Важливість: 
5

Категорія:

Політичний устрій постіндастріалу сприяє формуванню творчої раси 5/95

Таланти з’являються тоді, коли зникають гроші. Політичний устрій, оснований на владі демосів,  стимулює масову творчість і формує расу четвертого рівня.

170610tvorchist.jpg

Творимо!
Творимо!

Індустріальний попит на пасивну масу

Подібне притягується до подібного. Суспільно-політична формація – це завжди цілісність усіх аспектів нашого життя: світоглядних, культурних, політичних, організаційних, технологічних, естетичних тощо.

Яскравий приклад – нинішня індустріальна формація, образом якої є «великий конвеєр», «соціальна мегамашина». Людина її цікавить лише як «жива гайка» в соціальному механізмі. Оскільки «гайки» мають діяти механічно і бездумно, мегамашині треба придушити індивідуальні відмінності, передусім – спроможність до творчості. Для цього застосовується цілий комплекс заходів. Один з них – політичний устрій під назвою «демократія».

Три мінуси демократії

Термін «демократія» пояснюють як «владу демосу», де під демосом розуміють людей з правом голосу. Сенс демократії в тому, що виборці голосують за тих, хто їм найбільше сподобався, або за тих, хто їм найменше не сподобався (за менше зло). Відтак відбувається змагальність політичних лідерів за те, щоб сподобатися виборцям.

Ця система має кілька важливих мінусів:

1) виборці голосують не за людей, яких вони знають, а за «іміджи», сформовані політтехнологами, тобто професійними маніпуляторами;

2) у своїй масі виборці є некомпетентними в державній політиці;

3) акт вибору здійснюється доволі рідко, скажімо, раз на 4 чи 5 років, а решту часу електорат є пасивним об’єктом в руках обраних ним політиків.

У результаті більшість народу перебуває в політично пасивному стані. Політична система не заохочує їх до творчого напруження. І це одна з причин того, що в індустріальному суспільстві лише 5% спроможні до самостійного, критичного, творчого мислення, натомість решта 95% роблять те, що їм скажуть. Пасивність, безвідповідальність, несамостійність, некритичність, аморфність – це саме те, що треба соціальній мегамашині.  

Влада демосів – всеохопна постійна творчість

Перехід до постіндустріальної формації вимагає суспільства з докорінно іншими, по суті, з протилежними якостями. Передусім тому, що в умовах тотальної автоматизації життя за допомогою штучного інтелекту та роботехніки виникає попит на творчих, самостійно мислячих, відповідальних людей. Відповідно, нова формація життєво зацікавлена в комплексі заходів, спроможних розбудити творчі потенції суспільства.

Одним з чинників пробудження творчого початку є докорінно інша політична система. Її основою є демоси – спільноти персонально знайомих людей з власними органами самокерування. У такій системі описані вище три мінуси демократії перетворюються на три великі плюси:

1) люди обирають кращих з тих, кого вони особисто знають, адже кожний демос має чисельність до 20 осіб;

2) їхні вибір є компетентним, адже люди об’єднані в демоси на основі конкретних територіальних, бізнесових чи духовних інтересів;

3) виборність у демосах відбувається постійно, наприклад, на рівні первинного демосу (рою) переобрання голови може відбуватися хоч щотижня.  

За такого устрою політична діяльність пронизує все постіндустріальне суспільство – знизу догори – і ця діяльність відбувається постійно. Від членів демосів вимагається постійна активність, яка передбачає пошуки нових рішень, аналіз і зважування варіантів, творчість і відповідальність. Відтак політичний устрій стимулює масову творчість, що й потрібно для постіндустріального суспільства.

Коли з’являються таланти

Людина влаштована так, що для розкриття свого потенціалу їй зазвичай необхідний зовнішній поштовх. Тому й говорять, що «таланти з’являються тоді, коли зникають гроші». Постіндустріальне суспільство генерує внутрішні і зовнішні стимули для пробудження творчості.

Внутрішні стимули дає релігія, яка спрямовує людину на досягнення щастя шляхом перетворення на боголюдину.

Зовнішні стимули створює постіндустріальна економіка, а також політика, основана на владі демосів.      

Усе це формує расу-4 – расу масової творчості з соціальною пропорцією 95/5.

Постіндустріальний політичний устрій являє собою мережу з динамічними ієрархіями демосів. Якщо погратися словами, то його можна назвати «демосократія» – влада демосів. А нинішню «демократію» краще виводити від слова «демо», тобто демонстрація влади, показуха, ілюзія. 

Продовження: Динамічні ієрархії демосів – мережева основа постіндустріальної цивілізації 

Наші інтереси: 

Гармонійні вищі світи реалізуємо!

Гравець: 
Ігор Каганець
195

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка