Важливість: 
2
5-тонна авіабомба (ФАБ-5000) для Будапешта – свідчення штурмана В. С. Третьякова

Публікація «Як СРСР придушив Угорську революцію 61 рік тому» нагадала мені свідчення колишнього радянського льотчика В. С. Третьякова, який у листопаді 1956 року був штурманом бомбардувальника Ту-4, що отримав завдання скинути п’ятитонну авіабомбу ФАБ-5000 на ціль у Будапешті – кінотеатр «Арс».


Навесні 2012 року я ініціював створення Військово-історичного товариства «НАША СПАДЩИНА» при КГО «Товариство ветеранів розвідки Військово-морського Флоту». Робота йшла по декількох напрямках: пошукові роботи на об’єктах військової фортифікації Київського укріпленого району, пошук загиблих воїнів РСЧА і Вермахту, робота в архівах, публікації по результатам робіт.

В процесі досліджень ми отримали інформацію, що досі живий ветеран радянської бомбардувальної авіації В. С. Третьяков, який брав участь у випробуванні атомної бомби на Новій землі (Мис «Канін Ніс») 15 вересня 1962 року. На той час йому виповнилося 83 роки і проживав він у Росії. Через українських родичів ветерана ми встановили з ним зв’язок по Скайпу і записали розповідь про випробування атомної бомби. Третьяков також надав нам для публікації фотографії з власного архіву.

Розповідь штурмана ми опублікували в журналі «Новая медицина тысячелетия» №2/2012, оскільки номер був тематичним – присвячений «атомній психіатрії».

В розповіді ветерана була і згадка про бойовий виліт на бомбардування Будапешта авіабомбою ФАБ-5000 в листопаді 1956 року.




Історія створення і використання ФАБ-5000 від одного з її конструкторів

У військових настановах бомбу іменували ФАБ-5000HГ – фугасна авіабомба вагою 5000 кг. HГ – ініціали її головного конструктора Hісона Ілліча Гельперина. Хімік-технолог за фахом, кадровий працівник вищої школи, він до війни був одночасно головним інженером «Химстроя», а потім «Главазота» Hаркомату важкої промисловості, будував перші радянські хімічні комбінати – Березняківській, Сталіногорськ і інші. А незадовго перед війною доктору технічних наук Гельперину доручили організувати конструкторське бюро по розробці авіаційних бомб.

Як з гордістю згадував Осип Аронов, один із конструкторів: «Нарушая директиву ЦК КПСС, разглашаю, что бомбу ФАБ-5000 НГ, кроме людей многих других национальностей, создавали, испытывали, готовили для выполнения боевых заданий и евреи: главный конструктор Нисон Гельперин, начальник штаба авиации дальнего действия Герой Советского Союза Марк Шевелев, инженер по авиавооружению Исаак Окон, автор этих строк инженер по авиаоборудованию Осип Аронов» [1].

«Дослідний зразок 5-тонної бомби піддали полігонному випробуванню. Для цього міг бути використаний тільки серійний чотиримоторний важкий бомбардувальник Пе-8 конструкції ОКБ А. Н. Туполєва. Фронтовий бойовий екіпаж (одинадцять чоловік, командир корабля полковник В. Абрамов і штурман К. Іконніков) скинув бомбу точно в ціль. Результати «роботи» бомби перевершили всі очікування. Це був старий ліс, навіть вдень в ньому було похмуро. Пробиралися через хащі, завали. Коли командувач дальньою авіацією А. Голованов, начальник штабу М. Шевельов, конструктори, інженерно-технічний склад частини і працівники полігону добралися до місця падіння бомби, перед ними в лісі відкрилася велика, в сотню метрів діаметром, неглибока воронка, оточена поваленими деревами, яких було понад 600 (враховували тільки дерева діаметром понад 20 см).

15 лютого 1943 року «п’ятитонка» була прийнята на озброєння і запущена у виробництво.

Виконання наступного скидання ФАБ-5000 запланували на об'єкт супротивника!

29 квітня 1943 року літак №42029 (Пе-8 М-ЗОБ), пілотований командиром корабля Перегудовим, штурманом Томкевичем, взяв курс на Кенігсберг. У цьому вильоті екіпаж Пе-8 збільшився за рахунок зброярів полку і дивізії і становив 15 осіб. З огляду на особливу ситуацію висоту польоту літака встановило командування 746 полку, бомбу було наказано скинути тільки на Кенігсберг.

Екіпаж скинув бомбу на задану ціль: «На висоті 5800 метрів корабель був висвітлений вибухом, відчувався легкий поштовх».

В кінці травня 1943 року розвідкою було встановлено концентрацію німецьких військ в Могильові. 45 авіадивізія отримала наказ усіма справними літаками нанести удар по військах противника. Перший виліт на це завдання дивізія виконала в ніч на 22 травня. А 27 травня 1943 р. серед інших піднялися в повітря літаки з «п’ятитонками» в бомболюках, пілотовані льотчиками 746 полку Іщенко та Зеленським. У цю ніч бомбовий удар дивізії по Могильову перевищив 74 тонни.

У ніч на 4 червня 1943 року ФАБ-5000 була скинута екіпажем 890 полку (командир корабля Шамрай) на залізничний вузол Орел.

У липні 1943 року було проведено 4 скидання ФАБ-5000. У ніч на 12 липня, перед початком наступу радянських військ на Курській дузі, дві «п’ятитонки» (з літаків, пілотованих Шатровим і Камінським) були скинуті на укріплені райони противника на Західному фронті: одна – на селище Прогрес, інша – на висоту 254,9. Результати, мабуть, виявилися непоганими, проте в подальшому подібні (тобто тактичного призначення) скиди не проводилися через занадто великі площі ураження, в яку могли потрапити і свої війська.

У ніч на 19 липня 1943 р. два бомбардувальники 746 полку взяли курс на Орел. Екіпаж Додонова провів скидання ФАБ-5000 на залізничний вузол, екіпаж Шатрова – на той район міста, де була помічена концентрація німецьких військ. Вузол був повністю виведений з ладу.

У 1944 році 45 авіадивізією було проведено 4 скидання ФАБ-5000.

У ніч на 7 лютого 1944 року з метою виведення Фінляндії з війни і полегшення деблокади Ленінграда, АДД піддала Гельсінкі масованому бомбардуванню. Літаки 45 авіадивізії (командири кораблів Іщенко, 25 Гвардійський полк (колишній 746 АЛ ДД), і Шамрай, 890 авіаполк) провели скидання «п’ятитонок» на розташовані в Гельсінкі військові об'єкти. Одна бомба розірвалася в районі кабельного заводу, інша – в районі залізничних майстерень. К 28 лютого чотири літаки дивізії підготували для повторного бомбометання ФАБ-5000 по цілям в Фінляндії, але виліт наказом командувача АДД Голованова був відставлений – очікуваного результату досягли попередніми бомбардуваннями полків АДД (7, 17 і 26 лютого).

Останній раз скидання ФАБ-5000 на об'єкти противника проводилося 9 березня 1944 року – з літаків, пілотованих Зеленським (25 Гвардійський полк) і Олейниковим (890 полк). Всього з вісімнадцяти ФАБ-5000, що надійшли на склади дивізії, по об'єктах противника застосували 13 таких бомб, одна була використана при випробуваннях».


Радянські льотні зброярі готують 5-тонну авіабомбу (ФАБ-5000) до підвіски на літак-бомбардувальник Пе-8


Завантаження у бомбовідсік бомбардувальника Пе-8 бомби ФАБ-5000


Бомбардувальник Пе-8


Бомбардувальник Пе-8 у польоті


Посилання:

[1]. Осип Аронов. Бомба Нисона Гельперина. / Лехаим,  МАЙ 2000 ИЯР 5760 — 5 (97) // http://www.lechaim.ru/ARHIV/97/aronov.htm


Джерела:

  • В. С. Третьяков. Атомный сброс в рабочем порядке – из хроник реактивного бомбардировщика. // НМТ, 2/2012, с. 58-63.
  • Осип Аронов. Бомба Нисона Гельперина. / Лехаим,  МАЙ 2000 ИЯР 5760 — 5 (97) // http://www.lechaim.ru/ARHIV/97/aronov.htm

Наші інтереси: 

Знати правду про злочини радянської влади.

Гравець: 
Володимир Федько
165

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка