І
- А
- Б
- В
- Г
- Д
- Е
- К
- Л
- О
- П
- Р
- С
- Т
- У
- Х
- Ц
- Ч
- Я
добро

Якщо мислити просто, то в слові добро коренем є бр, префіксом до, закінченням о. Бр також є коренем слова брати, але може бути пов’язаним зі словом боронити. Продуктивний префікс до означає наближення або виконання розпочатої дії. Закінчення о вказує на середній рід слова, отже йому має бути властивий певний універсалізм. Таким чином добро — це те, що треба обирати, брати, а потім, можливо, і боронити.

Наведу також приклади написання цього слова в мовах, споріднених з українською. Білоруською — дабро, словацькою і хорватською — dobro, шведською — bra, валлійською — da. Семитомний Етимологічний словник української мови наводить також праслов’янське слово добръ у значенні корисний, відповідний. Важливо зазначити також, що англійське слово good, німецьке gutt, норвезьке god, ісландське gott дуже схожі зі словом get, що значить отримувати, а ще більше, якщо дієслово вживати в минулому часі, тобто got. В кількох романських мовах слова, що позначають добро, починаються звуком б. Ця норма перейшла і до штучної мови есперанто, котра ввібрала в себе дещо з романської лексики. В мовах програмування поняття добро поки що не спостерігається, зазвичай використовують поняття істинно і хибно, коли потрібно зробити вибір про подальше виконання програми.

Сучасний словник з етики стверджує, що добро — це абсолютна цінність, найбільше благо, головна мета людського життя. Зазначено також, що сутність добра часто намагались розкрити за допомогою поняття щастя. Але з огляду на написане вище, первісне поняття добра було відносним, а не абсолютним, адже пов’язано з обранням певної поведінки.

Томас Гобсс ототожнював добро з користю. Ігор Каганець у книзі Арійський Стандарт стверджує, що за ще за часів трипільської цивілізації було сформульовано вольовий імператив: “Все, що робиться з власної волі, добро.” При цьому він посилається на відповідний фрагмент з повчання Ману, який ще перекладають і так: “Все, що залежить від інших, спричиняє біль, все, що залежить від індивіда, спричиняє втіху”.

Таким чином ми отримуємо індикатор того, що ми діємо добре, це втіха і відсутність болю.

 
Джерела:
  1. Перекладач Ґуґл
  2. Етимологічний словник української мови, Київ, Наукова думка, 1982.
  3. Сучасний словник з етики, Тофтул М. Г., Житомир, ЖДУ імені Франка, 2014.
  4. Арійський Стандарт 2014, Каганець І. В., Київ-Тернопіль, Мандрівець, 2014.
  5. The Laws of Manu, translator George Buhler.
Автор: 
Леонід Українець

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.

Дуже цінна і аргументована стаття! Добро - це те, що треба брати і боронити. 

Також гарно сказано про індикатор добра: наявність втіхи і відсутність страждання.

Давай ще! 

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Лічильник

 
Форум Підтримати сайт Довідка