рр.: з аморфного населення України, яке складається у великій мірі з українського етносу, розбавленого чужинницькими етносами, так і не сформувався український етнос, готовий структуруватися в українську націю. Більше того, переважна більшість виборців зрадила національні інтереси України і: а) взагалі не взяла участі у виборах президента країни (38%, "Сірий сектор"); б) проголосувала за некомпетентну людина, яка є етнічно чужою і, крім того, настроєною вороже до української державності (73%, "73-й квартал"). Реальність сьогодення - наявність 15% адекватно мислячих людей, яким близькі і дорогі національні інтереси України; які готові відстоювати шлях України до незалежності, добробуту, в товариство європейських народів і в НАТО. Сподіватися, що з 85% населення раптово "прозріють" і почнуть структуруватися в українську націю окремі групи - ілюзорні, оскільки практично всі підтримали кандидата в президенти з чужинницького етносу. Більше того, фактично майже всі прихильники Тимошенко, Ляшко та інших кандидатів на пост президента зрадили своїх "лідерів" і масово дезертирували в стан кандидата Зеленського. В умовах т. зв. "демократії", а фактично "охлократії", на виборах все вирішує чиста арифметика! Ситуацію можна було врятувати двома шляхами: 1. Прийняттям Верховною Радою України Закону про перенесення президентських і парламентських виборів на 2021 рік у зв'язку з військовою агресією Росії. Одночасно проголосити на всій території країни надзвичайний стан з обмеженням діяльності політичних партій та громадських організацій; введенням контролю над засобами масової інформації. 2. Проголошенням військового стану на території країни, у зв'язку чим вся повнота влади переходить до Президента, як Головнокомандувача ЗСУ, та Ради Національної Оборони України. Термін повноважеь Верховної Ради продовжується до 2021 року; але її діяльність обмежується законодавчою роботою в сфері господарчою діяльності. Кабінет міністрів вводить певні обмеження для росту цін, щоб захистити малозабезпечених громадян. Діяльність політичних партій та громадських організацій обмежується; вводиться контроль над засобами масової інформації. *** Констатую також, що на сьогодні "українського націоналізму" в реальності не існує. Це показали як хід виборчої кампанії, коли "націоналістичні організації" разом з "єдиним кандидатом" дружно змагалися в очорненні діючого президента Петра Порошенка, так і результати голосування за "єдиного кандидата від націоналістів" Кошулинського. Реальністю є те, що Петро Порошенко виявляється єдиною надією розумно мислячих 15% електорату! Фактично, якби Порошенко, програвши вибори заявив, що він покидає політику, то ми б залишилися в жорстокому програші, без надії на майбутнє! Фактично, зараз Порошенко і Турчинов, досвідчені політики і люди, які у драматичний час - після втечі Януковича і російської агресії, - відновили управління державою і зберегли Україну, є тими єдиними політичними лідерами, які гуртують навколо себе реальні 15% населення, що зберегли порядність, ідеали і віру в щасливе майбутнє України. Також ми маємо потужну духовну силу - Православну Церкву в України, яка переживає період становлення і розбудови після кількох сотень років духовного панування Московської Церкви. Особливо треба відзначити Синодальне управління військового духовенства (СУВД). Від початку неоголошеної російсько-української війни й дотепер від Православної Церкви України наших військових на Сході підтримує близько 600 капеланів, 222 з яких призначені на штатні посади. Саме військові капелани допомагають знайти відповіді за допомогою Cлова Божого. Вони – сильні духом просвітники, які є для воїнів як священиками, так і вірними друзями, які готові підставити плече та духовно захищати наших героїв. Вони – завжди поруч, вислухають і дадуть пораду. Для українських воїнів є тим промінчиком надії, що відкриває шлях до Бога. *** Таким чином, наші завдання, у світлі "нової реальності" полягають в тому, щоб знайти своє місце в державотворчому процесі розбудови Української Держави; щоденно реальними діями сприяти цьому процесу! P.S. Це моя особиста позиція, яку я, користуючись своїми конституційними правами на свободу слова, і оголошую.

Змінили дизайн розсилки Ранкової пошти. Як вам подобається ця краса? Вдосконалення триває.

Виходячи з тези:

Нашим внеском у цей процес є просування психологічної грамотності в українському етнічному середовищі. Для цього публікуємо на НО матеріали для визначення соціотипів. Основою є праця: "Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика".

та виходячи з політичної реальності українського сьогодення, необхідно дослідити соціотипи наступних політичних лідерів: Радянська Росія - Володимира Ульянова-Лєніна; - Йосипа Сталіна; - Лева Троцького; Україна 1917-1920 рр. - Андрія Шептицького; - Павла Скоропадського; - Симона Петлюри; - Євгена Коновальця; - Андрія Мельника; - Степана Бандери; Італія - Беніто Муссоліні; Німеччина / Третій Райх - Адольфа Гітлера (вже є)! Іспанія - Франсіско Франко; США (1920-1945 рр.) - Франкліна Д. Рузвельта; Великобританія (1912-1945 рр.) - Вінстона Черчілля; США (повоєнні роки) - Джона Кеннеді; Куба - Фіделя Кастро; - Ернесто Че Гевари; СРСР (повоєнні роки) - Микити Хрущова; - Леоніда Брєжнєва; США (з початку 1980-х років) - Рональда Рейгана; - Дональда Трампа; Україна (після 1991 р.) - Леоніда Кравчука; - Леоніда Кучми; - Віктора Януковича; - Віктора Ющенко; - Петра Порошенка.

Намічається радикальне оновлення соціоніки: вдосконалення термінології, визначення яскравих представників соціотипів, виправлення старих помилок, практична масова дуалізація українців, формування демосів на основі квадр.