Дружина американського дипломата відтворила різдвяний Львів з імбирного печива

Рецепт вона знайшла в Інтернеті. До його складу входять борошно, цукор, імбир, а від себе додала патоку для пікантного смаку. Із того замісу випікає архітектурні дива: будинки, вулиці, собори.

На цей раз Веліде випекла Львів. Дивлячись на випічку, можна легко впізнати площу Ринок, Ратушу, кам’яниці, львівський трамвайчик та різдвяний вертеп. Це її черговий солодкий проект – місто з імбирних коржиків. На випікання, вирізання та розмальовку пішло шість тижнів.

«Чому Львів? Бо хоч Львів і старе місто, але для мене, коли я туди потрапляю, то відчуваю багато молодої, позитивної енергії. Мене вразила площа Ринок, і я вирішила, що цього року виліплю Львів. Вікна зроблені з карамелі, мій брат допомагав робити дахи, а чоловік – бруківку, син – вертеп і ялинку, а дочка виліпила 102 фігурки людей. Кожну окремо вирізала, випікала і розмальовувала», – розповідає Веліде.

Веліде – дружина американського дипломата. Її чоловік служив у Таїланді, Сполучених Штатах, а тепер в Україні. І де б вони на жили, на Різдво Валіде пече свої імбирні шедеври. У Бангкоку, то був лаоський храм, у Вашингтоні – Капітолій, у Києві в різні роки – Михайлівський собор, потім Андрієвський узвіз, і ось тепер – площа Ринок.

«Якщо спочатку чоловік казав. Нащо ти марнуєш на це час, то тепер сам захопився. Ось у тому, що ви бачите, половина його робота», – каже Веліде.

Один із своїх найвідоміших проектів вона зробила у 2014 році. Тоді після анексії Криму спекла Бахчисарай – ханський палац, і зелених чоловічків під його стінами, і напис кримськотатарською: «Крим – не ваш, Крим – наш».

Веліде походить з кримських татар. Дідуся та бабусю депортували в 1944 з Криму в Середню Азію. Тому вона народилась в Узбекистані, працювала там для ООН, познайомилась з майбутнім чоловіком та поїхала з ним в Америку. Каже, що пристрасть до різдвяних будиночків з тіста – з тих звичаїв, які підгледіла в Америці і з тієї мрії, яку мала ще в дитинстві.

«Коли я була дитиною, мені завжди кортіло будувати будинки з цегли. Живучи в Узбекистані любила дивитись як будівельники кладуть цеглини одна на одну і виростає стіна. А ось тут мої цеглинки, їстівні», – розповіла Веліде.