Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Українська з корейським акцентом. Кореянку дивує засилля російської мови в Україні

На Йон живе в Україні вже понад 5 років. Українську мову вивчає сама, а українців натомість учить корейської. Найбільш затишним містом для свого «другого життя» вважає Львів. Її відверто дивує, чому так багато українців не розмовляють своєю мовою.

1.jpg

Викладачка корейської мови На Йон

За словами На Йон, навіть в українському посольстві у Кореї всі говорять російською. Це неприпустимо, так само, як і кількість російської в Києві, каже вона. Чому вона переїхала в Україну, як обирала місто для життя і яке місце у цьому виборі посідала мова, На Йон розповіла Радіо Свобода.

 Розкажіть, будь ласка, чи доводилося Вам чути українську мову раніше? Як це траплялося?

– Я чула українську мову в Японії, коли вчилася в університеті. Тоді вперше бачила українців, ми там разом навчалися. Зрозуміла, що до того в цілому житті я майже нічого не чула про Україну. Коли ми розмовляли з тими українцями, то мені було трішки соромно. Я запитувала себе: «Чому вони знають про Корею, а я не знаю про Україну?». Недобре себе почувала і сказала їм: «Вибачте!»

Чути українську для мене було, наче слухати музику. Це дуже гарна й мелодійна мова.

– А що Вас мотивувало залишитися жити й працювати в Україні?

– Я працювала викладачкою корейської мови у Японії, але таких викладачів там уже є досить багато. Та одного разу я подумала, що було б добре викладати корейську, наприклад, в Україні. Я хотіла чогось нового й свіжого для себе.

Почала шукати інформацію про Україну: як сюди дістатися, чи можна знайти роботу і таке інше. Читала про досвід іноземців в Україні, але зрозуміла, що треба спробувати самій – почала подорожувати українськими містами. Вперше поїхала до Львова, потім до Києва, Одеси і так далі.

Львів мені дуже сподобався: все таке гарне, чудова архітектура, кав’ярні і, що важливо, – гарна українська мова. Я одразу ж подумала, що жити у Львові мені буде дуже комфортно. У цьому місті я почуваю себе затишно і спокійно. Я відчула, що Львів – це найкраще місто для мого другого життя.

– Ви справді дуже добре розмовляєте українською! Як Ви її вивчали?

– Я не ходила на курси, бо не люблю такий підхід до навчання. Просто спостерігала за тим, як розмовляють мої друзі, як вони пишуть.

Навіть якщо вони писали мені щось неприємне, я все одно дізнавалася, чому це пишеться так. Якщо чогось не розуміла, то просто шукала в інтернеті відповідь: чому саме так, які є синоніми і так далі. Слухала українську в кав’ярнях, у компаніях друзів, просто на вулиці. Я аналізувала мову і вчила її загалом через спілкування.

Українські слова дуже гарні. Мені подобається, як м’яко звучить «дякую». А ще я завжди посміхаюся, коли бачу слово «поповнювати». «По-по» – корейською означає «цьом», і для мене це дуже по-особливому мило звучить.

Мова взагалі має велику силу, вона змінює враження про людину. Наприклад, коли у трамваї хтось говорить «Два повних квитки!», або ж навпаки – «Дайте, будь ласка, два повних квитки» – то це створює зовсім інший образ людині, справді ж?

– А що було найважче у вивченні мови?

– Важко було вчити відмінки. Якщо у корейській мові ти говориш просто ім’я – Віка, то в українській є ще купа варіантів: Вікою, Віці, Віки тощо. Це складно запам’ятати, інколи буває незручно.

– Ви викладаєте, тому маєте справу з перекладом. Чи бувають якісь труднощі під час перекладання з української на корейську і навпаки?

– З української на корейську, з корейської на українську взагалі складно перекладати. В українській мові, наприклад, може самостійно існувати якесь одне слово, а в корейській зовсім не так. Натомість у корейській мові можна дуже детально висловити свої почуття: не просто сумно, а настільки сумно, чому, як і де. І для цього всього непотрібно використовувати багато слів.

Корейська мова має багату ономатопею, коли можна одним словом висловити дуже точне почуття. Наприклад, замість «стукіт серця» ми можемо просто сказати «кун-кун», а своє захоплення чи передчуття чогось – просто «тукун-тукун».

 – А Ви відчули вплив російської мови в Україні?

Так. І це мені, перепрошую, аж дуже дивно. Чому так багато людей говорять російською? Чому все написано російською? Коли я вперше була у Києві і чула там усюди російську мову, то це справді був шок для мене. Це ж столиця України, а там іноземної мови, мабуть, більше, ніж української.

У когось удома я не можу сказати: «Говоріть, будь ласка, українською», але у крамниці, держустанові чи в будь-якому українському публічному закладі – можу. І це навіть треба робити.

В Україні є багато таких сайтів, де російська мова стоїть за замовчуванням. А лише обравши спеціальну функцію, можна це перекласти українською. Так не може бути.

У Кореї були періоди, коли ми не могли говорити й писати корейською – це було дуже важко і страшно. Але через ці труднощі ми дуже старалися говорити й писати своєю мовою. Зараз із мовною ситуацією в Кореї стало краще і, думаю, що це буде розвиватися ще більше.

Мова несе душу народу. Тому те, якою мовою говорити, дуже важливо. Не можна сказати, що немає різниці.

– А які кроки треба зробити українцям, щоб зберегти свою мову?

– Перше і найголовніше – треба мати любов до мови й усвідомлювати її важливість. Адже відчувати мову – це означає і відчувати цю країну.

Важливо відкинути таку думку, що «якщо всі навколо розмовляють російською, то, мабуть, це зручно, і я теж буду говорити так». Якщо всі люди будуть так пристосовуватися, то українська мова не зможе існувати. Це дуже страшна ситуація, я не хочу, щоб в Україні так було.

Великий приклад: у Кореї є посольство України, вони всі розмовляють там російською. Мені це дуже дивно, адже посольство – це обличчя країни. Якщо в Кореї хтось із держслужбовців говорить іноземною, то ми зазвичай пишемо скарги, бо нас це обурює, адже з наших податків вони отримують зарплату.

 

 

Наші інтереси: 

У світі є так багато країн, але далеко не всі мають свою мову. Велике щастя мати таку гарну мову, як українська. Велике краще видно здалля, варто прислухатись до кореянки.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи