У вівторок 18 лютого з другої спроби Верховна Рада прийняла закон про ратифікацію Протоколу про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць СНД.

Українська асоціація видавців періодичної преси минулого тижня затаврувала ганьбою закон №4000-1, яким Верховна Рада зокрема залишила пільги по ПДВ з продажу та передплати періодичних видань лише для україномовних ЗМІ.

Прогнози експертів Комісії з демографії Ради Європи шокували світову громадськість. Незабаром Ейфелеву вежу поглине емігрантське море. У 2005 році навіть на Трафальгарській площі та Даунінг-стріт в Лондоні зникнуть “світлі” обличчя, лишаться тільки вихідці з Південно-Східної Азії, а сам Лондон перейменують на Нью-Бомбей. На Єлісейських полях в Парижі лунатиме тільки арабська мова, а дами в хіджабах перетворяться на творців місцевих мод. Турецьку мову у Німеччині визнають державною. Орди голодних, злобних та озброєних до зубів албанців блукатимуть Римом. Росія від Владивостоку до Уралу “пожовтішає”, а від Уралу до Калінінграду заговорить з сильним кавказьким акцентом…

Пролетаріату, селянам, військовим, інтелігенції, студентству, пенсіонерам протистоїть чорна банда вурдалаків, які п’ють нашу кров, які крадуть наші гроші, які зменшили кількість населення України на 4 000 000. Білу правду намагається зі спини атакувати гнійна блювотина виродження.

Оголошується конкурс на кращу символіку для організації “Українське братство”. Символіка повинна складатися з логотипа, прапора та обгрунтування до них, і має символізувати уявлення авторів про “Національну солідарність” та “Національну боротьбу”.

Події навколо радіостанції “Свобода”, українські програми якої можуть зникнути із ефіру в Україні, опозиційні сили розцінили лише одну із спроб чинної влади зменшити вплив на громадськість незалежних та опозиційних засобів масової інформації.

Тим, хто шукає сьогодні ліпшого життя за кордоном, багата Європа надсилає своє найголовніше послання, що складається із двох взаємовиключних повідомлень: “потрібні робочі руки” та “в’їзд заборонений”. А що робити? Європа сама дезорієнтована.

Сюжет базується на реальних подіях. Усі назви, прізвища, дати є випадковими, дійсності не відповідають. Жодної відповідальності за написане ніхто не несе, оскільки усе написане є плодом мракобісних фантазмів, сильних своєю правдивістю та неабиякою коректністю.

Зараз – роки акумуляції енергії, спонтанної проби сил, ідейно-психологічних напрацювань. Спокійно. Без паніки. Зрештою злагодою можна назвати усе що завгодно.

Навряд чи можна спростувати твердження про те, що в Україні прийнято іронізувати з такого явища, яке абстрактно називається «селом». Тільки лінивий не плюнув у цей колодязь і не стусонув ногою цих дивних суржикомовних «селян», а дехто, на зразок тих же «кроликів» навіть зробив на цьому кар’єру. Різні телеведучі, гумористи і гравці команд КВВ шпетять бідне село з таким же ентузіазмом, з яким при Сталіні шпетили генетиків, а при Горбачові — самогонників. А мені залишається лише дивуватися і шукати відповідь на вікове питання «чому так відбувається»?

Є одне важке питання. Як ви думаєте, що є спільного між Джорджами Соросом і Бушем-молодшим? Крім імен і громадянства, зрозуміло. Отже. Обоє - мільйонери. Ще. Обоє - затяті копірайтери американської демократії у всесвітньому масштабі. Ще. Обоє мають один до одного взаємну ненависть... Стоп! А про це можна посперечатися. Хоча Джордж С. і грозився зробити все можливе для програшу Джорджа Б. на наступних президентських виборах, ця заява - блеф умілого афериста. Про уміння Сороса маніпулювати суспільною думкою ходять легенди. Але і ми не лохи.

Звістка про рішення Шевченківського районного суду щодо закриття газети “Сільські вісті” пролетіла не тільки Україною, але й закордонням. Вбивство журналіста, ліквідація газети, журналу, радіо, телебачення – це вбивство інформації, вбивство свободи слова, вбивство вільної думки.

Це був похмурий, не по-зимовому теплий і дощовий ранок 29 січня. О десятій, коли я прибув на станцію Крути, що в Ніжинському районі, щоб вшанувати пам’ять героїв, вже були помітні сліди діяльності правоохоронців та соціал-демократів: курган з хрестом вже був старанно оточений загороджувальною стрічкою, а спуск до “меморіалу” (який наша влада ще торік обіцяла зробити меморіалом) загороджувало з півдесятка міліціонерів.

Концепція українського націоналізму, остаточно сформована у 20-30-ті роки, — це, у принципі триптих: Донцов („Націоналізм”) — Юрій Липа („Призначення України”) — Сціборський („Націократія”).

Питання треба ставити наступним чином: не “чому” зменшується кількість населення України, а “для чого”. Для чого?