Зображення користувача Арсен Дубовик.
Арсен Дубовик
23833

Хто ж таки їхав із Дону додому? (Історія однієї пісні)

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Де в Україні не співають пісень? Не знайдено такого місця. І в співучого нашого народу особлива тема - козацтво, відоме своєю сміливістю, мужністю, лицарськими чеснотами. Але...

Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося.

100c1uwy7tw.jpg

“Козаки почули, до лісу майнули - жидів порубали, Галю врятували.”
“Козаки почули, до лісу майнули - жидів порубали, Галю врятували.”

Вслухаймося у текст пісні "Їхали козаки", яку в 1936-му "повернув українському народові із забуття" московський краснознамьонний хор красной арміі. Останнє видання цього тексту: Київ, 1993, "Музична Україна" 4707, Збірник пісень; упорядник - Поріцька О. А., "Як засядем, браття, коло чари", с. 252.

Отже, читаємо: "Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, взяли із собою. Ой ти Галю, Галю молодая, Лучче тобі буде, як в рідної мами". 



Зазначимо, що наш народ віками шліфував кожен наголос, кожну риму, складаючи пісні. А тут з першого ж куплету проглядає невправність як технічна, так і смислова. Далі ж козаки в пісні показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться з бідолашною Галею, як татари-людолови: 



Везли, везли Галю крутими горами, 

Крутими горами, темними лісами... 

Прив'язали Галю до сосни косами. 

Підпалили сосну ізгори донизу. 



Сосна горить, а Галя говорить: 

"Ой, хто цеє чує, нехай порятує".
 



Тут уже не тільки рими, а й складів не вистачає для збереження ритму мелодії й злагоди співу. Та облишмо, бо далі: "Обізвався козак: - Я в полі ночую, Я твій голосочок далеко почую". Почув козак! Облишмо наголоси! Чи є козак, який би кинув дівчину напризволяще, не порятував би її від нападників? А що ж у пісні? Гидко цитувати той текст хору імені Алєксандрова, чи не Л. Первомайським писаний (редагований), що знаходив "народні пісні про сокола Леніна", та для повної картини мушу подати увесь той бруд, кинутий в обличчя козацтву, що з дому свого - Дону їхало невідомо до якого дому: 



Каже другий: - Я в полі пахаю, 

Ой хто дочок має, нехай научає, 

Ой хто дочок має, нехай научає. 

Нехай на досвітки гулять не пускає.
 



Чи є хоч один українець, який би землю не орав, а пахав? З чийого лексикону словечко "пахаю", здогадатися неважко. А з останніх рядків виглядає лукавий мораліст, який "піклується" про цноту козацьких наречених і дочок роду нашого. Та козаки самі за себе могли постояти і на вечорницях, і на досвітках - берегти честь дівочу й дати відсіч усяким нахабам. 



Може, й не винна упорядниця, що знайшла для збірника пісень такий текст. Не було під рукою іншого. А чи існував інший текст? Так, існував. За справжній зміст цієї пісні далекий родич нашої сім'ї дядько Гордій потрапив до одного з концентраційних таборів, збудованих у Києві за наказом Лєніна. Концтабори призначалися для "антисемітів"... Це окрема тема. А зараз про пісню. Ось як склав її народ і як співав її знищений чекістами-сіоністами дядько Гордій: 



Їхали хозари із Дону додому, 

Умовляли Галю їхати з собою: 



"Ой ти, Галю, Галю молодая", 

Умовляли Галю їхати з собою. 



"Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі, 

Будеш жить получше, чем у родной мами". 



Не слухає батька Галя молодая, 

До жидів на воза весело сідає. 



Ті ж повезли Галю курними шляхами, 

Крутими ярами, темними лісами. 



Розтинали Галю масними руками, 

Прив'язали бідну до сосни косами. 



Попід ноги Галі накидали хмизу, 

Запалили сосну ізверху донизу. 



Сосна догоряє, Галя промовляє: 

"Ой хто мене чує, нехай порятує". 



Козаки почули, до лісу майнули - 

Жидів порубали, Галю врятували. 



Ой хто дочок має, нехай научає 

З хтивими жидами шляхом не пускає. 




Рядок "Ой ти, Галю, Галю молодая" є приспівом перед повторенням кожного другого рядка куплету. 



У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. Я лише раз чув їх і, на жаль, не запам'ятав. Батько останній раз проспівав цю пісню, почувши спотворений текст, і заборонив нам співати її, пом'янувши дядька Гордія, якого не врятувало посилання на те, що так співає народ. Чекіст Ося Лівшиць сказав, що за такі пісні ЧК "пєрєстрєляєт вєсь етот народ". 



Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося. Лише в 1936 році, коли деякі активісти-чекісти, серед них і О. Лівшиць, були самі загнані в енкаведистські підвали на заслужену собачу смерть, а слово "козак" перестало вживатися владою як синонім слова "контра", разом з піснями, переробленими "народними поетами" на новий лад, відредаговану пісню під назвою "Їхали козаки" було "повернено" українцям краснознамьонним хором Москви. 



Дуже прикро, що деякі сучасні виконавці народних пісень включають цю, перероблену нашими ворогами пісню, до свого репертуару, не замислюючись над огидним змістом. Чим, безперечно, тішать тих, чиї далекі предки їздили із Дону додому, підманюючи й обезчещуючи по дорозі недосвідчених дівчат.

Оригінал - "Їхали хозари"

 

 

Інформаційна диверсія - "Їхали козаки"

 

 

 

 

Порівняймо тексти!

Їхали хозари

(українська народна пісня)

Їхали козаки

(інфодиверсія)



Їхали хозари із Дону додому,

Умовляли Галю їхати з собою:

"Ой ти, Галю, Галю молодая",

Умовляли Галю їхати з собою.



«Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,

Будеш жить получше, чем у родной мами».

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

Будеш жить получше, чем у родной мами».



Не слухає батька Галя молодая,

До жидів на воза весело сідає.

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

До жидів на воза весело сідає.



Ті ж повезли Галю курними шляхами,

Крутими ярами, темними лісами.

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

Крутими ярами, темними лісами.



Розтинали Галю масними руками,

Прив’язали бідну до сосни косами.

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

Прив’язали бідну до сосни косами.



Попід ноги Галі накидали хмизу,

Запалили сосну ізверху донизу.

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

Запалили сосну ізверху донизу.



Сосна догоряє, Галя промовляє:

«Ой хто мене чує, нехай порятує».

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

«Ой хто мене чує, нехай порятує».



Козаки почули, до лісу майнули —

Жидів порубали, Галю врятували.

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

Жидів порубали, Галю врятували.



Ой хто дочок має, нехай научає

З хтивими жидами шляхом не пускає

«Ой ти, Галю, Галю молодая»,

З хтивими жидами шляхом не пускає.
Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю – забрали з собою.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю – забрали з собою.



"Поїдемо з нами, з нами, козаками,

Лучче тобі буде, як в рідної мами!

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде, як в рідної мами!"



Везли, везли Галю темними лісами,

Прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Прив’язали Галю до сосни косами.



Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,

Підпалили сосну од гори до низу.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підпалили сосну од гори до низу.



Горить сосна, горить і палає,

Кричить Галя криком, кричить-промовляє.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Кричить Галя криком, кричить-промовляє:



"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,

Ой хто дочок має, нехай научає!"

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Ой хто дочок має, нехай научає.



"А хто дочок має, нехай научає –

Темненької ночі гулять не пускає".

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Темненької ночі гулять не пускає.



Обізвався козак: "Я в полі ночую,

Я твій голосочок здалека почую.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека почую".



Обізвався козак: "Я в полі пахаю,

Я твій голосочок здалека пізнаю.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека пізнаю".

А тепер увага! Дивитися усім! Хозарам можна не дивитися ;)

Їхали козаки хазари) Відродження правди

(цього не покажуть по телебаченню. Не дивіться зомбиящик)

 

 


Коментар наостанок

Сергій Резніченко · Національний аграрний університет (НУБіП)

Часто в пісні достатньо змінити текст не так радикально і зміст змінюється повністю. 
Мене, наприклад, завжди дратує та частина в "Розпрягайте, хлопці коні" де козак "...кращу тебе полюбив...". Козак, кращу неї полюбив, а перстень дарує цій, збоченець якийсь. Якось я чув варіант, де на цьому місці "...із другою говорив..." (Слова і Музика: І. Негребицький. Виконують: І. Козловський, Державна капела бандуристів України, запис кінця 1950-х років.) - і рима та ж, але зміст повністю стає логічним, ситуація природньою
Наші інтереси: 

Пісенний дар України шириться по всьому світу!

Коментарі

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.

Дуже корисна і слушна розвідка. Дякую!

Sapienti sat.

Зображення користувача Еней Харалужний.

Дуже дякую, друже Арсене, за детальну інформацію про цю пісню!

П.С. Не чув раніше цю пісню у виконанні Живосила Лютого :)

Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.

Зображення користувача Еней Харалужний.

Ось ще розповідають про спотворення пісень Василь та Антоніна Литвин
http://www.ex.ua/view/89014669

Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Так. Подружжя Литвинів дуже мудрі Люди!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Гринь Братер.

Приєднуюся друже Арсене, до подячників. Гарне дослідження, чекаю на інші, подібні.
З повагою
Г.Б.

Хай Буде!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Дякую, друже Братере!
Ось тут є те, що Ти просив - Шлягер «Поручик Голіцин» здерли з української пісні «Друже Ковалю»

П.С. То, хто ще може бути вдячним "до глибини своєї кишені" ;) як, наприклад, Еней Харалужний?

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Світодар Мирний.

У книзі "Мова русів у фінікійській та етруській епіграфіці" Олександра Олійника розказано про рукопис, з якого виявляється, що приблизно 500 років до народження Ісуса Хреста на теренах України виникла релігія Божого Ока. Нова релігія не набула великої популярності. Та все ж вона продовжувала існувати і поширилася серед арійців аж до Палестини. Одна з послідовниць Божого Ока називалася Маня Коза. ЇЇ послідовники стали називатися козарами, пізніше - хозарами. Чи не були жиди Палестини також сповідниками Божого Ока? Чи не тому хозари прийняли іудаїзм як свою віру? Про цей манускрипт сказано на стор. 75 даної книги.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Про Око Боже гарно пояснив Василь Чумаченко!
Послухайте передачі "Від пращурів до нащадків" (три бесіди з Василем Чумаченком є в статті Характерницькі ознаки і правила) (Василь Чумаченко - Від пращурів до нащадків (випуск 163) - 16 Листопада 2013.mp3 - з 34 хв. 40 с):

"Що таке Око Боже? Між цілісним планом і земним планом є якісь розбіжності ... і повинна бути якась система, яка б коригувала детерміністський процеси, які йдуть на тонкому плані з фізичним планом. Такою системою, вочевидь, є Око Боже. ... Роль ОБ є налагодження природні умови в яких існує Людина ... а коли Людині відібрали здатність контактувати з цілісним планом, то ОБ. виправляючи якісь негаразди в природному ... стало опікуватися і Людиною. ... Але на всі випадки життя підказками будь кого, навіть ОБ, (обійтися) не можливо. ...

Тому орії кажуть, що "ОБ, яке втратило доступ до голого/цілісного плану, несе вісті злі", тому що ті вісті без розуміння ситуації, в якій знаходиться людина насправді, вони не відповідають тому поведінковому для людини стану, який би потрібен насправді бути. ... і звідси виникає "рабство боже", пасивність людини до життя, і звідси вочевидь витікає та системна криза, в якій знаходиться людство сьогодні. Тому той зв'язок треба відновлювати. ...

Орії кажуть "Око - в оці є істиною", або "віра по вірі є істиною". От за цим криється такий дуже сакральний зміст орійської культури."

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Аватар Арій.

На рахунок «гарно пояснив», незгідний. Коли читав в Інтернеті про манускрипт Войнича, то не міг зрозуміти, яку релігію (систему знань) він проповідує: орійську чи жидівську. Даний коментар Василя Чумаченка не дуже то й просвітив. Однією фразою, що я зрозумів: релігія (система знань) хороша, але вона виродилася.
Критично ставлюся до розшифрування манускрипту Войнича. Переклад відбувався на багатьох припущеннях і неточностях: одне і теж слово (точніше, набір знаків) читаються по різному, деякі зовсім різні слова читаються однаково, багато здогадок у перекладі, про які можна сперечатися, якщо цілеспрямовано займатися цією темою.

За добро заплатимо добром,
а за зло — по-справедливості.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Чудово, Аватаре!
Обґрунтуй свої дослідження "Манускрипту Войнича" в черговий своїй публікації. Обговоримо :).

З пояснень Василя Чумаченка я зрозумів, що Око Боже задумане Творцем Всесвіту як його помічник у справі становлення божественних сутностей в людських тілах.
У зв'язку з тим, що зникло (чи "зникли" підступно?) усвідомлення Людиною своєї божественної сутності, ОБ узурпувало можливості і методи світосприйняття. То і стало злом - Противником, Дияволом і Сатаною.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Анатолій Висота.

Вперше побачив повний текст ЇХАЛИ ХОЗАРИ. За свою роботу, друже Арсене, маєш 5 галів.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Це ще не повний текст, друже Анатолію...
І автор допису про це свідчить такими соловами:
...У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. Я лише раз чув їх і, на жаль, не запам'ятав. Батько останній раз проспівав цю пісню, почувши спотворений текст, і заборонив нам співати її, пом'янувши дядька Гордія, якого не врятувало посилання на те, що так співає народ...
Про це ж свідчить і Живосил Лютий в кінці останнього відео...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Світодар Мирний.

Що ж це за помічник такий, що замість того, щоб допомагати, почав шкодити? Складається враження, що Боже Око вигадане для оправдання своїх помилок чи поганих діянь. Око ж мало мені допомогти, вказати на помилки. Хіба це я винуватий? Я ж не знав. Справжня релігія, справжня віра там де нема протиріч, де гарні плоди. Плоди Ока - рабська психологія. Богу не потрібно посередників, Богу потрібна Людина, здатна до самовдосконалення. Тільки так відбудеться релігія, відновиться взаємозв'язок Людини з Богом.

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Ти молодець, Світодаре, що це зрозумів!

Світодар Мирний каже:
...Плоди Ока - рабська психологія. Богу не потрібно посередників, Богу потрібна Людина, здатна до самовдосконалення. Тільки так відбудеться релігія, відновиться взаємозв'язок Людини з Богом.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Микола Погорілець.

За цю пісню чекісти-хозари розстрілювали українців у Холодному Яру