Важливість: 
3

Спецтема:

Операція «Анаконда» триває, навіть якщо ми цього не помічаємо

Чимало наших співгромадян вважають, що США недостатньо працюють над покаранням агресора, дуже повільно вводять санкції, та й санкції є «косметичними», які майже не мають впливу. Але погляньмо на ситуацію в ширшій і довготривалішій перспективі.

Перш за все, треба розуміти, що РФ сьогодні не є для США головним і дійсно загрозливим суперником. Як влучно зауважив Віталій Портников:  «Росія ‒ на відміну від Радянського Союзу ‒ не справжній конкурент, це радше світовий хуліган, із яким не хочуть зв’язуватися».

Головними загрозами для США сьогодні є зростаюча міць Китаю та агресивний світовий ісламізм.

Росія аж ніяк не серед пріоритетів, хоча й про неї не забувають. От тільки постає питання, як ліквідувати цього нарваного хулігана.

Можна почати повномасштабну війну без застосування ядерної зброї.  Американська армія однозначно сильніша і при прямому зіткненні скоріш за все переможе. Вже був прецедент в Сирії, коли американські військові просто вщент розбили російських «вагнерівців», які хоч формально і є найманцями, але де факто є російськими військовими з сучасною російською зброєю. Проте повномасштабна (хоч і переможна) війна призведе до великих втрат серед американців, знищення інфраструктури на великих територіях, потоків біженців тощо.

Війна із застосуванням ядерної зброї буде більш короткою, проте наслідки будуть ще гіршими.

Ще варіант – організація заколоту з метою усунення головного неадеквата. Варіант цілком можливий і більш дешевий, ніж війна, проте, як показує практика – знищення диктатора не усуває проблему. Знищення тільки самого диктатора завжди призводить тільки до одного з двох наслідків: або йому на зміну приходить такий самий, тільки ще більш недовірливий і жорстокий, або війна за владу між різними угрупуваннями, яка швидко переходить у «війну всіх проти всіх». Що ми бачимо, наприклад, в Іраку та Лівії. А в умовах Росії наслідки такої війни будуть масштабнішими.

Тобто, у випадку перемоги над РФ у війні, чи то просто ліквідації диктатора – на величезній території почнеться суцільний хаос. Попередити його можна, тільки якщо повністю окупувати РФ і встановити на всій території жорстке зовнішнє управління. Проте величезна територія РФ робить такий варіант неможливим, бо для цього не вистачить всіх військ НАТО разом з тими союзниками, яких додатково вдасться залучити.

А «війна всіх проти всіх» на території РФ серед іншого викличе великий потік біженців у сусідні країни, що дуже небезпечно для України. Бо наша країна на сьогодні просто не готова прийняти і «перетравити» кілька мільйонів затравлених рускоміровців.

Також ця війна різних груп і регіональних еліт може призвести до розпаду РФ, що є для США вкрай небажаним в таких умовах.
По-перше,  тоді в момент хаосу велика частина Сибіру або буде окупована (і анексована) Китаєм, або просто потрапить під його «протекторат» (що майже те ж саме). Ці великі запаси корисних копалин сприятимуть стрибкоподібному збільшенню економічної потуги Китаю.
По-друге, Північний Кавказ, Поволжя, окремі райони Уралу  та деякі інші регіони потраплять під вплив ісламістів, тобто різко зміцніє другий потужний ворог США.
По-третє, «розповзання» по багатьох квазідержавах та регіональних бандах ядерної та хімічної зброї, частина з якої вийде на світовий чорний ринок і потрапить у руки терористичних угрупувань.

Тому для США і для світової спільноти необхідно так знищити режим Путіна, щоб не відбулось ані його реінкарнації з іншою фігурою на чолі, ані появи величезної зони хаосу.

Тому США взяли курс на акуратне, поступове, повільне придушення режиму. Санкції будуть вводитись дуже повільно, можна сказати «поштучно», проти конкретних представників російського істеблішменту, щоб так би мовити «не сполохати» і не спровокувати їхню консолідацію. Поступово окремі представники істеблішменту будуть приходити у відчай, в той час як переважна більшість буде думати: «ну а особисто мене якось пронесе…».  І так поступово, кожен самостійно, представники істеблішменту пройдуть шлях від «не смішіть мої Іскандери» до «треба рятувати себе, свої капітали і свою сім’ю».

І от коли вже більшість істеблішменту дозріє до усвідомлення необхідності домовлятись із Заходом, тоді їм і будуть виставлені умови порятунку. Умови прості:

1. Усунення від влади Путіна та його найближчого оточення і призначення на всі ключові посади лояльних до Заходу людей.
2. Передача під міжнародний контроль з метою подальшої повної ліквідації зброї масового ураження (атомна, хімічна, бактеріологічна).
3. Проведення судових процесів над найбільш одіозними представниками путінського режиму, а також низка інших заходів з метою масового «перевиховання» для викорінення імперського мислення.
4. Мирне, науково і дипломатично вивірене розділення РФ на низку держав, кожній з яких буде приданий свій «міжнародний куратор». Під керівництвом цих «кураторів» в кожній з нових країн буде відроджуватись економічне та культурне життя. Людська енергія буде переспрямована з агресії до зовнішнього світу та ненависті до оточуючих на розвиток та процвітання власної невеликої держави.

Саме таку стратегічну лінію й проводять США, незалежно від різних фігур на різних посадах. Дії можуть трохи сповільнюватись чи трохи прискорюватись, але напрямок залишатиметься саме таким.

P.S. До речі, сам вираз «Операція Анаконда» придумав політичний оглядач Олег Пономар. Саме так він описав політику поступового придушення РФ, яку провадить Захід. Пізніше він сам відмовився від цього терміну, бо на його думку, Захід відмовився від придушення Росії. Проте насправді поступове придушення триває, і вираз «Операція Анаконда» найкраще описує процес. Хоча, вочевидь, ніхто із західних стратегів ніколи так свої розробки не називав.

Наші інтереси: 

Треба бачити не лише поточні події, але й широку картину довготривалих процесів.

Гравець: 
Володимир Щербина

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка