У відповідь «ліві» і різноманітні групи меншин, які згуртувалися навколо Демократичної партії, частини республіканців і ЗМІ почали контрнаступ. Знесення пам'ятника генералу Роберту Лі в Шарлотсвіллі стало відвертою провокацією з боку лібералів.

На захист пам'ятника в Шарлотсвіллі з'їхалося багато представників радикальних білих рухів (Аlt-Right, White power, Aryan Nations, Vanguard America і ін). Разом з тим, більшість (і це підтвердив Дональд Трамп) становили «співчуваючі», представники консервативної білої Америки.

Однак преса і політики представили мітинг на захист історичної пам'яті Півдня як «неонацистський шабаш», причому до хору звинувачень приєдналися значна кількість представників Республіканської партії.

На учасників акції негайно обрушилися репресії: їх звільняють з роботи, виганяють з університетів, відключають від інтернету. Як то кажуть, запрацював механізм «реальної демократії».

Нинішня кампанія зі знесення пам'ятників героям Півдня почалася в квітні цього року в новому Орлеані, де за посилених заходів безпеки були демонтовані статуї президента південній Конфедерації Джефферсона Девіса (простояла понад 100 років), «південних» генералів П'єра де Борегара і Роберта Лі, а також монумент борцям за свободу Півдня.

Цих людей до сих пір шанують на американському Півдні, їх імена присвоєні школам, вулицям, держустановам і навіть військовим казармам. Однак мер Нового Орлеана мотивував своє рішення тим, що ці статуї були символом «білого супрематизму».

Рішення про знесення було прийнято ще в 2015 році - за президентства Барака Обами, і явно відображало настрої чорношкірої громади Нового Орлеана.

Приводом стало вбивство білим націоналістом дев'яти чорних прихожан в церкві міста Чарлстон (штат Південна Кароліна) в червні 2015 року. Оскільки нападник - Ділан Сторм Руф - на одній зі світлин знявся з прапором Конфедерації, то при безпосередній підтримці Барака Обами було розпочато кампанію з повсюдного усунення символів і прапорів Півдня.

Слід визнати, що Обама в значній мірі сприяв радикалізації білих: він зайняв сторону афроамериканців в конфліктах з поліцією і жодного разу не назвав темношкірих і ісламських виконавців терактів терористами.

Уже після подій в Шарлотсвіллі в місті Дарем (Північна Кароліна) при повному потуранні влади ліваки організували несанкціоноване знесення пам'ятника солдатам Півдня, який стояв з 1924 року. Також були демонтовані пам'ятники конфедератам в Балтіморі, штат Меріленд. 

Непримиренна боротьба ведеться і з іншими символами непокірного Півдня, в тому числі з прапором конфедератів. Так, прапор Конфедерації ще пару років тому був прибраний з державних установ Південної Кароліни – як символ «білого супрематизму» і «расової ненависті». Показово, що ініціатором стала тодішня губернаторша, а тепер представник в ООН республіканка Ніккі Хейлі. Барак Обама назвав цю акцію «ознакою оздоровлення» суспільного клімату.

Тепер «комісія істориків» готує знесення пам'ятників в місті Річмонд (штат Віргінія), який протягом деякого часу був столицею конфедератів.

Плануються й інші широкомасштабні акції по всій країні. Створено список меморіалів і пам'ятників конфедератам на всій території Сполучених Штатів, в нього входять понад півтори тисячі «об'єктів і символів у громадських місцях».

Відзначається, що в США налічується 718 монументів і пам'ятників конфедератам, з них близько 300 в штатах Джорджія, Вірджинія і Північна Кароліна. 109 шкіл носять імена генерала Роберта Лі, президента Конфедерації Джефферсона Девіса і інших героїв Півдня.

Чуйні до настроїв виборців, мери і губернатори активно підтримують «ліквідаторські» плани. За останні два роки вони прибрали 60 таких «символів». Куди заведе цей процес?

Наслідки непередбачувані. Дональд Трамп так і сказав: «Сьогодні ви зносите пам'ятники конфедератам, а завтра – батькам-засновникам США – Джорджу Вашингтону і Томасу Джефферсону, оскільки у них було багато рабів».

Йдеться про спроби «скорегувати» історію в кон'юнктурних цілях. В даному випадку - атака ведеться на «білу» спадщину Америки з її неоднозначною, але великою історією. При цьому рабовласницький Південь - лише початкова стадія демонтажу.

У той же час закриваються очі на злочини північан в ході громадянської війни в США. Так, у Вашингтоні, Центральному парку Нью-Йорка та інших місцях стоять пам'ятники «північному» генералу Вільяму Шерману, який з точки зору сьогоднішнього дня був військовим злочинцем і одним з перших використав практику «випаленої землі», тероризував мирне населення Півдня.

З іншого боку, настільки обриджений «південний» генерал Лі був не тільки талановитим воєначальником, а й чудовим інженером, він доклав зусиль щодо захисту східного узбережжя США від ураганів і зміг захистити береги Міссісіпі від повеней. У 1862 році, відразу після вступу на посаду головнокомандувача сил Півдня, він дав своїм рабам свободу.

Те, що боротьба з пам'ятниками і історичною пам'яттю розгорнулася саме зараз, означає, що відбувається глибоке переформатування американської ідентичності, йде перегляд основних цінностей.

Пануюча в нинішній Америці ідеологія неолібералізму передбачає викреслювання з історичної пам'яті всього того, що ідентифікується з «білим шовінізмом», традиційною роллю чоловіка в сім'ї та суспільстві. А все те, що нагадує про опір консервативного Півдня космополітичній Півночі в ході громадянської війни 1861-65 років, викликає особливу неприязнь.

На сьогоднішній день США з країни білих переселенців з пуританською ідеологією, які зробили її великою, перетворюються в расовий плавильний котел з інтернаціоналістською неоліберальною ідеологією.

У цій країні білим піонерам, які завоювали материк, вже нема місця, вони самі перетворюються в «могікан», витісняються на узбіччя соціального та економічного життя. Недавні дані французького історика Емануеля Тодда по смертності й соціальної деградації білих американців повністю корелюють з його прогнозом 1976 року щодо неминучого розпаду Радянського Союзу - на основі статистики народжуваності, розлучень, алкоголізму та зменшення частки слов'ян в населенні СРСР.

Оскільки білі поступово стають меншістю в «новому Вавилоні», вони вирішили дати «останній і рішучий бій». Через пару десятків років це вже буде неможливо з чисто демографічних причин. 

Гасло Трампа «зробимо Америку великою знову» означає насправді повернення до національної держави білих, якою вона була до ліберальних реформ 60-х років XX століття.