Високопосадовці, в тому числі держсекретар США Марко Рубіо, знову зустрінуться в Лондоні 23 квітня, пише Reuters.
"Єдина мета, яка нас турбує, – це захист французьких інтересів і європейської безпеки. Саме тому, коли США вирішили зайняти позицію посередника, ми змусимо їх почути, якими є наші «червоні лінії», – сказав Барро в інтерв'ю радіостанції franceinfo 22 квітня, маючи на увазі питання, щодо яких Європа не піде на поступки.
Але уточнювати, які саме питання, він не став. Відповідаючи на запитання, чи вважає він достовірним твердження Трампа про те, що мирна угода може бути оголошена цього тижня, Барро відповів, що це залежить від Путіна.
"Я думаю, що (великоднє) перемир'я, яке він (Путін) дещо несподівано оголосив, було маркетинговим ходом, операцією спокушання, спрямованою на те, щоб запобігти нетерпінню президента Трампа", – сказав Барро. Він додав, що попри неодноразові порушення перемир'я, принаймні спостерігається зниження інтенсивності використання безпілотників і ракет дальнього радіуса дії, що, можливо, може відкрити двері для подальшого перемир'я.
Стежимо за переговорами щодо подальшої долі України. Розуміємо, що кожна держава буде дбати про свої інтереси, а не про інтереси України, і французький міністр це не приховує (єдина мета, яка їх турбує, – це захист французьких інтересів і європейської безпеки).
Якщо нам винести якусь лекцію зі сьогоднішньої московської війни, то це те, що плекаючи союзників, маємо зосередитися насамперед на собі, бо ми недооцінюємо своєї спроможности.
Українцям притаманне добро, але й надмірна увага до чужого.
З «Послання» Тараса Шевченка надто часто звучить перше речення:
«Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь»…
КОЛИ ДРУГЕ ЧИ НЕ ВАЖЛИВІШЕ :
«Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають».
І віддавати майбутнє України в чужі руки випливає з тієї же наївности.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Коментарі
Якщо нам винести якусь лекцію зі сьогоднішньої московської війни, то це те, що плекаючи союзників, маємо зосередитися насамперед на собі, бо ми недооцінюємо своєї спроможности.
Українцям притаманне добро, але й надмірна увага до чужого.
З «Послання» Тараса Шевченка надто часто звучить перше речення:
«Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь»…
КОЛИ ДРУГЕ ЧИ НЕ ВАЖЛИВІШЕ :
«Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають».
І віддавати майбутнє України в чужі руки випливає з тієї же наївности.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!