Важливість: 
1
"Отче наш" і "Богородице Діво!" сучасною українською мовою

Дві основні хрестиянські молитви “Отче наш” і “Богородице Діво!”, перекладені зі старослов’янської мови сучасною українською. Автор цього перекладу – Гумницька Анастасія (літературний псевдонім Настка Ковалівна).

 

Отче наш небесний!

Отче наш небесний! Хай святиться Ім’я Твоє,

І прийде царство Твоє, і буде воля Твоя

Як на небі, так і на землі!

А хліб наш насущний благослови на сьогодні

І прости нам гріхи наші тоді,

Як і ми прощаємо їх ближнім своїм.

Охорони нас, Господи, від спокуси

І захисти від лукавого.

 

Авторка у своєму перекладі керувалась такими міркуваннями:

  1. Усунуто частку “нехай”, яка несе у своєму змісті байдужість до мовленого. Формотворчу частку замінено на її ствердний варіант “хай”. Викинувши повтор “хай”, прагнемо уподібнитись до біблійного стилю з повторюваним сполучником ”і”.

  2. Лексему “насущний” збережено як літературну норму сучасної української мови зі змістом “необхідний”.

  3. Має бути соромно смертній людині вимагати від Господа “дати” їй хліб. Тому просимо тільки благословити зароблений власними руками і то всього лише на сьогодні. Завтра буде новий день і щоденне прохання.

  4. Кульмінацією молитви “Отче наш” є прохання до Бога на прощення гріхів. Хрестиянин має розуміти, що Господь-Творець простить йому гріхи тільки за умови, якщо сам вірянин прощає їх ближнім своїм. Лексема “винуватці” тут алогічна. Адже маємо любити ближнього свого, як себе самого.

  5. Повним анахронізмом звучить у старослов’янському перекладі “не введи нас у спокусу”. Невже хрестиянин може подумати, що Творець міг би “ввести” чи призвести до спокуси. З огляду на те, мусимо просити Господа оберегти (охоронити) свого вірного від спокуси.

  6. Лексема “ізбав”, яка з церковнослов’янської увійшла в російську мову, нині в українській не побутує, хіба як засмічення. Натомість просимо захистити нас від лукавого.

     

    Богородице Маріє!

    Княгине неба і землі!

     

    Богородице Маріє!

    Радуйся, благодатная Діво!

    Господь з Тобою!

    Благословенна Ти в Материнстві Своїм,

    Благословен Плід лона Твого,

    Бо Ти народила Хреста-Спаса,

    Визволителя душ наших.

 

 

 

  1. Дуже прагну як українка чисто українською титулувати Богоматір княгинею.

  2. Біля слова “Богородице” воліємо бачити Її справжнє світське ім’я. До подальшого “радуйся Благодатная” долучаємо “Діво” з тих міркувань, що саме Пречистая Діва дарувала людям благодать через народженого Сина.

  3. Благословенна Богородиця у материнстві своїм, бо Вона була офірована Богові, жила по-божому, тому й обрана Господом для народження Його Сина. Старослов’янське “в женах” не є “між жінками”, а якраз – у “у материнстві”. (Як жінка-мати).

  4. І вже зовсім не пасує до поетичного злету молитви слово “утроба”. До утроби належать усі нутрощі і кишківник, а дитя мати виношує у материнім лоні.

  5. Залишаємо як сучасну літературну норму культові архаїзми – Спас і Отче!

Наші інтереси: 

Вчимося...

Гравець: 
Оксана Лутчин

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка