Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Машина часу «Третій Гетьманат» – реконструкція козацького духу в технотронну епоху (стаття 2011 року)

Категорія:

Уявіть собі, що запорозькі козаки отримали сучасні технології: комп’ютери, мобільні телефони, соціальні мережі. Поєднання незламного духу та козацького здоров’я з передовою технікою створило б дивовижну, цікаву, чарівну цивілізацію.

230709-kozak-7.jpg

Радіймо, українці!
Радіймо, українці!

А що? Козаки завжди дружили з передовими технологіями. Морський флот, підводні човни, торпеди, реактивна зброя, «вогненні колеса», мобільна артилерія на возах. У багатьох напрямках козаки на ціле століття випереджали Європу. При цьому і «чужого научались»: про іноземні новації козаки дізнавалися вже за два тижні.

Маючи ясний і практичний розум, вони миттєво б оцінили переваги сучасних технологій, тож сприйняли б їх дуже швидко. Характерники на потужних джипах, скайп-конференції козацької старшини, C++ і PHP в церковних школах, електронна валюта гетьманської скарбниці, забійний козацький рок з електробандурами... Кожен українець бажав би потрапити в такий чудесний український світ!

У наш час багато людей захоплюється «історичними реконструкціями» – це коли сучасні люди в ігровій формі відтворюють життя минулих епох: одяг, побут, звичаї, виробництво. Ми ж говоримо про «реконструкцію навпаки» – ситуацію, коли б наші предки отримали сучасні технології і почали творити новий світ. Для цього потрібна «машина часу», але хіба це можливо?

Так, можливо! «Машина часу» – це природний механізм реінкарнації, тобто розвиток людського духу шляхом багаторазових земних утілень. Духовна сутність – це неначе оператор комп’ютера, а земне втілення нагадує сеанс комп’ютерної гри. Уявіть собі, що кожний ігровий сеанс відбувається на іншому рівні, який відтворює нову історичну епоху. Кожний раз ви проживаєте нове «ігрове життя», маючи при цьому досвід гри в попередніх сеансах, в давніших ігрових «епохах».

Про реальність механізму реінкарнації (в євангельській термінології – палінгенезії) знали завжди, просто нинішня епоха кінематографу, комп’ютерів і віртуальної реальності дозволяє наочно пояснити його дію. Для цього достатньо вдумливо переглянути фільми «Матриця» (1999), «Тринадцятий поверх» (1999), «Аватар» (2009), «Початок» (2011), пограти хоча б в одну комп’ютерну стратегію. Наші предки добре знали про реінкарнацію, тому будували свою життєву стратегію не на п'ятирічку, на тисячі років.

Так само вони знали, що втілення відбувається переважно в потоці свого роду і на своїй рідній землі, адже в духовному світі подібне притягується до подібного. Це нагадує ті ж самі комп’ютери, коли за одною машиною зазвичай працює та ж сама людина або невелика група близьких людей.

Що це значить для усіх нас? А те, що майже всі нинішні етнічні українці в попередніх втіленнях жили на українській землі і належали до козацького народу. В кожному з нас дрімає козацький дух, який прагне пробудження. Згадай себе! Пробуди свою духовну пам’ять! Усвідом себе як вічну духовну сутність у новому сеансі життєвої гри! Характерники на джипах, джури з мобілками, гетьманські скайп-конференції, козацький рок – це все вже є! То яку машину часу нам ще треба?

Новий український світ треба творити граючись, бо гра – це найдосконаліша форма діяльності. Гра передбачає наявність ігрового простору, добровільність, тверді правила, напруження, ризик, змагальність, творчість, радість, відмінність від навколишньої «неігрової рутини». Чи реально творити державу як гру?



Звісно, тим більше, що маємо яскравий історичний прецедент. Запорізька Січ – це не що інше, як традиційна українська Гра-творення з повним «ігровим набором»: окреслена територія, вільні вхід і вихід, тверді внутрішні правила, напружене життя, сповнене пригод і небезпек, радісна творчість, різка відмінність в одязі та звичаях.

Яка чарівна сила тягнула українську молодь на Січ? Передусім – радісний дух Гри! Військово-чернечий орден січовиків пропонував людині сповнений ризику й пригод шлях саморозкриття. Польський історик XVI століття Папроцький свідчив: «багато бездоганних молодих людей з Польщі їдуть до України... повчитися лицарських діл – порядків і чуйностей лицарських».

За історично короткий час січову козацьку школу в більшій чи меншій мірі пройшли сотні тисяч представників найактивнішої частини населення. Внаслідок цього Україна майже цілковито «покозачилась» – народилась Нація Козаків.

Сьогодні український етнос потребує радикального оновлення, творення нової нації і нової держави. Найефективніший і найцікавіший спосіб досягнення цієї мети – звичаєва Гра-творення. Її назва – Третій Гетьманат, а сучасні технології – це ті «цяці» і «прибамбаси», які роблять гру ще цікавішою.



Радіймо, українці! Нарешті народ козаків дорвався до справжнього ігрового інструментарію!

Хай Буде! 

О гей, мамо, гей, хлопці грають!


В тему:

Наші інтереси: 

Досліджуємо минуле, творимо майбутнє, працюємо граючись!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

З цієї статті 2011 року ми почали ігрове творення Вільної Української Держави.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

З цієї статті 2011 року ми почали ігрове творення Вільної Української Держави.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Ідея Третього Гетьманату була вперше офіційно озвучена на зібранні читацького клубу "Перехід-IV" в неділю 6 квітня 2003 в Європейському університеті – Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи.

Все, що робиться з власної волі, – добро!