Минулого тижня, усі арабські супутникові телеканали і газети висвітлювали активну діяльність «Аль-Каїди». Бен Ладен і аз – Завахірі виконували роль телезірок, а в засобах масової інформації обговорювались здобутки і прорахунки «Аль-Каїди». Інакше й бути не може: адже мова йде про другу річницю «атаки» на Манхеттен, і її варто відзначити належним чином – новим переписуванням історії, відродженням міфів, трансляцією нових і старих відеоплівок.

Сучасний стан політичної свідомості населення України дає владі величезний кредит для реалізації своєї політики як всередині країни, так і на міжнародній арені — стверджує Анатолій ТИХОЛАЗ, директор Центру соціального прогнозування.

Інструкція з ідентифікації для дітей молодшого шкільного віку.

Від моменту страхітливих атак 11 вересня минуло два роки. За цей час ретельно приховувана адміністрацією Буша справжня картина подій стала більш зрозумілою.

В малопопулярному і малопочесному процесі відбудови СРСР протягом другої половини 90 років намітилися дві основні "архітектурні традиції" - перетворення тої чи іншої "незалежної держави" у "закордонну" територію Росії за рахунок встановлення необмеженої диктатури русофільного самодура типу Лукашенка, або ж впровадження такої самої необмеженої влади шляхом встановлення хаотичної "гіперпаламенської" охлократії на зразок молдовської.

Минулого тижня найпопулярнішою темою для дискусійних обговорень на сторінках німецької преси, в багатьох аналітичних телепрограмах і в неофіційних громадських колах була – сенсаційна і скандальна ексклюзивна інформація про безпосередню причетність російського президента Володимира Путіна до найвищих кримінальних мафіозних структур Росії “в законі”.

На сторінках чи не найвпливовішої газети світу The New York Times президента України Кучму прямо названо “вбивцею”. Це – найжорсткіша характеристика гаранта у західній пресі за всі роки правління. Сталося це, коли вже давно замовкли як вуличні протести навколо справи Гонгадзе, так і ноти протесту через санкцію на продаж “Кольчуг”.

Підготовка до перемовин з Північною Кореєю триває. У Вашингтоні, Москві, Токіо, Пекіні та столицях корейських держав дипломати розглядають пропозиції, які б могли виявитись корисними на запланованих наприкінці серпня переговорах щодо питання про ядерний арсенал комуністичної Кореї.

Цього місяця міжнародні сили із забезпечення безпеки в Афганістані переходять під керівництво НАТО. Союзники і партнери США збільшують чисельність своїх військових контингентів. Головна їх ціль – забезпечити тривалу безпеку в Афганістані після військової перемоги над “Аль-Каїдою” і рухом “Талібан”, щоб завадити відродженню притулків воюючих ісламістів чи терористів.

Виправдовуючи проведення політики нерівності, яку застосовують США, можна зважати лише на єдиний аргумент: наддержава є охоронцем порядку, свого роду світовим жандармом проти світової мафії.

Ситуація, за якої український народ проголосував за відмінну від нинішньої концепцію розвитку України, а при владі залишилися носії старих ідей, дуже небезпечна. Якщо воля народу ігнорується, за законами геополітики обов’язково з’являються сили, які цю волю почнуть “імплементувати” іншими методами.

Група експертів, які працюють під егідою ООН, прийшла до висновку, що організація повинна отримати право розслідувати діяльність і навіть застосовувати санкції стосовно транснаціональних компаній, які порушують права людини.

Через чотири місяця після падіння режиму Саддама Хусейна трансатлантичні відносини, здається, трохи стабілізувались. Втім у Вашингтоні зберігається деякий неспокій щодо довготривалих наслідків операції “Свобода Іраку”. Адміністрація США сподівається, що поступове фізичне знищення керівників колишнього режиму – зовсім нещодавно були вбиті обидва сини колишнього диктатора – послабить потужність руху опору окупаційним військам.

Віддавши вільний ринок під регулювання держави, праві здали своє ліберальне вчення про вільного індивіда і "невидиму руку", а ліві, визнавши примат приватної власності, здали свою мету — комуністичне суспільство із загальносуспільним господарством. Тому усі вони хоч-не-хоч опинилися в тій зоні, яку солідаризм від самого початку окреслював як свою. А те, що мислителі солідаризму виводили з моральних та філософських засад, Кейнсі обгрунтував за допомогою математики…

Московський політолог, директор Центру стратегічних досліджень РФ, справді висловлює досить нестандартні думки як щодо внутрішньополітичних подій, так і зовнішньої політики Росії. На думку Піонтковського, у випадку реалізації найбільш негативного для Росії проекту (під яким він розуміє ідею євразійства) частина російських територій буде змушена приєднатися до України.