Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
799

Наш внесок у тотальну війну

Ми на передовій сучасної війни. У ній кожен робить те, що в його силах, що найкраще виходить. Війна з Росією триватиме доти, доки українці оновляться, стануть організованою нацією, заснують Українську державу і цивілізацію Міжмор’я.

150215slovo-zbroya.jpg

Слово - зброя!
Слово - зброя!

З кожним днем у людини все більше відбирається свобода бути такою, якою вона була. Єдина свобода, яка незабаром у неї залишиться – це свобода ставати іншою.   

Україна є епіцентром переходу людства від старої до нової цивілізації. Будь-яка система – окрема людина, організація чи цілий народ – завжди прагне зберігати стабільність, а тому опирається змінам. Тому для перетворення потрібні зовнішні стимули.

Таким стимулом стала війна з Росією. Вона триватиме доти, доки Україна не здійснить перехід до нової системи: світоглядно, організаційно, технологічно і навіть фізіологічно (нова раса).

Тому головним засобом припинення війни з Росією є перетворення самих українців. Відтак війна одночасно відбувається на двох фронтах – зовнішньому (за збереження території) і внутрішньому – за перетворення України.

Перемога на внутрішньому фронті є запорукою перемоги на зовнішньому. Без внутрішнього перетворення зовнішня війна може тривати нескінченно довго.   

Справжні війни є тотальними (цілісними), тобто передбачають злагоджені дії на всіх семи рівнях: силовому, економічному, генетичному, організаційному, інформаційному, хронологічному і світоглядному. В сучасних війнах головна активність переноситься на три верхні рівні.

Наш внесок у Тотальну війну полягає в поширенні продуктивної  інформації, відродженні єдності поколінь українців через відкриття правдивої історії, відновленні істинного, а отже продуктивного світогляду.

Таким чином, ми діємо на трьох вищих рівнях Тотальної війни. Особливо важливою є наша активність на світоглядному рівні, оскільки тут ми виконуємо роль криголаму і розчищаємо простір для всіх інших. Тут нас ніхто не замінить.

Українські чоловіки відчувають докори сумління, якщо під час війни вони не на передовій. Це спрощене уявлення про війну. Справжня війна відбувається у головах людей. Найголовніша війна – це війна за свідомість, оскільки від її результату залежить усе інше.

Тому завжди пам’ятайте, що ми на передовій сучасної війни. Це не метафора, а сувора реальність. Пізнання істинного стану речей, осмислення подій, публікації, інтелектуальні обговорення, програмування, фінансова підтримка сайту, просування методів самозцілення, підбадьорення слабких  – це наша війна. У ній кожен робить те, що може, що в його силах, що в нього найкраще виходить.

Ця війна відбувається в тиші. Вона вимагає ясності мислення. Вона потребує постійної роботи над собою і сталевої самодисципліни. Вона тримається на нашій готовності діяти стільки, скільки це потрібно.

У 2014 році Україна пройшла історичну розвилку і вийшла на магістральний шлях розвитку. Перемога неминуча, проте чим швидше відбудуться перетворення, тим менше буде навколо втрат і страждань.

Ми зобов’язані до кінця 2015 року сформувати ідеологію націотворення і започаткувати процес формування масового руху творчого класу за заснування Української держави. Час не чекає!

Тому прошу активніше вмикатися в інформаційну роботу, долучати однодумців, робити щедрі інвестиції в нашу справу.

Хай Буде!

Коментарі

Зображення користувача Зір Чіткий.

Сенсаром краще реальность.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Ото дякую, заспокоїли :) А то я вже відчував докори сумління, що не на передовій, і на відміну від деяких інших не ризикую своїм життям чи здоров’ям заради України. Хоча розумію, що вояка з мене ніякий, тому що довгий час був переконаним пацифістом :)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

"Не відчувати докорів сумління, що ти не на передовій"... як це правильно, коли порівняти зі словами котрогось із Святих (вже не пам'ятаю, може хтось підкаже? ) - "А якщо сумніваєшся - то вже грішиш".
Вже давненько слово "гріх" замінив у своєму усвідомленні як "помилка"... тому стало легше... бо знаю, що помилки треба і можна (!) виправляти. І не спинятися(зациклюватися) на цьому, а - вперед без вагання!
Скидаємо кайдани-баласт!
Дякую, друже Ігоре! :)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Арсен Дубовик каже:
Вже давненько слово "гріх" замінив у своєму усвідомленні як "помилка"... тому стало легше... бо знаю, що помилки треба і можна (!) виправляти.

Тут згоден з тобою, я взагалі ніколи не використовую слово "гріх", тому що в більшості людей воно асоціюється з іудохристиянським "гріхом", як чимось таким, що не треба робити, щоб не викликати до себе злість "Бога". А поняття "первородного гріха", як такого, який людина отримує в спадок тільки появившись на світ, і ще не встигнувши взагалі нічого зробити, тому що колись Адам і Єва "згрішили" - то це взагалі щось з чимось :) Дивно, що є люди які серйозно вірять в цю маячню, як і в те, що Ісус Хрестос прийшов на Землю, щоб відробити їхні гріхи.

А слово "помилка" найбільш підходяще, тому що її завжди можна виправити і цим відкинути необхідність страждати за скоєне.

Зображення користувача Таргитай Борисфенів.

Отож чим сильнішою буде наша воля, тим більший буде ступінь наближення до поставленої мети: наповнення української держави відповідним її назві національним духом і змістом. А для цього треба працювати: об'єднуватись в територіальні громади. Бо конкректні спільноти - то не є абстракції. Вони є суб'єктами, які органічно поєднують волю окремої людини з волею держави. Єднаймося!

Зображення користувача Миро Продум.

Що більше українців витягнемо у Простір волі, то ближчою буде перемога.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Питання практичного характеру.
Ні для кого не секрет, що я колись давним давно був обматюкав одного з наших про що сам я особисто звісно що не пам"ятаю, натомість той що пам"ятає й по нині якби є невдоволеним тим фактом моєї зухвалої поведінки.
Отже суть питання, як можна таке писати не вирішивши при цьому питання внутрішнього характеру у взаємовідносинах між учасниками одного руху?)
Чи не є це часом помилкою?)

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Миро Продум.

Дай оголошення, щоб той, кого ти обматюкав і не пам’ятаєш, а він пам’ятає, повідомив тобі про це. Вибачишся і компенсуєш галами. Всі зрадіють!

Альберт Саїн каже:
Питання практичного характеру.
Ні для кого не секрет, що я колись давним давно був обматюкав одного з наших про що сам я особисто звісно що не пам"ятаю, натомість той що пам"ятає й по нині якби є невдоволеним тим фактом моєї зухвалої поведінки.
Отже суть питання, як можна таке писати не вирішивши при цьому питання внутрішнього характеру у взаємовідносинах між учасниками одного руху?)
Чи не є це часом помилкою?)

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Так вибачатися ж з езотеричної позиції є величезною помилкою.
У світі у всьому присутній причинно-наслдіковий зв"язок.
Якщо мене наприклад так само криють матами, то значить причиною тому був я, а не той хто це робив. Тож навіщо виконавцю божої волі, хай і темної волі вибачатися перед Творцем за те що він виконав волю своєї дитини земної, аби вона переосмиливши своє життя зуміла знайти у цім була у тому причина аби у подальшому виправити дану ситуацію і тим самим удосконалитися.
Я он після того коли дізнався про всі речі, за останніх 4-5 років, припинивши вибачатися замінивши це слово на нейтральне за енергетичним змістом словом перепрошую, почав значно набагато менше отримувати фізичних травм у різноманітних абсурдних обставинах...
То чи варто все ж пропагувати це зло або як його ще тут охрестити помилкою замість слова гріх у нашій громаді, коли то є дійсно так?
А давайте все ж мислити логічно, а чи повинні перед нами вибачатися москалики за те що ми тако є живемо як є???
Отак і тому певно що варто було б якось навчитися відпускати, адже наче ж цього вчив Хрестос, та й сам Будда теж наче вчив відпускати усе.. Хоча у цьому плані я вже можу і помилитися хто там чим навчав. Та проте стосовно вибачень то це реальна і величезна помилка. І тому я щиро співчуваю тим у кого є така погана звичка як весь час за все вибачатися.. а також тим хто не уміє відпускати тягар гризоти за свої причинно-наслідкові дії.
Хай буде!

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Юр Цікавий.

Точне значення слова "гріх" - непопадання в ціль. Прицілюйтеся знову.

Зображення користувача Миро Продум.

Кожен на землі виконує власну волю, яка може збігатися з задумами Творця, а може й не збігатися. Якщо людина відчуває, що зробила помилку, то треба перепросити того, кого образила, компенсувати збитки і відпустити цю ситуацію. У такий спосіб людина скидає інформаційний тягар і вільно рухається далі.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Все вірно. Це для духовних людей все зрозуміло, для людей.

А от виникає одне запитання:
Як зробити так, щоб "людина (народ, нація, етнос) змогла відчути, що зробила(и) помилку (Росія), і перепросити того, кого образила (Україна), компенсувати збитки (Україні за Донбас і Крим, наприклад) і відпустити цю ситуацію (як Росія має "відпустити ситуацію"?)."

...і друге запитання (продовження першого):

Те, що хтось не хоче (не вміє) "скидати інформаційний тягар" і воліє (вільно чи невільно) залишатися на місці, а не "вільно рухатися далі" звичайно розходиться з волею Творця. Це так. Але як нам бути тут і зараз із цими прощеннями тих, хто не просить (і не попросить) пробачення?

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.

Народ Росії є потерпілим від агресії Москви, є її в’язнем. Тому від нього не можна вимагати вибачень і компенсацій.

Ворогом України і Росії є Москва. Вона ніколи не попросить вибачення. Це чистої води антитеза.

Завдання антитези - намагатися ліквідувати Тезу, у такий спосіб стимулюючи Тезу до глибшого і швидшого саморозкриття.

Завдання Тези - ліквідувати антитезу і вийти на вищий рівень - здійснити Синтез.

Москва має бути ліквідована як система.

Арсен Дубовик каже:
Все вірно. Це для духовних людей все зрозуміло, для людей.
А от виникає одне запитання:
Як зробити так, щоб "людина (народ, нація, етнос) змогла відчути, що зробила(и) помилку (Росія), і перепросити того, кого образила (Україна), компенсувати збитки (Україні за Донбас і Крим, наприклад) і відпустити цю ситуацію (як Росія має "відпустити ситуацію"?)."
...і друге запитання (продовження першого):
Те, що хтось не хоче (не вміє) "скидати інформаційний тягар" і воліє (вільно чи невільно) залишатися на місці, а не "вільно рухатися далі" звичайно розходиться з волею Творця. Це так. Але як нам бути тут і зараз із цими прощеннями тих, хто не просить (і не попросить) пробачення?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Третій Рим треба зруйнувати (перефразовуючи одного сенатора, котрий говорив про Картаген).

Миро Продум каже:
Москва має бути ліквідована як система.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Володимир Майборода.

Свідомі (у своєму розумі) росіяни вже відчувають невимовний сором і просять прощення, і чекають від України визволення від московщини:

Арсен Дубовик каже:
Все вірно. Це для духовних людей все зрозуміло, для людей.
А от виникає одне запитання:
Як зробити так, щоб "людина (народ, нація, етнос) змогла відчути, що зробила(и) помилку (Росія), і перепросити того, кого образила (Україна), компенсувати збитки (Україні за Донбас і Крим, наприклад) і відпустити цю ситуацію (як Росія має "відпустити ситуацію"?)."
...і друге запитання (продовження першого):
Те, що хтось не хоче (не вміє) "скидати інформаційний тягар" і воліє (вільно чи невільно) залишатися на місці, а не "вільно рухатися далі" звичайно розходиться з волею Творця. Це так. Але як нам бути тут і зараз із цими прощеннями тих, хто не просить (і не попросить) пробачення?

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Випадково не там написав коментар, тож напишу його ще й тут у цій темі де він і мав би бути, отже: якщо Росія (народ росії) є "заручницею" Москви, що навряд чи відповідає дійсності, позаяк Москва то є голова тіла Росії (народу того клятого), то ось як тоді Україні яка є заручницею промосковського Києва, перемогти та знищити саму Москву??? О_О
І ще одне запитання на логіку, чи може тіло НЕ нести відповідальність за свою голову??? О_о

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Таргитай Борисфенів.

https://my-hit.org/film/8308/
Документальний фильм про воду, в якому виразно й зрозуміло пояснюється проста річ - закон Творця про слова. А на загал, москалики не повинні вибачатися за те, хто як живе, а от за зло, яке вони творили стосовно інших народів, то тут, звичайно, вибачатися треба. Тому що, якщо не "відпустити цю ситуацію" (Миро Продум), то не буде майбутнього для цілого народу. Тобто, дітям прийдеться вигрібати цю "конюшню" й вибачатися. І тут, хоч круть верть, а хоч верть круть, а відповідати прийдеться.

Зображення користувача Олег Подорожній.

Вибачатися... Вся історія землі суцільні війни, в результаті яких як правило здобували перемогу найжорстокіші і найпримітивніші над більш культурними і розвиненими в духовному відношенні. В результаті зникло чимало прекрасних цивілізацій, принаймні набагато більш духовних за нашу теперішню. При чому ситуація і в треперішній час подібна. І що потрібно зробити щоб це змінити?

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Потрібно щоб більш культурні та розвинені в духовному відношенні були ще й не гіршими в фізичному/матеріальному відношенні, тобто завжди могли себе захистити від "найжорстокіших і найпримітивніших".

Тому мені дуже подобається проект ТГ, що приділяється увага всім сторонам розвитку особистості і держави, тобто прикриваються всі слабкості, і тоді людина чи держава стає по-справжньому невразливою.

Олег Подорожній каже:
Вибачатися... Вся історія землі суцільні війни, в результаті яких як правило здобували перемогу найжорстокіші і найпримітивніші над більш культурними і розвиненими в духовному відношенні. В результаті зникло чимало прекрасних цивілізацій, принаймні набагато більш духовних за нашу теперішню. При чому ситуація і в треперішній час подібна. І що потрібно зробити щоб це змінити?
Зображення користувача Миро Продум.

Щоб бути невразливим, потрібна не зброя, а перебування у Царстві божому.

Щоб стабільно перебувати у Царстві божому, треба бути озброєним до зубів.

Зброя і віртуозне вміння її застосувати нам потрібні не для війни, а для перебування у Царстві божому (Просторі волі).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Олег Подорожній.

Думаю кожна людина знаходиться в конкретний момент на відповідному рівні розвитку,що приблизно відповідє "потенціалу" душі. Швидкість розвитку залежить від вміння людини працювати. Якість праці залежить від того наскільки вкладується в справу душа, наскільки людина любить працю. Умовою вдосконалення є творення тобто процес який діє на зовнішній світ, практично змінюючи зовнішній світ людина змінюється якісно внутрішньо. "Не має вищої справи ніж служіння іншим" - Мирний воїн. Тут противник використовує брехню та людські слабкості щоб сповільнити розвиток, це частина випробування. Дуже важливим тут є вміння "бачити" брехню.

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Файно що так пішла розмова з мого власного прикладу.
Отже висновок мене як і Москву потрібно фізично ліквідувати через мою антитезесність до тези, аби зберегти тезу для синхронізації.. одним словом ла-ла-ла-ла-а-а..
Капець одним словом тепер мені вже офіційний в ТГ.. о_о
Мдя! Весело одначе!)

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Таргитай Борисфенів.

Буддийская притча. ...Послушник, изьявивший желание стать монахом, получил в руки метлу и задание каждый день от рассвета до заката переметать листья... Время от времени наставник интересовался, как послушнику живется. Тот поначалу возмущался, говоря, что пришел не за тем, чтобы махать метлой, а за зниями. наставник выслушивал его и предлагал мести дальше. ...Когда наставник через год поинтересовался, как идут дела, послушник ответил ему, что тот ему мешает работать. ... Наставник повторил свой вопрос позже, и услышал, что работа эта крайне интересна,.. После этого наставник приказал послушнику отставить метлу, приступив к обучению поиска имени Бога, которое по существу заключалось в том же переметании листьев ...

Зображення користувача Андерс Фальке.

Додайте будь-ласка мою замітку до обговорення - https://www.ar25.org/article/zvernennya-do-ukrayinskyh-internet-korystuvachiv-svitu.html

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Ія Подолянка.

Коментувати нема потреби, все зрозуміло, все ясно як день.Планувати малювати реалізувати.

ЧОЛОВІКИ і ЮНАКИ, перечитала всі ваші коментарі. Я одержала масу задоволення, слідкуючи за вашою грою. НЕ треба йти в театр.

Я просто щаслива, що маю можливість спостерігати за вами. Я з калюжі попала в океан. Ох і молодці ви!