Трамп - моє найбільше політичне розчарування. Відкривається все більше фактів його залежності від Москви.

Бути республіканцем - це добре, бути правим - це добре. Все це перекреслює залежність від Москви. В інтернеті повно такої інформації. Список довгий. Не все правда, але підстав для серйозних сумнівів достатньо. Так само, як і залежність багатьох європейських лідерів від тої ж Москви.

На початку списку - участь РФ у передвиборчій кампанії Трампа на його користь. Шампанське у Кремлі після його перемоги. Другий пункт - темна історія його банкрутств і повернень статусу та роль РФ у цьому процесі. Третій пункт - дивні стосунки його з Путіним, що нагадують стосунки Путіна з деякими лідерами Західної Європи. Тут багато підпунктів. ...

В мене чомусь розчарування немає. Мабуть не зачаровувався. Маю "гріх", полюбляю всіляки кіна про бійки, там все виглядає досить ефектно. Але не полишає враження шоу. Можна було б повірити в реальність виконання трюків із задиранням ніг і ефектними кідками і стрибками, якби не довелося в молоді роки трохи займатися для себе. Реальність складніша і не тільки ти дієш, але і твій опонент, чи ворог. І тут все виглядає не так красиво і ефектно. Справжне виглядає не завжди таким "правільним" і довершеним, як у кіно, і в політиці також, тож щодо пунктів і підпунктів, ваш ворог також діє, наприклад так, як було в історії з "кольчугами", або справою Гонгадзе. В інтернеті повно всякого паскудства, але здоровий глузд мені підказує, що ворогу не може бути віри, що б він не казав.

Трампом, як людиною, я мало цікавився, але порівняння політики Обами, Трампа і початкового Байдена стосовно України для мене явно на користь пана Трампа. І останнє, якщо зникнуть або розпадуться США, нам персональні якості президентів не допоможуть, тож спочатку фізичне збереження союзника - потім його допомога.

Сполучені штати фактично створили Радянський Союз, поставили на ноги і не дали впасти у роки Другої світової війни. Як далеко вони готові піти у протистоянні з Москвою? Думаю не дуже далеко. Як далеко вони готові піти у підтримці України? Думаю лише в тій мірі, у якій Україна буде ефективним інструментом для тиску на Росію, не більше. Чи готові вони поставити питання руба - про знищення імперії зла? Думаю, що ні. Чи виключено те, що вони розміняють Україну на якомусь віражі своєї глобальної політики? Ми маємо використовувати всі зовнішні фактори в наших інтересах на всі 100%, але наша доля передусім у наших руках. Тепер про інтернет. Інтернет у сучасному світі - це єдине джерело інформації для людей поза політичною системою. В інтернеті є все: наукові журнали, матеріали конференцій, монографії, підручники, газети, телеканали тощо. Так що не треба зневажливо кивати на інтернет. Про те, що Трамп зрадив праву ідею, ми довідались з інтернету. Про те, що він ідеальне уособлення правої ідеї, ми також довідались з інтернету. Єдине, що ми можемо - це обирати інформацію, схожу на факти, і, на основі власного життєвого досвіду, формувати цілісну картину подій. Щодо Трампа. Я був би радий отримати неспростовні докази незаплямованої репутації Трампа. Я людина правих поглядів. Але праві часто стають іграшками у сильних світу цього. Тому бути правим душею, ще не означає безкомпромісно йти правим шляхом. Що заважало Трампу назвати Путіна вбивцею, як це зробив Байден. І жодних сумнівів щодо Трампа не залишилось би. Є багато варіантів розвіяти сумніви. Трамп не використав жодного з них. Чи можна подавати руку Путіну, обнімати його за плече, заглядати в очі, зважаючи на абсолютно справедливі слова Байдена? Але провідні лідери Західного світу це і досі роблять, а перед тим це робив Трамп.

Безкомпромісність і неспростовні докази - це добре. Але йдеться про перемогу, а не героїчну позу безкомпромісності, гарний вигляд чи неспростовні докази. Я нікого не критикую, навіть не обговорюю іншу позицію. Просто ставлю себе на місце того ж Трампа, якщо це можливо, і думаю, яке місце в ієрархії був би мій вигляд чи думка інших, якби від мене залежало так багато, як від Трампа, чи взагалі я б звертав багато уваги на таки все ж важливі для політика речі, як зовнішній вигляд моїх рішень. Мені досить уявити загрозу моїй родині, щоб я взагалі про це забув. Перепрошую, якщо був незграбним у висловах.

Як на мене, сумніви мого ворога не варто розвіювати, а союзники, якщо вони такими є насправді, мають набратися мудрости.

Я довгий час був симпатиком Трампа. Як би хтось навів неспростовні аргументи, що Трамп був незалежним від Москви, то я залюбки повернувся б на початкові позиції. Насправді Ви пропонуєте замість аргументів - свою віру, і відповідним чином витлумачуєте наявні факти. Мої сумніви породжені, моїм життєвим, науковим і політичним досвідом. В середині дев'яностих я очолював Одеську обласну організацію Народного руху України і багато чого зрозумів у цьому житті.