Неважко побачити, що в сучасному світі найвищого розвитку досягли країни з протестантським віровченням, далі йдуть католики, а найгірші справи у православних. У чому справа?

Почнімо з того, що усі три віровчення є різновидами іудохристиянства. Вони опираються на ті ж самі книги «святого писання», вірять в одноразове земне життя і в те, що після смерті людина потрапляє або в рай, або в пекло. Потрапляння в рай вони називають спасінням душі.

– А в чому відмінність між ними у ставленні до праці й добробуту?

Передусім у мотивації. Згідно з протестантським підходом, уже від самого свого народження людині призначено або рай, або пекло. Особливо відверто це проголошує кальвінізм.

– І як практично вони відрізняють «баранів» від «козлів»?

За життєвим успіхом. Якщо людині призначене спасіння, то Бог їй сприяє, тож вона збагачується і процвітає, а якщо не призначене – то вона бідна і нещасна.

– Чи можна перейти з групи «проклятих» у групу «обраних»?

Можна, але для цього треба докласти значних зусиль. Інакше – гарантоване прокляття і вічні муки в пеклі.  Критерій успіху – економічний добробут і суспільний авторитет.

У католиків нема такого попереднього призначення – вважається, що посмертне існування людини цілком залежить від її волі. Спасіння визначається ретельним виконанням заповідей, обрядів і вказівок церковного начальства. Земний добробут не є критерієм праведності. Як бачимо, стимули до праці значно слабкіші. Важливим компонентом мотивації залишається страх перед вічними муками у пеклі.

– А які стимули у православних?

Вони ще слабкіші. Тут також вважається, що праведність визначається виконанням заповідей, обрядів і наказів начальства. Тут також є страх вічних катувань у пеклі. Проте існує негласне уявлення, що чим бідніше земне життя, тим більшою буде винагорода на небесах. Така собі компенсація згідно з принципом «хто був нічим, той стане всім». Особливо це характерно для московського православ’я, де працелюбність взагалі не є чеснотою. Характерне російське прислів’я: «От трудов праведных не нажить палат каменных». Тобто чесною працею не розбагатієш; понад те, наявність багатства зазвичай вказує на гріховність.

У протестантів навпаки – багатство вказує на праведність. Тож якщо православні кажуть «Бідність – не порок», то протестанти додають «так, не порок, але велике свинство».   

Ось головна причина, чому протестантські країни працьовитіші, заможніші і розвиненіші, ніж православні.

– А який підхід до успіху, святості і багатства в аріянстві?

Тут кардинально інші уявлення про життя і спасіння. Згідно з аріянством, людина розвивається шляхом реінкарнації, тобто багаторазових земних втілень її безсмертного духу. Метою розвитку є перетворення на боголюдину за прикладом Ісуса Хреста і досягнення фізичного безсмертя. Саме це і називається спасінням, а термін «спас» є синонімом терміну «боголюдина».   

При цьому матеріальний добробут розглядається як компонент загальної гармонії. Якщо людина гармонійна всередині, то проявом цієї внутрішньої гармонії є зовнішній лад, гармонійні стосунки з оточенням, відсутність бідності і страждань, наявність достатніх ресурсів для розвитку.

Головний критерій життєвого успіху, праведності, святості – самореалізація у суспільно корисній діяльності. Якщо для цього потрібне велике багатство – то воно має бути. Важливо, щоб людина була його володарем, а не рабом.

Гроші та інші матеріальні ресурси розглядаються  як корисний інструмент. Головне, щоб не було залежності: матеріальні турботи не повинні обмежувати нашу волю. Про це йдеться в оповіданні про багатого юнака: Чи заважає багатство увійти до Царства божого? – очищення Євангелія.

– Що є головним критерієм наближеності до Бога?

Головною якістю божественного є спроможність до творчості: саме тому Бог-Отець називається Богом-Творцем. Тому головним критерієм святості є спроможність до гармонійної творчості.

– Чи можна оцінити, наскільки людина вже наблизилася до стану святості?

– Оцінку можна зробити на основі аналізу того, в якому просторі подій перебуває людина. Є чотири простори – страждань, боротьби, пригод і волі.

– Чим визначається успішність наступного втілення людини?

Успішність кожного втілення визначається умовами, сприятливими для розвитку духу та набуття ним земного досвіду. Якість кожного наступного втілення визначається рівнем розвитку, досягнутому у попередньому житті. Це нагадує перехід на вищий рівень у комп’ютерних іграх. Що вищий досягнутий рівень, то кращі стартові умови для наступного втілення.

Це гарна мотивація для самовдосконалення. Тут нема страху. Зате є велике прагнення пізнавати світ, творити корисні речі, відчувати радість дотику до чудесного.