Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

І знову про Китай. А саме – про китайський економічний слід в Україні

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

За останні п’ять років загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з Китаю в Україну виріс у п’ять разів – з $50 мільйонів до $260 мільйонів. Сума невелика в абсолютному вимірі (0,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну), але темпи зростання набагато вищі за темпи зростання ПІІ загалом.

Зростання інвестицій з Китаю має бути під увагою, адже, так само як і з Росії, такі інвестиції часто здійснюються державними підприємствами та мають не лише комерційні, але і політичні цілі.

До таких висновків дійшли у дослідженні Центру економічної стратегії.

З Китаю інвестують переважно державні компанії в державні компанії в Україні.

Наприклад, китайська державна компанія CNBM стала власницею найбільшої частки в галузі відновлюваної енергетики за борги. А завдяки поглинанню міжнародної корпорації Noble Agri китайська компанія COFCO, теж державна, стала одним з найбільших інвесторів в інфраструктуру в українській сільськогосподарській галузі.

“Сьогодні є нові засади співробітництва з Китаєм. Мова не йде про китайські проекти в Україні, як це було при Вікторі Януковичі. Китай є міжнародним гравцем, китайські компанії можуть брати участь на загальних прозорих умовах в українських проектах. Робота з Китаєм не є політичним вектором, як думає українське суспільство, а це є економічне та гуманітарне співробітництво”, –  заявив Тарас Голуб, штатний радник Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

“Стратегічні інвестиції Китаю відбуваються, зазвичай, через їх державні підприємства. Вони спрямовані на те, щоб створити монопольне становище в секторі, що даватиме Китаю можливість впливати на ринок ззовні. Українці мають бути обережними при залучені таких інвестицій та домагатися прозорості угод, які підписують державні підприємства”, – сказав Ерік Хонтц, заступник регіонального директора в Європі та Євразії Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Інвестицій могло б бути більше. Щороку представники що влади, що бізнесу повідомляли про перспективи масштабних інвестицій у ті чи інші галузі української економіки, будівництво нових промислових потужностей та відновлення або модернізацію існуючих.

Головні висновки:

  1. Китай є найбільшим торговим партнером України. Загальний товарооборот зріс з 2% українського ВВП у 2001 році до 11% у 2020 році. З 2004 року Україна є нетто-імпортером. Однак структура торгівлі є вкрай нерівномірною. Україна переважно експортує сировину та імпортує перероблені товари, у тому числі високотехнологічні.
  2. Водночас китайські ПІІ (прямі іноземні інвестиції) в Україну є незначними. На початок 2021 року лише $47 млн надійшли з материкового Китаю та ще $60 млн з Гонконгу. Деякі інвестиції були спрямовані через Сінгапур, Нідерланди та інші офшори. Це звичайна китайська практика, пов’язана з внутрішньою інвестиційною політикою, а не з ухиленням від санкцій чи оптимізацією оподаткування.
  3. Китай активно використовує боргові інструменти, і Україна як боржник не є винятком. Багато проєктів, здійснених за допомогою Китаю, передбачали позику значної суми грошей.
  4. Найбільшими інвесторами є державні підприємства (ДП). Це пов’язано з тим, що інвестиції мають не лише комерційні, а й політичні цілі. Кредити зазвичай також надають державні банки. Китайські компанії найчастіше працюють з українськими державними підприємствами, передусім в енергетиці та сільському господарстві.
  5. Китай, зазвичай, не готовий брати на себе ризики. Більшість угод передбачають участь українського уряду і державні гарантії. У деяких випадках ці гарантії частково виконані. Також не практикується пряма участь у галузях, які дуже сильно регулюються.
  6. Більшість китайських інвестицій зроблені з тактичних міркувань та створюють незначну додану вартість. Існує мало нових проєктів, які створюють робочі місця і приносять користь ланцюжкам доданої вартості. Найбільші китайські активи були створені іншими компаніями, а потім куплені або отримані як застава.
  7. Багато оголошених проєктів і угод так і не були реалізовані. Це може означати, що вимагалися спеціальні умови, щодо яких не була досягнута домовленість. Щодо деяких реалізованих проєктів такі умови справді були передбачені (наприклад, в обхід законодавства про державні закупівлі). Ще одне можливе пояснення – невміння китайців працювати в таких мінливих умовах.
  8. У рамках експортних контрактів у сфері високих технологій Китай часто намагається включити у контракт пункт про передачу інтелектуальної власності. А якщо такі положення не передбачаються, китайські компанії намагаються провести зворотну розробку та самостійно сконструювати пристрій / машину / транспортний засіб.

Додатково: Дивний союз гієни і панди: перспективи взаємодії Росії та Китаю в побудові Великого Мордору (+аудіо)

Наші інтереси: 

Інформація для роздумів. Знати, що Китай є небезпечним союзником.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Як придбати книгу «Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «Піраміда», 2017)

Насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ на картку Приватбанку і повідомити ел. поштою своє...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Валерій Зміївський.

Інформація до роздумів...
У найближчі місяці у перших осіб держави може з’явитися «червона кнопка», яка санкціонує певні мережеві обмеження для державних органів в разі критичних кіберзагроз. Розробка системи вже завершена, залишилося дочекатися законодавчих змін. «Червону кнопку» презентував на Форумі цифрової трансформації 2.0 провідний експерт Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБОУ Олександр Галущенко. Раніше цей пристрій демонстрували відвідувачам виставки «Зброя та безпека». Як пояснив Олександр Галущенко в коментарі інтернет-виданню «НВ Бізнес», мова йде, спрощено, про комплекс управління граничними маршрутизаторами мереж державних органів. «Якщо порівнювати з «ядерною валізою», то людина, яка натискає червону кнопку про пуск ядерних ракет, своєю дією де факто підтверджує цей запуск своїми повноваженнями. Натискання нашої червоної кнопки - санкція до дії фахівцям, які займаються кібербезпекою держави, об'єктів критичної інфраструктури: сигнал-підтвердження, що людина, яка має право прийняти певне рішення, його приймає», - говорить експерт НКЦК.

Зображення користувача Валерій Зміївський.

Інформація до роздумів...
У найближчі місяці у перших осіб держави може з’явитися «червона кнопка», яка санкціонує певні мережеві обмеження для державних органів в разі критичних кіберзагроз. Розробка системи вже завершена, залишилося дочекатися законодавчих змін. «Червону кнопку» презентував на Форумі цифрової трансформації 2.0 провідний експерт Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБОУ Олександр Галущенко. Раніше цей пристрій демонстрували відвідувачам виставки «Зброя та безпека». Як пояснив Олександр Галущенко в коментарі інтернет-виданню «НВ Бізнес», мова йде, спрощено, про комплекс управління граничними маршрутизаторами мереж державних органів. «Якщо порівнювати з «ядерною валізою», то людина, яка натискає червону кнопку про пуск ядерних ракет, своєю дією де факто підтверджує цей запуск своїми повноваженнями. Натискання нашої червоної кнопки - санкція до дії фахівцям, які займаються кібербезпекою держави, об'єктів критичної інфраструктури: сигнал-підтвердження, що людина, яка має право прийняти певне рішення, його приймає», - говорить експерт НКЦК.

Зображення користувача Валерій Зміївський.

Інформація до роздумів...
У найближчі місяці у перших осіб держави може з’явитися «червона кнопка», яка санкціонує певні мережеві обмеження для державних органів в разі критичних кіберзагроз. Розробка системи вже завершена, залишилося дочекатися законодавчих змін. «Червону кнопку» презентував на Форумі цифрової трансформації 2.0 провідний експерт Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБОУ Олександр Галущенко. Раніше цей пристрій демонстрували відвідувачам виставки «Зброя та безпека». Як пояснив Олександр Галущенко в коментарі інтернет-виданню «НВ Бізнес», мова йде, спрощено, про комплекс управління граничними маршрутизаторами мереж державних органів. «Якщо порівнювати з «ядерною валізою», то людина, яка натискає червону кнопку про пуск ядерних ракет, своєю дією де факто підтверджує цей запуск своїми повноваженнями. Натискання нашої червоної кнопки - санкція до дії фахівцям, які займаються кібербезпекою держави, об'єктів критичної інфраструктури: сигнал-підтвердження, що людина, яка має право прийняти певне рішення, його приймає», - говорить експерт НКЦК.