Хоч нас і переконують, що ми «рівні», насправді ми різні. Війна це продемонструвала дуже виразно. Якби ми були однакові з чоловіками, нас так само торкнулася б мобілізація. Ми були б невиїзні. Ми воювали б на бойових посадах в неприйнятних умовах, які не обирали. Але цього немає. І це – наш привілей.
"Ми здобуваємо освіту, будуємо кар'єру, відкриваємо бізнеси, володіємо майном і отримуємо спадщину, стаємо дружинами чи коханками, іноді не раз. Ми керуємо власним тілом: маємо ефективну контрацепцію, вирішуємо: народжувати чи ні. Обираємо чоловіків, з якими хочемо працювати, фліртувати, спати чи будувати довге щасливе життя", – пише у Фейсбук Єлізавета Бельська. і продовжує:
"Сьогодні жінка має більше прав і можливостей, ніж будь-коли. І більше, ніж чоловік. Жінки у час війни можуть працювати за кордоном й жити в безпечній Європі, вивезти дітей без згоди батька, і він, можливо, їх більше ніколи не побачить. У випадку розлучення дитина майже завжди залишається з матір'ю. А чоловік, навіть втративши контакт із власною дитиною, змушений її утримувати до завершення вищої освіти, навіть якщо вона вже сама стала батьком чи матір'ю.
Ми зараз не рівні з чоловіками – ми у значно вигіднішому становищі. У нас є свобода вибору, у них – лише обов'язок. Вони мусять воювати, ми – можемо, якщо захочемо. Вони не мають права виїхати, ми – вільно подорожуємо чи емігруємо. Вони ризикують тілом, здоров'ям, життям, втрачають професійні навички. Ми зберігаємо свободу і здатність жити досить нормальним життям.
Тож коли я чую крики про «гендерну нерівність» і «дискримінацію жінок», мені хочеться нагадати: справжні феміністки боролися за освіту, право обирати владу і власні гроші. Вони перемогли. І саме завдяки їм ми вже маємо все це. Але сучасний «фемінізм» перетворився не на захист жінки, а на агресію проти чоловіка. Не на свободу слова, а на експлуатацію і зневагу. Тоді йшлося про гідність, тепер – про примхи.
Коли чоловік сидить у бліндажі під артобстрілом, «феміністка» пише пост про невдоволення сексуалізованою рекламою. Замість вдячності вони мають широкий асортимент ярликів для кожного: «токсичний самець», «сексист», «патріархальний», «типовий аб'юзер». Тепер “об’єктивацією” називають будь-що – від погляду, що затримався на декольте, до компліменту про вроду. Те, що століттями було грою між чоловіком і жінкою, тепер клеймують як загрозу.
Війна лише розкрила те, що завжди було в нас: у чоловіках – інстинкт захищати, у справжніх жінках – здатність підтримувати й дбати про все за двох. Саме жінка дарує чоловікові відчуття, що він воює не дарма: що його чекають, що він потрібен, що він не просто солдат, а той, кого кохають і жадають. Бо якщо світ існує не заради любові, поваги, довіри, дотиків, ніжності, тепла одне до одного, то який у ньому сенс?"
Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Розуміти природні речі. На жаль, сьогодні так званий фемінізм набув абсурдності.
Відкрийте для себе шлях до надлюдини – шлях ельфізму! Знання про перетворення людини на ельфа є суттю Євангелія та Бгаґавад-ґіти – проявів єдиної Гіперборійської Традиції. Ключем до цієї дивовижної...
Сьогодні жінка має більше прав і можливостей, ніж будь-коли – навіть більше, ніж чоловік
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Хоч нас і переконують, що ми «рівні», насправді ми різні. Війна це продемонструвала дуже виразно. Якби ми були однакові з чоловіками, нас так само торкнулася б мобілізація. Ми були б невиїзні. Ми воювали б на бойових посадах в неприйнятних умовах, які не обирали. Але цього немає. І це – наш привілей.
25081901.jpg
"Ми здобуваємо освіту, будуємо кар'єру, відкриваємо бізнеси, володіємо майном і отримуємо спадщину, стаємо дружинами чи коханками, іноді не раз. Ми керуємо власним тілом: маємо ефективну контрацепцію, вирішуємо: народжувати чи ні. Обираємо чоловіків, з якими хочемо працювати, фліртувати, спати чи будувати довге щасливе життя", – пише у Фейсбук Єлізавета Бельська. і продовжує:
"Сьогодні жінка має більше прав і можливостей, ніж будь-коли. І більше, ніж чоловік. Жінки у час війни можуть працювати за кордоном й жити в безпечній Європі, вивезти дітей без згоди батька, і він, можливо, їх більше ніколи не побачить. У випадку розлучення дитина майже завжди залишається з матір'ю. А чоловік, навіть втративши контакт із власною дитиною, змушений її утримувати до завершення вищої освіти, навіть якщо вона вже сама стала батьком чи матір'ю.
Ми зараз не рівні з чоловіками – ми у значно вигіднішому становищі. У нас є свобода вибору, у них – лише обов'язок. Вони мусять воювати, ми – можемо, якщо захочемо. Вони не мають права виїхати, ми – вільно подорожуємо чи емігруємо. Вони ризикують тілом, здоров'ям, життям, втрачають професійні навички. Ми зберігаємо свободу і здатність жити досить нормальним життям.
Тож коли я чую крики про «гендерну нерівність» і «дискримінацію жінок», мені хочеться нагадати: справжні феміністки боролися за освіту, право обирати владу і власні гроші. Вони перемогли. І саме завдяки їм ми вже маємо все це. Але сучасний «фемінізм» перетворився не на захист жінки, а на агресію проти чоловіка. Не на свободу слова, а на експлуатацію і зневагу. Тоді йшлося про гідність, тепер – про примхи.
Коли чоловік сидить у бліндажі під артобстрілом, «феміністка» пише пост про невдоволення сексуалізованою рекламою. Замість вдячності вони мають широкий асортимент ярликів для кожного: «токсичний самець», «сексист», «патріархальний», «типовий аб'юзер». Тепер “об’єктивацією” називають будь-що – від погляду, що затримався на декольте, до компліменту про вроду. Те, що століттями було грою між чоловіком і жінкою, тепер клеймують як загрозу.
Війна лише розкрила те, що завжди було в нас: у чоловіках – інстинкт захищати, у справжніх жінках – здатність підтримувати й дбати про все за двох. Саме жінка дарує чоловікові відчуття, що він воює не дарма: що його чекають, що він потрібен, що він не просто солдат, а той, кого кохають і жадають. Бо якщо світ існує не заради любові, поваги, довіри, дотиків, ніжності, тепла одне до одного, то який у ньому сенс?"
Виділення в тексті мої, О.К.
Розуміти природні речі. На жаль, сьогодні так званий фемінізм набув абсурдності.
Зверніть увагу
Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст)