Текстологічне та ідеологічне дослідження поеми-казки Івана Франка «Лис Микита»: Оригінал проти радянської редакції Максима Рильського
Я вже колись публікував матеріал про поему-казку Лис Микита. Але тоді я не знав про дослідження Олега Березюка, і в мене були сумніви, чи можна рекомендувати цей анімаційний фільм сучасним дітям.
Мета цього дослідження — провести комплексний аналіз поеми-казки Івана Франка «Лис Микита» (1890), зосередившись на текстологічному зіставленні прижиттєвих видань автора (1890, 1896, 1921) з радянською редакцією Максима Рильського, яка стала основою для шкільних підручників у 1930–1950-х роках. Поема Франка, натхненна європейським фольклором (зокрема, середньовічними епосами про Ренара-Лиса та поемою Ґете «Райнеке-Лис»), є яскравим прикладом сатири на соціальні вади, лицемірство влади та моральні цінності. Однак у радянському контексті текст зазнав значних змін, спрямованих на нейтралізацію антиавторитарних мотивів, релігійних алюзій та філософської глибини. Особливу увагу приділено зміні ролі Лиса Микити: в оригіналі він — опришок, позитивний народний герой, який бореться проти несправедливості, тоді як у Рильського Лис зображений як бандит, негативний персонаж, що кардинально змінює його сприйняття. Дослідження базується на порівнянні оригінальних текстів, історичному контексті цензури та семантичному аналізі, щоб розкрити механізми ідеологічної адаптації класики для контролю над свідомістю, особливо дитячою аудиторією.
Текстологічне зіставлення прижиттєвих видань Франка з редакцією Рильського
Прижиттєві видання Франка (перше — 1890 у журналі «Дзвінок», друге — 1896 з післямовою «Хто такий Лис Микита і відки він родом?», третє — 1921) демонструють еволюцію тексту, де автор додавав деталі, але зберігав сатиричну гостроту та моральний фінал. Редакція Рильського (1935, для дітей середнього віку) була створена під тиском радянської цензури: поет пом'якшив сатиру, вилучив релігійні елементи та переорієнтував твір на «безпечну» фольклорно-розважальну форму. Зміни включали вилучення фрагментів, стилістичне згладжування та переформулювання, щоб уникнути асоціацій з критикою влади чи націоналізмом.
Ключові місця змін:
Вилучення релігійних алюзій: У оригіналі часто згадується Бог (наприклад, у фіналі «дай же, Боже, многа літ»), гріх чи біблійні мотиви, що суперечило атеїстичній політиці СРСР. Рильський замінював їх нейтральними виразами.
Пом'якшення сатири на владу: Оригінал Франка сатирично зображує царя Лева як тирана, а Лиса — як хитрого опозиціонера. У редакції Рильського сатира згладжена, щоб не натякати на радянську ієрархію.
Стилістичне згладжування: Франко використовував гострий, іронічний стиль з елементами діалекту; Рильський робив текст «дитячим», додаючи жартівливі метафори.
Переформулювання образів: У пісні шостій оригінал має критичні зауваження Лиса про суспільство; Рильський скорочував їх, щоб уникнути соціальної критики.
Зміна ролі Лиса: У Франка Лис Микита — опришок, народний герой, який за допомогою хитрощів бореться проти несправедливості, що відображає позитивний образ борця за правду. У Рильського Лис зображений як бандит, негативний персонаж, чиї дії асоціюються з аморальністю та злочинністю, що кардинально змінює його роль із позитивної на негативну.
Особлива увага — фіналу. У оригіналі Франка (з видання 1896) фінал несе філософський і моральний зміст: подяка слухачам, надія на перемогу правди, осуд зради та заклик до справедливості. Це підкреслює духовну глибину — перемога над злом через моральну силу, з релігійним акцентом.
«Тут кінчиться наша казка, всім, хто слухати був ласка, дай же, Боже, многа літ. Най і наш весь сум пропаде, а тим, хто нам коїть зради, най зійдеться клином світ».
У редакції Рильського (1935) фінал перетворено на жартівливу метафору з фокусом на матеріальному («бублики» як подарунки), що знецінює моральний вимір, роблячи твір легковажним і безідейним.
«Бубликів солодких в’язка Тим, хто слухав, не шумів… Може, дехто пригадає, Що не раз таке буває І в людей, як у звірів».
Семантичний та ідеологічний аналіз
Система цінностей у Франка:
Подяка слухачам, що створює спільність із аудиторією.
Надія на перемогу правди, що підкреслює моральну боротьбу.
Осуд зради й лицемірства, де Лис Микита — опришок, хитрий, але позитивний герой, який викриває вади суспільства.
Духовно-філософський горизонт із релігійними мотивами.
У редакції Рильського:
Жарт і побутова метафора («бублики»), що спрощує твір до розваги.
Відсутність духовної глибини через вилучення релігійних елементів.
Фокус на банальному, матеріальному («подачки» замість ідей).
Лис Микита зображений як бандит, аморальний і негативний персонаж, що нівелює його роль як народного героя та робить його антагоністом.
Рильський виконував функцію цензурної нейтралізації: під тиском компартії УРСР (де деякі члени вимагали вилучення Франка з канону) він адаптував текст, ризикуючи власною репутацією, щоб зберегти твір для дітей, але без «шкідливих» ідей. Зміна образу Лиса з опришка на бандита відображає ідеологічну стратегію радянської цензури, яка уникала позитивного зображення бунтівників проти влади.
Культурно-історичний контекст
Радянська літературна політика 1930–1950-х (сталінський період) передбачала жорстку цензуру: Головліт контролював видання, вилучаючи «буржуазний націоналізм», релігію та критику влади. Франко, як український класик, був «очищений»: у 1940–1941 планували 25-томне видання, але з ідеологічними правками. Зміни в «Лисі Микиті» (зокрема фіналу та образу Лиса) пояснюються:
Цензурою релігійних алюзій («дай же, Боже» — антиатеїстичне).
Усуненням ідеї боротьби з ворогами («коїть зради» — могло асоціюватися з антирадянським опором).
Заміною образу опришка на бандита, щоб уникнути героїзації бунтівників.
Перетворенням сатири на «безпечну» фольклорно-грайливу інтонацію.
Це типовий випадок радянського переписування класиків (наприклад, Шевченка чи Лесі Українки), спрямований на контроль мислення дітей через шкільні програми.
Таблиця-порівняння ключових уривків
Франко (оригінал, 1896)
Рильський (редакція, 1935)
Смислові втрати / ідеологічні заміни
«Тут кінчиться наша казка, всім, хто слухати був ласка, дай же, Боже, многа літ. Най і наш весь сум пропаде, а тим, хто нам коїть зради, най зійдеться клином світ».
«Бубликів солодких в’язка Тим, хто слухав, не шумів… Може, дехто пригадає, Що не раз таке буває І в людей, як у звірів».
Усунення релігійного сенсу («Боже»); підміна духовної подяки та заклику до справедливості матеріальним жартом і побутовою моралізацією, що знецінює філософську глибину.
Пісня перша: «Лис Микита, хитрий злодій, Всіх звірів він обдурив, І царських милостей не шкодить». (Лис як опришок, хитрий борець проти несправедливості.)
«Лис Микита, хитрий дуже, Всіх звірів він обдурив, Та сміється, всіх дражнить». (Лис як бандит, аморальний жартівник.)
Зміна ролі Лиса з позитивного опришка, що бореться з несправедливістю, на негативного бандита, чиї дії асоціюються з аморальністю. Втрата сатиричного контексту боротьби з владою.
Пісня шоста: «Царю, пане наш великий, Ти суддя наш справедливий, Лис Микита нас ганьбить, По судах нас за ніс водить». (Критика корупції в судах.)
«Царю, пане наш хороший, Лис Микита нас мордує, По судах нас за ніс водить». (Пом’якшення тону.)
Заміна «великий» на «хороший» послаблює іронію над владою. Втрата соціальної критики корупції, заміна на нейтральний опис дій Лиса.
Пісня третя: «Гріх той Лисові прощає, Бо в царя свойого має». (Сатира на кумівство.)
«Лис той хитрий, всіх дурить, Але цар його жалує». (Нейтралізація критики.)
Втрата сатири на кумівство; вилучення слова «гріх» для уникнення релігійного контексту.
Висновки для сучасності
Аналіз Олега Березюка вказує, що у 99% шкільних бібліотек досі домінує версія Рильського, що вплинуло на формування поколінь радянських і пострадянських школярів: діти сприймали спрощену, ідеологічно «очищену» версію, де Лис Микита — бандит, а не опришок, а мораль замінена жартом. Це приклад нейролінгвістичного програмування: підміна змісту (з позитивного героя на негативного) призводить до підміни цінностей, виховуючи конформізм замість критичного мислення. Ризики сьогодні: збереження радянських адаптацій у освіті сприяє культурній амнезії, особливо в контексті гібридної війни, де контроль над наративом ключовий.
Практичні рекомендації
Щоб повернути автентичний текст Франка в освіту:
Розробити нові шкільні програми з оригінальними виданнями, маркуючи радянські редакції як «адаптації» (не оригінали).
Видавати науково-критичні видання з коментарями (наприклад, повне 50-томне зібрання Франка).
Створити онлайн-проєкти: цифрові бібліотеки (як UkrLib), освітні платформи з порівняльними текстами та анімаціями для дітей.
Проводити кампанії в школах: семінари про цензуру, видання ілюстрованих оригіналів (як графічна адаптація UA Comix 2025).
Текст, використаний при створенні багатосерійного мультфільму «Лис Микита»
Для створення багатосерійного мультфільму «Лис Микита» (2007, Україна, режисери Володимир Кметик, Михайло Яремко) використано текст сатиричної поеми-казки Івана Франка «Лис Микита» у його оригінальній версії, опублікованій у прижиттєвих виданнях (зокрема 1890 року в журналі «Дзвінок» та 1896 року як окрема книга). Текст Франка залишився практично без змін, зберігши оригінальний бойківський діалект, що підкреслював автентичність твору та позитивний образ Лиса як опришка — народного героя, який бореться проти несправедливості.
Мультсеріал адаптував поему до формату 26 серій по 15 хвилин, розширивши сюжет додатковими епізодами, які не завжди прямо відповідають оригіналу. Наприклад, додані сцени підкреслюють сатиричний характер і паралелі з українським суспільним життям. Сценарні доповнення від Володимира Кметика та Павла Мовчана зберегли дух Франкового тексту, уникаючи радянської редакції Рильського, де Лис зображений як бандит. Дізнайтесь більше про мультфільм та оригінальний текст на UkrLib або в статтях про українську анімацію на Zbruc.
Олег Березюк у Дрогобичі.
25 вересня місто Котермака відвідав народний депутат України, керівник парламентської фракції "САМОПОМІЧ" Олег Березюк. Доволі насичений початок дня у Дрогобичі пройшов для п. Олега у стінах Дрогобицького пелдіцею. Згодом - і у стінах Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка
Наші інтереси:
Виправляємо помилки
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Відкрийте для себе шлях до надлюдини – шлях ельфізму! Знання про перетворення людини на ельфа є суттю Євангелія та Бгаґавад-ґіти – проявів єдиної Гіперборійської Традиції. Ключем до цієї дивовижної...
Текстологічне та ідеологічне дослідження поеми-казки Івана Франка «Лис Микита»: Оригінал проти радянської редакції Максима Рильського
Я вже колись публікував матеріал про поему-казку Лис Микита. Але тоді я не знав про дослідження Олега Березюка, і в мене були сумніви, чи можна рекомендувати цей анімаційний фільм сучасним дітям.
Зміст
Вступ
Мета цього дослідження — провести комплексний аналіз поеми-казки Івана Франка «Лис Микита» (1890), зосередившись на текстологічному зіставленні прижиттєвих видань автора (1890, 1896, 1921) з радянською редакцією Максима Рильського, яка стала основою для шкільних підручників у 1930–1950-х роках. Поема Франка, натхненна європейським фольклором (зокрема, середньовічними епосами про Ренара-Лиса та поемою Ґете «Райнеке-Лис»), є яскравим прикладом сатири на соціальні вади, лицемірство влади та моральні цінності. Однак у радянському контексті текст зазнав значних змін, спрямованих на нейтралізацію антиавторитарних мотивів, релігійних алюзій та філософської глибини. Особливу увагу приділено зміні ролі Лиса Микити: в оригіналі він — опришок, позитивний народний герой, який бореться проти несправедливості, тоді як у Рильського Лис зображений як бандит, негативний персонаж, що кардинально змінює його сприйняття. Дослідження базується на порівнянні оригінальних текстів, історичному контексті цензури та семантичному аналізі, щоб розкрити механізми ідеологічної адаптації класики для контролю над свідомістю, особливо дитячою аудиторією.
Текстологічне зіставлення прижиттєвих видань Франка з редакцією Рильського
Прижиттєві видання Франка (перше — 1890 у журналі «Дзвінок», друге — 1896 з післямовою «Хто такий Лис Микита і відки він родом?», третє — 1921) демонструють еволюцію тексту, де автор додавав деталі, але зберігав сатиричну гостроту та моральний фінал. Редакція Рильського (1935, для дітей середнього віку) була створена під тиском радянської цензури: поет пом'якшив сатиру, вилучив релігійні елементи та переорієнтував твір на «безпечну» фольклорно-розважальну форму. Зміни включали вилучення фрагментів, стилістичне згладжування та переформулювання, щоб уникнути асоціацій з критикою влади чи націоналізмом.
Ключові місця змін:
Особлива увага — фіналу. У оригіналі Франка (з видання 1896) фінал несе філософський і моральний зміст: подяка слухачам, надія на перемогу правди, осуд зради та заклик до справедливості. Це підкреслює духовну глибину — перемога над злом через моральну силу, з релігійним акцентом.
У редакції Рильського (1935) фінал перетворено на жартівливу метафору з фокусом на матеріальному («бублики» як подарунки), що знецінює моральний вимір, роблячи твір легковажним і безідейним.
Семантичний та ідеологічний аналіз
Система цінностей у Франка:
У редакції Рильського:
Рильський виконував функцію цензурної нейтралізації: під тиском компартії УРСР (де деякі члени вимагали вилучення Франка з канону) він адаптував текст, ризикуючи власною репутацією, щоб зберегти твір для дітей, але без «шкідливих» ідей. Зміна образу Лиса з опришка на бандита відображає ідеологічну стратегію радянської цензури, яка уникала позитивного зображення бунтівників проти влади.
Культурно-історичний контекст
Радянська літературна політика 1930–1950-х (сталінський період) передбачала жорстку цензуру: Головліт контролював видання, вилучаючи «буржуазний націоналізм», релігію та критику влади. Франко, як український класик, був «очищений»: у 1940–1941 планували 25-томне видання, але з ідеологічними правками. Зміни в «Лисі Микиті» (зокрема фіналу та образу Лиса) пояснюються:
Це типовий випадок радянського переписування класиків (наприклад, Шевченка чи Лесі Українки), спрямований на контроль мислення дітей через шкільні програми.
Таблиця-порівняння ключових уривків
Висновки для сучасності
Аналіз Олега Березюка вказує, що у 99% шкільних бібліотек досі домінує версія Рильського, що вплинуло на формування поколінь радянських і пострадянських школярів: діти сприймали спрощену, ідеологічно «очищену» версію, де Лис Микита — бандит, а не опришок, а мораль замінена жартом. Це приклад нейролінгвістичного програмування: підміна змісту (з позитивного героя на негативного) призводить до підміни цінностей, виховуючи конформізм замість критичного мислення. Ризики сьогодні: збереження радянських адаптацій у освіті сприяє культурній амнезії, особливо в контексті гібридної війни, де контроль над наративом ключовий.
Практичні рекомендації
Щоб повернути автентичний текст Франка в освіту:
Текст, використаний при створенні багатосерійного мультфільму «Лис Микита»
Для створення багатосерійного мультфільму «Лис Микита» (2007, Україна, режисери Володимир Кметик, Михайло Яремко) використано текст сатиричної поеми-казки Івана Франка «Лис Микита» у його оригінальній версії, опублікованій у прижиттєвих виданнях (зокрема 1890 року в журналі «Дзвінок» та 1896 року як окрема книга). Текст Франка залишився практично без змін, зберігши оригінальний бойківський діалект, що підкреслював автентичність твору та позитивний образ Лиса як опришка — народного героя, який бореться проти несправедливості.
Мультсеріал адаптував поему до формату 26 серій по 15 хвилин, розширивши сюжет додатковими епізодами, які не завжди прямо відповідають оригіналу. Наприклад, додані сцени підкреслюють сатиричний характер і паралелі з українським суспільним життям. Сценарні доповнення від Володимира Кметика та Павла Мовчана зберегли дух Франкового тексту, уникаючи радянської редакції Рильського, де Лис зображений як бандит. Дізнайтесь більше про мультфільм та оригінальний текст на UkrLib або в статтях про українську анімацію на Zbruc.
Олег Березюк у Дрогобичі.
25 вересня місто Котермака відвідав народний депутат України, керівник парламентської фракції "САМОПОМІЧ" Олег Березюк. Доволі насичений початок дня у Дрогобичі пройшов для п. Олега у стінах Дрогобицького пелдіцею. Згодом - і у стінах Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка
Виправляємо помилки
Зверніть увагу
Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст)