Всупереч загальноприйнятій думці, коли Путіна притиснули до стіни, він не став більш небезпечним. Навпаки, він став схильним до компромісів і переговорів, зосередившись на тому, щоб врятувати своє становище. Події 24 червня слід розглядати як лабораторний тест для розуміння Путіна і його режиму, а також як інформацію для дій Заходу щодо того, що залишається від війни в Україні.

Винищувачі в короткостроковій перспективі для цього контрнаступу Україні не дадуть. Не буде й підготовки пілотів та технічного персоналу, не буде забезпечення логістичної організації. Україна може виграти війну проти Росії без винищувачів – через кращу підготовку воїнів, вищий моральний дух і мотивацію.

Під час таємного візиту в Україну директора ЦРУ Вільяма Бернса на початку червня українські чиновники розкрили йому амбітну стратегію повернення окупованих Росією територій, а також розповіли, як почати переговори про припинення вогню з Москвою до кінця року.

Генерал Валерій Залужний, найвищий офіцер Збройних сил України, каже, що для того, щоб український контрнаступ просувався швидше, йому потрібно більше кожного виду зброї. І він каже всім, хто слухає, в тому числі й своєму американському колезі, генералу Марку Міллі, що ці ресурси йому потрібні вже зараз.

Польща розпочала найбільше за останні пів сотні років переозброєння у відповідь на загрозу з боку Росії та має намір витратити на оборону цього року до 4% ВВП та збільшити кількість військ у майбутньому до 300 тисяч. Особливий акцент в озброєнні Варшава вирішила зробити на танках.

PT-91 Twardy – це глибока модернізація радянського танка Т-72М1. Машини випускались на підприємстві Zakłady Mechaniczne «Bumar-Łabędy» SA в місті Гливице. Загалом польський уряд передав Україні 60 танків PT-91 Twardy.

Заходу потрібно бути обережним, аби не попастися на гачок російських керівників, не мати з ними жодних справ і не йти їм на поступки, вважає відомий журналіст і автор книжок про Росію, старший співробітник Центру європейської політики Едвард Лукас. Він переконаний, що найімовірнішою перспективою для Росії – з Путіним чи без Путіна – буде ще більший безлад.

Компанія вже підтвердила графік виконання, який було оголошено на початку червня. Уряд Німеччини заплатить за техніку, яка перебувала на складах Бундесверу. Україна отримає загалом 60 одиниць Marder: 40 – від Rheinmetall і 20 – зі складів Бундесверу.

Колишній президент США Барак Обама, чия друга каденція припала на 2014 рік, коли Росія анексувала Крим та окупувала деякі території Донбасу, пояснив, чому не було належної підтримки України з боку Заходу.

Торговельні заходи передбачають новий інструмент проти обходу санкцій, також пакет містить розширення заборони на транзит деяких товарів подвійного призначення (наприклад, передові технології, авіаційні матеріали), які експортуються з ЄС до третіх країн через Росію.

Пентагон заявляє, що завищив вартість зброї, яку відправив Україні за останні два роки, на 6,2 мільярда доларів, через невинну бухгалтерську помилку. Його чесність приємно вражає. Український міністр оборони сказав би, що помилки не було, просто зброя рахувалася не штуками, а комплектами.

Комітет із закордонних справ Палати представників США підтримав двопартійну резолюцію H.Res. 488 із закликом до адміністрації Байдена негайно надати Україні ракети ATACMS. Голова комітету, конгресмен-республіканець Майкл Маккол, заявив у своєму виступі, що ракети ATAСMS є критично важливими для успіху контрнаступу України.

Наш контрнаступ міг би бути набагато ефективнішим і набагато безпечнішим для наших хлопців на землі, якби у нас були F-16. Але поки Росія зберігає технологічну перевагу в повітрі, українським льотчикам буде дуже складно витіснити окупантів зі свого неба.

В Німеччині вважають російську пропаганду однією з загроз національній безпеці на тлі війни в Україні та встановлюють нагляд за тими, хто її підтримує, сказав голова Bundesamt für Verfassungsschutz (Федеральної Служби з охорони конституції) Томас Хальденванг.

Фінляндія взяла на себе зобов'язання виділяти 0,7% свого валового національного доходу (ВНД) на фінансування розвитку африканських країн відповідно до рекомендації ООН, що триває вже кілька десятиліть.