Важливість: 
3

Спецтема:

Молодіжна і соціальна політика Третього Райху (академічне дослідження)

Третій Райх готував свою молодь до життя дуже серйозно. Юнаки та дівчата були надзвичайно щасливі, сповнені ентузіазму і віри в майбутнє своєї країни, в самих себе, в дружбу і товариство. Основними причинами масової підтримки молоддю націонал-соціалізму, на думку дослідників, були соціальний відчай, націоналістичний романтизм і конфлікт поколінь.

160806gitleryugend-2.jpg

Фізкультура в «Союзі німецьких дівчат» (BDM) – flickr.com
Фізкультура в «Союзі німецьких дівчат» (BDM) – flickr.com

У попередніх статтях ми дослідили фашизм і націонал-соціалізм з погляду єврейських, англійських, українських, американських та інших дослідників. Для об’ємного бачення корисно завершити цю тему сучасним академічним дослідженням російських вчених. Для цього наведемо фрагменти з російськомовної монографії «НСДАП: ідеологія, структура і функції», виданої Ставропольським державним університетом у 2000 році.


Основними причинами масової підтримки молоддю націонал-соціалізму, на думку дослідників, були соціальний відчай, націоналістичний романтизм і конфлікт поколінь.

Після приходу Гітлера до влади «Гітлерюгенд» був оголошений нацистами єдиною молодіжною організацією в Німеччині. Її очолив Бальдур фон Ширах, який в червні 1933 року був проголошений молодіжним фюрером Німецького райху.

8 липня 1933 року Бальдур фон Ширах заснував структурну основу цієї масової молодіжної організації відповідно до вікових особливостей. Юнаки 10–14 років – «Юнгфольк» (Jungvolk), 14–18 років – «Гітлерівська молодь» (HJ – Hitlerjugend). Дівчата 10–14 років – «Юнгмедель» (Jungmädel, JM), 14–18 років – «Союз німецьких дівчат» (BDM).

Від 1 грудня 1936 року вся молодь у віці від 6 до 18 років зобов’язана була вступати в цю організацію.

Будь-який юнак міг знайти в діяльності «Гітлерюгенда» що-небудь цікаве для себе: заняття мистецтвом або народними промислами, авіамоделювання, журналістика, музика, спорт тощо.

Кожен член «Гітлерюгенда» зобов’язаний був здати нормативи для отримання значка. Нормативи включали два розділи: 1) теорія, 2) фізична подготовка.

З теоретичної підготовки необхідно було знати:

– Для дітей від 6 до 10 років та від 10 до 14 років – гасла, пісню свого загону і пісню «Хорт Бессель»;

– Для юнаків від 14 до 18 років - життя Адольфа Гітлера, життя німців за кордоном, відомості про загублені Німеччиною території, а також 6 пісень «гітлерівської молоді».

У тренувальних таборах йшло постійне залучення до нацистської ідеології за такими розділами: 1) війна, 2) вороги Німеччини, 3) наш народ, 4) фюрер і рух, 5) основи нашої ідеології, 6) народ і раса, 7) наш соціалізм, 8) райх.

Виховуючи молодь в рамках націонал-соціалізму, нацисти прищеплювали ідеї народної спільноти. Керівник Гітлерюгенда Бальдур фон Ширах одного разу заявив, що ця організація являє собою «мікрокосм щасливого національного суспільства». Нема «гітлерівської молоді» для багатих і бідних, для учнів і робочих, для католиків і протестантів. Кожен, у кому тече німецька кров, належить нам. Під прапором молоді всі рівні».

Уніфіковане мислення знаходило своє зовнішнє вираження в одностроях: коричнева сорочка, краватка, шорти – для юнаків, біла блузка, довга синя спідниця, шкарпетки, черевики – для дівчат. Вводилися чини, звання, знаки розрізнення.

Особливе місце в системі підготовки «гітлерівської молоді» відводилось фізичній та воєнізованій підготовці. Хлопчики здавали нормативи з фізпідготовки в 12 і 14 років, які включали біг на 60 м, стрибок у довжину, метання м’яча, а також упаковку піхотного спорядження і участь у турпоході тривалістю 1,5 доби.

Юнаки від 14 до 18 років зобов'язані були виконати серйозніші вимоги – біг 60 м, стрибок у довжину, метання м’яча, підтягування, плавання, прогулянка на велосипеді, турпохід 15 км, установка палатки і участь в табірному житті не менше 3 діб. Кожному слід вміти стріляти, орієнтуватися по компасу, карті і зіркам, розбивати табір, знати назви найвідоміших дерев.

Дівчатка у віці від 10 до 14 років зараховувалися в організацію «Юнгмедель». Їх навчання багато в чому було таким же, як і у хлопчиків того ж віку. Однак наголос робився все ж на роль жінки в Третьому Райху - бути здоровою матір’ю здорових дітей. На цьому наголошувалося з більшою наполегливістю, коли у віці 14 років дівчата вступали в BDM. При досягненні 18 років кілька тисяч дівчат були зобов’язані відпрацювати рік на фермах. Це був так званий сільськогосподарський рік, який відповідав року трудової повинності для юнаків.

Третій Райх готував свою молодь до життя дуже серйозно. Юнаки та дівчата були надзвичайно щасливі, сповнені ентузіазму і віри в майбутнє своєї країни, в самих себе, в дружбу і товариство.

Націонал-соціалістичний жіночий союз (NSF) був створений декретом від 1 жовтня 1931 року з метою виховання німецьких жінок і їхніх дітей в дусі націонал-соціалізму.

Націонал-соціалізм в подальшому підготував жінці роль, яка виражалася у трьох словах: «кірсі, кіндер, кюхе» («церкова, діти, кухня»), що сприяло популярності нацизму серед жінок. Незважаючи на те, що далеко не всі жінки підтримували даний «Білль про права», Гітлер невтомно повторював, що основне завдання жінки – народжувати дітей. Держава дбатиме про те, щоб здорові жінки народжували дітей, не обмежуючи себе в цьому під впливом жалюгідної економічної обстановки.

Прийшовши до влади, нацисти стали здійснювати жорстку регламентацію подружніх відносин. Так, лютневі закони 1933 року витіснили проституцію і гомосексуалізм з вулиць міст, були заборонені нудизм, а також виготовлення і продаж будь-яких порнографічних видань. До Кримінального кодексу вводилася 175 стаття, караюча за гомосексуалізм.

Молодь, яка раніше проводила час в клубах і ресторанах, слухаючи американський джаз, покурюючи при цьому дорогі сигарети, тепер зобов’язана була відвідувати Гітлерюгенд.

Жінкам заборонялося користуватися косметикою, пити спиртне і курити в громадських місцях.

Нова мораль вимагала сексуальних обмежень. У відповідності з нацистським «Моральним кодексом» хлопці і дівчата повинні були зберігати цнотливі стосунки до весілля і навіть після весілля могли займатися любов’ю виключно в цілях продовження роду. У популярній книзі для молодят часів Третього Райху професора Макса фон Грубера «Статева гігієна», виданої в 1937 році (продано 325 тисяч примірників), сказано: «Надмірна частота статевих зносин небажана, але сімейні пари можуть займатися любов’ю 2–3 рази в тиждень. Однак метою шлюбу є народження дітей та їх виховання. Національні інтереси вимагають, щоб кожен шлюб давав не менше 4-х дітей».

Учитель у школі мав стати прикладом духовної і тілесної досконалості, він мав надихати молодь філософією націонал-соціалізму.

Основними принципами навчання вважалися концентрація програми, в старшому віці – спеціалізація. Фундаментом шкільної освіти вважалася  фізична культура. В основі фізичного виховання перебували види спорту воєнно-прикладного характеру – біг, стрибки, метання, плавання, крос, їзда на велосипеді, туризм, орієнтування, стрільба, бокс.

З інших предметів в «народній школі» особливу увагу приділяли історії, біології, літературі.

В «Майн кампф» Гітлер виклав загальну концепцію викладання історії. Передбачалося скоротити програму, полегшити розуміння загальної лінії розвитку. Гітлер вважав, що не слід відмовлятися від вивчення античного світу. Завдання німецьких істориків середньовіччя (медієвістів) – «оживити в пам’яті нашого народу образи німецьких імператорів і в яскравих фарбах зобразити їх».

У рамках сучасної історії наголос робився на вивчення націонал- соціалізму, тому в навчальні плани було внесено вивчення праць керівників нацистської партії.

Нацисти популяризували видання саг, які ілюстрували ідеї персональної відповідальності (фюрер-принципу), культу лідера. Крім того, саги ілюстрували расову ідею, ідею народної громади, героїзму, боротьби, культу сили. Найпопулярнішою була «Пісня про Нібелунгів».

Географія будувалася на основі геополітики, теорії життєвого простору, демографічного руху, расової експансії і боротьби за придбання колоній.

У всіх вузах вводилася геополітика як обов'язкова дисципліна. Під егідою геополітики виникло безліч нових дисциплін: геоекономіка, геопсихологія, геостратегія, географічне право.

У програмі з математики акцент був зміщений на підсвідому підготовку учнів до військової служби, виховання культу сили і спроможності до боротьби. Математичні завдання нерідко були пов’язані з розрахунками артилерійських траекторій і винищувально-бомбардувальних коефіцієнтів.

«Сила через радість" (KdF) – націонал-соціалістична організація в складі «Німецького трудового фронту», що займалася питаннями дозвілля, відпочинку та розваг серед робітників, була покликана забезпечити народні симпатії до режиму. Керував діяльністю КдФ Роберт Лей.

КдФ була створена в кінці листопада 1933 року. Її завданнями оголошувалися: забезпечення робітникам уніфікованого дозвілля, проведення в життя політики соціального примирення, перемикання уваги мас з матеріальних цінностей на моральні, здійснення контролю не тільки робочого, але і вільного часу індивідуума, підвищення престижу фізичної праці.

«Сила через радість» створила власні театри, для неї доктор Лей побудував два пароплава і зафрахтував десять суден для океанських круїзів, вона звела численні будинки відпочинку і пансіонати на узбережжі Балтійского і Північного морів, зокрема на острові Рюген, пляж якого був розрахований одночасно на 20 тисяч осіб.

КдФ налічувала кілька десятків тисяч клубів, які займалися буквально всім, починаючи з шахів та футболу і закінчуючи співочими птахами.

КдФ мала свій власний симфонічний оркестр у складі 90 осіб, який гастролював по окремим місцевостям країни, де хороша музика раніше була недоступна, вона мала в своєму распоряженні 200 шкіл для дорослих.

Управління «Естетики і гідності праці» очолив Альберт Шпеєр, котрий переконав фабрикантів заново переобладнати фабричні корпуси, в цехах розставити квіткові горщики, збільшити площу вікон, заснувати столові, організувати місця для відпочинку, розбити газони, спроектувати стандартні столовий посуд, меблі, створити штучне освітлення і вентиляцію в цехах.

Знаменитий «народний» автомобіль "Фольксваген" спочатку був відомий як "КдФ-ваген" і був доступний середньому робітникові, що робив щотижневі внески на його придбання.

У фінансовому відношенні участь в заходах КдФ була цілком доступною для осіб з низькою заробітною платою. При зарплаті в промисловості у 130–140 марок, 14-денна поїздка за маршрутом «Берлін – Женевське озеро» коштувала разом з харчуванням і обслуговуванням 65,5 марок, тижнева поїздка "Берлін–Північне море» – 35 марок, круїз навколо Італії – 155 марок. Вартість квитків в театр або на концерт, поширюваних через КдФ, становила 0,70 марки. Відвідування заводських концертів, заводських вечорів, спортивних секцій, кіносеансів КдФ, участь в туристичних фестивалях, вечорах народного мистецтва, розважальних і танцювальних вечорах були безкоштовними.

Масштаби діяльності КдФ були грандіозні. У 1934 році в поїздках, організованих нею, брало участь понад 2 млн. осіб, а оплата відпочиваючими вартості туристичних поїздок принесла в 1938 році скарбниці 1,25 млрд. дол.

Масові заняття різними видами спорту, організовані через КдФ, охоплювали щорічно до 7 млн. осіб.

Політика соціального примирення завдяки діяльності КдФ привела до остаточного перелому в ставленні робітничого класу до режиму. Позбавивши робітників «свободи голодувати», забезпечивши їх роботою, створивши систему благодійних організацій і суспільство «уніфікованого дозвілля», нацисти вже в перші роки свого правління виявилися дуже близькі до здійснення одного зі своїх найбільш сокровенних ідеологічних постулатів: «Один народ, один райх, один фюрер».

Про взаємовідносини нацистської партії і церкви писав нацистський міністр у справах церкви Ганс Керрль: «Партія стоїть на позиції позитивного християнства, а позитивне християнство є націонал-соціалізм... Націонал-соціалізм є волевиявлення Господа Бога... Справжнім уособленням християнства є партія...»

Пізніше, уже під час війни, Альфред Розенберг видав програму створення «національної церкви райху», відповідно до якої національна церква повинна була стати виразником ідей націонал-соціалізму.

Насадження державної ідеології в країні зазвичай передбачає звуження її міжнародних зв’язків. Однак в 30-і роки «в країні процвітав туризм... Іноземець, будь він яким завгодно противником нацизму, міг приїхати до Німеччини і дивитися, вивчати все, що він хотів, за винятком концтаборів і ... військових об'єктів ... Багато німців також виїжджали за кордон за туристичними путівками, які поширювала організація Сила через радість».

Влітку 1936 року в Берліні проводилися XI Олімпійські ігри, які відкривав і закривав сам А. Гітлер. Німецькі спортсмени повинні були своїми перемогами також доводити перевагу системи. Через рік нацистська Німеччина брала участь на Міжнародній виставці мистецтв, ремесел і наук в Парижі.

Було введено новий календар свят. Запровадження нацистського календаря істотно впливало на повсякденне життя міст і сіл. Військові паради, масові гойдання на площах, взявшись за руки, вечірні факельні ходи ("Volkszuge") – все це формувало менталітет німців, їх політичні погляди і моральні норми. 


Джерело: Аникеев A.A., Кольга Г.И., Пуховская Н.Е. НСДАП: идеология, структура и функции. – Ставрополь: Изд-во СГУ, 2000. – 323 с.

Наші інтереси: 

Подібне можна знайти в багатьох країнах, які здійснювали прогресивні перетворення. 

Гравець: 
Миро Продум
 
Форум Підтримати сайт Довідка