Дорогі росіяни, ви там що - за зиму зовсім обуріли? За кого ви нас у Вашингтоні тримаєте? Лейтенант Володя, ти бабусям на базарі по телемосту розповідай - про переваги чучхе, про свою 100% перемогу, про вертикаль демократії. А ми у Вашингтоні - люди дорослі і самі, взагалі-то, звикли іншим розповідати і вказувати. Тому ми починаємо хвилюватися, коли хтось намагається нам мізки парити.
У неділю державний секретар США Колін Пауел у прямому ефірі телекомпанії Fox News (а трохи пізніше і для ABC) прокоментував хід завершення в Росії президентської кампанії:
“Ми стурбовані тим, як були проведені ці вибори... для того, щоб країна визнавалася міжнародним співтовариством як дійсно демократична, всім кандидатам у президенти треба надати такий самий доступ до ЗМІ, який має президент ...Я не думаю, що усе повертається до часів Радянського Союзу, однак ми стурбовані посиленням авторитаризму... президент Путін користався величезною перевагою в доступі до засобів масової інформації, у той час як він повинен використовувати свою популярність для розширення, а не удушення політичного діалогу в суспільстві. Адміністрація Білого Дому ще має оцінити наслідки виборів, що відбулися, і зробити висновки”.
Приймаючи до увагу, що Пауелл говорив дипломатичною мовою, легко побачити, що тон його висловлювань був гранично жорсткий, більш того — погрозливий. Однак хто з нинішньої влади розуміє цю дипломатичну мову? У Кремлі зазвичай трохи інший сленг: “замочимо у сортирі”, “порішаємо питання”, “дати відкат”, “педалювати” тощо. Таким чином, слова Пауела ця влада швидше за все навіть не зрозуміла. А це тепер може призвести до катастрофічних для неї наслідків. Тому я, генерал Щербатов, вважаю своїм громадським обов'язком донести до сидячих за червоним забором забулдиг промову Пауела - виражаючись зрозумілою для них мовою.
Слухаючи м'яке “Ми стурбовані посиленням авторитаризму” вони напевно собі уявляють Пауела, що п'є валер’янку, і пані Кондолізу Райс, що утирає заплакані очі - тобто турбуються люди, переживають. Зрозуміло: де цим кремлівським начальникам набратися гарних манер, уміння правильно і культурно викладати навіть свої примітивні думки. У колах, з яких вийшли нинішні російські політичні діячі, свою стурбованість прийнято виражати іншими словами, наприклад: «ізуродую!», «мізки виб'ю на бруківку!», «закатаю в асфальт!» тощо.
Або далі: “для того, щоб країна визнавалася міжнародним співтовариством як дійсно демократична, всім кандидатам у президенти треба надати такий самий доступ до ЗМІ, який має президент”. Довго так, можливо навіть комусь незрозуміло. А фраза ця зводиться всього навсього до поширеного в народі висловлювання: «кого ти тут за лохів тримаєш?».
За великим рахунком Вашингтон висунув Кремлеві дуже і дуже серйозне звинувачення: “Ми стурбовані тим, як були проведені ці вибори”. Тобто у такий спосіб Вашингтон ставить під сумнів повноваження Володимира Володимировича як президента, адже він їх одержує в ході виборів, правильністю проведення яких Америка «стурбована»! Якщо компілювати цю думку у формат, сприйнятний для мізків із середнім для Кремля IQ, то відому процедуру 14-го березня (російських президентських виборів — НО) можна порівняти з тим, якби Володимир Володимирович раптом вирішив стати вором у законі, а коронувала його сходка «авторитетів» у складі Глазьєва, Харитонова, Миронова, Малишкіна і Хакамади. Хоча в цій кампанії і є одна людина з відповідними повноваженнями (у всякому разі - судячи з пики Малишкіна), проте за авторитета Путіна ніхто б із пристойних людей не визнав (як і після 14-го березня 2004 не вважають його президентом). Більше того - за знущання над т. зв. понятіями і воровськими демократичними процедурами Володимир Володимирович однозначно поніс би відповідне покарання. Так що і за знущання над процедурою виборів теж неодмінно підуть висновки.
Роз'яснивши суть відмінностей словникового запасу ельфів, що живуть на Капітолійському пагорбі, від сленгу гризучих Боровицький пагорб колонії орків і злісних гномів, спробуємо перекласти звертання Пауела цілком:
Дорогі росіяни, ви там що - за зиму зовсім обуріли? За кого ви нас у Вашингтоні тримаєте? Лейтенант Володя, ти бабусям на базарі по телемосту розповідай - про переваги чучхе, про свою 100% перемогу, про вертикаль демократії. А ми у Вашингтоні - люди дорослі і самі, взагалі-то, звикли іншим розповідати і вказувати.
Тому ми починаємо хвилюватися, коли хтось намагається нам мізки парити. І хоча президентствувати тобі, Володимире Володимировичу, у Росії, де мільйонів двадцять-тридцять баранів вважають президентом того, кого показують по телевізору і говорять - це президент. Насправді ж твою кар’єру визначає інше: чи вважають тебе президентом десять-двадцять мільйонів думаючих людей у Росії і десять-двадцять людей у Вашингтоні, які може навіть і не знають - є чи у вас телебачення?
Зрозумій, хлопче, різницю: одна справа, коли тебе дійсно вибрали, інше, коли тебе всучили, користаючись монополією телеящика. А наслідки можуть бути такими, що укази, які ти пишеш, можуть у вас же потім визнати фількіною грамотою. А в наших людей у Росії гроші, бізнес, договори, а твої повноваження може кожен відмовитися визнавати і буде правим. А якщо може, значить і не визнає, як було із совком, з його законами і "виборами", які злили в унітаз.
Так що, товариш Путін - ви ходіть тепер дуже обережно. А краще зовсім не ходіть і швидше починайте готувати собі спадкоємця, поки цим не зайнявся спецназ США.
Слова Пауел сказав, а оскільки словам серйозні люди ціну знають (на відміну від, скажімо, «і в сортирі їх замочимо»), то висновки ці підуть обов'язково.
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Коментарі російських виборів генералом К. Пауелом у вільному перекладі генерала Г. Щербатова
Світ:
04032603e.jpg
“Ми стурбовані тим, як були проведені ці вибори... для того, щоб країна визнавалася міжнародним співтовариством як дійсно демократична, всім кандидатам у президенти треба надати такий самий доступ до ЗМІ, який має президент ...Я не думаю, що усе повертається до часів Радянського Союзу, однак ми стурбовані посиленням авторитаризму... президент Путін користався величезною перевагою в доступі до засобів масової інформації, у той час як він повинен використовувати свою популярність для розширення, а не удушення політичного діалогу в суспільстві. Адміністрація Білого Дому ще має оцінити наслідки виборів, що відбулися, і зробити висновки”.
Приймаючи до увагу, що Пауелл говорив дипломатичною мовою, легко побачити, що тон його висловлювань був гранично жорсткий, більш того — погрозливий. Однак хто з нинішньої влади розуміє цю дипломатичну мову? У Кремлі зазвичай трохи інший сленг: “замочимо у сортирі”, “порішаємо питання”, “дати відкат”, “педалювати” тощо. Таким чином, слова Пауела ця влада швидше за все навіть не зрозуміла. А це тепер може призвести до катастрофічних для неї наслідків. Тому я, генерал Щербатов, вважаю своїм громадським обов'язком донести до сидячих за червоним забором забулдиг промову Пауела - виражаючись зрозумілою для них мовою.
Слухаючи м'яке “Ми стурбовані посиленням авторитаризму” вони напевно собі уявляють Пауела, що п'є валер’янку, і пані Кондолізу Райс, що утирає заплакані очі - тобто турбуються люди, переживають. Зрозуміло: де цим кремлівським начальникам набратися гарних манер, уміння правильно і культурно викладати навіть свої примітивні думки. У колах, з яких вийшли нинішні російські політичні діячі, свою стурбованість прийнято виражати іншими словами, наприклад: «ізуродую!», «мізки виб'ю на бруківку!», «закатаю в асфальт!» тощо.
Або далі: “для того, щоб країна визнавалася міжнародним співтовариством як дійсно демократична, всім кандидатам у президенти треба надати такий самий доступ до ЗМІ, який має президент”. Довго так, можливо навіть комусь незрозуміло. А фраза ця зводиться всього навсього до поширеного в народі висловлювання: «кого ти тут за лохів тримаєш?».
За великим рахунком Вашингтон висунув Кремлеві дуже і дуже серйозне звинувачення: “Ми стурбовані тим, як були проведені ці вибори”. Тобто у такий спосіб Вашингтон ставить під сумнів повноваження Володимира Володимировича як президента, адже він їх одержує в ході виборів, правильністю проведення яких Америка «стурбована»! Якщо компілювати цю думку у формат, сприйнятний для мізків із середнім для Кремля IQ, то відому процедуру 14-го березня (російських президентських виборів — НО) можна порівняти з тим, якби Володимир Володимирович раптом вирішив стати вором у законі, а коронувала його сходка «авторитетів» у складі Глазьєва, Харитонова, Миронова, Малишкіна і Хакамади. Хоча в цій кампанії і є одна людина з відповідними повноваженнями (у всякому разі - судячи з пики Малишкіна), проте за авторитета Путіна ніхто б із пристойних людей не визнав (як і після 14-го березня 2004 не вважають його президентом). Більше того - за знущання над т. зв. понятіями і воровськими демократичними процедурами Володимир Володимирович однозначно поніс би відповідне покарання. Так що і за знущання над процедурою виборів теж неодмінно підуть висновки.
Роз'яснивши суть відмінностей словникового запасу ельфів, що живуть на Капітолійському пагорбі, від сленгу гризучих Боровицький пагорб колонії орків і злісних гномів, спробуємо перекласти звертання Пауела цілком:
Дорогі росіяни, ви там що - за зиму зовсім обуріли? За кого ви нас у Вашингтоні тримаєте? Лейтенант Володя, ти бабусям на базарі по телемосту розповідай - про переваги чучхе, про свою 100% перемогу, про вертикаль демократії. А ми у Вашингтоні - люди дорослі і самі, взагалі-то, звикли іншим розповідати і вказувати.
Тому ми починаємо хвилюватися, коли хтось намагається нам мізки парити. І хоча президентствувати тобі, Володимире Володимировичу, у Росії, де мільйонів двадцять-тридцять баранів вважають президентом того, кого показують по телевізору і говорять - це президент. Насправді ж твою кар’єру визначає інше: чи вважають тебе президентом десять-двадцять мільйонів думаючих людей у Росії і десять-двадцять людей у Вашингтоні, які може навіть і не знають - є чи у вас телебачення?
Зрозумій, хлопче, різницю: одна справа, коли тебе дійсно вибрали, інше, коли тебе всучили, користаючись монополією телеящика. А наслідки можуть бути такими, що укази, які ти пишеш, можуть у вас же потім визнати фількіною грамотою. А в наших людей у Росії гроші, бізнес, договори, а твої повноваження може кожен відмовитися визнавати і буде правим. А якщо може, значить і не визнає, як було із совком, з його законами і "виборами", які злили в унітаз.
Так що, товариш Путін - ви ходіть тепер дуже обережно. А краще зовсім не ходіть і швидше починайте готувати собі спадкоємця, поки цим не зайнявся спецназ США.
Слова Пауел сказав, а оскільки словам серйозні люди ціну знають (на відміну від, скажімо, «і в сортирі їх замочимо»), то висновки ці підуть обов'язково.
------------------------------
В тему:
Розгул демократії в Росії
Російські спецслужби в операції з Яндарбієвим
Путін страхується від бойкоту? Страхується, але не Путін
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд