Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 93
  • Переглядів: 98

Арійська традиція в Євангелії: світогляд, притчі, метафори, свастика (+аудіо)

Категорія:

Пояснюючи народу Добру новину про Царство боже, Ісус застосовував звичні та зрозумілі людям óбрази й алегорії. Галілеяни займалися переважно рільництвом і рибальством, тому в євангельських притчах присутні пшениця і кукíль, засівання зерна та його проростання, хліб і виноград, борошно і закваска, жнива і женці, рибальські сіті та морські перли, щенята і свині, сонце і рілля.

210226bazylikarizdvahrestovogouvifleyemi4st.jpg

Мозаїчна підлога з атакуючими свастиками базиліки Різдва Хрестового у Віфлеємі (4 ст.)
Мозаїчна підлога з атакуючими свастиками базиліки Різдва Хрестового у Віфлеємі (4 ст.)
Попередні статті:

Ось, наприклад, притча про сіяча: «Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке зерно впало край дороги і було потоптане, і прилетіло птаство і видзьобало його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Коли ж зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало вогкості та коріння, усохло. Інше впало між тернину, і вибуяла тернина і, вигнавшись з ним вкупі, заглушила його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю і, піднявшись гарно вгору, принесло плід: одне у тридцять, одне у шістдесят, а одне у сто разів більше. І, кажучи це, Ісус голосно додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!»

За допомогою виразу «Хто має вуха слухати, хай слухає!» Ісус наголошував, що його слова треба розуміти алегорично, а не буквально.

Інша притча: «Подібне також Царство боже до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають». Йдеться про те, що піднесення у простір Царства божого вимагає переоцінки вартостей і звільнення від непотрібних речей.

«Ще іншу притчу оповів їм: Царство боже схоже на закваску, яку бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все скисне». Тут йдеться про те, що Царство боже не з’являється одразу ж в усій повноті, а виростає поступово.

«І казав їм: тож із Царством божим подібно до того, як із чоловіком, що кидає насіння в землю: чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю». Згідно з арійським світоглядом, ми живемо у доброзич­ли­вому світі, сотвореному добрим і досконалим Твор­цем. Тож якщо ми сформували правильне «зерно», наприклад, духовну громаду, то далі цей початок (стартап) власними силами пробиває собі дорогу і знаходить для свого росту всі необхідні зовнішні ресурси.

Сконцентрованим світоглядом є символіка. Як відомо, головним арійським символом ще з часів Трипілля є свастика (сварга, свастя). Археологи говорять: «Де арії – там свастика, де свастика – там арії». Знак свастики виник на території України і є автентичним традиційним символом українців, оскільки використовувався їхніми пращурами безперервно з часів останнього льодовикового періоду.

Свастика – це двокореневе арійське (індоєвропейське) слово, що означає «свята стійкість» або «постійна святість»: корінь *сва вказує на святість, а *ст – на стабільність, сталевість, стійкість. Привітання «сва з тя!» означає «хай перебуває з тобою святість».

Свастика – це динамічний хрест. Якщо статичний хрест (перехрещення перпендикулярних відрізків) є символом центру, то динамічний хрест символізує рух навколо цього центру.

Будучи різновидами того ж самого символу, «свастика» і «хрест» мають подібну етимологію. Слово «хрест» – це також двокореневе слово, що означає «сталий прояв хорошого і красивого» (*хр-*кр – хороший, красивий, *ст – стійкий, постійний). Згідно зі словниками, гелленське (давньогрецьке) слово «хрестос» означає «благий, досконалий». В арійській традиції, зокрема в Євангелії, воно застосовується у значені «боголюдина», «син божий»: «Ісус запитав своїх учнів: За кого мають люди сина людського? … Озвався Симон Петро і заявляє: Ти – хрестос, син божий».

Природно, що символом Ісуса Хреста, сина божого, став динамічний хрест – свастика, причому з обертан­ням за годинниковою стрілкою. Це чоловічий, атакуючий, експансивний варіант свастики. Натомість свастика з протилежним напрямом обертання (проти годинникової стрілки) – жіноча, гармонізуюча, впорядковуюча, оберігаюча.

«Свастика була емблемою Хреста і в цьому значенні застосовується до самого кінця середніх віків» – стверджував авторитетний знавець традиції Рене Генон (Символы священной науки: Пер. с франц. – М.: Беловодье, 1997. – 496 с., с. 96.). Ранньохрестиянські храми, присвячені Ісусу Хресту, прикраша­лися саме атакуючими, чоловічими свастиками.  

У Карпатах, де арійська традиція законсервувалася найдовше, свастика як символ Ісуса Хреста застосовувалася в церквах принаймні до 19 ст. Донині атакуюча свастика є центральним елементом гуцульських згардів.

Згарди - арійські обереги
Згарди - арійські обереги

Сорочки з вишитими свастиками – як атакуючими, так і оберігаючими – поширені на всій Україні.

Традиційна жіноча сорочка зі свастиками
Традиційна жіноча сорочка зі свастиками

Свастиками щедро прикрашали аріянські храми, наприклад Софійський собор у Києві. Свастики поширені на ритуальному вбранні священників і мечах воїнів, на амулетах і браслетах, на дитячих колисках і горщиках, на хатах і меблях.   

«Хай сонце – прабог всіх релігій –
золотопере й життєсійне,
благословить мій дім крилатий.
Накреслю взір його неземний,
святий, арійський знак таємний,
накреслю свастику на хаті,
і буду спати вже спокійний».

(Богдан-Ігор Антонич, 14 березня 1936)

Свастичними символами, що поєднують атакуючий і оберігаючий напрямки обертання, є сонячний хрест («кельтський хрест») і козацький хрест.  

Арійський сонячний хрест біля церкви святого Іллі, де було поховано Богдана Хмельницького. Село Суботів, 14 км від Чигирина.
Арійський сонячний хрест біля церкви святого Іллі, де було поховано Богдана Хмельницького. Село Суботів, 14 км від Чигирина.

Ці динамічні хрести також є продовженням прадавньої традиції, корені якої сягають часів зародження Трипільської цивілізації 7500 років тому. Так, козацький хрест з властивими трипільцям заокругленнями зображений на кераміці найдавні­шого трипіль­ського поселення Бернашівка (Подністров’я, Вінницька область), 55–54 ст. до н. е.

«Хрест Ноя», або «Сонце Правди» – динамічний хрест з найдавнішого трипільського поселення Бернашівка.
«Хрест Ноя», або «Сонце Правди» – динамічний хрест з найдавнішого трипільського поселення Бернашівка.

Джерело зображення: Ткачук Тарас. Знакові системи трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальова­ний посуд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 418 с. – Частина 1, с. 255. Бернашівка. Каталог знаків на посуді.

Козацькі хрести на цвинтарі в селі Усатово під Одесою
Козацькі хрести на цвинтарі в селі Усатово під Одесою

Як бачимо, євангельські алегорії та аріохрестиянська символіка відповідають арійському світогляду і мають трипільське коріння.

Продовження: Галлія–Гальлея–Галілея: країна галлів, її міста, села, ріки та гори

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Досліджуємо традицію, проектуємо майбутнє. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Початок книги нагадує запрошення послухати цікаву історію. А світлини сприймаються як ланки уявного ланцюжка, що поєднує Дніпрянщину, Карпати і Причорномор’я. Не вистачає, хіба що, фото зі східної частини України. Наприклад, у місті Святогірськ знаходиться печерна церква 13 століття. ЇЇ особливістю є відсутність вівтаря. А це багато про що каже. Адже аріохрестиянство не передбачає жертвоприношень. Звичайно, це лише моє припущення))До прикладу).

Мушу зазначити, що початок інтернетвидання «Пшениці без куколю» - розповідь про Туринську плащаницю під назвою «П’ятий елемент» - теж доволі інтригуючий і мені також подобається.

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Ну як вам такий початок "Пшениці без куколю"?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Неймовірно доцільно: короткі, чіткі пояснення основного, підкріплені чудовими зображеннями !

А якщо початок - міцний, то й розвиток перспективний.

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Початок книги нагадує запрошення послухати цікаву історію. А світлини сприймаються як ланки уявного ланцюжка, що поєднує Дніпрянщину, Карпати і Причорномор’я. Не вистачає, хіба що, фото зі східної частини України. Наприклад, у місті Святогірськ знаходиться печерна церква 13 століття. ЇЇ особливістю є відсутність вівтаря. А це багато про що каже. Адже аріохрестиянство не передбачає жертвоприношень. Звичайно, це лише моє припущення))До прикладу).

Мушу зазначити, що початок інтернетвидання «Пшениці без куколю» - розповідь про Туринську плащаницю під назвою «П’ятий елемент» - теж доволі інтригуючий і мені також подобається.

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Дуже цікаво, Юлію, чи маєте якісь зображення Святогірської печерної церкви ХІІІ століття без вівтаря ?

Можливо, там ще залишилися деякі аріянські сліди ?

Юлія Гаркуша каже:
Початок книги нагадує запрошення послухати цікаву історію. А світлини сприймаються як ланки уявного ланцюжка, що поєднує Дніпрянщину, Карпати і Причорномор’я. Не вистачає, хіба що, фото зі східної частини України. Наприклад, у місті Святогірськ знаходиться печерна церква 13 століття. ЇЇ особливістю є відсутність вівтаря. А це багато про що каже. Адже аріохрестиянство не передбачає жертвоприношень. Звичайно, це лише моє припущення))До прикладу).
Мушу зазначити, що початок інтернетвидання «Пшениці без куколю» - розповідь про Туринську плащаницю під назвою «П’ятий елемент» - теж доволі інтригуючий і мені також подобається.

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Фото,на жаль, не маю. Маю лише інформацію з інтернету. Ця церква знаходиться у крейдяній горі. Печерні обителі в крейдяних горах вздовж Сіверського Донця виникли ще до Хрещення Руси, коли хрестияни тікали з Візантії від переслідувань. У XIII столітті тут рятувалися від нашестя монголо-татарських орд. Відсутність вівтаря у тій церкві, про яку я згадала, вчені пояснюють тим, що вона використовувалась і як житлове приміщення. Я б сама хотіла більше дізнатися про ці печери))

Зображення користувача Андрій Ясун.
0
Ще не підтримано

Своєрідний об'єднуючий місток між українськими традиціями і подіями в Палестині.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Ага, і ще один матеріал, на який варто посилатися!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
0
Ще не підтримано

Коли побачів близько 20 років тому у музеї на території Святогірського заповідника (нині Святогірька лавра РПЦвУ) золоту серіжку чи підвіску з оберігаючою свастикою-подумав що це річ з часів другої світової війни. Досконало зроблена. На золотому диску, покритому синьою емаллю, розміром з копійку, неначе виштампована, виблискувала золотом свастика.
Та напис під експонатом пояснював, що цю чудову річ знайшли за три кілометри, в кургані поблизу села Богородичне, який датується орієнтовно 4-5 віком нової ери. Яскраво-жовте золото свастики в центрі на синьому тлі емалі диску. Ніколи б не подумав, що цій речі більше ніж півтори тисячі років. На жаль не сфотографував.
Був і в печерному приміщенні крейдяної гори. Там справді відсутній алтар. По центру округлого приміщення близько 30м2 стоїть крейдяний "цілющій" стовп-колона а під стінами, по периметру, невеличкі узвишшя 150-250мм. Та мені здається, що як житло, особливо взимку, з відкритими вікнами-отворами, це приміщення не використовували. Або ці люди зовсім не мерзли.
На самому давньому малюнку 1679р., що зберігся, крейдяна гора з вікнами-отворами у 5 рядів, щонайменше, вдвічі вища за існуючу. Обвал стався, наче б то, у 18 віці.

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Тарнаю, твої свідчення дуже цінні!
Як про свастику, так і про відсутність вівтаря.

Якщо ти, тоді, не сфотографував (якже ж ти міг, тоді, здогадатися про особливо преважливе, сьогодні, значення свастики?), то може зробити фотографії хтось зі "сусідів музею", або знайомих мандрівників ?

Думаю, що варта зафіксувати присутність аріянства у цих східноукраїнських місцинах !

До речі, скільки кілометрів знаходиться музей до найближчого міста ?

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
0
Ще не підтримано

Радіймо!
Радий твоєму відгуку Зірко!
Музей знаходився на території санаторію "Святі гори". Місто Святогірськ. Тепер це територія Святогірської лаври. Чи зберігся музей-не знаю. Не був на території "монастиря" з 2003 року. До цього часу декілька років бував у монастирській церкві на всенощній на паску. Намагався стояти під центральним куполом, де найпотужніша енергетика і ловив сувенірні крашанки, які попи кидали у натовп пастви. На вдачу. Але з часом, побачівши офіцерські чоботи та паски під рясами "монахів"-пєвчіх, перестав бувати в цьому місті. Ще й територію "монастиря" взяли під повний контроль ряжені "казаки".
Навіть, якщо зберігся музей на старому місті, свастику могли вилучіти з експозиції, як не сумісну з "християнським духом", так, як це сталось з свастиками у Софійському соборі Київа. Або продати. Бо ходили чутки про нелегальну торгівлю експонатами з цього музею.
Якщо буду в Святогірську у травні-червні пошукаю свастику в музеї.

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Дай Боже тобі щось віднайти, Тарнаю! ------

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Оскільки Євангеліє є концентратом арійської традиції, цілком закономірно, що в притчах Ісус використовував знайомі людям метафори, пов’язані із головними їхніми повсякденними турботами, в першу чергу, рільництвом та рибальством. Повчальні історії Ісуса насичені термінами із цих галузей господарства, щоб люди могли сприймати звичні образи і таким чином поступово осягати науку про Царство боже. Тобто Ісус подавав інформацію кожному в залежності від ступеню його розвитку, нікому не закриваючи браму у Простір волі. Важливо знати, що свастика є прадавнім арійським символом, який зображувався в храмах і загалом поширювався серед арійського населення. Він означає «свята стійкість» або «постійна святість» і зображувався у вигляді динамічного Хреста. Історія його появи сягає ще останнього льодовикового періоду, свастика є автентичним традиційним символом українців, нашим оберегом.

Радіймо життю граючи!