Аріанство у скіфів-готів-слов’ян

Ігор Каганець

Аріанство у скіфів-готів-слов’ян

Моя оцінка корисності цієї статті
4 - Дуже важливо
https://www.ar25.org/node/21009

В аріанських церквах богослужіння велися національними мовами. На теренах сучасної України аріанство було поширене серед готів. Слово «готи» або «гети» означає не етнічну приналежність, а певну духовно-світоглядну і релігійну спільність. Між словами «готи» і «аріани» можна ставити знак рівності. У візантійських текстах гетів відверто називають слов’янами, а їхню мову – скіфською.

Попередні статті:

Найактивніше аріанство поширювалося серед слов’янських народів: його прийняли остготи, вестготи, вандали, бургунди, свеви, лангобарди, гуни та інші.
«Гуни – загальна назва всіх слов’янських народів... Бургунди, найближчі родичі вандалів, зараховані Агафієм до гунів. Такої думки дотримувалося чимало істориків, у тому числі й новітніх. Вандали та бургунди – теж слов’янські народи. І коли, скажімо, взяти до уваги всі різнописання цієї назви вандалів у різних авторів, наприклад: вени, вінули, вендли, вони й венділи, то побачимо, що всі вони дуже добре лягають в одне синонімічне гніздо» (Білик Іван Іванович. Аксіоми недоведених традицій).
У частині середньовічних північно-європейських джерел Русь означається Вандалією, а її правителі – «королями вандалів». Це родичі тих вандалів, які в 429 р. завоювали північну Африку, де заснували королівство Вандалія, а одну з областей якого назвали «Русіка». Хроніст 11 ст. Адам Бременський повідомляє, що вандалами у давні часи називали слов’ян.
Принагідно зауважимо, що термін «вандалізм» не має прямого відношення до вандалів. Його придумав у 1794 році французький абат Анрі Грегуар, критикуючи безглузде знищення пам’ятників мистецтва революційною армією Французької республіки. Це був некоректний термін, адже вандали ніколи не знищували пам’ятників мистецтва, хоча й справді розграбували Рим у 455 році, як це часто бувало під час бойових дій у всі часи. Поширення терміну «вандалізм» скоріше викликане ненавистю іудохристиян до аріанства, яке відверто сповідували вандали і захищали силою своєї зброї.
Слов’янський історик Мавро Орбіні, на основі доступних йому джерел, на межі 16-17 ст. у книзі «Слов’янське царство» свідчить: «…Слов’янський народ озлоблював своєю зброєю ледь не всі народи світу; розорив Персику; володів Азією та Африкою, бився з єгиптянами та великим Олександром; підкорив собі Грецію, Македонію, Іллірійську землю; оволодів Моравією, Шленською землею, Чеською, Польською, і берегами моря Балтійського, пройшов в Італію, де довго воював проти римлян… Іноді був переможений, іноді мстився римлянам, іноді ж у битві був їм рівний… Нарешті, підкорив державу Римську, заволодів багатьма їхніми провінціями, розорив Рим… Володів Францією, Англією, встановив державу в Іспанії, оволодів кращими провінціями в Європі… І від цього славного народу у давні часи пішли найсильніші народи, а саме – слов’яни, вандали, бургундіони, готи, острогони, руси або раси, візіготи, гепіди, гетналани, верли або ферули, авари, скіри, гіри, меланхлени, бастарди, певкіни, даки, шведи, нормани, фени або фіни, укри або украни, маркомани, квади, фракійці й іллірійці, венеди або енети, що заселили берег моря Балтійського, і розділилися на багато начал… Всі були вони народ словянський…».
У створених згаданими народами державах аріанство було панівним, аріанські церкви підкорялися королям, богослужіння велося національними мовами. Частину аріанських держав разом з їх церквами було знищено візантійцями в часи імператора Юстиніана. Так сталося з королівствами вандалів у Північній Африці (534 р.) і остготів в Італії (554).
Відомо, що у ІІІ-IV ст. аріанство на теренах сучасної України було поширене серед готів. Є відомості про тодішні Скіфську, Херсонеську (Корсунську), Боспорську, Фульську, Сугдейську (Сурожську) єпархії, Готську митрополію з центром у Фео-Доросі (Крим). Готська експансія на причорноморські землі у середині III ст. та їх аріанська форма хрестиянства згодом пускає глибоке коріння серед місцевих етнічних груп.
Як повідомляє історик Максим Буданов, між словами «готи» і «аріани» в багатьох випадках можна ставити знак рівності. Серед іншого, саме таке застосування терміна «готи» було характерно для папських послань 11–12 століть.

Image
Готи-аріяни на візантійській мозаїці 12 ст.

Тобто слово «готи» або «гети» означає не етнічну приналежність, а певну духовно-світоглядну і релігійну спільність. Скажімо, оспівувач готів історик 6 ст. Йордан називає своїх співплемінників гетами, протиставляє їх германцям, а себе відносить до народу аланів.
Аріанський єпископ готів Вульфила (310–383), рукоположений згаданим вище Євсевієм Нікомідійським, був слов’янином, виходцем з Каппадокії.
У візантійських текстах гетів відверто називають слов’янами, а їхню мову – скіфською.
Візантійський письменник 7 ст. Фіофілакт Самокатта стверджує, що гети – це давніша назва слов’ян.
За словами візантійського історика Прокопія Кесарійського (500–562), «У колишні часи готських племен було багато, і багато їх тепер, але самими великими і значними з них були готи, вандали, везіготи і гепіди. За старих часів, правда, вони називалися савроматами і меланхленами. Деякі називали ці племена гетами. Всі ці народи, як було сказано, відрізняються лише іменами, але в усьому ж іншому вони схожі. Всі вони білі тілом, мають русяве волосся, рослі і гарні на вигляд; у них одні й ті ж закони і сповідують вони ту ж саму віру. Всі вони аріани і говорять на одній мові, так званій готській, і, як мені здається, в давнину вони були одного племені, але згодом стали називатися по-різному: за іменами тих, хто були їхніми вождями» (Прокопий Кесарийский. Война с вандалами // Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. – М.: Наука, 1993. — 570 с., с. 178).
Видатний білоруський історик, академік Вацлав Устинович Ластовський (1883–1938) у книзі «Коротка історія Білорусі» (1910, Вільно) писав: «Чи християнство до нас прийшло через Київ, коли прийняв його Володимир, чи ж набагато раніше через Скандинавію, – це ще не розгадано, але то є точним, що в Полоцьку і Турові єпархії з’явилися дуже рано, а під час хрещення Русі Київської у нас знали християнські догмати, були вже монастирі». Це говорить про те, що на території Русі ще до Володимира Великого існувало розвинене хрестиянство з храмами і монастирями.
Але це було інше хрестиянство.
«Скандинавські народи сповідували не латинське чи грецьке християнство, а аріанство» – пише Вадим Деружинський. «Аріанство до них прийшло в IV столітті «окружним» шляхом, минаючи Рим і Візантію – спочатку з Єгипту в Ісландію, а з Ісландії – в Полаб’я і Помор’я; Біблія і інші святі тексти писалися рунічним письмом... Папи римські Лев III (795–816), Бенедикт III (855–858) та інші володарі римського престолу направляли спеціальні послання «клірикам» росів-русів Полаб’я, так як громади русів (вони були аріанами) продовжували триматися відокремлено від інших християн. Їх русинська віра – це аріанство... Аріанство сповідували вікінги і варяги, слов’яни полабської Русі (ободрити, русини і лютичі), слов’яни Помор’я (лужичани), західні балти Пруссії... Дуже багато що говорить про те, що й стародавні білоруси сповідували саме аріанство, принесене сюди з Полаб’я».
До речі, вся територія від Чорного моря до Скандинавії у середньовіччя ще називалася Велика Свитьод, що перекладають як «країна світлих людей». До неї належала і Швеція (Свеція, старовинна назва – Свитьод). Сама ж назва Велика Свитьод застосовувалася як синонім Великій Скіфії. Це означає, що до ареалу розселення слов’ян належала і Скандинавія.
Як ми вже говорили, головними символами арійства, які перейшли в аріанство, були сварга і дракон (див.: Сварга і дракон – символи арійства). Ось ще одне підтвердження.

Image

Аріанська церква з драконами, посвячена апостолу Андрію. Це ставкирка з Боргунда (Borgund Stavkirke) – єдина з дерев’яних церков Норвегії, що збереглася без змін з часів Середньовіччя. Вона повністю збудована з дерева близько 1150 року.

У подібному стилі збудована ще одна стародавня норвезька церква в Урнесі – з символікою дракона, характерного для аріанських храмів. Найцікавіше тут – це північний портал, знятий зі старішої церкви, що стояла на цьому ж місці, і включений у нову споруду. Він датується приблизно 1050 роком, і це – єдиний збережений зразок вікінгської різьби по дереву з «драконячими мотивами». Кам’яна різьба в такому стилі широко представлена на надгробних каменях у Швеції, а також у соборі Бориса і Гліба в Чернігові.

Image

Дракон-семаргл, що кусає свій хвіст. Різьба по дереву на церкві в Урнесі. Це найстаріша з норвезьких церков, споруджена приблизно у 1140 році.

Подібні дерев’яні церкви масово будувалися по всій Північній Європі. В самій лише Норвегії їх було більше тисячі, проте збереглося тільки 28 на півдні країни. Це пояснюють тим, що у 19 ст. замість старих дерев’яних церков почали масово будувати кам’яні, а у Норвегії через бідність, спричинену похолоданням, для цього просто не вистачало грошей.
Аріанство поширювалося в Білорусі в 15–16 ст. під час Реформації – повідомляє там же Вацлав Лястовський. «Але аріанство – це зовсім не нова течія в рамках Реформації. Навпаки – це архаїчна віра, створена ще до Вселенських церковних соборів. Чому ж аріанство так поширилося під час Реформації в Білорусі? Очевидно, тільки тому, що аріанство було «реанімовано» як ще не забута в народі давня віра білорусів» (Вадим Деружинский. Там же).

Image

Зображення дракона-семаргла на ритуальних браслетах слов’ян у 12–13 ст.

Отже, аріанство могло потрапити на Русь як з півдня, так і з півночі. Серед іншого, його могли принести ті ж варяги. Принаймні, вони могли посилити вже існуюче на Русі аріанство. Як повідомляє «Повість времяних літ», за князя Ігора у 945 році «багато варягів були хрестияни» (Повість врем’яних літ. – Київ: Радянський письменник, 1990. – С. 78/79). При цьому частина княжої дружини не була охрещена, тобто дотримувалася виключно давніх етнічних (язичницьких) традицій. Нормальна взаємодія в одному війську хрестиян і нехрестиян свідчить про те, що ці хрестияни була аріанами, адже аріанство було «передовим язичництвом», раціоналізованим метафізикою і логікою. Природно, що аріанство спочатку приймала духовна та військова еліта, а вже від неї воно поступово вільно поширювалося серед народних мас.

Продовження: Скуфія брахманів і Русь кшатріїв 


В тему:
Гуни – предки українців
Якою мовою говорив Гатило?
Гуни — це анти
Українці: скіфи, сармати, руси
Українська імперія
Повернення справжньої історії. Анти
Гіперборія і Скіфський квадрат
Скіфи. Чи був такий народ?
Від скіфів до українців

Наші інтереси

Пізнаємо історію аріянства. 

Останні записи
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_ya_tobi_brehala.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/iran_zbagachuye_uran_-_sasha_boole.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_ne_doviryay_smertnym.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_sonce_zhara.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_znaydy_mene.mp3
Audio file
/sites/default/files/tayina_ukrayiny.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_choven.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ruslana-ostannya_poema.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/bozhichi-ja_ptychka-nevelychka-kant.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/2.slipa_dytyna.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zlata_ognevich_-_yangol.mp3
Audio file
/sites/default/files/sergius_iii_-_maty_govoryla_ukrayinskoyu_my_mother_told_me_ukrainian_version_ac_valhalla_song.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oy_yak_zhe_bulo_izprezhdy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/02_kolir_nochi_-_dva_shlyahy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/05_kolir_nochi_-_slava_ukrayini.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_na_boloti.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oc_feat._bangi_hep_-_ziyde_sonce.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/torban_-_oy_yak_zhe_bulo.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_dzhonni.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/harcyzy_-_lebedi_2020.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oleksa_mikolajchuk_ta_viktor_pashnik_-_sonce-zori.mp3
Audio file
/sites/default/files/zwyntar_-_gospel.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/angy_kreyda_-_vrazhe.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_-_ivo_bobul_1.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/hrystyna-solovij-buty-lyudmy.mp3
Audio file
/sites/default/files/karta_svitu_-_kryla.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kalush_feat.skofka-dodomu_kaver_victoria_niro.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kolir_nochi_-_korabli_demo_2013.mp3
Audio file
/sites/default/files/vopli_vidoplyasova_-_yura.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/de_tvoya_liniya.mp3
Audio file
/sites/default/files/trans-former-kalina.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kozak_system_-_poday_zbroyu.mp3
Audio file
/sites/default/files/02_-_party_na_prikarpatti.mp3
Audio file
/sites/default/files/folkteatr_ostapa_stahiva._pisni_upa._marshyruyut_vzhe_povstanci.mp3
Audio file
/sites/default/files/tavro_-_fashist_2.mp3
Audio file
/sites/default/files/karchata_folknery.mp3
Audio file
/sites/default/files/karna-gucul-metal_2017.mp3
Audio file
/sites/default/files/kazka_-_plakala.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_u_rayu.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/maxima_-_zolota_y_nebesna_zhinka.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_zyma_vesna_lito_osin.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_gopaka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/the_doox_-_pid_borom.mp3
Audio file
/sites/default/files/diana_bigun-moya_zemlya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/4_koly_vona.mp3
Audio file
/sites/default/files/meri_-_ya_z_ukrayiny.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vidverto_-_borotba.mp3
Audio file
/sites/default/files/14_sosonochka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/drevo_tak_kosyv_batko.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_rusalochky.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_ne_vidpuskay.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/the_doox_-_viter_z_polya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/13_folknery_-_vyplyvalo_utenia.mp3
Audio file
/sites/default/files/taruta_zberemosya_rode.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/090-znak-vodi-mamo.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/119-vv-harmonija.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/115-vv-vesna.mp3
Audio file
/sites/default/files/117-vv-haleluja.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/118-vv-halu_pryhod.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/120_-_gorila_sosna.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/054-oj_po_sinomu_mori.mp3
Audio file
/sites/default/files/055-oj_tam_u_lvovi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/002-kvitka-osinnie_kokhannia.mp3
Audio file
/sites/default/files/022-haydamaky_gnyva.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/021-haydamaky_bohuslav.mp3
Audio file
/sites/default/files/017-ohorontsi_lisu.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ta_scho_tancjuye_z_vitrom.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vita-brevis-doroga-v-nebesa.mp3
Audio file
/sites/default/files/nedilja-prosto-neba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vitalij-kozlovskij-znayesh.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/01._enej_-_radio_hello.mp3
Audio file
/sites/default/files/05_vitre_hnatyi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/igor-balan-oj-tam-za-morjami.mp3
Audio file
/sites/default/files/korali_project_-_korali_-_01._potsuhy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/batkivcke_gyto.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/burmaka_hodyt_son.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/burmaka_melanka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/liotchyk.mp3
Audio file
/sites/default/files/lama_meni_tak_treba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/04._mertvi_troyandy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/08._z_togo_berega.mp3
Audio file
/sites/default/files/09._ya_bez_tebe_ne_ye.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_kolyskova.mp3
Audio file
/sites/default/files/chuhajster-ukr.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kozaky.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_banzay.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_vidryvaysya.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_syla.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_ta_ty_shcho.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/mandarinovij-raj-zorepadi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/nedilja-prosto-neba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ty_v_mene_ye.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/nebo_ukrayiny-drach_eduard.mp3
Audio file
/sites/default/files/euterpa_marysunia.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/sonce-hmary_na_chuzhyni.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/01.persha_versiya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/03.vesna_.mp3
Audio file
/sites/default/files/07.chaka_1.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/020-haydamaky_30-lit.mp3
Audio file
/sites/default/files/026-dyki_gusy.mp3
Audio file
/sites/default/files/027-pisnya_pro_pisnyu.mp3
Audio file
/sites/default/files/031-ukraina.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/033-ishla_divcha_luchkamy.mp3
Audio file
/sites/default/files/035-vv_kompanichenko_taras.mp3
Audio file
/sites/default/files/036-kvitka-dva_koliory.mp3
Audio file
/sites/default/files/036-kvitka_cisyk_-_cheremshyna.mp3
Audio file
/sites/default/files/039._dva_kolory.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/040._chornobryvtsi.mp3
Audio file
/sites/default/files/042._nich_jaka_misiachna.mp3
Audio file
/sites/default/files/043._de_ty_teper.mp3
Audio file
/sites/default/files/045-oj_na_gori_ta_zenci_znut.mp3
Audio file
/sites/default/files/046-ridna_maty_moja.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/048-lira.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/049-pryvyd.mp3
Audio file
/sites/default/files/051-neba_zori.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/052-ptakha.mp3
Audio file
/sites/default/files/056-tam_na_stavi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/059-i_zijde.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/061-hen_dolynoju.mp3
Audio file
/sites/default/files/062-mykyta_shvachka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/064-bili_demony.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/065-maga_vira.mp3
Audio file
/sites/default/files/067-zapovit.mp3
Audio file
/sites/default/files/069-vechir.mp3
Audio file
/sites/default/files/072-olster.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/073-shiva.mp3
Audio file
/sites/default/files/076-transformer-zmusila.mp3
Audio file
/sites/default/files/098-drymbadadzyga-shidi-ridi.mp3
Audio file
/sites/default/files/101-u-muza-7.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/103-u-muza-16.mp3
Audio file
/sites/default/files/ukranski_koljadki_-_dobrij_vechir_tobi_pane_gospodarju.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/105-vasya-club-04-chorna_gora.mp3
Audio file
/sites/default/files/108-bozhichi-sho-z-kuiva-ta-j-do-rusalima.mp3
Audio file
/sites/default/files/111-bozhichi-u_poli_vijsko_stojalo-koljadka.mp3
Audio file
/sites/default/files/114-muzyka_dyka.mp3
Audio file
/sites/default/files/tik_-_cyklony.mp3
Audio file
/sites/default/files/ukrayinski_dity_i_ruslana_-_ye_u_kozhnogo_z_nas_v_serci_mriya.mp3
Audio file
/sites/default/files/116_-_velyka_syla.mp3
Audio file
/sites/default/files/tik_vesela_pisnya_2010_-_bude_shchastya_gulyay_veselys_sodnya_vitka_pry_vlasti_bude_shchastya_gulyay_veselys_sodnya_vitka_pry_vlasti.mp3
Audio file
/sites/default/files/6_sheva_ital.mp3
Audio file
/sites/default/files/chornyj_luge.mp3
Audio file
/sites/default/files/16_siv_sus_hrestos_da_vecheryaty_-_shchedrivka.mp3