Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
2

Чи є портал «Народний Оглядач» ультраправим націоналістичним ресурсом (+аудіо)

Категорія:

Важливість: 
5

Конфуцій сказав би, що для правильної відповіді треба почати з «виправлення імен», тобто надання словам істинного сенсу. Декарт додав би, що значення цих слів треба постійно уточнювати.

200120tvorymo.jpg

Творимо!
Творимо!
Попередня стаття:

А що вони мали на увазі?

У статті Вікіпедії написано: «ar25.org («Народний Оглядач»)  — український ультраправий та націоналістичний вебсайт, що позиціонує себе як «інтернет-портал стратегічних новин». Заснований 1999 року».

Про те, що НО є правим і націоналістичним сайтом, добре відомо. Але мене здивувало і зацікавило те, що нас віднесли до «ультраправих». Що вікіпедисти мали на увазі?

Перша думка – це просто образливий ярлик. Не секрет, що в пост-сталінському інформаційному просторі найкращим способом когось принизити і залякати є обзивання «фашистом», «нацистом» або «ультраправим». Як повідомляє ця ж Вікіпедія, термін «ультраправі» застосовують стосовно неофашистів і неонацистів.

«Праві» протилежні «лівим». Що далі?

Але будемо вважати, що вікіпедисти не схильні до тенденційних оцінок і під «ультраправими» мають на увазі якихось особливо переконаних і рішучих «правих» (від лат. ultra – понад, надмірно). Слово «ультра» є підсилювачем будь-яких якостей. 

Отже, треба почати з того, кого вони вважають «правими». Зі статті «Праві (політика)» можна зрозуміти лише те, «праві» протилежні «лівим». Все інше – суцільний поняттєвий туман. Врешті-решт вікіпедисти змушені констатувати: «Останнім часом політологами, соціологами та соціальними психологами визнається, що традиційний поділ на лівих та правих неадекватно зображає реальний спектр думок в суспільстві». Спасибі й на цьому.

Звісно, що справа не в Вікіпедії, а в хаотичному стані сучасної політології та уявлень про неї у масовій свідомості. Вікіпедія – це лише дзеркало поширених у суспільстві стереотипів.

Головна проблема в тому, що поділ на «правих» і «лівих» розглядається як просторове поняття: з одного боку праві, з протилежного – ліві.

Насправді ж ці слова мають зовсім інший сенс:

правий – той, що правильний і прямо йде до правдивої мети;

лівий – той, що відхиляється від прямого шляху і звертає на манівці геть від правдивої мети.

Праведники і грішники

Поняття «праві» і «ліві» співвідносяться як «правильність» (англ. right – читається «райт») і «брехня» (англ. lie). Тому «правий» – це правдивий, прямий, правильний. Натомість «лівий» – облудний, непевний, звідси «ліва справа» – нечесна справа, «піти наліво» – збочити, вчинити нечесно. Відтак «праві» і «ліві» в політології – це «праведники» і «грішники» в релігії.

З цього випливає, що правий рух, будучи рухом до правдивої мети, є більш-менш цілісним, адже базовою ознакою правди є цілісність, відсутність логічних суперечностей. Правий рух засадничо єдиний – подібно до істини, яка також єдина, чітка і конкретна.

Натомість лівих рухів, які ведуть від мети, може бути нескінченна кількість – від помірковано лівих (помилкових) до відверто абсурдних і  самовбивчих (ультралівих).

Головною відмінністю «правих» і «лівих» у політології є уявлення про джерело влади.

Націоналісти: консерватори, традиціоналісти, еволюціоністи, солідаристи

Праві вважають, що людина є соціальною істотою, відтак джерелом влади є організована громада, тобто спільнота, у якій всі знають всіх. Відтак органи державного управління вибудовуються знизу догори – від первинних громад до центральних органів влади. Багаторівнева система таких громад формує республіку – «суспільну справу». Народ, організований у республіку, перетворюється з аморфного етносу на структуровану націю. Ідеологія перетворення етносу на націю з власною державою називається націоналізмом. Таким чином, політичним проявом правого руху є націоналізм. Обов’язковими складниками націоналізму є консерватизм (збереження перевіреного досвідом), традиціоналізм (плекання самобутньої культури), еволюціонізм (поступовий, природний розвиток на основі змагальності), солідаризм (співпраця різноманітностей).

Ліві розділяються на дві ворогуючі групи.

Етатисти: соціал-демократи, соціалісти, комуністи, маоїсти

Ця частина лівих вважає, що джерелом влади є керівна партія, управлінська верхівка, панівний клас, державний апарат. Органи управління вибудовуються згори донизу, відтак все вирішує державний апарат. Він тримає народ в аморфному стані, пропонуючи йому ілюзію народовладдя. Така система являє собою відверту або приховану диктатуру. Політичним проявом цієї частини лівого руху є етатизм (від франц. État – держава). Різновидами етатизму є соціал-демократія, соціалізм, комунізм, маоїзм.

Ліберали: лібертаріанці, анархісти, трансгуманісти

Інші ліві вважають, що джерелом влади є кожна окрема людина. Вона самодостатня, їй не дуже потрібна громада, а повноцінна держава – точно не потрібна. Політичним проявом цієї частини лівого руху є лібералізм. Проявами лібералізму є лібертаріанство, анархо-капіталізм, анархізм, трансгуманізм. Оскільки лібералізм відкидає державу, то він не має історичної реалізації.   

Війна етатизму і лібералізму. А де націоналізм?

Обидві частини лівого руху – етатизм і лібералізм – заперечують те, що джерелом влади є організована громада – і це їх об’єднує в боротьбі проти правого руху.

У той же час етатизм і лібералізм різко розходяться в уявленнях про джерело влади і завзято воюють між собою – це виглядає як «боротьба між державою і людиною».

А де тут націоналізм? Так історично склалося, що внаслідок Другої світової війни націоналізм був майже повністю зруйнований. Але якщо він частково зберігся в США і Швейцарії, то в Україні він був тотально зачищений.

Структура україномовного простору: чому нема націоналізму? (+аудіо)

У результаті в Україні націоналізм користується мінімальним впливом. Те, що називається націоналізмом, насправді є лівим популізмом і лівим екстремізмом. Так, ми маємо багато українських патріотів – лівих, правих і взагалі ніяких. Але не треба це називати націоналізмом, тому що націоналізм – це раціональна доктрина, натомість патріотизм – це природне почуття любові до свого рідного.   

Ідеологічні дискусії в Україні зводяться до боротьби між етатистами і лібералами. Націоналістів нема на цьому святі демократії, тому що як тільки вони подають голос, то одразу ж отримують клеймо фашистів, нацистів, ультраправих.

Ультраправота як ідеальна мета

Зрозуміло, що в Україні нема ні фашистів, ні нацистів – це всього лише образливі ярлики. А чи є в Україні ультраправі?

Ми вже з’ясували, що праві – це ті, що правильно йдуть до правдивих цілей. Правий підхід – здоровий і гармонійний, права ідеологія – націоналізм – природна і збалансована.

То чи можна бути ультраправим, тобто надмірно правим? Занадто здоровим? Надмірно природним? Занадто гармонійним? Ультраоптимальним?

Лише в одному випадку – якщо розглядати «ультраправість» як ідеальний стан, як бажану мету. Цього ідеального «ультра» ще нема, але до нього треба прагнути.

Усвідомлюючи це, можемо відповісти на запитання, винесене в заголовок.

– Чи є «Народний Оглядач» націоналістичним ресурсом?

Націоналістичним – безумовно. Хто сумнівається, хай почне з Азбуки націоналізму.  

– А чи є він ультраправим?

Ні, не є. Але до ультраправоти треба прагнути – як до ідеальної мети. Тож якщо нас називають ультраправими, то це можемо сприймати лише як світле побажання і своєрідний «аванс» на майбутнє. Лише так можна сприймати вердикт Вікіпедії: «ar25.org («Народний Оглядач»)  — український ультраправий та націоналістичний вебсайт».

Хай Буде!

Фрагмент статті з Вікіпедії про Народний Оглядач
Фрагмент статті з Вікіпедії про Народний Оглядач

Кому вниз - Ген, долиною

Продовження:
 
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проєкт щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Рухаємося до досконалості. 

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Що мали на увазі?

Цитата:
У статті Вікіпедії написано: «ar25.org («Народний Оглядач») — український ультраправий та націоналістичний вебсайт, що позиціонує себе як «інтернет-портал стратегічних новин». Заснований 1999 року».

Мабуть це! ))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Сергій Білецький.

козаки-праворуч, до раю. колонізатори-ліворуч, до пекла

Зображення користувача Ігор Каганець.

Статус ультраправого ресурсу зобов’язує. Ми маємо стати зразковою спільнотою для всього правого руху.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Юр Цікавий.

"...правий – той, що правильний і прямо йде до правдивої мети..." Що мається на увазі під Прямим шляхом? Якщо Траєкторія - пряма лінія, то через інерційність системи отримуємо динамічні втрати у вигляді коливального процесу навколо рівня рівноваги. Чим вища швидкість просування по тій траєкторії - тим більші ці втрати. Але будь яка інша траєкторія результатом має ще більші втрати. Може гармонічна траєкторія ліпше підходить? Реалізувати її ідеально у звичайний спосіб через контроль і корекцію неможливо, але можна наблизитися до неї із похибкою, котра влаштовує.

Зображення користувача Ігор Каганець.

В ідеалі Прямий шлях - це оптимальний шлях.

Юр Цікавий каже:
"...правий – той, що правильний і прямо йде до правдивої мети..." Що мається на увазі під Прямим шляхом? Якщо Траєкторія - пряма лінія, то через інерційність системи отримуємо динамічні втрати у вигляді коливального процесу навколо рівня рівноваги. Чим вища швидкість просування по тій траєкторії - тим більші ці втрати. Але будь яка інша траєкторія результатом має ще більші втрати. Може гармонічна траєкторія ліпше підходить? Реалізувати її ідеально у звичайний спосіб через контроль і корекцію неможливо, але можна наблизитися до неї із похибкою, котра влаштовує.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Юр Цікавий.

Чи не є прикладом спроби прямолінійного шляху політика Порошенка останні два роки його каденції? Я не про помилковість, скоріше за все вибирати було мало з чого, часу бракувало. Я про саму траєкторію, її конфігурацію. Вона має бути конкретною. Світ розгортається за законом циклу, тобто кола, проекція його на часову вісь - це звичайна синусоїда. Ті процеси, з котрими мав справу, розгорталися саме за прямолінійним законом (імпульсна техніка, силова електроніка), породжували втрати, перешкоди у етер і мережу живлення. Альтернатива була, але від неї відмовилися. Здається мені тут так само, ми в полоні ілюзії прямолінійності. В силовій електроніці - це резонансні схеми на противагу прямокутному перемиканню, була також колись ненасичена логіка, дозволяла високі швидкості обробки інформації, але від неї відмовилися. Все це працювало наближено до циклічних процесів. І наостанок, якщо перехід відбувається за законом циклу, система не помічає змін і не чинить опору. Чи я помиляюся?

Зображення користувача Ігор Каганець.

"Прямий шлях" означає оптимальний: найкоротший, найлегший, найефективніший, найпростіший, найбільш реалістичний. Очевидно, що він не зводиться до прямолінійного руху.

Погляньте на те, як вода витікає з ванни чи раковини: вона закручується, причому проти годинникової стрілки. Здається, що вода робить зайвий рух, але це прискорює витікання. Прискорення відбувається завдяки впорядкованому витіканню.

Циклічність і проходження послідовних фаз - це також впорядкування, яке дає прискорення, оптимізацію.

Тому й говорять, що найкоротший шлях - той, який знаєш.

Як співалося в одній пісні, "Нормальні герої завжди ідуть в обхід" :)

Порошенко рухався прямолінійно і, здавалось би, більш надійно. Проте я припускаю, що поява Зеленського прискорює розвал старої системи і формування гумусу для творення нової.

Відтак може бути, що "прямий шлях" для України: Янукович --- Порошенко --- Зеленський --- ... (?).

Юр Цікавий каже:
Чи не є прикладом спроби прямолінійного шляху політика Порошенка останні два роки його каденції? Я не про помилковість, скоріше за все вибирати було мало з чого, часу бракувало. Я про саму траєкторію, її конфігурацію. Вона має бути конкретною. Світ розгортається за законом циклу, тобто кола, проекція його на часову вісь - це звичайна синусоїда. Ті процеси, з котрими мав справу, розгорталися саме за прямолінійним законом (імпульсна техніка, силова електроніка), породжували втрати, перешкоди у етер і мережу живлення. Альтернатива була, але від неї відмовилися. Здається мені тут так само, ми в полоні ілюзії прямолінійності. В силовій електроніці - це резонансні схеми на противагу прямокутному перемиканню, була також колись ненасичена логіка, дозволяла високі швидкості обробки інформації, але від неї відмовилися. Все це працювало наближено до циклічних процесів. І наостанок, якщо перехід відбувається за законом циклу, система не помічає змін і не чинить опору. Чи я помиляюся?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Пояснювальна стаття - гідна, і високого рівня, Ігоре, дякую !

Тільки яка доля її ? Може варто надіслати її до Вікіпедії, як пояснювальну, оскільки те, що вона написала, показує брак інформації.

В такому разі, слід змінити кінець, бо він звертається до Вікіпедії не напряму. Які думки ?

"Лише так можна сприймати вердикт Вікіпедії: «ar25.org («Народний Оглядач») — український ультраправий та націоналістичний вебсайт»".

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Ігор Каганець.

Дав посилання на цю статтю у матеріалі про НО на Вікіпедії. Наша відповідь полягає в тому, щоб опанувати вікі-культуру.

Зірка Вітошинська каже:
Пояснювальна стаття - гідна, і високого рівня, Ігоре, дякую !
Тільки яка доля її ? Може варто надіслати її до Вікіпедії, як пояснювальну, оскільки те, що вона написала, показує брак інформації.
В такому разі, слід змінити кінець, бо він звертається до Вікіпедії не напряму. Які думки ?
"Лише так можна сприймати вердикт Вікіпедії: «ar25.org («Народний Оглядач») — український ультраправий та націоналістичний вебсайт»".

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Ще краще !

Ігор Каганець каже:
Дав посилання на цю статтю у матеріалі про НО на Вікіпедії. Наша відповідь полягає в тому, щоб опанувати вікі-культуру.

Зірка Вітошинська каже:<blockquote class="bb-quote-body">Пояснювальна стаття - гідна, і високого рівня, Ігоре, дякую !
Тільки яка доля її ? Може варто надіслати її до Вікіпедії, як пояснювальну, оскільки те, що вона написала, показує брак інформації.
В такому разі, слід змінити кінець, бо він звертається до Вікіпедії не напряму. Які думки ?
"Лише так можна сприймати вердикт Вікіпедії: «ar25.org («Народний Оглядач») — український ультраправий та націоналістичний вебсайт»".</blockquote>

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Ігор Каганець.

Додав озвучення цієї статті.

Все, що робиться з власної волі, - добро!