– Посперечався з колегами зі Львова, що сфотографуюся з донеччанами, буду говорити українською, і ніхто мені морду не наб’є, – перестріваю двох перехожих на пл. Леніна в центрі Донецька. 12 жовтня, середа, 15.00. Надворі похмуро, почав накрапати дощ. За спиною величезний пам’ятник вождю. На мені – чорна футболка із зображенням Степана Бандери.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
– Да кто б тебя бил, – доброзичливо відказує бородань у джинсовій куртці. – Давай сфотографируемся.
Кличу двох дівчат, що стоять поруч і чують мої пояснення. За кілька метрів швидко крокують дві жінки – із вигляду мати з донькою. Доганяю їх і прошу долучитися до фотографії. Жінки слухають, сповільнивши ходу.
– Идем фотографироваться! – азартно каже мати. Розвертаються, вимахуючи пакетами.
Двоє скейтбордистів, які сховалися від дощу під каштаном, відмовляються. Повторюю їм свою легенду двічі.
– Ми зрозуміли, але не хочемо фотографуватися, – відказують.
Вдається загітувати хлопця студентського віку, що укривається від косого дощу за постаментом пам’ятника. Діє аргумент, що через нього мокнуть люди, які чекають на фото.
За хвилину знаходиться й фотограф – чоловік, років 35, у світлій класичного крою куртці, з кейсом у руках. Переходить на українську:
– Може, не так добре, як ви, але ми також уміємо.
Прошу зробити кілька кадрів із різних ракурсів. Махаємо руками, передаючи вітання до Львова.
– Львовяне, мы не звери! – викрикує старша з жінок.
Радіймо, ельфи! У новому епізоді нашого подкасту ми обговоримо п’ять унікальних ознак потенційних ельфів: від розуміння двох нових стадій розвитку людини до фізичного та ментального омолодження. А ще...
На два дні до Донецька з’їздив корінний галичанин
Світ:
– Да кто б тебя бил, – доброзичливо відказує бородань у джинсовій куртці. – Давай сфотографируемся.
Кличу двох дівчат, що стоять поруч і чують мої пояснення. За кілька метрів швидко крокують дві жінки – із вигляду мати з донькою. Доганяю їх і прошу долучитися до фотографії. Жінки слухають, сповільнивши ходу.
– Идем фотографироваться! – азартно каже мати. Розвертаються, вимахуючи пакетами.
Двоє скейтбордистів, які сховалися від дощу під каштаном, відмовляються. Повторюю їм свою легенду двічі.
– Ми зрозуміли, але не хочемо фотографуватися, – відказують.
Вдається загітувати хлопця студентського віку, що укривається від косого дощу за постаментом пам’ятника. Діє аргумент, що через нього мокнуть люди, які чекають на фото.
За хвилину знаходиться й фотограф – чоловік, років 35, у світлій класичного крою куртці, з кейсом у руках. Переходить на українську:
– Може, не так добре, як ви, але ми також уміємо.
Прошу зробити кілька кадрів із різних ракурсів. Махаємо руками, передаючи вітання до Львова.
– Львовяне, мы не звери! – викрикує старша з жінок.
В тему:
16 тон: Пісня донецьких шахтарів (відео)
Пошукова система Всесвіт
Усе тільки починається!
Ранок Землі: музична композиція з колядками, Рігведою і Живим Словом (відео) - оновлено
Три «О» Доброї Новини: Оновлюйся! Організовуйся! Озброюйся!
Зверніть увагу
Ельфійська свідомість та ельфійська ідентичність – стратегія перетворення на надлюдину (+аудіо)