Важливість: 
4

Категорія:

Америка китаєзується? Розвиток КНР поширює диктатуру на весь світ – National Review (США)

Донедавна не було жодного західного політичного діяча, який ризикнув би попередити світ про страхітливе майбутнє китайського панування – світ, в якому Захід перетворився на Китай, а не Китай на Захід. Єдиний, хто нарешті про це сказав відверто – зухвалий Дональд Трамп.

Вболівальник в іменній майці LeBron James, на котрій логотип NBA заклеєно наліпкою у вигляді китайського прапора, під час гри на Mercedes-Benz Arena у Шанхаї, Китай, 10 жовтня 2019 року. Photo: Xihao Jiang/Reuters


Трохи більше 40 років тому китайський комуністичний діяч та реформатор Ден Сяопін розпочав 15 років широких економічних реформ. Завданням було покласти край згубній, навіть убивчій плановій економіці Мао Цзедуна, який помер у 1976 році.

Результати революції Дена здивували світ. За чотири десятиліття Китай перейшов від «бідняцького кошика» до другої за величиною економіки на планеті. Це підняло сотні мільйонів китайців у світовий середній клас.

Революція Дена коштувала Китаю страшної екологічної шкоди, драматичним руйнуванням місцевих громад та продовженням політичних репресій. А більш ефективна економіка тільки посилила диктатуру.

За кордоном Китай систематично порушував усі положення міжнародної торгівлі та комерції. Він краде авторські права та патенти. Він створює велике сальдо торговельного балансу. Він демпінгує, продає продукцію нижче собівартості, щоб переманити до себе міжнародних споживачів. Він погрожує критикам бойкотом, відчуженням та вигнанням. Він маніпулює зі своєю валютою. Він вимагає передачі технологій від компаній, що ведуть бізнес у Китаї. Він створив розгалужену шпигунську мережу в західних країнах для крадіжки технологій. І він все більше лякає та погрожує своїм азійським сусідам.

При тому західні країни крізь пальці дивились і навіть виправдовували ці злочинні дії Китаю за кордоном і репресії всередині країни.

Американська політика щодо Китаю, схоже, базувалась на вірі у те, що чим передовішим стає Китай та чим заможніші його громадяни, тим більш неминучою буде політична свобода в країні.

Вважалось, що нібито Китай з вільним ринком відкине своє комуністичне минуле і перетвориться на демократію західноєвропейського типу – таку як Японія, Південна Корея чи Тайвань. Коли Китай повністю увійде до числа успішних, законослухняних країн, він зміцнить західні свободи та допоможе створити стабільний міжнародний порядок.

Нічого цього навіть близько не сталось.

Ніколи не було ознак того, що Китай хотів би припинити комунізм – крім того, щоб дозволити деякі ринкові реформи, покликані посилити своє диктаторське правління та його вплив назовні.

Якщо в минулому китайський комунізм розоряв власних громадян, проте не чіпав зовнішній світ, то тепер він збагатив понад мільярд людей вдома та нажахав шість мільярдів за кордоном.

І нема жодних ознак, щоб нещодавно збагатілий Китай почав політизуватись у західному напрямку. Скоріше Захід та решта світу стануть так само політично репресивними, як Китай.

Західні діячі, які вибачаються, коли ісламісти вбивають карикатуристів та журналістів за нібито ображання ісламу – не говорять ні слова, коли Китай відправляє мільйони мусульман у табори для перевиховання, знищує бульдозерами ісламські кладовища та закриває мечеті.

Грізні леви-правозахисники в Європі перетворюються на кошенят, коли мова йде про китайську практику вилучення людських органів, про примусові аборти та стерилізацію, про ув’язнення та страти дисидентів.

Американські екологи вимагають радикального «закриття» сучасної американської економіки, основаній на викопному паливі. При тому вони практично нічого не говорять про викиди парникових газів у Китаю, на сьогоднішній день найбільшого забруднювача в світі.

Видатні спортсмени NBA та найяскравіші зірки Голлівуду проклинають Другу поправку, ганьблять свого Президента та бойкотують положення, які вони вважають «політично некоректними». Проте вони ж самі перетворюються на огидних боягузів, коли йде мова про Китай.

Галасливі студенти коледжів, які «загукують» промовців в університетах та забороняють свободу слова – ніколи не говорять про факти порушення прав людини в Китаї. Вони ігнорують відчайдушні волання тих, хто підтримує китайських біженців у кампусах.

Декани коледжів, які мають вплив на глобальну моральність, нічого не говорять про китайські Ґулаґи та репресії проти гонконгців.

Чому ми стаємо більш схожими на Китай, ніж Китай на нас?

Китай має найбільший у світі споживчий ринок. Корпорації розбагатіли на аутсорсінгу своїх фабрик з використанням дешевої робочої сили. Усі вони конкурують за вигідні ринки телеглядачів, споживачів технологій та студентів.

Західні інтелектуали постійно романтизують смертоносних комуністів, уявляючи їх «заблудшими ідеалістами», а не холодними авторитаріями. Мао по сей час є героєм для багатьох на Заході, незважаючи на те, що за своє правління він знищив біля 50 мільйонів осіб.

Проте Китай не пошиєш в дурні. Пекін не просто погрожує нейтралістам, суперникам та ворогам. Для примушування до згоди він використовує грубий економічний тиск, і нема сумнівів, що незабаром для цього використовуватиме і свою зростаючу військову потугу.

Моноетнічний і відверто расистський Китай блискуче розігрує карту жертви. Часто можна почути, що азійські народи страждають від расової упередженості білого істеблішменту. Китай постійно транслює цей міф про віктимізацію, що нібито пригнічені небілі народи самі по собі не можуть бути гнобителями.

Усі ці причини, а також багато інших – пояснюють, чому донедавна не було жодного західного політичного діяча, який би попередив світ про страхітливе майбутнє китайського панування – світ, в якому Захід перетворився на Китай, а не Китай на Захід.

Єдиний, хто нарешті виступив з таким попередженням – зухвалий Дональд Трамп, людина без попереднього військового чи політичного досвіду. Його настільки ж голосно і публічно за це проклинають, як потайки тихо захоплюються тим, що він нарешті сказав про це вголос.

Джерело: Victor Davis Hanson "Is America Becoming Sinicized?" National Review October 17, 2019

Переклав Володимир Щербина


Довідка:
Віктор Девіс Гансон (Victor Davis Hanson) – військовий історик, професор Каліфорнійського державного університету, дослідник античної військової історії, колумніст. Сьогодні є старшим науковим співробітником Гуверівського інституту Стенфордського університету. Автор низки книг, найбільш відомою з яких є «Погроза і культура» (Carnage and culture), де на історичних прикладах показує вплив культури суспільства на військову потугу, і чому армія, створена вільною культурою, завжди матиме перевагу.


Коментар "Народного Оглядача"
Якщо в західних країнах розвиток технологій та зростання добробуту призводять до все більшого звільнення людини, то Китай з його багатовіковим тоталітарним досвідом використовує сучасні технології та економічні досягнення для побудови та вдосконалення системи «цифрового рабства» всередині країни, і бажання поширити її на весь світ. Саме в цьому протиставленні «свобода/рабство» і є суть цивілізаційного конфлікту між постіндастріалом та ультраіндастріалом.

Наші інтереси: 

Необхідно розуміти, яку реальну цивілізаційну загрозу несе світу Китай.

Гравець: 
Володимир Щербина
 
Форум Підтримати сайт Довідка